Ухвала

від 10.06.2015 по справі 815/6489/14

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 червня 2015 р.м.ОдесаСправа № 815/6489/14

Категорія: 8.3.3 Головуючий в 1 інстанції: Стефанов С. О.

Одеський апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого Золотнікова О.С.,

суддів Осіпова Ю.В. та Скрипченка В.О.,

при секретарі Мадюді В.В.,

за участю представника позивача Богданової Ю.І. та представника відповідача Бєлоусова С.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Мегадом-Строй» на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 15 грудня 2014 року по справі за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Мегадом-Строй» до Державної податкової інспекції у Київському районі м. Одеси Головного управління Міндоходів в Одеській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

В С Т А Н О В И В:

У листопаді 2014 року товариство з обмеженою відповідальністю «Мегадом-Строй» (далі ТОВ «Мегадом-Строй») звернулось до суду з позовом до Державної податкової інспекції у Київському районі м. Одеси Головного управління Міндоходів в Одеській області (далі ДПІ у Київському районі м. Одеси ГУ Міндоходів в Одеській області) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 31 жовтня 2014 року № 0004202202.

В обґрунтування позову зазначалось, що з 02 по 08 жовтня 2014 року посадовою особою відповідача проведено виїзну позапланову документальну перевірку позивача з питань дотримання вимог податкового законодавства при здійсненні господарський операцій з ТОВ «Інтерія ЛТД» за період з 01 грудня 2012 року по 31 грудня 2013 року. За результатами перевірки складено акт від 15 жовтня 2014 року за № 3246/22-02, в якому зазначено про порушення позивачем пунктів 198.3 та 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України, що призвело до заниження суми податку на додану вартість, яка підлягає нарахуванню та сплаті в бюджет за підсумками поточних звітних (податкових) періодів з урахуванням залишків від'ємного значення попередніх звітних періодів на 1796665 грн. 95 коп. за період з 01 грудня 2012 року по 31 грудня 2013 року. На підставі акта перевірки відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення від 31 жовтня 2014 року № 0004202202, яким ТОВ «Мегадом-Строй» визначено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість за основним платежем в розмірі 1796665 грн. 95 коп. та за штрафними (фінансовими) санкціями в розмірі 898333 грн.. На думку позивача, висновки акта перевірки не відповідають вимогам Податкового кодексу України, а тому прийняте відповідачем на його підставі податкове повідомлення-рішення підлягає скасуванню.

Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 15 грудня 2014 року у задоволенні позовних вимог ТОВ «Мегадом-Строй» відмовлено. Стягнуто з ТОВ «Мегадом-Строй» на користь Державного бюджету України судові витрати у розмірі 4384 грн. 80 коп..

Не погоджуючись з постановленим по справі судовим рішенням, директор ТОВ «Мегадом-Строй» в апеляційній скарзі зазначає, що висновки суду не відповідають обставинам справи, і, крім того, судом порушено норми матеріального та процесуального права. Так, судом не прийнято до уваги вимоги ст. ст. 14, 44, 198, 201 Податкового кодексу України, ст. ст. 3, 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», пункту 2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24 травня 1995 року № 88, а також ст. ст. 204, 215, 228, 235 Цивільного кодексу України. Крім того, судом першої інстанції не враховано практику Європейського суду з прав людини, Верховного суду України та Вищого адміністративного суду України, пов'язану з вирішенням податкових спорів даної категорії. На думку апелянта, правомірність формування позивачем податкового кредиту підтверджуються наданими до суду першої інстанції первинними документами, оформленими у відповідності до вимог чинного законодавства України. У зв'язку з викладеним в апеляційній скарзі ставиться питання про скасування постанови суду першої інстанції з винесенням нової постанови про задоволення позовних вимог .

15 травня 2015 року представником ДПІ у Київському районі м. Одеси ГУ Міндоходів в Одеській області до суду апеляційної інстанції подано клопотання про закриття провадження у справі у зв'язку з примиренням сторін і досягненням податкового компромісу.

Аналогічне клопотання подано до суду апеляційної інстанції 22 травня 2015 року директором ТОВ «Мегадом-Строй».

Заслухавши суддю-доповідача, виступи представників позивача та відповідача в підтримку клопотань про закриття провадження у справі, розглянувши матеріали справи, перевіривши доводи апеляційної скарги та обговоривши вказані вище клопотання про закриття провадження у справі з підстави досягнення податкового компромісу, апеляційний суд приходить до висновку про необхідність закриття провадження у справі.

