Рішення

від 27.05.2015 по справі 910/9072/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27.05.2015Справа №910/9072/15

Суддя Господарського суду міста Києва Князьков В.В.

За участю секретаря судового засідання Кот Т.М.

Розглянув у відкритому судовому засіданні господарського суду справу

за позовомКомунального підприємства "Київський метрополітен" доПриватного акціонерного товариства "Київрічсервіс" третя особа без самостійних вимог на стороні позивачаДепартамент комунальної власності м. Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської адміністрації) провиселення та зобов`язання демонтувати тимчасові огороджувальні конструкції за участю представників сторін: позивача:Акімова А.В. (на підставі довіреності №152-Н від 31.10.2014р.) відповідача: Кривенька О.Л. (на підставі довіреності б/н від 06.05.2015р.) Третьої особиШумінська Ю.Ю. (на підставі довіреності №062/02/07-11626 від 29.12.2014р.)

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Позивач, Комунальне підприємство "Київський метрополітен" звернувся до господарського суду міста Києва із позовною заявою до відповідача, Приватного акціонерного товариства "Київрічсервіс" про виселення з орендованого нерухомого майна частини вестибюлю (переходу), згідно з викопіюванням з Схеми тимчасового розташування МАФ, що знаходиться за адресою: станція метро "Оболонь" (вестибюль №1), загальною площею 33,75 кв.м. та зобов`язання демонтувати тимчасові огороджувальні продукції (кіоск орендаря), що знаходиться за адресою: станція метро "Оболонь" (вестибюлю №1), загальною площею 33,75 кв.м., привести орендоване майно у первісний стан та повернути Комунальному підприємству "Київський метрополітен" по акту приймання-передачі.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 10.04.2015р. порушено провадження у справі №910/9072/15 та розгляд справи призначено на 06.05.2015р.

05.05.2015р. через відділ діловодства (канцелярія суду) від позивача надійшли документи для залучення до матеріалів справи.

05.05.2015р. через відділ діловодства (канцелярія суду) від відповідача надійшли письмові заперечення на позовну заяву.

У судовому засіданні 06.05.2015р. представником позивача подано клопотання про долучення документів до матеріалів справи.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 06.05.2015р. судом за власною ініціативою залучено до участі у справі Департамент комунальної власності м. Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської адміністрації) в якості третьої особи, яка не заявляє самостійної вимоги на предмет спору на стороні позивача та відкладено розгляд справи на 20.05.2015р.

19.05.2015р. через відділ діловодства (канцелярія) суду відповідачем подано клопотання про відкладення розгляду справи.

20.05.2015р. від представника позивача надійшли додаткові пояснення до позовної заяви.

У судовому засіданні 20.05.2015р. представник позивача підтримав позовні вимоги у повному обсязі.

Представник третьої особи у судовому засіданні позовні вимоги підтримав та просив відкласти розгляд справи для можливості надання письмових пояснень щодо виконання рішення постійної комісії Київради з питань власності від 19.03.2014р. за №08/283-94.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 20.05.2015р. розгляд справи відкладено на 27.05.2015р.

26.05.2015р. через відділ діловодства (канцелярія суду) від Департаменту комунальної власності м. Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської адміністрації), на виконання вимог ухвали суду, надійшли письмові пояснення до позовної заяви. Згідно яких, третя особа підтримує позовні вимоги в повному обсязі. Позиція Департаменту комунальної власності м. Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської адміністрації) полягає в тому, що після закінчення строку дії договору його дія може бути продовжена на підставі рішення Київради, оскільки Київська міська рада не приймала рішення щодо продовження терміну дії договору, відповідно договір припинив свою дію 28.11.2013р.

26.05.2015р. представником відповідача подано відзив, в якому проти заявлених позовних вимог заперечив, посилаючись на те, що договір оренди № 109-Упр(Ор)-10 від 30.11.2010р. вважається продовженим на той же строк і на тих же умовах, які вказані у даному договорі, відповідно до витягу з протоколу №169 засідання постійної комісії Київської міської ради з питань власності від 14.03.2014р.

Представник позивача та третьої особи без самостійних вимог на предмет спору у судовому засіданні 27.05.2015р. підтримали заявлені позовні вимоги.

Представник відповідача заперечив проти задоволення позовних вимог.

Клопотань про відкладення розгляду справи в порядку ст. 77 Господарського процесуального кодексу України від відповідача до Господарського суду міста Києва не надходило.

За результатами дослідження доказів, наявних в матеріалах справи, суд у нарадчій кімнаті, у відповідності до ст. ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України, ухвалив рішення по справі № 910/9072/15.

