Ухвала

від 16.07.2015 по справі 826/4561/15

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 826/4561/15 Головуючий у 1-й інстанції: Іщук І.О. Суддя-доповідач: Бистрик Г.М.

У Х В А Л А

Іменем України

16 липня 2015 року м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді: Бистрик Г.М.,

суддів: Желтобрюх І.Л., Шостака О.О.,

при секретарі: Гуменюк Т.В.,

розглянувши у судовому засіданні адміністративну справу за апеляційною скаргою відповідача Державної податкової інспекції у Деснянському районі Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 11 червня 2015 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «РБСА» до Державної податкової інспекції у Деснянському районі Головного управління Державної фіскальної служби у м.Києві про скасування податкової вимоги, рішення про опис майна у податкову заставу, -

В С Т А Н О В И Л А :

Товариство з обмеженою відповідальністю «РБСА» звернулися в суд з позовом до Державної податкової інспекції у Деснянському районі Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві про скасування податкової вимоги від 04.03.2015 року № 2575-23, рішення про опис майна у податкову заставу № 14/26-52-23-31 від 05.03.2015 року.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 11.06.2015 року позов Товариства з обмеженою відповідальністю "РБСА" задоволено; визнано протиправними та скасовано податкову вимогу від 04.03.2015 року № 2575-23 та рішення про опис майна у податкову заставу № 14/26-52-23-31 від 05.03.2015 року.

Не погоджуючись з вищезазначеним судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції як таку, що постановлена з порушенням норм матеріального права, та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог позивача.

Представники сторін в судове засідання не з'явились, про дату, час і місце розгляду справи повідомлені належним чином.

Неприбуття у судове засідання сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про дату, час і місце апеляційного розгляду, відповідно до ч. 4 ст. 196 Кодексу адміністративного судочинства України не перешкоджає судовому розгляду справи. У зв'язку з цим, відповідно до ч. 1 ст. 41 Кодексу адміністративного судочинства України, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Заслухавши в судовому засіданні суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а постанову суду - без змін.

Відповідно до ч. 1 ст. 195 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення першої інстанції в межах апеляційної скарги.

Згідно зі ст.ст. 198 ч. 1 п. 1, 200 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Суд першої інстанції всебічно, повно та об'єктивно розглянув справу, правильно встановив обставини, наданим доказам дав правильну правову оцінку і прийшов до обґрунтованого висновку про задоволення вимог позивача.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджується матеріалами справи, що відповідачем направлено позивачу податкову вимогу від 04.03.2015 року № 2575-23, якою позивача зобов'язано сплатити податковий борг з податку на додану вартість у розмірі 56 607,76 грн..

Крім того, відповідачем винесено оскаржене рішення про опис майна в податкову заставу № 14/26-52-23-31 від 05 березня 2015 року, яким здійснено опис майна позивача в податкову заставу.

Відповідно до пп.14.1.153 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України, податкова вимога - письмова вимога контролюючого органу до платника податків щодо погашення суми податкового боргу.

Згідно з пп. 14.1.175 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України, податковий борг - сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

Пунктом 57.3 ст. 57 Податкового кодексу України встановлено, що у разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1, 54.3.2, 54.3.4 - 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу. У разі оскарження рішення контролюючого органу про нараховану суму грошового зобов'язання платник податків зобов'язаний самостійно погасити узгоджену суму, а також пеню та штрафні санкції за їх наявності протягом 10 календарних днів, наступних за днем такого узгодження.

Відповідно до пункту 59.1 статті 59 Податкового кодексу України, у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Згідно з п. 87.9 ст. 87 Податкового кодексу України, у разі наявності у платника податків податкового боргу контролюючі органи зобов'язані зарахувати кошти, що сплачує такий платник податків, в рахунок погашення податкового боргу згідно з черговістю його виникнення незалежно від напряму сплати, визначеного платником податків. У такому ж порядку відбувається зарахування коштів, що надійдуть у рахунок погашення податкового боргу платника податків відповідно до статті 95 цього Кодексу або за рішенням суду у випадках, передбачених законом.

Підпунктами 89.1.1 та 89.1.2 пункту 89.1 статті 89 Податкового кодексу України встановлено, що право податкової застави виникає у разі несплати у строки, встановлені цим Кодексом, суми грошового зобов'язання, самостійно визначеної платником податків у податковій декларації, - з дня, що настає за останнім днем зазначеного строку або несплати у строки, встановлені цим Кодексом, суми грошового зобов'язання, самостійно визначеної контролюючим органом, - з дня виникнення податкового боргу.

При цьому, відповідно до п. 2.1, п. 2.2, п. 2.3 Порядку направлення органами доходів і зборів податкових вимог платникам податків, затвердженого Міндоходів України від 10.10.2013, № 576, податкова вимога формується органами доходів і зборів за місцем обліку платника податків. Податкова вимога формується, якщо: платник податків не сплатив суми податкового зобов'язання, зазначеної в поданій ним податковій декларації, у встановлені Кодексом строки; платник податків не сплатив узгодженої суми грошового зобов'язання, визначеної в податковому повідомленні-рішенні, у встановлені законом строки; платник збору не сплатив узгодженої суми збору за провадження деяких видів підприємницької діяльності у встановлені строки; платник єдиного податку першої або другої групи не сплатив суми авансового внеску у встановлені строки. Протягом строків оскарження суми грошових зобов'язань, визначених Кодексом, податкова вимога з податку, що оскаржується, не надсилається.

Тобто, єдиною підставою винесення податкової вимоги та опису майна є наявність податкового боргу у платника податку.

Згідно з ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Враховуючи викладене, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції щодо визнання протиправними оскарженої вимоги та рішення про опис майна, оскільки відповідачем не доведено наявність у позивача податкового боргу з податку на додану вартість.

З огляду на вищевикладене, колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду дійшла висновку, що суд першої інстанції правильно застосував норми матеріального права, правову позицію з приводу яких аргументовано виклав в мотивувальній частині оскаржуваного відповідачем рішенні.

Доводи апеляційної скарги не дають підстав для висновку, що судом першої інстанції при розгляді справи допущені порушення норм матеріального чи процесуального права.

Оскаржуване судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Керуючись ст. ст. 41, 158, 160, 167, 195, 196, 198, 199, 200, 205, 206, 212, 254, КАС України, колегія суддів

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу відповідача Державної податкової інспекції у Деснянському районі Головного управління Державної фіскальної служби у м.Києві - залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 11 червня 2015 року - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядку та строки передбаченні ст. 212 КАС України.

Повний текст ухвали суду виготовлено 16.07.2015 року.

Головуючий суддя: Бистрик Г.М.

Судді: Желтобрюх І.Л.

Шостак О.О.

.

Головуючий суддя Бистрик Г.М.

Судді: Желтобрюх І.Л.

Шостак О.О.