Судом встановлено, що з 02 по 08 жовтня 2014 року посадовою особою відповідача проведено виїзну позапланову документальну перевірку позивача з питань дотримання вимог податкового законодавства при здійсненні господарський операцій з ТОВ «Інтерія ЛТД» за період з 01 грудня 2012 року по 31 грудня 2013 року.

За результатами перевірки складено акт від 15 жовтня 2014 року за № 3246/22-02, в якому зазначено про порушення позивачем пунктів 198.3 та 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України, що призвело до заниження суми податку на додану вартість, яка підлягає нарахуванню та сплаті в бюджет за підсумками поточних звітних (податкових) періодів з урахуванням залишків від'ємного значення попередніх звітних періодів на 1796665 грн. 95 коп. за період з 01 грудня 2012 року по 31 грудня 2013 року.

На підставі акта перевірки відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення від 31 жовтня 2014 року № 0004202202, яким ТОВ «Мегадом-Строй» визначено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість за основним платежем в розмірі 1796665 грн. 95 коп. та за штрафними (фінансовими) санкціями в розмірі 898333 грн..

Вирішуючи справу, суд першої інстанції обґрунтовано виходив з того, що позивачем не надано на запит суду документи, що підтверджують фактичність здійснення ним господарських операцій з ТОВ «Інтерія ЛТД», по яких контролюючим органом встановлено завищення ТОВ «Мегадом-Строй» показників податкового кредиту з податку на додану вартість.

Так, відповідно до пп. 14.1.181 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Згідно п. 198.2 ст. 198 ПК України в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин, датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Пунктом 198.3 ст. 198 названого Кодексу встановлено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг (у разі здійснення контрольованих операцій - не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу) та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

На підставі пункту 198.6 статті 198 ПК України в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин, не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Як встановлено матеріалами справи, податковий кредит з 01 грудня 2012 року по 31 грудня 2013 року позивач формував, серед іншого, на підставі податкових накладних, виданих його контрагентом ТОВ «Інтерія ЛТД».

При цьому позивачем (Замовник) було укладено з ТОВ «Інтерія ЛТД» (Субпідрядник) договір субпідряду від 10 грудня 2012 року за № 01/12, відповідно до якого Замовник доручає, а Субпідрядник зобов'язується виконати комплекс робіт будівлі торгівельного комплексу без зміни геометричних розмірів по вул. Толбухіна, 135 у м. Одесі, категорія складності II. Вартість робіт визначається на підставі договірної ціни згідно Додатку до договору (т. 1 а. 38-44).

Обґрунтовуючи доводи про відсутність у позивача права на віднесення до податкового кредиту суми податку на додану вартість, сплаченого позивачем за вказаною угодою, відповідач посилався, зокрема, на такі обставини, як неможливість відображення показників бухгалтерського обліку, податкового обліку реально здійсненої господарської операції та включення до податкового кредиту сум податку на додану вартість по операціям по отриманню послуг від ТОВ «Інтерія ЛТД», які підприємство фактично не отримувало.

При цьому, як вбачається з акта перевірки, під час проведення останньої позивачем на підтвердження товарності угоди між ним та контрагентом надано договір, податкові накладні, акти приймання виконаних будівельних робіт за формою № КБ-2в, довідки про вартість виконаних будівельних робіт за формою № КБ-3, банківські виписки по рахунку, договірні ціни, локальні та об'єктні кошториси, а також документи, що стосуються будівництва вказаного об'єкту (3-х стадійний проект, журнал авторського нагляду за будівництвом, загальний журнал здійснення робіт, робоча документація, відомості по заробітній платі, тощо).

Проте, як вірно зазначено посадовою особою податкового органу в акті перевірки, в Єдиному реєстрі податкових накладних не встановлено реєстрацію податкових накладних, виписаних позивачу від ТОВ «Інтерія ЛТД», оскільки податкові накладні виписувались контрагентом позивача на суму ПДВ менше ніж 10000 грн., що свідчить про подрібнення податкових накладних для виключення необхідності їх реєстрації.

