Постанова

від 12.06.2015 по справі 826/1536/15

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

12 червня 2015 року № 826/1536/15

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі колегії суддів: головуючого судді Скочок Т.О., суддів Добрівської Н.А., Кармазіна О.А., при секретарі Новик В.М., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «Віст Групп Лтд» до 3-тя особа Державної фіскальної служби України Державна податкова інспекція у Солом'янському районі Головного управління ДФС у м. Києві про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В:

До Окружного адміністративного суду м. Києва звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю «Віст Групп Лтд» (надалі - позивач або ТОВ «Віст Групп Лтд») з позовом до Державної фіскальної служби України (надалі - відповідач або ДФС України) про визнання неправомірним неприйняття податкових накладних для реєстрації Державною фіскальною службою України та зобов'язання Державної фіскальної служби України зареєструвати податкові накладні в Єдиному реєстрі податкових накладних.

В обґрунтування позовних вимог представник позивача посилається на те, що контролюючий орган безпідставно відмовив йому у здійсненні реєстрації податкових накладних, згідно наведеного переліку, мотивуючи це тим, що підприємство не зазначило вірно своє місцезнаходження. Натомість, дані обставини не відповідають фактичній дійсності, що підтверджується численними документами, зокрема, виписками з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців відносно ТОВ «Віст Групп Лтд», договорами оренди нежилого приміщення, договором про визнання електронних документів від 24.11.2014 року, згідно яких місцезнаходженням вказаного Товариства є площа Солом'янська, будинок 2, кімната 927, місто Київ, 03035, що і вказано у зазначених податкових накладних.

Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 19.02.2015 року відкрито провадження в адміністративній справі, залучено до участі у даній справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача, Державну податкову інспекцію у Солом'янському районі Головного управління ДФС у м. Києві (надалі - третя особа або ДПІ у Солом'янському районі ГУ ДФС у м. Києві), закінчено підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду.

У судовому засіданні 01.04.2015 року представником позивача подано заяву про уточнення позовних вимог, відповідно до якої позовні вимоги викладені в наступній редакції:

- визнати протиправними дії ДФС України з відмови у прийнятті до реєстрації податкових накладних та розрахунків коригувань;

- зобов'язати ДФС України зареєструвати податкові накладні і розрахунки коригувань в Єдиному реєстрі податкових накладних, а саме: податку накладну № 105041 від 22.12.2014 року, податку накладну № 105049 від 23.12.2014 року, додаток № 2 № 105062 від 23.12.2014 року, додаток № 2 №105081 від 25.12.2014 року, додаток № 2 № 105086 від 25.12.2014 року, податкову накладну № 105102 від 25.12.2014 року, податкову накладну № 105103 від 25.12.2014 року, додаток № 2 № 105104 від 25.12.2014 року, додаток № 2 № 105109 від 25.12.2014 року, додаток № 2 № 105110 від 25.12.2014 року, додаток № 2 № 105128 від 25.12.2014 року, додаток № 2 № 105162 від 29.12.2014 року, додаток № 2 № 176732 від 22.12.2014 року, додаток № 2 № 176746 від 23.12.2014 року, додаток № 2 № 176752 від 23.12.2014 року, додаток № 2 № 176756 від 23.12.2014 року, податкову накладну № 176769 від 24.12.2014 року, податкову накладну від 176770 від 24.12.2014 року, податкову накладу № 176771 від 24.12.2014 року, податкову накладну № 176772 від 24.12.2014 року, податкову накладну № 176773 від 24.12.2014 року, податкову накладну № 176774 від 24.12.2014 року, податкову накладну № 176775 від 24.12.2014 року, податкову накладну № 176776 від 24.12.2014 року, податкову накладну № 176777 від 24.12.2014 року, додаток № 2 № 176786 від 26.12.2014 року, додаток № 2 № 176787 від 26.12.2014 року, додаток № 2 176788 від 29.12.2014 року, додаток № 2 № 176789 від 29.12.2014 року, додаток № 2 № 176791 від 29.12.2014 року, додаток № 2 № 176797 від 26.12.2014 рок, додаток № 2 № 176798 від 29.12.2014 року, податкову накладну № 17903 від 29.12.2014 року, податкову накладну № 185 від 03.11.2014 року, податкову накладну № 45160 від 10.11.2014 року, додаток № 2 № 46883 від 26.12.2014 року.

