Постанова

від 11.06.2015 по справі 826/4561/15

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

11 червня 2015 року                     № 826/4561/15

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Іщука І.О., розглянувши в письмовому провадженні адміністративну справу

за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю “РБСА”

до

Державної податкової інспекції у Деснянському районі Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві

про

скасування податкової вимоги від 04.03.2015 р. № 2575-23, рішення про опис майна у податкову заставу № 14/26-52-23-31 від 05.03.2015 р.,

О Б С Т А В И Н И С П Р А В И:

Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю “РБСА” (далі – позивач), звернувся з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Деснянському районі Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві.

В поданій позовній заяві позивач просить :

«скасувати повністю Податкову вимогу від 04 березня 2015 року № 2575-23; скасувати повністю Рішення «Про опис майна у податкову заставу» № 14/26-52-23-31 від 05 березня 2015 року.»

Позовні вимоги мотивовані тим, що рішення відповідача про опис майна у податкову заставу не відповідає вимогам статті 89.1. Податкового кодексу Україна, так як право податкової застави не виникло, оскільки позивач своєчасно сплачує всі свої узгодженні зобов'язання, заборгованість з сплати податків та зборів відсутня. Також позивач стверджує про відсутність правових підстав для прийняття рішення про опис майна у податкову заставу, з огляду на відсутність заборгованості позивача.

Відповідачем надано заперечення на позов, за змістом яких не наводиться посилань на наявність у позивача податкового боргу чи інших обставин для винесення оспорюваних рішень.

В процесі розгляду справи судом було направлено до відповідача судовий запит, за змістом якого у відповідача було витребувано докази існування податкового боргу та зворотній бік облікових карток з податку на додану вартість та податку на прибуток, які обліковуються за ТОВ "РБСА" (код ЄДРПОУ 21486550).

Відповідачем було надано роздруківку облікових карток, інших доказів існування податкового боргу відповідачем не надано, в судове засідання 28.05.2015р. представник відповідача не з'явився.

Відповідно до частини шостої статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

У зв'язку з тим, що відсутні перешкоди для розгляду справи у судовому засіданні, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, а також зважаючи на відсутність потреби заслухати свідка чи експерта, суд дійшов висновку про можливість розгляду справи у письмовому провадженні.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд,

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю "РБСА" є юридичною особою та перебуває на обліку в Державній податковій інспекції у Деснянському районі ГУ ДФС у м. Києві. Податковою вимогою від 04.03.2015 року № 2575-23 відповідач попередив позивача про існування у позивача податкового боргу з податку на додану вартість на суму 56607,76 грн., з яких 48631,00 грн. основного платежу та 7976,76 грн. пені.

Зазначеною вимогою позивача було повідомлено, що починаючи з 26.07.2014 року, на будь-яке майно платника податків, яке перебуває у його власності (господарському віданні або оперативному управлінні) і балансова вартість якого відповідає сумі податкового боргу, а також на інше майно, на яке платник податків набуде прав власності у майбутньому, розповсюджується право податкової застави, а на суму податкового боргу нараховуються пеня та штрафи, визначені Податковим кодексом України та органом державної податкової служби буде здійснено опис майна у податкову заставу.

Також відповідачем було винесено рішення про опис майна в податкову заставу № 14/26-52-23-31 від 05 березня 2015 року, яким було вирішено здійснити опис майна в податкову заставу.

Повно та всебічно дослідивши наявні матеріали справи, а також норми чинного законодавства, суд прийшов до висновку про обґрунтування позовних вимог, виходячи з наступного.

Відповідно до п.36.1 ст.36 Податкового кодексу України від 02.12.2010р. №2755 –VI, податковим обов'язком визначається обов'язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом.

Відповідно до п.4.1.153. ст.14 Податкового кодексу, податкова вимога - письмова вимога контролюючого органу до платника податків щодо погашення суми податкового боргу.

Податковий борг - сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання (п. 14.1.175. ст.14 Податкового кодексу).