Розглянувши матеріали справи Господарський суд міста Києва

ВСТАНОВИВ:

30.11.2010р. між КП "Київський метрополітен" (надалі - орендодавець, позивач) та ПрАТ "Київрічсервіс" (надалі - відповідач, орендар) укладено договір оренди нерухомого майна частини переходу станції метро "Оболонь" №109-Упр(Ор)-10 (надалі - Договір), за умовами якого на підставі рішення Київради вид 28.05.2009р. №540/1596 орендодавець передає, а орендар приймає в оренду нерухоме майно (частину вестибюлю (переходу), визначену відповідно до проектної документації, розробленої ДП "ПІ Укрометротунельпроект", тимчасовими огороджуючими конструкціями (кіосками) орендаря), (надалі - об'єкт оренди), за адресою: станція метро "Оболонь" (вестибюль №1), для торгівлі непродовольчими товарами.

Відповідно до п. 2.1 договору об'єктом оренди є частина вестибюлю (переходу), визначена відповідно до проектної документації, розробленої ДП "ПІ Укрометротунельпроект", тимчасовими огороджуючими конструкціями (кіосками) орендаря, загальною площею 33,75 кв.м., згідно з викопіюванням схеми тимчасового розташування МАФ, що складає невід'ємну частину цього договору.

Пунктом 2.3. договору передбачено, що опис технічного стану об'єкта оренди та дата його передачі орендарю, його склад зазначаються в акті приймання-передачі об'єкта оренди, що є невід'ємною частиною договору (додаток №1 до договору).

На виконання умов договору позивачем були передані відповідачу в оренду частину частина переходу станції метро "Оболонь", загальною площею 33,75 кв.м., що засвідчується актом приймання передачі майна в оренду від 01.12.2010р.

Строк дії договору оренди сторони визначили у п. 9.1. договору, а саме - договір вступає в силу з моменту його підписання сторонами і, відповідно до рішення Київради від 28.05.2009р. №540/1596 діє з 01.12.2010р. до 28.11.2013р.

Спір у справі виник у зв'язку із неналежним, на думку позивача, виконанням відповідачем обов'язку щодо повернення об'єкту оренди після закінчення терміну дії договору.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню з наступних підстав.

Даний договір є договором оренди, а відтак між сторонами виникли правовідносини, які підпадають під правове регулювання Глави 58 Цивільного кодексу України та Глави 30 Господарського кодексу України, а також Законом України "Про оренду державного та комунального майна".

Вказаний договір є підставою для виникнення у його сторін господарських зобов'язань, статтями 173, 174, 175 Господарського кодексу України, статтями 11, 202, 509 Цивільного кодексу України, і згідно статті 629 Цивільного кодексу України є обов'язковим для виконання сторонами.

Частиною першою статті 173 Господарського кодексу України визначено, що господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Відповідно до статті 283 Господарського кодексу України за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності.

Матеріалами справи підтверджується та сторонами не заперечується факт передачі приміщень в оренду та користування ними відповідачем (акт приймання-передачі майна в оренду від 01.12.2010р.).

У відповідності до статті 651 Цивільного кодексу України договір найму укладається на строк, встановлений договором.

Статтею 17 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" (в редакції станом на час укладення договору) визначено, що термін договору оренди визначається за погодженням сторін, у разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміну умов договору оренди протягом одного місяця після закінчення терміну дії договору він вважається продовженим на той самий термін і на тих самих умовах, які були передбачені договором, після закінчення терміну договору оренди орендар, який належним чином виконував свої обов'язки, має переважне право, за інших рівних умов, на продовження договору оренди на новий термін. Умови договору оренди на новий строк встановлюються за домовленістю сторін. У разі недосягнення домовленості щодо умов договору переважне право орендаря на укладення договору припиняється.

Статтею 26 цього ж Закону визначено, що договір оренди припиняється, зокрема, у разі закінчення строку, на який його було укладено.

Відповідно до ч. 1, 3 ст. 180 Господарського кодексу України зміст господарського договору становлять умови договору, визначені угодою його сторін, спрямованою на встановлення, зміну або припинення господарських зобов'язань, як погоджені сторонами, так і ті, що приймаються ними як обов'язкові умови договору відповідно до законодавства.

Статтею 188 Господарського кодексу України встановлено, що зміна та розірвання господарських договорів в односторонньому порядку не допускаються, якщо інше не передбачено законом або договором. Сторона договору, яка вважає за необхідне змінити або розірвати договір, повинна надіслати пропозиції про це другій стороні за договором. Сторона договору, яка одержала пропозицію про зміну чи розірвання договору, у двадцятиденний строк після одержання пропозиції повідомляє другу сторону про результати її розгляду. У разі якщо сторони не досягли згоди щодо зміни (розірвання) договору або у разі неодержання відповіді у встановлений строк з урахуванням часу поштового обігу, заінтересована сторона має право передати спір на вирішення суду. Якщо судовим рішенням договір змінено або розірвано, договір вважається зміненим або розірваним з дня набрання чинності даним рішенням, якщо іншого строку набрання чинності не встановлено за рішенням суду.