У судове засідання 21.05.2015 року з'явилися представники сторін та третьої особи.

Представник позивача заявлені позовні вимоги з урахуванням заяви, поданої 01.04.2015 року, що описана вище, підтримав у повному обсязі та просив суд задовольнити їх з підстав, викладених у позовній заяві.

Представник відповідача проти заявлених позовних вимог заперечував, підтримавши доводи, викладені у письмових запереченнях проти позову, в яких зазначено, що відмова у реєстрації податкових накладних та розрахунків коригувань кількісних та вартісних показників до податкових накладних, як таких, що оформлені з помилкою, є правомірною, а саме: при заповненні графи «місцезнаходження (податкова адреса) продавця» зазначених податкових накладних і розрахунків коригувань була вказана недостовірна податкова адреса ТОВ «Віст Групп Лтд» (03035, м. Київ, вул. Солом'янська, буд. 2, офіс 927), яка не відповідає даним Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців і фактичному місцезнаходженню останнього. Зокрема, за результатами проведених підрозділом податкової міліції ДПІ у Солом'янському районі ГУ ДФС у м. Києві оперативних заходів був встановлений факт відсутності товариства за вказаною адресою місцезнаходження. Відповідні повідомлення за формою № 18-ОПП, датовані 07.10.2014 роком за № 1199, 11.11.2014 роком за № 1567 та 13.02.2015 роком за № 207 були надіслані ДПІ до відділу державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців Солом'янського району реєстраційної служби Головного управління юстиції у м. Києві.

Представник третьої особи проти позову також заперечував, посилаючись на правомірність дій ДПІ у Солом'янському районі ГУ ДФС у м. Києві щодо розірвання 13.11.2014 року в односторонньому порядку договору про визнання електронних документів від 14.07.2014 року № 09072015, укладеного між ТОВ «Віст Групп Лтд» і цим контролюючим органом.

Суд у судовому засіданні 21.05.2015 року на підставі ч. 4 ст. 122 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі - КАС України), враховуючи відсутність потреби заслухати свідка чи експерта, ухвалив про перехід до розгляду справи у порядку письмового провадження.

Розглянувши наявні в матеріалах справи документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін і третьої особи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд зазначає про наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, ТОВ «Віст Групп Лтд» (ідентифікаційний код 39167462) зареєстровано у статусі юридичної особи 07.04.2014 року. Місцезнаходженням останнього, згідно зі статутом Товариства в редакції 2014 року (затверджений протоколом Загальних зборів Учасників ТОВ «Віст Групп ЛТД» за № 1/14 від 27.03.2014 року), є 03035, м. Київ, вул. Солом'янська, буд. 2, кім. 927. Товариство перебуває на податковому обліку в ДПІ у Солом'янському районі ГУ ДФС у м. Києві.

14.07.2014 року між позивачем та ДПІ у Солом'янському району ГУ Міндоходів у м. Києві був укладений договір за № 090720141 про визнання електронних документів, який розірваний контролюючим органом в односторонньому порядку про, що підприємство повідомлено листом від 13.11.2014 року № 25237/10/26-58-10-42 (копія цього листа наявна в матеріалах справи).

Надалі, 24.11.2014 року, між ТОВ «Віст Групп ЛТД» і ДПІ у Солом'янському району ГУ ДФС у м. Києві був укладений новий договір про визнання електронних документів (реєстраційний номер 9068378431), що підтверджується наданими позивачем копіями листів ДФС України від 22.12.2014 року № 2815/10/26-15-14-02-07 та від 02.02.2015 року № 2046/6/99-99-14-03-02-15, наданих у відповідь на скаргу підприємства, та не заперечується відповідачем і третьою особою. Копія цього договору від 24.11.2014 року наявна в матеріалах даної справи.