За змістом пп. 2.1., 2.2, 2.3 Порядку направлення органами доходів і зборів податкових вимог платникам податків, затвердженого Міндоходів України від 10.10.2013, № 576, податкова вимога формується органами доходів і зборів за місцем обліку платника податків. Податкова вимога формується, якщо: платник податків не сплатив суми податкового зобов'язання, зазначеної в поданій ним податковій декларації, у встановлені Кодексом строки;платник податків не сплатив узгодженої суми грошового зобов'язання, визначеної в податковому повідомленні-рішенні, у встановлені законом строки;платник збору не сплатив узгодженої суми збору за провадження деяких видів підприємницької діяльності у встановлені строки;платник єдиного податку першої або другої групи не сплатив суми авансового внеску у встановлені строки. Протягом строків оскарження суми грошових зобов'язань, визначених Кодексом, податкова вимога з податку, що оскаржується, не надсилається.

Відповідно до п.57.3. ст.57 Податкового кодексу, у разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1, 54.3.2, 54.3.4 - 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу. У разі оскарження рішення контролюючого органу про нараховану суму грошового зобов'язання платник податків зобов'язаний самостійно погасити узгоджену суму, а також пеню та штрафні санкції за їх наявності протягом 10 календарних днів, наступних за днем такого узгодження.

Відповідно до пункту 59.1 статті 59 Податкового кодексу, у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Відповідно до п. 87.9 ст. 87 Податкового кодексу України, у разі наявності у платника податків податкового боргу контролюючі органи зобов'язані зарахувати кошти, що сплачує такий платник податків, в рахунок погашення податкового боргу згідно з черговістю його виникнення незалежно від напряму сплати, визначеного платником податків. У такому ж порядку відбувається зарахування коштів, що надійдуть у рахунок погашення податкового боргу платника податків відповідно до статті 95 цього Кодексу або за рішенням суду у випадках, передбачених законом.

Згідно з підпунктами 89.1.1 та 89.1.2 пункту 89.1 статті 89 Податкового кодексу України право податкової застави виникає у разі несплати у строки, встановлені цим Кодексом, суми грошового зобов'язання, самостійно визначеної платником податків у податковій декларації, - з дня, що настає за останнім днем зазначеного строку (п.п. 89.1.1) або несплати у строки, встановлені цим Кодексом, суми грошового зобов'язання, самостійно визначеної контролюючим органом, - з дня виникнення податкового боргу (п.п. 89.1.2 п. 89.1 ст.89).           

Таким чином, єдиною підставою винесення податкової вимоги та опису майна є наявність податкового боргу у платника податку, натомість позивач в позовній заяві вказує на відсутність такої підстави.

Проте, відповідачем не наведено жодних підстав, виникнення податкових зобов'язань у позивача з податку на додану вартість, зокрема, винесення податкового повідомлення - рішення, не сплати суми податкового зобов'язання, зазначеної в поданій податковій декларації чи нарахування пені по вказаному податку.

Відповідно до ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з частиною першою статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Відповідно до частини другої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Вищезазначений розподіл обов'язку доведення встановлює презумпцію правомірності дій позивача та наявність протиправності в діях суб'єкта владних повноважень, яка має бути спростована відповідачем певними засобами доказування. Отже, для доведення правомірності своїх дій, відповідачем мало бути надано докази наявності податкового боргу та джерел його виникнення – рішення про донарахування податкових зобов'язань (податкові повідомлення – рішення) або докази їх самостійного узгодження позивачем (декларації).

Натомість в ході судового розгляду справи представник відповідача не надав суду належних доказів, які б підтверджували обґрунтованість винесених рішень.

Враховуючи те, що Державна податкова інспекція не надала доказів правомірності оскаржуваних рішень, суд вважає, що вони підлягають скасуванню як протиправні.

З урахуванням викладеного, суд приходить висновків про задоволення позовних вимог в повному обсязі.

Керуючись ст. ст. 69-71, 94, 160-163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

П О С Т А Н О В И В:

1. Позов Товариства з обмеженою відповідальністю “РБСА” задовольнити.

2. Визнати протиправними та скасувати податкову вимогу від 04.03.2015 р. № 2575-23 та рішення про опис майна у податкову заставу № 14/26-52-23-31 від 05.03.2015 р. Державної податкової інспекції у Деснянському районі Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві.

3. Судові витрати в сумі 1 974,00 грн. присудити на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “РБСА” за рахунок Державного бюджету України.

Постанова відповідно до статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя І.О.Іщук