Ухвала

від 24.03.2015 по справі 808/4061/14

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

і м е н е м У к р а ї н и

24 березня 2015 рокусправа № 808/4061/14 Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Чабаненко С.В.

суддів: Іванова С.М. Шлай А.В.

за участю секретаря судового засідання: Горшкова В.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Дніпропетровську апеляційну скаргу

Державної податкової інспекції у Комунарському районі м. Запоріжжя Головного управління Міндоходів у Запорізькій області на постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 04 вересня 2014 року по справі № 808/4061/14 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «Строй-ка» до Державної податкової інспекції у Комунарському районі м. Запоріжжя Головного управління Міндоходів у Запорізькій області

про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Компанія «СТРОЙ-КА» звернулося до суду із адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Комунарському районі м.Запоріжжя Головного управління Міндоходів у Запорізькій області, в якому просило визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення:

- №0000662205 від 07.04.2014, яким позивачу збільшено грошове зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств на суму 5 305,00 грн.;

- №0000672205 від 07.04.2014, яким позивачу збільшено грошове зобов'язання з податку на додану вартість на суму 5 766,25 грн., з яких: 4 613,00 грн. - основний платіж та 1 153,25 грн. - штрафні (фінансові) санкції.

Постановою Запорізького окружного адміністративного суду від 04 вересня 2014 року позов задоволено.

Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення №0000662205, прийняте 07.04.2014 Державною податковою інспекцією у Комунарському районі м.Запоріжжя Головного управління Міндоходів у Запорізькій області, яким Товариству з обмеженою відповідальністю «Компанія «СТРОЙ-КА» збільшено грошове зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств на суму 5 305,00 грн.

Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення №0000672205, прийняте 07.04.2014 Державною податковою інспекцією у Комунарському районі м.Запоріжжя Головного управління Міндоходів у Запорізькій області, яким Товариству з обмеженою відповідальністю «Компанія «СТРОЙ-КА» збільшено грошове зобов'язання з податку на додану вартість на суму 5 766,25 грн., з них: 4 613,00 грн. - основний платіж та 1 153,25 грн. - штрафні (фінансові) санкції.

Присуджено на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «СТРОЙ-КА» з Державного бюджету України судові витрати у сумі 182 грн. 70 коп.

Постанова суду першої інстанції мотивована тим, що у позивача наявні належним чином оформлені первинні документи, які підтверджують реальність господарських операцій, в діях позивача відсутні порушення, встановлені актом перевірки від 21.03.2014 року № 175/08-27-22-05/35719704.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, Державна податкова інспекція у Комунарському районі м. Запоріжжя Головного управління Міндоходів у Запорізькій області звернулась з апеляційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення норм процесуального і матеріального права, просить скасувати оскаржувану постанову та прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволені адміністративного позову ТОВ «Компанія «Строй-ка».

На підставі клопотання відповідача, у відповідності до вимог статті 55 КАС України здійснено процесуальне правонаступництво відповідача з Державної податкової інспекції у Комунарському районі м. Запоріжжя Головного управління Міндоходів у Запорізькій області на Державної податкової інспекції у Комунарському районі м. Запоріжжя Головного управління Державної фіскальної служби у Запорізькій області.

У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримував у повному обсязі, а представник відповідача наполягав на задоволені апеляційної скарги.

Колегія суддів, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги та заявлених позовних вимог, дійшла висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги, виходячи з наступного.

Як встановлено судом першої інстанції та підтверджено наявними в матеріалах справи письмовими доказами, у період з 17.03.2014 по 21.03.2014 відповідачем проведено позапланову невиїзну документальну перевірку ТОВ «Компанія «СТРОЙ-КА» (ЄДРПОУ 35719704) з питань своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати до бюджету податку на прибуток та податку на додану вартість за період з 01.07.2011 по 31.12.2011 при здійсненні фінансово-господарських відносин з ТОВ «Форганг ГМБХ» (ЄДРПОУ 37359385). За результатами перевірки складено Акт №175/08-27-22-05/35719704 від 21.03.2014 (а.с.14-38).