Також, судом встановлено, що ТОВ «Віст Групп ЛТД» сформувало та направило до ДФС України електронні податкові накладні та розрахунки коригування кількісних і вартісних показників до податкових накладних (надалі - розрахунки коригування) для здійснення реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних, а саме:

- 05.01.2015 року позивач надіслав податкову накладну № 105041 від 22.12.2014 року, податкову накладну № 105049 від 23.12.2014 року, розрахунок коригування № 105062 від 23.12.2014 року до податкової накладної від 13.10.2014 року № 97246, податкову накладну № 105102 від 25.12.2014 року, податкову накладну № 105103 від 25.12.2014 року, розрахунок коригування № 176732 від 22.12.2014 року до податкової накладної від 23.07.2014 року № 153918, розрахунок коригування № 176746 від 23.12.2014 року до податкової накладної від 17.11.2014 року № 174467, розрахунок коригування № 176752 від 23.12.2014 року до податкової накладної від 14.11.2014 року № 174268, розрахунок коригування № 176756 від 23.12.2014 року до податкової накладної від 20.11.2014 року № 175230, податкову накладну № 176769 від 24.12.2014 року, податкову накладну № 176770 від 24.12.2014 року, податкову накладну № 176771 від 24.12.2014 року, податкову накладну № 176772 від 24.12.2014 року, податкову накладну № 176773 від 24.12.2014 року, податкову накладну № 176774 від 24.12.2014 року, податкову накладну № 176775 від 24.12.2014 року, податкову накладну № 176776 від 24.12.2014 року, податкову накладну № 176777 від 24.12.2014 року, розрахунок коригування № 176786 від 26.12.2014 року до податкової накладної від 24.10.2014 року № 170723, розрахунок коригування № 176787 від 26.12.2014 року до податкової накладної від 31.10.2014 року № 171867, розрахунок коригування № 176797 від 26.12.2014 року до податкової накладної від 29.10.2014 року № 171474, розрахунок коригування № 46883 від 26.12.2014 року до податкової накладної від 12.11.2014 року № 45444;

- 06.01.2015 року позивач надіслав розрахунок коригування № 105081 від 25.12.2014 року до податкової накладної від 28.10.2014 року № 99553, розрахунок коригування № 105086 від 25.12.2014 року до податкової накладної від 25.09.2014 року № 94349, розрахунок коригування № 105104 від 25.12.2014 року до податкової накладної від 02.10.2014 року № 95706, розрахунок коригування № 105109 від 25.12.2014 року до податкової накладної від 08.12.2014 року № 104845, розрахунок коригування № 105110 від 25.12.2014 року до податкової накладної від 20.11.2014 року № 104202, розрахунок коригування № 105128 від 25.12.2014 року до податкової накладної від 25.11.2014 року № 104410;

- 12.01.2015 року позивач надіслав розрахунок коригування № 105162 від 29.12.2014 року до податкової накладної від 25.12.2014 року № 105102, розрахунок коригування № 176788 від 29.12.2014 року до податкової накладної від 18.08.2014 року № 158087, розрахунок коригування № 176789 від 29.12.2014 року до податкової накладної від 25.11.2014 року № 175918, розрахунок коригування № 176791 від 29.12.2014 року до податкової накладної від 24.10.2014 року № 170619, розрахунок коригування № 176798 від 29.12.2014 року до податкової накладної від 23.10.2014 року № 170530, податкову накладну № 17903 від 29.12.2014 року.

У відповідь в ті самі ж дні зі сторони ДФС України на адресу позивача були надіслані електронні квитанції № 1 з відміткою «документ не прийнято». Помилка - місцезнаходження юридичної особи, вказане у документі, не відповідає інформації ЄДР юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців. Відправник - Центральний портал прийому звітності ДФС України.