Як свідчать обставини справи, відповідач 09.10.2013р. звернувся до позивача з пропозицією надати весь необхідний пакет документів для звернення до Департаменту комунальної власності міста Києва з метою продовження дії договору.

Пропозиція відповідача про продовження строку дії договору позивачем була відхилена. Листами від 29.11.2013р. №11-03/1190 та від 12.12.2013р. №923-НЗК позивач звернувся до відповідача про закінчення терміну дії договору та вимогою звільнити орендоване майно за актом прийому-передачі у строк до 28.12.2013р. Отримання відповідачем зазначеного повідомлення підтверджується підписом представника відповідача на примірнику повідомлення.

Частиною 1 ст. 651 Цивільного кодексу України встановлено, що зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 759 Цивільного кодексу України визначено, що за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк. Законом можуть бути передбачені особливості укладення та виконання договору найму (оренди).

Відповідно до п. 31 ч. 1 ст. 26 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" до виключної компетенції місцевих рад відноситься зокрема прийняття рішень про передачу іншим органам окремих повноважень щодо управління майном, яке належить до комунальної власності відповідної територіальної громади, визначення меж цих повноважень та умов їх здійснення;

Частиною 5 ст.60 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" визначено, що органи місцевого самоврядування від імені та в інтересах територіальних громад відповідно до закону здійснюють правомочності щодо володіння, користування та розпорядження об'єктами права комунальної власності, в тому числі виконують усі майнові операції, можуть передавати об'єкти права комунальної власності у постійне або тимчасове користування юридичним та фізичним особам, здавати їх в оренду, продавати і купувати, використовувати як заставу, вирішувати питання їхнього відчуження, визначати в угодах та договорах умови використання та фінансування об'єктів, що приватизуються та передаються у користування і оренду.

Відповідно до умов п. 9.3. укладеного між сторонами договору оренди після закінчення строку дії цього договору його дія може бути продовжена на підставі рішення Київради.

Як вбачається з матеріалів справи, рішенням Постійної комісії з питань власності Київської міської ради №08/283-94 від 19.03.2014р., оформленим протоколом №169, погоджено питання щодо продовження ПрАТ "Київрічсервіс" строку дії договорів оренди нежитлових приміщень, зокрема: частини переходу вестибюлю №1 на станції метро "Оболонь" загальною площею 33,75 кв.м.

Станом на день вирішення спору по суті інші рішення щодо продовження дії вищевказаного договору Київською міською радою не приймалися.

Отже, з урахуванням вище встановленого та позицією Вищого господарського суду України, яка викладена у постанові від 12.05.2015р. у справі №910/21795/14, суд приходить до висновку, що позивач помилково ототожнює рішення Київської міської ради, яке приймається сесійно в пленарному режимі, з рішеннями постійної комісії з питань власності Київської міської ради, які стосуються лише вивчення, попереднього розгляду та підготовки питань, які належать до відання ради.

Постійні комісії можуть вносити рекомендації та пропозиції на розгляд міськради, а не приймати рішення замість останньої, що вбачається з аналізу положень ст.47 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", якою визначено, що постійні комісії ради є органами ради, що обираються з числа її депутатів, для вивчення, попереднього розгляду і підготовки питань, які належать до її відання, здійснення контролю за виконанням рішень ради, її виконавчого комітету. Постійні комісії за дорученням ради або за власною ініціативою попередньо розглядають проекти програм соціально-економічного і культурного розвитку, місцевого бюджету, звіти про виконання програм і бюджету, вивчають і готують питання про стан та розвиток відповідних галузей господарського і соціально-культурного будівництва, інші питання, які вносяться на розгляд ради, розробляють проекти рішень ради та готують висновки з цих питань, виступають на сесіях ради з доповідями і співдоповідями. Рекомендації постійних комісій підлягають обов'язковому розгляду органами, підприємствами, установами, організаціями, посадовими особами, яким вони адресовані. Про результати розгляду і вжиті заходи повинно бути повідомлено комісіям у встановлений ними строк.

Отже, оскільки після 28.11.2013р. рішення про продовження строку дії договору не приймалось, а тому відсутні правові підстави для продовження користування відповідачем комунальним майном згідно договору оренди.

Відповідно до ч. 1 ст. 777 ЦК України наймач, який належно виконує свої обов'язки за договором найму, після спливу строку договору має переважне право перед іншими особами на укладення договору найму на новий строк. Наймач, який має намір скористатися переважним правом на укладення договору найму на новий строк, зобов'язаний повідомити про це наймодавця до спливу строку договору найму у строк, встановлений договором, а якщо він не встановлений договором, - в розумний строк. Умови договору найму на новий строк встановлюються за домовленістю сторін. У разі недосягнення домовленості щодо плати та інших умов договору переважне право наймача на укладення договору припиняється.