Крім того, під час проведення перевірки та розгляду справи в суді першої інстанції представниками позивача не надано доказів руху активів у процесі здійснення вищезазначених господарських операцій. Не спростовані твердження відповідача щодо відсутності можливостей TOB «Інтерія ЛТД» для вчинення господарських операцій, за якими виписані податкові накладні та складені акти прийняття виконаних будівельних робіт, надані позивачем.

На пропозицію суду першої інстанції представником позивача не було надано жодних доказів, які б свідчили про те, що саме TOB «Інтерія ЛТД» виконувало будівельні роботи згідно умов вищезазначеного договору, котрі замовник може використати в діяльності, що приносить дохід, що є необхідною ознакою витрат та належною підставою для віднесення сум податку, сплаченого у ціні придбаних послуг, до складу податкового кредиту підприємства.

Не змогли надати представники позивача на пропозицію суду першої інстанції пояснення щодо порядку допуску на будівельний майданчик працівників ТОВ «Інтерія ЛТД» та інших субпідрядників, а також щодо виконання будь-яких робіт із застосуванням будівельної техніки.

Не надано позивачем і передбачених п. 3.7 вказаного договору субпідряду актів прийняття виконаних підрядних робіт (форма КБ-2В) та Довідок про вартість виконаних підрядних робіт (форма КБ-3), саме на підставі яких здійснювались проміжні розрахунки за виконані роботи у передбачені договором строки, а були лише надані вказані акти та довідки, які узагальнюють увесь обсяг робіт поквартально.

Із врахуванням викладеного, висновок суду першої інстанції про відсутність підстав для задоволення позовних вимог ТОВ «Мегадом-Строй» є правильним.

Разом з цим, як зазначено вище, контролюючим органом та позивачем до суду апеляційної інстанції подано клопотання про закриття провадження у справі з підстави досягнення податкового компромісу (т. 7 а. с. 146-149, 150-156).

Зі змісту вказаних вище клопотань вбачаться, що між сторонами у справі № 815/6489/14 досягнуто податкового компромісу. При цьому на виконання досягнутих домовленостей позивачем відповідно до пункту 8 підрозділу 9-2 Розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України сплачено 89833 грн. 30 коп. (5% від грошового зобов'язання з податку на додану вартість) (т. 7 а. с. 155).

Дослідивши матеріали справи, колегія суддів приходить до висновку про необхідність задоволення клопотання ДПІ у Київському районі м. Одеси ГУ Міндоходів в Одеській області та ТОВ «Мегадом-Строй» про закриття провадження у справі з підстави досягнення податкового компромісу.

Так, відповідно до ч. 3 ст. 51 Кодексу адміністративного судочинства України сторони можуть досягнути примирення на будь-якій стадії адміністративного процесу, що є підставою для закриття провадження в адміністративній справі.

Згідно п. 11-2 Розділу VІІІ «Прикінцеві та Перехідні положення» КАС України підставою для примирення сторін на будь-якій стадії процесу є досягнення податкового компромісу щодо сплати податкових зобов'язань з податку на додану вартість та податку на прибуток підприємств відповідно до підрозділу 9-2 розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України.

На підставі п. 3 ч. 1 ст. 157 КАС України суд закриває провадження у справі якщо сторони досягли примирення.

Оскільки судом першої інстанції ухвалено законне та обґрунтоване судове рішення, а обставини, які стали підставою для закриття провадження у справі, а саме досягнення сторонами податкового компромісу, виникли після його ухвалення, суд апеляційної інстанції на підставі ч. 2 ст. 203 КАС України приходить до висновку про визнання оскарженого судового рішення нечинним із закриттям провадження у справі.

Керуючись ст. ст. 195, 196, 198, 203, 205, 206, 254 КАС України, апеляційний суд, -

У Х В А Л И В:

Клопотання товариства з обмеженою відповідальністю «Мегадом-Строй» та Державної податкової інспекції у Київському районі м. Одеси Головного управління Міндоходів в Одеській області про закриття провадження у справі з підстави досягнення податкового компромісу задовольнити.

Постанову Одеського окружного адміністративного суду від 15 грудня 2014 року визнати нечинною, а провадження у справі закрити на підставі п. 3 ч. 1 ст. 157 Кодексу адміністративного судочинства України.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили судовим рішенням апеляційного суду.

Повний текст ухвали складено 12 червня 2015 року.

Головуючий: О.С. Золотніков

Судді: Ю.В. Осіпов

В.О. Скрипченко