Крім того, 11.11.2014 року позивач надіслав до центрального органу доходів і зборів електронну податкову накладну № 45160 від 10.11.2014 року, та 12.11.2014 року - податкову накладну № 185 від 03.11.2014 року, на що отримав електронні квитанції № 1, датовані 12.11.2014 роком та 11.11.2014 року з відміткою про неприйняття зазначених документів з аналогічних підстав, що наведені вище.

Вважаючи відмову у прийняття вказаних вище податкових накладних та розрахунків коригування необґрунтованою, а свої права та охоронювані законом інтереси порушеними, позивач звернувся з позовом до суду.

При вирішенні спору суд виходить з наступного.

Нормативно-правовим актом, який регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства, є Податковий кодекс України у редакції, яка діяла станом на момент виникнення спірних правовідносин (надалі - ПК України).

У відповідності до п. 200.1 ст. 200 розділу V «Податок на додану вартість» ПК України, сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

При цьому, у розумінні норми пп. 14.1.181 п. 14.1 ПК України, податковий кредит - це сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Порядок формування податкового кредиту, підстави його виникнення та порядок визначення сум податку на додану вартість, що підлягають відшкодуванню з Державного бюджету України, встановлені ст. 198 ПК України.

Пунктом 198.1 ст. 198 ПК України визначено, що право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає, зокрема, у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Згідно з п. 198.2 ст. 198 ПК України, датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг або дата отримання платником податку товарів/послуг.

Абзацами 1 і 2 п. 198.3 ст. 198 ПК України визначено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг (у разі здійснення контрольованих операцій - не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу) та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду, зокрема, у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

За приписами п. 201.1 ст. 201 ПК України (в редакції чинній на момент виписки податкових накладних), платник податку Платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою (за наявності) податкову накладну, складену за вибором покупця (отримувача) в один з таких способів: а) у паперовому вигляді; б) в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та умови реєстрації податкової накладної у Єдиному реєстрі податкових накладних. У такому разі складання податкової накладної у паперовому вигляді не є обов'язковим.

У відповідності до п. 201.4 ст. 201 ПК України, податкова накладна складається у двох примірниках у день виникнення податкових зобов'язань продавця. Один примірник видається покупцю, а другий залишається у продавця. У разі складання податкової накладної у паперовому вигляді покупцю видається оригінал, а копія залишається у продавця.

Не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог ст. 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу (п. 198.6 ст. 198 ПК України).

Одночасно нормами п. 192.1 ст. 192 цього Кодексу передбачено, що якщо після постачання товарів/послуг здійснюється будь-яка зміна суми компенсації їх вартості, включаючи наступний за постачанням перегляд цін, перерахунок у випадках повернення товарів/послуг особі, яка їх надала, або при поверненні постачальником суми попередньої оплати товарів/послуг, суми податкових зобов'язань та податкового кредиту постачальника та отримувача підлягають відповідному коригуванню на підставі розрахунку коригування до податкової накладної, складеному в порядку, встановленому для податкових накладних.

Пунктом 201.2 ст. 201 ПК України також встановлено, що форма та порядок заповнення податкової накладної затверджуються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику. Зокрема, форма податкової накладної та порядок її заповнення, а також форма розрахунку коригування до податкової накладної на момент виникнення спірних правовідносин були затверджені Наказом Міністерства фінансів України від 14.01.2014 року № 10 «Про затвердження Форми податкової накладної та Порядку заповнення податкової накладної», що був зареєстрований в Міністерстві юстиції України 30 січня 2014 року за № 185/24962 ( в період до 01.12.2014 року), та Наказом Міністерства фінансів України від 22.09.2014 року № 957 «Про затвердження форми податкової накладної та Порядку заповнення податкової накладної», що зареєстрований в Міністерстві юстиції України 13 жовтня 2014 року за № 1235/26012 і нині чинний.

Відповідно до затверджених форм податкової накладної та розрахунку коригування до неї, обов'язковим реквізитом таких документів є в тому числі «місцезнаходження (податкова адреса) продавця».

