Ухвала

від 28.05.2015 по справі 804/16516/14

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

і м е н е м У к р а ї н и

28 травня 2015 рокусправа № 804/16516/14

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Кругового О.О.

суддів: Богданенка І.Ю. Уханенка С.А.

за участю секретаря судового засідання: Сколишева О.О..

за участю:

представників позивача: Жовтоног О.В., Климової Н.П., Жовтоног М.А..

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Дніпропетровську апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська

на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 25 листопада 2014 року у справі №804/165/14 за позовом приватного підприємства «СБ-Секуріті» до державної податкової інспекції у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська про скасування податкового повідомлення - рішення, -

в с т а н о в и в :

08 жовтня 2014 року приватне підприємство «Сб-Секуріті» звернулось до суду з адміністративним позовом в якому просило скасувати податкове повідомлення - рішення Державної податкової інспекції у Бабушкінському районі ГУ Міндоходів у Дніпропетровській області №0001072203 від 30.09.2014 року на суму 51 437.50 грн..

Адміністративний позов обгрунтовано тим, що оскаржуване податкове повідомлення - рішення є незаконним та необгрунтованим, оскільки прийняте на підставі висновків акту перевірки, що не відповідають суті спірних відносин. Також, позивач зазначає, що висновки акту перевірки грунтуються лише на припущеннях податкового органу, який не наділений повноваженнями щодо визнання нікчемними правочинів, відтак оскаржуване податкове повідомлення - рішення носить протиправний характер та підлягає скасуванню в судовому порядку.

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 25 листопада 2014 року адміністративний позов задоволено: визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення - рішення Державної податкової інспекції у Бабушкінському районі ГУ Міндоходів у Дніпропетровській області №0001072203 від 30.09.2014 року на суму 51 437.50 грн.

Не погодившись з рішенням суду державна податкова інспекція в Бабушкінському районі м.Дніпропетрвоська ГУ Міндоходів у Дніпропетровській області звернулась з апеляційною скаргою, в якій посилаючись на порушення судом першої інстанції вимог норм матеріального та процесуального права просить оскаржувану постанову суду скасувати та прийняти нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог.

Апеляційна скарга обґрунтована тим, що позивачем було допушено порушення вимог норм чинного законодавства при формуванні податку на додану вартість, внаслідок укладення нікчемних (удаваних) правочинів з метою отримання податкової вигоди. У зв'язку з зазначеним, податковий орган правомріно зазначив в висновках акту перевірки про виявлені порушення, та прийняв на їх підставі податкове повідомлення - рішення, яке є правомірним та обгрунтованим, а підстави для його скасування - відсутні.

Дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, перевіривши правильність застосування судом норм матеріального та процесуального права, надану правову оцінку досліджених судом доказів по справі, суд апеляційної інстанції приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги з огляду на наступне.

Судом першої інстанції встановлено та матеріалами справи підтверджено, що у період з 03.09.2014 року по 09.09.2014 року посадовими особами ДПІ в Бабушкінському районі м. Дніпропетровська ГУ міндоходів у Дніпропетровській області проведено документальну позапланову виїзну перевірку ПП «СБ-Секуріті» з питань дотримання вимог податкового законодавства з податку на додану вартість по взаємовідносинам з ТОВ «Центр Безпека -1» за січень 2014 року, за результатами якої складено акт перевірки від 15.09.2014 року №2561/04-02-22-3/311.

Перевіркою встановлено такі порушення:

п. 185.1 ст. 185 п.198.2 п. 198.3 п. 198.6 ст. 198, п. 201.1 п. 201.4, п. 201.6, п. 201.7 ст. 201 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року за №2755-УІ (із змінами та доповненнями), в результаті чого занижено податок на додану вартість, що підлягає сплаті до бюджету на загальну суму 41 150.00 грн., у т.ч. по періодам: у січні 2014 року на суму 41150.00 грн..

На підставі висновків акту перевірки податковим органом прийнято податкове повідомлення - рішення №0001072203 від 30.09.2014 року, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість за основним платежем на суму 41150.00 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями на суму 10287.5 грн..

Правомірність та обґрунтованість податкового повідомлення - рішення №0001072203 від 30.09.2014 року є предметом спору переданого на вирішення суду.

Вирішуючи спір між сторонами суд першої інстанції дійшов висновку, що позивачем було правомірно сформовано податковий кредит з податку на додану вартість та податок на прибуток приватних підприємств на підставі господарських правовідносин, що підтверджені первинними документами та у відповідності до вимог чинного податкового законодавства.

Суд апеляційної інстанції погоджується з такими висновками суду першої інстанції з огляду на наступне.

Як вбачається з матеріалів перевірки, фактично, підставою для визначення грошового зобов'язання за основним платежем з податку на додану вартість стала відсутність, на думку податкового органу, належного підтвердження реальності здійснення господарських операцій позивачем з його контрагентом ТОВ «Центр Безпека - 1».

Означеного висновку ДПІ в Бабушкінському районі м.Дніпропетровська ГУ Міндоходів у Дніпропетровській області дійшла з огляду на матеріали акту про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «Центр Безпека -1». З огляду на вказаний акт, податковий орган дійшов висновку, що первинні документи не відповідають вимогам чинного законодавства та не є підтвердженням здійснення господарських операцій в силу Закону. Отже, здійснені операції не відповідають меті підприємницької діяльності та направлені на надання податкової вигоди третім особам.

Однак, із такими висновками податкового органу неможливо погодитись з огляду на наступне.

Згідно із п. 198.1. ст.198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) в необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного фінансового лізингу.

Відповідно до п.198.3 ст.198 Податкового кодексу України, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

- придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

- придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Згідно з п.198.2 ст.198 ПК України, датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше:

- дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;

- дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

У відповідності ж з п.198.6 ст.198 ПК України, не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Таким чином, наведеними нормами матеріального права, визначено підстави для формування платником податків податкового кредиту з податку на додану вартість і до таких підстав віднесено: наявність господарської операції, сплата податку на додану вартість у вартості товарів (робіт, послуг), факт сплати податку на додану вартість має підтверджуватися відповідними податковими накладними, використання придбаних товарів (робіт, послуг) в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Встановлені обставини справи свідчать про те, що між ПП «СБ-Секуріті» (замовник) та ТОВ «Центр Безпека-1» (охорона) укладено договір на охорону стаціонарних об'єктів від 01.12.2013 року №01Ї12-13, відповідно до умов якого, замовник передає, а охорона приймає під охорону відповідно дислокації розташування, надалі - об'єкт, силами співробітників ТОВ «Центр Безпека-1» відповідно письмового замовлення.

Сума оплати за даним договором визначається на підставі узгодженої протоколом сторін договірної ціни охорони.

На виконання умов договору ПП «СБ-Секуріті» отримало податкову накладну № 15281 від 31.01.2014 року.

Дана податкова накладна виписана постачальником послуг ТОВ «Центр Безпека-1» на підставі акту здачі-приймання робіт (надання послуг) від 31.01.2014 року №ЦБ-0000048.

Отримання позивачем від ТОВ «Центр Безпека -1» працівників відбувалось на підставі заявок, в яких зазначено вимогу у працівника та годинах їх праці, на відповідних постах охорони, в рамках укладених між позивачем та підприємствами - контрагентами договір про надання послуг охорони.

Розрахунки між позивачем та ТОВ «Центр Безпека -1» відбувались у безготівковій формі, що підтверджується копіями платіжних доручень, наявними у матеріалах справи.

В матеріалах справи наявні копії штатного розпису та копії наказів про прийняття працівників до штату, копії витягів з реєстру ГУМВС України в Дніпропетровській області про підтвердження відсутності кримінального провадження працівника та факту того, що він не перебуває у розшуку, копії свідоцтв про присвоєння робітничої кваліфікації «охоронник», копії посвідчень, які підтверджують повноваження посадових осіб, копії медичних довідок про проходження попереднього та періодичного психіатричного оглядів посадовими особами та інші документи.

Також, позивачем на підтвердження реальності здійснення господарських операцій надано документи на підтвердження існування виробничої необхідності в залучення кваліфікованих працівників, позивачем до суду надано договори про надання поулг охорони підприємствам споживачам.

Досліджені вище документи відповідають вимогам чинного законодавства, та визнаються судом апеляційної інстанції як первинні з огляду на наступне.

Згідно з ч.1 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність» підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

У відповідності до ч.2 ст.9 означеного Закону первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань платників здійснюється на підставі первинних документів, у яких міститься інформація саме про господарські операції (результати їх здійснення).

Надані позивачем для підтвердження реальності здійснення господарських операцій, первинні документи відображають зміст та обсяг укладених договорів, містять всі необхідні реквізити, та обов'язкові посвідчення, що вказує на безпідставність висновків податкового органу про неправомірне відображення позивачем сум податку на додану вартість та податку на прибуток у податковій звітності за вказаними господарськими операціями.

Відповідачем, на якого відповідно до ч.2 ст.71 КАС України покладено обов'язок щодо доказування правомірності прийнятого рішення, не доведено того, що сторонами укладено угоди не з метою реального настання правових наслідків, а з метою порушення публічного порядку.

Таким чином, встановлені обставини справи свідчать про реальність господарських операцій між позивачем та його контрагентом ТОВ «Центр Безпека -1», наслідком яких є надання послуг.

Крім того, суд апеляційної інстанції вважає за необхідне зазначити й те, що формування підприємством податкового кредиту не може ставитись у пряму залежність від додержання податкової дисципліни третіми особами.

Якщо контрагент не виконав свого зобов'язання щодо сплати податку до бюджету, або припустився інших порушень при здійсненні господарської діяльності, це тягне відповідальність та негативні наслідки саме щодо цієї особи. Зазначена обставина не є підставою для позбавлення платника податку права на формування податкового кредиту з податку на додану вартість у разі, якщо останній виконав усі передбачені законом умови щодо включення сум податку, сплачених ним в ціні придбаних товарів (робіт, послуг), до складу податкового кредиту та має всі документальні підтвердження розміру свого податкового кредиту.

З огляду на викладене, суд апеляційної інстанції приходить до висновку щодо правомірності віднесення позивачем до складу податкового кредиту відповідні суми ПДВ, за рахунок господарських відносин позивача із ТОВ «Центр Безпека -1», на підставі належним чином оформлених первинних документів, в тому числі податкових накладних, отриманих в ході реального здійснення господарської операції, що ґрунтується на вимогах податкового законодавства.

Отже, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що постанова суду першої інстанції є законною та обґрунтованою, прийнятою на підставі повно та всебічно досліджених обставин справи, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду, а тому підстави для зміни або скасування постанови суду відсутні.

Керуючись ст.195, ст.196, п.1 ч.1 ст.198, ст.200, ст.205, ст.206 КАС України суд, -

у х в а л и в :

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області - залишити без задоволення.

Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 25 листопада 2014 року у справі №804/165/14 - залишити без змін.

Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів.

Головуючий: О.О. Круговий

Суддя: І.Ю. Богданенко

Суддя: С.А. Уханенко