Ухвала

від 27.05.2015 по справі 333/8843/14-ц

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

Дата документу Справа №

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

Провадження № 22-ц/778/2588/15 Головуючий у 1-й інстанції: Холод Р.С.

Є.У. № 333/8843/14-ц Суддя-доповідач: Трофимова Д.А.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 травня 2015 року м. Запоріжжя

Колегія суддів судової палати з цивільних справ апеляційного суду Запорізької області у складі:

Головуючого: Крилової О.В.

Суддів: Трофимової Д.А.

Дзярука М.П.

При секретарі: Семенчук О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Гаражного кооперативу «Юність» на рішення Комунарського районного суду м. Запоріжжя від 17 лютого 2015 року у справі за позовом ОСОБА_3 до Гаражного кооперативу «Юність», Гаражного товариства «Ветеран» про відшкодування моральної шкоди, заподіяної внаслідок нещасного випадку, пов'язаного з виробництвом,

В С Т А Н О В И Л А:

У листопаді 2014 року ОСОБА_3 звернувся до суду з вищевказаним позовом, в обґрунтування якого зазначав, що з 25.04.2009 року по 09.12.2013 року працював на посаді охоронця в ГК «Юність».

07.06.2013 року під час виконання трудових обов'язків з позивачем стався нещасний випадок: напали та покусали собаки, внаслідок чого стан здоров'я останнього значно погіршився.

За результатами висновку обстеження МСЕК від 05.12.2013 року у результаті травми, пов'язаної з виробництвом, позивачу було встановлено 30 % стійкої втрати професійної працездатності, при цьому, визначена необхідність у додаткових видах допомоги.

Позивач вважає, що нещасний випадок є причиною його моральних страждань. Моральна шкода, завдана в результаті нещасного випадку, полягає у тому, що його позбавлено можливості заробляти собі та своїй родині на життя, порушені його звичайні соціальні зв'язки, він постійно перебуває у нервовій напруженості, що негативно впливає на його психологічний стан. Крім того, для організації свого життя та життя своєї родини позивач докладає додаткові зусилля, вимушений постійно проходити лікування та відновлювати своє здоров'я.

Посилаючись на зазначені обставини, позивач просив суд стягнути з ГК «Юність» та з ГТ «Ветеран» на його користь моральну шкоду у зв'язку з отриманням виробничої травми в розмірі по 50 000 грн. з кожного.

Рішенням Комунарського районного суду м. Запоріжжя від 17 лютого 2015 року позов задоволено частково.

Стягнуто з ГК «Юність» на користь ОСОБА_3 моральну шкоду у розмірі 9 000 грн.

В іншій частині позовних вимог відмовлено.

Вирішено питання про розподіл судових витрат.

Не погоджуючись із рішенням суду, ГК «Юність» подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить рішення суду в частині стягнення з ГК «Юність» моральної шкоди у розмірі 9 000 грн. скасувати та ухвалити в цій частині нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову.

Заслухавши у судовому засіданні суддю-доповідача, пояснення учасників процесу, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції та обставини справи в межах доводів апеляційної скарги і вимог, заявлених в суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає відхиленню з наступних підстав.

Згідно п. 1 ч. 1 ст. 307 ЦПК України за наслідками розгляду апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції апеляційний суд має право постановити ухвалу про відхилення апеляційної скарги і залишення рішення без змін.

Відповідно ст. 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення суду з одних лише формальних міркувань.

Згідно ч. 1 ст. 303 ЦПК України під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Таким чином, судова колегія перевіряє зазначене рішення суду першої інстанції у межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом, позивач з 25.04.2009 року по 09.12.2013 року працював на посаді охоронця в ГК «Юність», що підтверджується копією трудової книжки серії НОМЕР_1 (а.с. 7).

07.06.2013 року з ОСОБА_4 стався нещасний випадок під час виконання його трудових обов'язків, а саме на посаді охоронця у гаражному кооперативі «Юність» - ушкодження внаслідок контакту з тваринами, про що був складений акт № 1 за формою Н-1 про нещасний випадок, пов'язаний з виробництвом. Місце, де стався нещасний випадок - ГК «Юність», територія між нульовим та першим постами (а.с. 9-12).

Згідно копії виписного епікризу з медичної карти стаціонарного хворого № 1802ург. ОСОБА_4 07.06.2013 року був доставлений каретою швидкої допомоги до Комунальної установи «Міська клінічна лікарня екстреної та швидкої медичної допомоги м. Запоріжжя № 9» у тяжкому стані, зі скаргами на багаточисельні укушені рани обох верхніх кінцівок, гомілок з дефектом легеневих тканин до 0,5 %. Етанолу в крові не виявлено. ВКК - з 09.07.2013 року по 11.07.2013 року, продовжує хворіти (а.с. 14).

У період з 30.07.2013 року по 28.08.2013 року перебував на стаціонарному лікуванні, 01.08.2013 року та 20.08.2013 року було проведено операції - аутодермопластика. Виписаний для подальшого лікування у поліклініці, працездатність не відновлена. Видано листок непрацездатності з 29.08.2013 року по 29.09.2013 року (а.с. 15).

Згідно довідки про результати визначення ступеня втрати професійної працездатності у відсотках, потреби у додаткових видах допомоги Серія АВ № 005457 від 05.12.2013р., ОСОБА_3 встановлено 30 % втрати професійної працездатності (5% - по травмі 08.05.2011 року з 27.11.2013 року; 25 % - по травмі 07.06.2013 року). Встановлена потреба у додаткових видах допомоги: амбулаторне лікування за рекомендаціями травматолога (а.с. 13).