При цьому, у розумінні норми п. 45.2 ст. 45 ПК України, податковою адресою юридичної особи (відокремленого підрозділу юридичної особи) є місцезнаходження такої юридичної особи, відомості про що містяться у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців.

Також, згідно норми ст. 93 Цивільного кодексу України, місцезнаходженням юридичної особи є фактичне місце ведення діяльності чи розташування офісу, з якого проводиться щоденне керування діяльністю юридичної особи (переважно знаходиться керівництво) та здійснення управління і обліку.

Податкова накладна є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов'язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця (п. 201.6 ст. 201 ПК України).

Одночасно, порядок видачі податкових накладних регламентовано п. 201.10 ст. 201 ПК України, відповідно до якого податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

При здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний надати покупцю податкову накладну та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних (абз. 2 п. 201.10 ст. 201 ПК України).

Єдиний реєстр податкових накладних - це реєстр відомостей щодо податкових накладних та розрахунків коригування, який ведеться центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, в електронному вигляді згідно з наданими платниками податку на додану вартість електронними документами (пп. 14.1.60 п. 14.1 ст. 14 ПК України).

Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня (абз. 3 п. 201.10 ст. 201 ПК України).

Відповідно до абз. 4 - 7 п. 201.10 ст. 201 ПК України, датою та часом надання податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронному вигляді до центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, є дата та час, зафіксовані у квитанції.

Якщо надіслані податкові накладні сформовано з порушенням вимог, передбачених відповідно пунктом 201.1 статті 201 та/або пунктом 192.1 статті 192 ПК України, протягом операційного дня продавцю надсилається квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді із зазначенням причин.

Якщо протягом операційного дня не надіслано квитанції про прийняття або неприйняття, така податкова накладна вважається зареєстрованою в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних здійснюється не пізніше п'ятнадцяти календарних днів, наступних за датою їх складання.

В свою чергу, механізм внесення відомостей, що містяться у податковій накладній, до Єдиного реєстру податкових накладних платників податку на додану вартість-продавців товарів (послуг) встановлений Кабінетом Міністрів України, а саме: Постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2010 року № 1246 «Про затвердження Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних» (надалі - Порядок № 1246).

Згідно абз. 2 п. 1 Порядку № 1246, подання податкової накладної та/або розрахунку коригування Державній податковій службі в електронній формі здійснюється відповідно до Порядку підготовки і подання податкових документів в електронній формі засобами телекомунікаційного зв'язку, затвердженого Державною податковою службою.

Внесення відомостей, що містяться у податковій накладній, до Реєстру (далі - реєстрація) здійснюється шляхом подання протягом операційного дня зазначених документів в електронній формі Державній податковій службі з використанням електронного цифрового підпису та внесення відповідних відомостей до Реєстру. Операційний день триває з 0 до 23-ї години (п. 2 Порядку № 1246).

Положеннями п. 7 - 11 Порядку № 1246 визначено, що після надходження податкової накладної в електронній формі до Державної податкової служби здійснюється її розшифрування, перевіряється електронний цифровий підпис, визначається відповідність електронного документа формату (стандарту), затвердженому Державною податковою службою, та проводиться її реєстрація.

Для підтвердження прийняття податкової накладної до реєстрації продавцю видається квитанція в електронній формі у текстовому форматі, у якій зазначаються реквізити зазначеного документу, відповідність електронного документа формату (стандарту), затвердженому Державною податковою службою, результати перевірки електронного цифрового підпису, інформація про продавця, дата та час прийняття, реєстраційний номер, податковий період, за який подається податкова накладна. Квитанція, на яку накладається електронний цифровий підпис Державної податкової служби, підлягає шифруванню та надсилається продавцеві засобами телекомунікаційного зв'язку. Примірник квитанції в електронній формі зберігається в Державній податковій службі.

Причиною відмови у прийнятті податкової накладної та/або розрахунку коригування до реєстрації є: 1) наявність помилок; 2) відсутність в Реєстрі відомостей, що містяться у податковій накладній, яка коригується; 3) факт реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування з такими ж реквізитами.

Квитанція, на яку накладається електронний цифровий підпис Державної податкової служби, підлягає шифруванню та надсилається протягом операційного дня продавцеві засобами телекомунікаційного зв'язку. Примірник квитанції в електронній формі зберігається в Державній податковій службі.

Датою та часом подання податкової накладної в електронній формі Державній податковій службі є дата та час, зазначені у квитанції про її прийняття (підтвердження реєстрації) або неприйняття.

Квитанція, що підтверджує факт реєстрації податкової накладної, надсилається протягом операційного дня продавцеві. Якщо протягом операційного дня продавцеві не надіслано квитанцію, що підтверджує прийняття (підтвердження реєстрації) або неприйняття податкової накладної та/або розрахунку коригування, такі податкова накладна та/або розрахунок коригування вважаються зареєстрованими.

В силу приписів норми абз. 9 п. 201.10 ст. 201 ПК України (в редакції чинній на момент виписки та направлення для реєстрації податкових накладних), відсутність факту реєстрації платником податку - продавцем товарів/послуг податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних та/або порушення порядку заповнення податкової накладної не дає права покупцю на включення сум податку на додану вартість до податкового кредиту та не звільняє продавця від обов'язку включення суми податку на додану вартість, вказаної в податковій накладній, до суми податкових зобов'язань за відповідний звітний період.

Як вбачається з матеріалів справи, 11.11.2014 року, 12.11.2014 року, 05.01.2015 року, 06.01.2015 року та 12.01.2015 року ТОВ «Віст Групп Лтд» надіслало до центрального органу доходів і зборів (Державної фіскальної служби) за допомогою засобів електронного зв'язку податкові накладні та розрахунки коригування з метою реєстрації таких електронних документів в Єдиному реєстрі податкових накладних. В даних податкових накладних та розрахунках коригування позивачем були наведені певні відомості, в тому числі наступні: «Продавець» - Товариство з обмеженою відповідальністю «ВІСТ ГРУПП ЛТД», «Індивідуальний податковий номер» - 391674626585, «Місцезнаходження (податкова адреса) продавця» - площа Солом'янська, буд. 2, к. 927, м. Київ, 03035.

У відповідь, в ті ж самі дні, позивач отримав квитанції № 1 з Центрального порталу прийому звітності Міністерства доходів і зборів України/ДФС України щодо неприйняття документів (тобто, зазначених податкових накладних і розрахунків коригування) з причини наявності помилки: «місцезнаходження юридичної особи продавця товарів/послуг, вказане у документів не відповідає інформації Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців».

Відповідно до усних пояснень представника відповідача, наданих під час судового розгляду справи, фактично підставою для відмови у прийняті податкових накладних і розрахунків коригування позивача стало виявлення недостовірності відомостей про місцезнаходження юридичної особи продавця товарів - ТОВ «Віст Групп ЛТД», - що вказані у таких податкових накладних і розрахунках коригування, інформації з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців станом на день отримання від платника податків податкових накладних і розрахунків коригування для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних. На підтвердження вказаних обставин відповідачем і третьою особою були надано до суду: довідку начальника підрозділу податкової міліції ДПІ про встановлення фактичного місцезнаходження платника податків від 07.11.2014 року № 2921, роздруківки електронних копій повідомлень про відсутність юридичної особи за місцезнаходженням (форми № 18-ОПП) від 07.10.2014 року № 1199, від 11.11.2014 року № 1567 та від 13.02.2015 року № 207, за даними яких встановлено відсутність ТОВ «Віст Групп ЛТД» за адресою місцезнаходження - м. Київ, площа Солом'янська, буд. 2, кім. 927, - що містяться в інтегрованій автоматизованій інформаційній системі «Податковий блок». Дані повідомлення за формою № 18-ОПП були направлені державному реєстратору для вжиття заходів, передбачених ст. 19 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців» від 15.05.2003 року № 755-IV.

