Постанова

від 11.06.2015 по справі 826/8458/15

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

11 червня 2015 року 14:15 № 826/8458/15

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Нагорянського С.І., при секретарі судового засідання Трухан К.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом Київського міського відділення Фонду соціального захисту інвалідів до Товариства з обмеженою відповідальністю "Ранбаксі Фармасьютікал Україна" про стягнення заборгованості

за участю сторін:

представника позивача: Петруньок С.М.;

представника позивача: Кравчук Н.В.;

представника відповідача: Ткаченко К.В.

В С Т А Н О В И В:

До Окружного адміністративного суду м. Києва звернулось Київське міське відділення Фонду соціального захисту інвалідів з адміністративним позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Ранбаксі Фармасьютікал Україна" про стягнення адміністративно-господарських санкцій у розмірі 674926,84 грн. та пені за порушення термінів сплати адміністративно-господарських санкцій у розмірі 14173,53 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що згідно звіту про зайнятість і працевлаштування інвалідів за 2014 рік відповідач вказав, що середньооблікова кількість працівників облікового складу підприємства у 2014 році становила 164 особи, відповідно до 4% нормативу на підприємстві повинно бути працевлаштовано 7 осіб з інвалідністю, однак відповідачем було працевлаштовано лише 3 особи. Тобто, відповідач не виконав свого обов'язку щодо працевлаштування інвалідів.

Ухвалою Окружного адміністративного суду від 12 травня 2015 року відкрито провадження у справі та призначено до розгляду у судовому засіданні.

Представники позивача під час судового розгляду справи підтримали адміністративний позов, просили задовольнити позов у повному обсязі, посилаючись на обставини, викладені в позовній заяві.

Представник відповідача у судовому засіданні проти позовних вимог заперечував, просив суд відмовити у задоволенні адміністративного позову. Подав письмові заперечення проти позову, в яких зазначив, що товариство вжило всіх залежних від нього заходів для виконання нормативу робочих місць, у відповідності до Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні» та Закону України «Про зайнятість населення».

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, всебічно та повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення проти позову, оцінивши докази, які мають значення для розгляду та вирішення справи, судом встановлено наступне.

У лютому 2015 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Ранбаксі Фармасьютікал Україна" подало до Київського міського відділення Фонду соціального захисту інвалідів «Звіт про зайнятість і працевлаштування інвалідів» за 2014 рік по формі 10-ПІ.

Згідно зазначеного звіту, середньооблікова кількість працівників облікового складу підприємства у 2014 році становила 164 особи, відповідно до 4-х відсоткового нормативу на підприємстві повинно бути працевлаштовано 7 осіб з інвалідністю, однак відповідачем працевлаштовано лише 3 особи.

Оскільки відповідачем не виконано 4-х відсоткового нормативу, призначеного для працевлаштування інвалідів, позивач дійшов висновку про наявність підстав щодо сплати відповідачем адміністративно-господарських санкцій у розмірі 674926,84 грн. та пені за порушення термінів сплати адміністративно-господарських санкцій у розмірі 14173,53 грн.

Основи соціальної захищеності інвалідів в Україні, гарантії їм рівних з усіма іншими громадянами можливості для участі в економічній, політичній і соціальній сферах життя суспільства, створення необхідних умов, які дають можливість інвалідам ефективно реалізувати права та свободи людини і громадянина та вести повноцінний спосіб життя згідно з індивідуальними можливостями, здібностями і інтересами визначено Законом України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні» № 875-XII від 21 березня 1991 року.

Згідно ст. 18 Закону № 875-XII, забезпечення прав інвалідів на працевлаштування та оплачувану роботу, в тому числі з умовою про виконання роботи вдома, здійснюється шляхом їх безпосереднього звернення до підприємств, установ, організацій чи до державної служби зайнятості.

Підприємства, установи, організації, фізичні особи, які використовують найману працю, зобов'язані виділяти та створювати робочі місця для працевлаштування інвалідів, у тому числі спеціальні робочі місця, створювати для них умови праці з урахуванням індивідуальних програм реабілітації і забезпечувати інші соціально-економічні гарантії, передбачені чинним законодавством, надавати державній службі зайнятості інформацію, необхідну для організації працевлаштування інвалідів, і звітувати Фонду соціального захисту інвалідів про зайнятість та працевлаштування інвалідів у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до ст. 19 Закону № 875-XII, для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій інвалідів, фізичних осіб, які використовують найману працю, установлюється норматив робочих місць для працевлаштування інвалідів у розмірі чотирьох відсотків середньооблікової чисельності штатних працівників облікового складу за рік, а якщо працює від 8 до 25 осіб, - у кількості одного робочого місця.

Підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій інвалідів, фізичні особи, які використовують найману працю, самостійно розраховують кількість робочих місць для працевлаштування інвалідів відповідно до нормативу, встановленого частиною першою цієї статті, і забезпечують працевлаштування інвалідів.

Підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій інвалідів, фізичні особи, які використовують найману працю, самостійно здійснюють працевлаштування інвалідів у рахунок нормативів робочих місць виходячи з вимог статті 18 цього Закону.

Відповідно до ч. 2 ст. 50 Закону України «Про зайнятість населення», роботодавці беруть участь у здійсненні заходів щодо забезпечення зайнятості населення шляхом: 1) створення умов для реалізації громадянами права на працю; 7) участі у здійсненні контролю за дотриманням законодавства у сфері зайнятості населення, трудової міграції, професійного навчання та підтвердження кваліфікації працівників.

Так, згідно звіту № 10-ПІ про зайнятість і працевлаштування інвалідів за 2014 рік протягом спірного періоду відповідач, враховуючи чисельність штатних працівників, зобов'язаний був створити 7 робочих місць для працевлаштування інвалідів.

Згідно листа Дарницького районного центру зайнятості від 18 травня 2015 року № 22/844, ТОВ "Ранбаксі Фармасьютікал Україна" протягом 2014 року надавало звіти за формою № 3-ПН «Інформація про попит на робочу силу (вакансії)» для працевлаштування громадян, що мають додаткові гарантії у сприянні працевлаштуванню, інваліди за 07, 08, 09, 10, 11, 12 місяці 2014 року, копії яких містяться в матеріалах справи.

Крім того, ТОВ "Ранбаксі Фармасьютікал Україна" брало участь у соціально-громадській зустрічі у Дарницькому районному центрі зайнятості для осіб з особливими потребами, що підтверджується листом центру зайнятості від 20 листопада 2014 року №21/1859 та довідкою центру зайнятості від 20 листопада 2014 року.

Матеріали справи також свідчать, що відповідач звертався до ВГО «Національної асамблеї інвалідів України», Всеукраїнської організації інвалідів «Союз організацій інвалідів України», Українського національного фонду допомоги інвалідам Чорнобиля», Всеукраїнської громадської організації інвалідів «Союз Чорнобиль України», Громадської організації інвалідів «Всеукраїнська асоціація працездатних інвалідів», Фармацевтичного факультету Національного медичного університету ім. О.О. Богомольця, Громадської організації жінок-інвалідів «Донна» з повідомленнями про наявність вакантних посад та проханням посприяти у працевлаштуванні в ТОВ "Ранбаксі Фармасьютікал Україна" осіб з обмеженими фізичними можливостями.

Також, відповідачем було розміщено оголошення в друкованих виданнях про наявність для людей з інвалідністю вакантних посад фахівців з методів розширення ринку збуту та посад рекламістів, що також підтверджується матеріалами справи.

Таким чином, суд дійшов висновку, що відповідачем було вжито необхідних заходів, передбачених чинним законодавством щодо недопущення правопорушення у сфері господарювання та спрямованих на виконання обов'язку щодо створення робочих місць та щодо працевлаштування інвалідів.

Відповідно до ст. 218 Господарського кодексу України, підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання. Учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення.

Згідно ст. 238 Господарського кодексу України, за порушення встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності до суб'єктів господарювання можуть бути застосовані уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування адміністративно-господарські санкції, тобто заходи організаційно-правового або майнового характеру, спрямовані на припинення правопорушення суб'єкта господарювання та ліквідацію його наслідків.

Вирішуючи питання наявності підстав для стягнення з відповідача адміністративно-господарських санкцій, слід встановити в діях або бездіяльності роботодавця складу правопорушення для застосування відповідного виду юридичної відповідальності.

При цьому, в ході розгляду справи судом встановлено, що відповідач виконав обов'язок щодо здійснення заходів зі створення робочого місця для інваліда, покладений на нього законодавством.

Враховуючи відсутність у діях відповідача складу правопорушення, а також у зв'язку з тим, що відповідачем виконано вимоги законодавства, що регулює основи соціальної захищеності інвалідів, суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для застосування до відповідача адміністративно-господарських санкцій.

В силу ч. 1 ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України.

Відповідачем в свою чергу надано докази інформування протягом 2014 року центру зайнятості щодо створення робочих місць та наявності вакансій для працевлаштування інвалідів, та докази вжиття інших необхідних заходів, передбачених чинним законодавством для недопущення правопорушення у сфері господарювання.

Враховуючи вищенаведене, суд дійшов висновку про безпідставність позовних вимог Київського міського відділення Фонду соціального захисту інвалідів та відмову у їх задоволенні.

Керуючись ст. ст. 69-71, 94, 160-165, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

П О С Т А Н О В И В:

1. В задоволенні позову Київського міського відділення Фонду соціального захисту інвалідів відмовити.

Постанова набирає законної сили в порядку передбаченому ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена в апеляційному порядку повністю або частково за правилами, встановленими ст. ст. 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України, шляхом подання через суд першої інстанції апеляційної скарги.

Повний текст постанови складено 12 червня 2015 року.

Суддя С.І. Нагорянський