Виходячи зі змісту ч.1 ст.777 ЦК України поняття переважного права орендаря означає надання йому переваги орендодавцем у разі наявності пропозицій інших господарюючих суб'єктів, що містять умови, рівні з умовами особи, яка наділена переважним правом. При цьому набуття переважного права на укладення договору на новий термін не є беззаперечним в разі виконання орендарем належним чином своїх обов'язків та, не в останню чергу, залежить також від досягнення сторонами домовленості щодо умов договору.

Разом з тим, із матеріалів справи не вбачається та судом не встановлено досягнення домовленості щодо умов договору в частині строку його дії як підстави для набуття орендарем переважного права на укладення договору на новий термін, у зв'язку з чим, таке право слід вважати припиненим.

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Стаття 629 Цивільного кодексу України передбачає, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Стаття 785 Цивільного кодексу України передбачає, що у разі припинення договору найму наймач зобов'язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі.

За статтею 291 Господарського кодексу України договір оренди припиняється у разі:

закінчення строку, на який його було укладено;

викупу (приватизації) об'єкта оренди;

ліквідації суб'єкта господарювання-орендаря;

загибелі (знищення) об'єкта оренди.

Згідно статті 27 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" у разі розірвання договору оренди, закінчення строку його дії та відмови від його продовження або банкрутства орендаря він зобов'язаний повернути орендодавцеві об'єкт оренди на умовах, зазначених у договорі оренди.

Судом встановлено, що на час звернення позивача з позовом до суду договір оренди №109Упр(Ор)-10 від 30.11.2010р. припинив свою дію у зв'язку із закінченням строку. Отже, позивачем доведено, а відповідачем не спростовано факт припинення договірних відносин між сторонами за договором оренди. Відповідачем також не надано суду доказів внесення змін до договору у порядку передбаченому ст. 188 ГК України.

З огляду на вищенаведене та встановленням факту невиконання відповідачем обов'язку звільнення орендованого майна, вимоги позивача про виселення відповідача із займаного приміщення підлягають задоволенню. Як наслідок, задоволенню підлягає вимога позивача про зобов'язання відповідача повернути орендоване майно у первісному стані за актом прийому-передачі, для чого необхідно зобов'язати відповідача демонтувати належні йому тимчасові огороджуючі конструкції (кіоск орендаря).

При цьому, господарський суд зауважує, що з метою захисту своїх прав відповідач не позбавлений можливості звернутися до адміністративного суду з позовом про спонукання Київради розглянути питання про згоду чи відмову в продовженні договору оренди.

Згідно з частиною 1 статті 49 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається, зокрема, у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Зважаючи на це, судові витрати покладаються на відповідача у повному обсязі.

Враховуючи вищевикладене та керуючись ст. 32, 33, 49, 75, 82 - 85 ГПК України, господарський суд міста Києва, -

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги Комунального підприємства "Київський метрополітен" задовольнити повністю.

2. Виселити Приватне акціонерне товариство Київрічсервіс" (04070, м.Київ, вулиця Ігорівська, буд. 12-Б, ідентифікаційний код 25269720) з нерухомого майна (частини вестибюлю (переходу), згідно з викопіюванням з Схеми тимчасового розташування МАФ, що знаходиться за адресою: станція метро "Оболонь" (вестибюль №1), загальною площею 33,75 кв.м., привести його у первісний стан та повернути його Комунальному підприємству "Київський метрополітен" (03056, м. Київ, пр-т Перемоги, буд. 35, ідентифікаційний код 03328913) по акту приймання-передачі.

3. Зобов'язати Приватне акціонерне товариство Київрічсервіс" (04070, м.Київ, вулиця Ігорівська, буд. 12-Б, ідентифікаційний код 25269720) демонтувати тимчасові огороджуючі конструкції (кіоск орендаря), що знаходиться за адресою м. Київ, станція метро "Оболонь" (вестибюль №1), загальною площею 33,75 кв.м.

4. Стягнути з Приватного акціонерного товариства Київрічсервіс" (04070, м.Київ, вулиця Ігорівська, буд. 12-Б, ідентифікаційний код 25269720) на користь Комунального підприємства "Київський метрополітен" (03056, м. Київ, пр-т Перемоги, буд. 35, ідентифікаційний код 03328913) витрати по сплаті судового збору у розмірі 2 436 (дві тисячі чотириста тридцять шість) грн 00 коп.

5. Після набрання рішенням законної сили видати накази.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено - 02.06.2015р.

Суддя В.В. Князьков