Водночас, згідно наявних у матеріалах справи витягів з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців (надалі - ЄДР), відносно ТОВ «Віст Групп ЛТД» станом на 05.01.2015 року та 06.01.2015 року (тобто, станом на дні відправки електронних податкових документів) державним реєстратором був внесений запис про відсутність підтвердження відомостей про юридичну особу, а станом на 11.11.2014 року, 12.11.2014 року та 12.01.2015 року навпаки - запис про підтвердження відомостей про юридичну особу.

У силу приписів ч. 1 ст. 16 та ч. 1 ст. 18 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців» від 15.05.2003 року № 755-IV, відомості щодо юридичної особи, внесені до ЄДР, є достовірними, у т.ч. для відповідача, і можуть бути використані в спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін.

У даному випадку наявними у справі відомостями з ЄДР підтверджується місцезнаходження позивача за адресою: 03035, м. Київ, Солом'янський район, площа Солом'янська, будинок 2, кімната 927, лише в період з 11.11.2014 року по 12.11.2014 року та 12.01.2015 року, відомості щодо чого є достовірними в силу закону.

Таким чином, з урахуванням вищенаведеного та за результатами дослідження наявних у матеріалах справі доказів, судом встановлено, що податкова накладна № 45160 від 10.11.2014 року, податкова накладна № 185 від 03.11.2014 року, розрахунок коригування № 105162 від 29.12.2014 року до податкової накладної від 25.12.2014 року № 105102, розрахунок коригування № 176788 від 29.12.2014 року до податкової накладної від 18.08.2014 року № 158087, розрахунок коригування № 176789 від 29.12.2014 року до податкової накладної від 25.11.2014 року № 175918, розрахунок коригування № 176791 від 29.12.2014 року до податкової накладної від 24.10.2014 року № 170619, розрахунок коригування № 176798 від 29.12.2014 року до податкової накладної від 23.10.2014 року № 170530, податкова накладна № 17903 від 29.12.2014 року були направлені позивачем для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних з дотриманням строку, визначеного норм. абз. 10 п. 201.10 ст. 201 ПК України та містили всі обов'язкові реквізити таких документів, достовірність яких відповідач і третя особа під час судового розгляду справи не спростували.

Більш того, у ході судового розгляду даної справи відповідачами не були надані до суду належні документальні докази на підтвердження наявності у контролюючих органів правових підстав для неприйняття електронних податкових документів позивача (податкових накладних і розрахунків коригування), надісланих до Міндоходів (ДФС України) 11.11.2014 року, 12.11.2014 року та 12.01.2015 року з інших підстав, ніж зазначено в квитанціях № 1.

Так, зокрема, судом встановлено, а відповідачем не спростовано, що на дату формування та доставки податкових накладних від 03.11.2014 року № 185 та від 10.11.2014 року № 45160 до Центрального порталу Міндоходів договір про визнання електронних документів від 14.07.2014 року № 0907201, укладений між позивачем та ДПІ у Солом'янському районі ГУ ДФС у м. Києві, діяв.

При цьому, судом враховується, що відповідно до пункту 4 Розділу 6 Типового договору про визнання електронної звітності, форма якого затверджена наказом Державної податкової адміністрації України від 10.04.2008 року № 233, що зареєстрований в Міністерстві юстиції України 16.04.2008 року за № 320/15011, передбачено, що орган ДПС має право розірвати договір в односторонньому порядку в разі зміни платником місця реєстрації. Між тим, в даному випадку позивачем не здійснювалась зміна місця його реєстрації.

Наявними матеріалами справи підтверджується той факт, що лист-повідомлення № 25237/10/26-58-10-42 від 13.11.2014 року про розірвання цього договору в односторонньому порядку був сформований ДПІ у Солом'янському районі ГУ ДФС у м. Києві на адресу Товариства 13.01.2015 року. Проте, жодних документальних доказів надіслання вказаного лист на адресу позивача та отримання його підприємством датою раніше ніж 13.11.2014 року особами, які беруть участь у справі, не надано.

Також, судом не приймається до уваги надана відповідачем не повному обсязі роздруківка з АІС «Податковий блок» електронної копії рішення ДПІ у Солом'янському районі ГУ ДФС у м. Києві про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість - ТОВ «Віст Групп Лтд» за № 6/11 (реєстраційний № 173/10/26-59-11-01-21 від 13.01.2015 року), оскільки оригінал вказаного рішення суду не пред'явлений, а з тексту копії рішення не вбачається прийняття цього рішення на момент виписки відповідних податкових документів та направлення їх для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Що ж до відмови ДФС України у прийнятті податкових накладних та розрахунків коригування податкової накладної, надісланих до ДФС України 05.01.2015 року та 06.01.2015 року, то колегія суддів дійшла висновку про правомірність дій відповідача щодо неприйняття до реєстрації в Єдиному державному реєстрі таких податкових документів.

Відповідно до ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з ч. 1 ст. 9 КАС України, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їх посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

При цьому, суд, оцінюючи спірні дії відповідача, виходить з критеріїв оцінки рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, встановлених ч. 3 ст. 2 КАС України, до яких, зокрема, відносяться вчинення дій на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано, обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для вчинення дій.

Згідно з ч. 1 ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 72 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 2 ст. 71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Беручи до уваги вищенаведене в сукупності, проаналізувавши матеріали справи та надані сторонами докази, суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог.

Керуючись вимогами ст.ст. 69-71, 94, ст.ст. 158-163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

П О С Т А Н О В И В:

1. Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Віст Групп Лтд» задовольнити частково.

2. Визнати протиправними дії Державної фіскальної служби України щодо неприйняття податкових документів Товариства з обмеженою відповідальністю «Віст Групп Лтд» (ідентифікаційний код 39167462), а саме: податкової накладної № 45160 від 10.11.2014 року, податкової накладної № 185 від 03.11.2014 року, розрахунку коригування № 105162 від 29.12.2014 року до податкової накладної від 25.12.2014 року № 105102, розрахунку коригування № 176788 від 29.12.2014 року до податкової накладної від 18.08.2014 року № 158087, розрахунку коригування № 176789 від 29.12.2014 року до податкової накладної від 25.11.2014 року № 175918, розрахунку коригування № 176791 від 29.12.2014 року до податкової накладної від 24.10.2014 року № 170619, розрахунку коригування № 176798 від 29.12.2014 року до податкової накладної від 23.10.2014 року № 170530, податкової накладної № 17903 від 29.12.2014 року, для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних.

3. Зобов'язати Державну фіскальну службу України зареєструвати у Єдиному реєстрі податкових накладних податкові документи Товариства з обмеженою відповідальністю «Віст Групп Лтд» (ідентифікаційний код 39167462) станом на дату фактичного їх подання до реєстрації, а саме: податкової накладної № 45160 від 10.11.2014 року - станом на 11.11.2014 року, податкової накладної № 185 від 03.11.2014 року - станом на 12.11.2014 року, розрахунку коригування № 105162 від 29.12.2014 року до податкової накладної від 25.12.2014 року № 105102, розрахунку коригування № 176788 від 29.12.2014 року до податкової накладної від 18.08.2014 року № 158087, розрахунку коригування № 176789 від 29.12.2014 року до податкової накладної від 25.11.2014 року № 175918, розрахунку коригування № 176791 від 29.12.2014 року до податкової накладної від 24.10.2014 року № 170619, розрахунку коригування № 176798 від 29.12.2014 року до податкової накладної від 23.10.2014 року № 170530, податкової накладної № 17903 від 29.12.2014 року - станом на 12.01.2015 року.

4. В решті позову відмовити.

Постанова набирає законної сили в строк і порядку, передбачені ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Постанова може бути оскаржена до апеляційної інстанції за правилами, встановленими ст.ст. 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя Т.О. Скочок

Судді Н.А. Добрівська

О.А. Кармазін