Вказаною перевіркою встановлені порушення:

- п.138.2 ст.138, п.139.1.9 ст.139 Податкового кодексу України, в результаті чого ТОВ «Компанія «СТРОЙ-КА» занижено податок на прибуток в періоді, що перевірявся по взаємовідносинам з ТОВ «Форганг ГМБХ» (ЄДРПОУ 37359385) у розмірі 5 305,00 грн., у тому числі: за ІІ-ІІІ квартали 2011 року - на суму 3 315,00 грн.; за II-IV квартали 2011 року - на суму 5 305,00 грн.;

- пп.14.1.181 п.14.1 ст.14, п.198.1, п.198.3 ст.198, п.200.1 ст.200 Податкового кодексу України, в результаті чого ТОВ «Компанія «СТРОЙ-КА» встановлено заниження податку на додану вартість по взаємовідносинам з ТОВ «Форганг ГМБХ» (ЄДРПОУ 37359385) у сумі 4 613,00 грн., а саме: - за серпень 2011 року у сумі 2 883,00 грн., за жовтень 2011 року у сумі 330,00 грн., - за листопад 2011 року у сумі 1 400,00 грн.

В ході перевірки встановлено, що ТОВ «Компанія «СТРОЙ-КА» протягом серпня 2011р., жовтня 2011р., листопада 2011р., отримано від ТОВ «Форганг ГМБХ» товар в асортименті на загальну суму 27 678,00грн., у т.ч. ПДВ 4 613,00грн.. згідно податкових накладних № 73 від 26.08.2011р., № 55 від 10.11.2011р., № 37 від 07.11.2011р.

На отримання товару виписані видаткові накладні: № 26087690017 від 26.08.2011р., № 11107690055 від 11.10.2011р., № 07117690069 від 07.11.2011р.

Розрахунки за отриманий товар здійснено через розрахунковий рахунок на загальну суму 27 678,00грн., у т.ч. ПДВ 4 613,00грн.. що підтверджено платіжними дорученнями: № 176 від 26.08.2011р., №223 від 12.10.2011р., № 249 від 07.11.2011р.

Позивачем суму отриманого товару від ТОВ «Форганг ГМБХ» включило до складу витрат, що враховується при визначенні об'єкта оподаткування податкових декларацій з податку на прибуток підприємства за ІІ-ІІІ квартали 2011р., у сумі 14 415,00грн., за ІІ-ІУ квартали 2011р. у сумі 23 065,00грн.

Товар, отриманий від ТОВ «Форганг ГМБХ» позивачем було реалізовано ТОВ «Виробничо-будівельна компанія «Аквілон» та ПП «Генір-Буд», що підтверджується копіями видаткових накладних, рахунків-фактур, податкових накладних, банківськими виписками. Наявними в матеріалах справи (а.с.147-165).

В свою чергу відповідачем не було надано належних доказів, які спростовують факт поставки товарів, отриманих позивачем від ТОВ «Форганг ГМБХ», на користь ТОВ «Виробничо-будівельна компанія «Аквілон» та ПП «Генір-Буд».

На момент проведення перевірки документи щодо транспортування товару ТОВ «Компанія «СТРОЙ-КА» контролюючому органу - не надані. Ненадання до перевірки вищевказаних документів не дає можливості ідентифікувати первинні документи та довести зв'язок їх з господарською діяльністю підприємства. Також відсутня будь-яка інформація про наявні складські приміщення наявність автомобільного чи іншого транспорту, а також устаткування, що необхідне для здійснення фінансово-господарської діяльності підприємства.

В свою чергу, як вбачається з матеріалів справи, між ТОВ «Компанія «СТРОЙ-КА» та ОСОБА_1 було укладено договір оренди майна № 01012011 від 01.01.2011р., на використання автомобіля Volkswagen Caddy (а.с.190-204).

Також між ТОВ «Компанія «СТРОЙ-КА» і ОСОБА_2 було укладено договір оренди майна № 01-01-2010 року від 01.01.2010р. на використання гаража НОМЕР_1 ряд НОМЕР_1 кооперативу «Придніпровський».

Отже, контролюючий орган дійшов висновку, що перевіркою не підтверджено фактичного здійснення господарської операції між ТОВ «Компанія «СТРОЙ-КА» та ТОВ «Форганг ГМБХ», а отже відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів. Тобто, підприємством ТОВ «Компанія «СТРОЙ-КА» отримано видаткові та податкові накладні від ТОВ «Форганг ГМБХ» без мети реального настання правових наслідків, з метою заниження об'єкту оподаткування, несплати податків, у зв'язку з чим дії підприємства призвели до втрат дохідної частини Державного бюджету України.

За результатами розгляду акту перевірки відповідачем, з посиланням на норми чинного законодавства, прийнято податкові повідомлення-рішення від 07.04.2014р. №0000662205, яким позивачу збільшено грошове зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств на суму 5 305,00 грн.; №0000672205, яким позивачу збільшено грошове зобов'язання з податку на додану вартість на суму 5 766,25 грн., у т.ч.- 4 613,00 грн. - основний платіж та 1 153,25 грн. - штрафні (фінансові) санкції.

Задовольняючи позов суд першої інстанції зазначив, що спірні податкові повідомлення-рішення, прийняті відповідачем не обґрунтовано, без урахування всіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, не розсудливо, а отже є не правомірними і підлягають скасуванню.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції та вважає за необхідне зазначити наступне.

Відповідно до ст.1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення. Частинами 1, 2 ст.9 Закону встановлено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Частиною 1 статті 3 Господарського кодексу України встановлено, що під господарською діяльністю у цьому Кодексі розуміється діяльність суб'єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність.

Правила формування податкового кредиту платниками податку на додану вартість визначені статтею 198 Податкового кодексу України.

Підпунктом 14.1.181 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України податковий кредит визначено як суму, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Згідно з п. 198.3 ст. 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до ст. 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою п. 193.1 ст. 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльні платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Відповідно до п. 198.1 ст. 198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з:

а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг;

б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенні таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності);

в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України;

г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативної або фінансового лізингу.

Пунктом 198.2 ст. 198 Податкового кодексу України визначено, що датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податкової накладною.

Відповідно до пункту 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України, не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу). У разі якщо на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, які попередньо віднесені до податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до закону.

Податкова накладна виписується на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс) (пункт 201.7 статті 201 Податкового кодексу України).

Згідно п. 201.8 ст. 201 Податкового кодексу України право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку в порядку, передбаченому статтею 183 цього Кодексу.

Податкова накладна, відповідно до абзацу першого п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України, видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Таким чином, для отримання права на податковий кредит із сум податку на додану вартість, сплачених в ціні придбаного товару (робіт, послуг), платник ПДВ повинен мати податкові накладні, видані на фактично отриманий товар (роботи, послуги), що призначений для використання у власній господарській діяльності.

Крім того, відповідач, в своєму акті перевірки та в апеляційній скарзі посилається на акт ДПІ у Комунарському районі м. Запоріжжя, яким зафіксовано проведення документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ «Форганг ГМБХ» з питань своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати до бюджету податку на прибуток та податку на додану вартість по взаємовідносинам з підприємствами-контрагентами, у т.ч. з ПП «ВЕНСАН» за період з 01.01.201р. по 01.03.2012р., від 03.09.2012р. № 839/221/37359385. Але, зазначений вище акт перевірки, на підставі якого відповідачем було зроблено висновок про порушення позивачем норм діючою законодавства не можна застосовувати до ТОВ «Компанія «СТРОЙ-КА», оскільки він (Акт перевірки) не має обов'язкового характеру для даного суб'єкту господарювання.

При прийнятті рішення судом першої інстанції було зазначено, що на момент здійснення правовідносин підприємство-контрагент позивача був зареєстрований як юридична особа, а отже, враховуючи наявність у позивача належним чином оформлених первинних документів, які підтверджують реальність здійснення господарських операцій, в діях позивача відсутні порушення Податкового кодексу України, викладені у акті перевірки.

Отже, позивач правомірно включив до складу податкового кредиту суму податку на додану вартість по вищевказаним податковим накладним.

Встановлений судом рух активів в процесі здійснення господарських операцій позивача з ТОВ «Форганг ГМБХ», та наявність належним чином оформлених первинних документів, доводять фактичне здійснення позивачем господарських операцій, а тому висновки податкового органу щодо нереальності цих господарських операцій не відповідають дійсним обставинам, отже податкові повідомлення-рішення № 0000662205, № 0000672205 від 07.04.2014року є таким, що не відповідає чинному законодавству і підлягає скасуванню.

За наведених обставин, з урахуванням того, що судом першої інстанції правильно встановлені фактичні обставини та прийняте судове рішення у відповідності з нормами матеріального права, якими регулюються спірні правовідносини, та з дотриманням норм процесуального права, колегія суддів дійшла висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги.

Керуючись ст.ст. 196, 198, 200, 205, 207 КАС України, суд,

УХВАЛИВ :

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Комунарському районі м. Запоріжжя ДФС у Запорізькій - залишити без задоволення.

Постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 04 вересня 2014 року по справі № 808/4061/14- залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня її складення у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий: С.В. Чабаненко

Суддя: С.М. Іванов

Суддя: А.В. Шлай