Постановою слідчого СВ Комунарського РВ ЗМУ ГУМВС України в Запорізький області від 21.01.2014 року кримінальне провадження за ознаками ч. 1 ст. 125 КК України закрито у зв'язку з відсутністю в діях директора Гаражного товариства «Ветеран» складу кримінального правопорушення (а.с. 23).

Відповідно до ст. 153 КЗпП України на всіх підприємствах, в установах, організаціях створюються безпечні і нешкідливі умови праці. Забезпечення безпечних і нешкідливих умов праці покладається на власника або уповноважений ним орган.

За положеннями ст. 173 КЗпП України шкода, заподіяна працівникам каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я, пов'язаним з виконанням трудових обов'язків, відшкодовується у встановленому законодавством порядку.

Стаття 237-1 КЗпП України надає право працівникові на відшкодування власником або уповноваженим ним органом моральної шкоди, якщо порушення його законних прав призвели до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв'язків і вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя.

Ухвалюючи рішення про часткове задоволення позову, суд виходив із того, що у зв'язку з нещасним випадком на виробництві позивачу заподіяно моральну шкоду, яка полягає в тому, що він внаслідок нещасного випадку, що стався 07.06.2013 року втратив 25 % професійної працездатності, у нього змінилися умови життя, що тягнуть за собою зниження життєвої активності, систематичне нездужання і послаблення організму, переживання з приводу погіршення відносин з оточуючими. Визначаючи розмір моральної шкоди, суд врахував ступінь, характер, обсяг і тривалість страждань, а саме, значне погіршення стану здоров'я позивача, те, що професійна працездатність в зв'язку з нещасним випадком на виробництві втрачена на 25%, тому, виходячи з засад розумності та справедливості стягнув в рахунок відшкодування моральної шкоди 9 000 грн.

Зазначені висновки відповідають встановленим обставинам справи та вимогам норм матеріального права, які регулюють спірні правовідносини.

При визначенні відшкодування моральної шкоди у розмірі 9 000 грн., суд першої інстанції послався не лише на стан здоров'я позивача та наслідки нещасного випадку на виробництві, але врахував і характер, ступінь та тривалість завданих йому страждань. Обґрунтовуючи розмір моральної шкоди, суд, враховуючи конкретні обставини справи, правомірно послався на положення ст. 23 ЦК України, зокрема, щодо врахування вимог розумності та справедливості, та врахував роз'яснення постанови Пленуму Верховного Суду України № 4 від 31 березня 1995 року «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» із змінами, внесеними згідно з Постановами Пленуму Верховного суду № 5 від 25.05.2001р. та № 1 від 27.02.2009р.

Згідно з роз'ясненнями, викладеними у п. 9 зазначеної постанови, розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин. Зокрема, враховуються стан здоров'я потерпілого, тяжкість вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках, ступінь зниження престижу, ділової репутації, час та зусилля, необхідні для відновлення попереднього стану. При цьому суд має виходити із засад розумності, виваженості та справедливості. Визначаючи розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди, суд повинен наводити в рішенні відповідні мотиви.

Доводи апеляційної скарги щодо відсутності вини роботодавця в даному нещасному випадку та не виявлення факту порушення роботодавцем прав працівника спростовані під час апеляційного розгляду справи.

Як вбачається з акту № 1 про нещасний випадок, пов'язаний з виробництвом, за формою Н-1, місце, де стався нещасний випадок - ГК «Юність», територія між нульовим та першим постами (п. 2), а в п. 7 «Причини настання нещасного випадку» зазначено: основна - інші причини-травма, отримана внаслідок укусу собаки, супутні - відсутні. (а.с. 9-12).

Отже, нещасний випадок стався на території ГК «Юність», а забезпечення безпечних і нешкідливих умов праці покладається на власника або уповноважений ним орган, що, відповідно, власником зроблено не було.

Доводи апеляційної скарги про відсутність у висновку МСЕК зазначення про спричинення позивачу моральної шкоди не відповідають матеріалам справи та наявному у ній висновку МСЕК, яка не вирішувала такого питання.

Доводи апеляційної скарги про не співмірність суми відшкодування із станом здоров'я позивача, недоведеність факту заподіяння моральної шкоди являються безпідставними. Втрата професійної працездатності, яка призвела до фізичних і моральних страждань позивача, безумовно свідчить про наявність моральної шкоди.

Доводи апеляційної скарги про наявність вини Гаражного товариства «Ветеран» в нещасному випадку висновків суду не спростовують, оскільки є повторенням обставин, якими відповідач ГК «Юність» обґрунтовував свої заперечення проти позову. Ці доводи були предметом дослідження суду першої інстанції та додаткового правового аналізу не потребують, оскільки при їх дослідженні та встановленні судом були дотримані норми матеріального і процесуального права.

Всі викладені у апеляційній скарзі обставини проаналізовані судом у сукупності з іншими доказами по справі, висновки суду є повністю мотивованими і підстав для сумніву у їх обґрунтованості не вбачається.

За таких обставин, колегія суддів приходить до висновку, що рішення суду першої інстанції відповідає обставинам справи, ухвалене з додержанням норм матеріального і процесуального права і не може бути скасоване з підстав, викладених в апеляційній скарзі.

Керуючись ст.ст. 303, 307, 308, 313 - 315, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів,

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу Гаражного кооперативу «Юність» відхилити.

Рішення Комунарського районного суду м. Запоріжжя від 17 лютого 2015 року по цій справі залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, проте може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня проголошення.

Головуючий:

Судді: