Рішення

від 25.05.2015 по справі 910/7936/15-г

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25.05.2015Справа №910/7936/15-г

За позовомПриватного підприємства «Охоронне підприємство «Конгрес» доНаціонального медичного університету імені О.О. Богомольця про стягнення 45 650,64 грн. Суддя Яковенко А.В.

Представники сторін:

від позивача - Скиба І.Г. дов. №б/н від 09.02.2015р. від відповідача -не з'явився

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Приватне підприємство «Охоронне підприємство «Конгрес» звернулося до Господарського суду міста Києва з позовною заявою до Національного медичного університету імені О.О. Богомольця про стягнення з останнього заборгованості за Договором про закупівлю послуг з охорони №2 від 20.01.2014 у розмірі 45 650,64 грн., з яких 24 504,89 грн. - пені, 2 217,72 грн. - 3% річних, 18 928,03 грн. - інфляційних втрат, крім того просив судові витрати у розмірі 1 827,00 грн. також покласти на відповідача.

Позовні вимоги мотивовані тим, що 20.01.2014 між сторонами укладено Договір про закупівлю послуг з охорони №2, на підставі якого позивач зобов'язувався надавати послуги з охорони адміністративних, навчальних корпусів та гуртожитків відповідача, а відповідач прийняти надані послуги та вчасно оплатити їх, проте, як указує позивач, відповідач свої зобов'язання за договором належним чином не виконав, у результаті чого позивач вказує на підстави для стягнення з відповідача штрафних санкцій у розмірі 45 650,64 грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 03.04.2015 порушено провадження у справі №910/7936/15-г та призначено розгляд вказаної справи на 27.04.2015.

24.04.2015 на адресу Господарського суду міста Києва від позивача надійшли додаткові документи для долучення до матеріалів справи на виконання вимог ухвали суду про порушення провадження у справі №910/7936/15-г від 03.04.2015.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 27.04.2015 розгляд справи №910/7936/15-г відкладався на 25.05.2015 відповідно до вимог ст. 77 Господарського суду міста Києва.

25.05.2015 на адресу Господарського суду міста Києва від відповідача надійшов відзив на позовну заяву з додатками, відповідно до якого просили суд відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

Представник позивача у судове засідання 25.05.2015 з'явився, надав пояснення по суті справи, відповідно до яких просив суд задовольнити позовні вимоги у повному обсязі з підстав, викладених у позовній заяві.

Представники відповідача у судове засідання 25.05.2015 не з'явилися, про поважні причини неявки суд не повідомили.

У судовому засіданні обговорювалося клопотання відповідача про відкладення розгляду справи.

Відповідно до абзацу 3 п. 3.9.1 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 №18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" у разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Таким чином, суд приходить до висновку, що відповідач повідомлений про час та місце судового розгляду належним чином.

Оскільки про час та місце судового засідання відповідач був належним чином повідомлений, на підставі статті 75 Господарського процесуального кодексу України справа може бути розглянута за наявними в ній матеріалами.

За результатами дослідження доказів, наявних в матеріалах справи, суд в нарадчій кімнаті, у відповідності до ст. ст. 82-85 ГПК України, ухвалив рішення у справі №910/7936/15-г.

Відповідно до статті 85 Господарського процесуального кодексу України в судовому засіданні 25.05.2015 судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши представника позивача, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

20.01.2014 між Приватним підприємством «Охоронне підприємство «Конгрес» (далі - Виконавець, Позивач) та Національним медичним університетом імені О.О. Богомольця (далі - Замовник, Відповідач) укладено Договір про закупівлю послуг з охорони №2 (далі - Договір).

Відповідно до п.п. 1.1-1.2. Договору Виконавець зобов'язується у 2014 році надати Замовникові послуги, зазначені в пункті 1.2. Договору, а Замовник - прийняти і оплатити такі послуги. Найменування послуг:

- послуги з фізичної охорони адміністративних, навчальних корпусів та гуртожитків НМУ ім. О.О. Богомольця;

- послуги з обслуговування кнопки термінового виклику групи реагування та затримання в адміністративному корпусі НМУ ім. О.О. Богомольця за адресою: м. Київ, бульвар Т. Шевченка, 13;

- послуги з обслуговування кнопки термінового виклику групи реагування та затримання у приміщенні приймальної комісії (у морфологічному корпусі) НМУ ім. О.О. Богомольця за адресою: м. Київ, проспект Перемоги, 34 у період з 01 липня 2014 року по 31 серпня 2014 року.

Сторони погодили, що розрахунки з Виконавцем здійснюються Замовником протягом 14 (чотирнадцяти) банківських днів із дня підписання сторонами відповідного Акту прийому-здачі робіт (послуг), шляхом перерахування грошових коштів на зазначений Виконавцем розрахунковий рахунок у відповідності до чинного законодавства України (п. 4.3. Договору).

Пунктом 6.1.1. Договору передбачено, що Замовник зобов'язаний своєчасно та у повному обсязі сплачувати за надані послуги.

Спір у справі виник у зв'язку із неналежним, на думку Позивача, виконанням Відповідачем грошового зобов'язання по оплаті наданих послуг з охорони, у зв'язку з чим Позивач вказує на існування підстав для стягнення штрафних санкцій у розмірі 45 650,64 грн.

Судом встановлено, що укладений між сторонами Договір за своєю правовою природою є договором про надання послуг, а відтак відносини між сторонами регулюються за допомогою Глави 63 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України).

Вказаний Договір є підставою для виникнення у його сторін господарських зобов'язань, а саме майново-господарських зобов'язань згідно ст. ст. 173, 174, 175 Господарського кодексу України (далі - ГК України), ст.ст. 11, 202, 509 ЦК України, і згідно ст. 629 ЦК України є обов'язковим для виконання сторонами.

Положеннями ч. 1. ст. 901 ЦК України передбачено, що за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

З матеріалів справи вбачається, що на виконання умов Договору Позивачем надано Відповідачу послуг з вересня 2014 по грудень 2014 року на загальну суму 380 736,32 грн., що підтверджується підписаними уповноваженими представниками сторін та скріпленими печатками підприємств Актами прийому-здачі робіт за:

- вересень 2014 - №9 на суму 93 636,80 грн.;

- жовтень 2014 - №10 від 03.11.2014 на суму 96 731,36 грн.;

- листопад 2014 - №11 від 03.12.2014 на суму 96 636,80 грн.;

- грудень 2014 - №12 від 31.12.2014 на суму 96 731,36 грн.

Як вказує у своїх письмових поясненнях Позивач, Відповідач свої зобов'язання за Договором виконав неналежним чином, здійснивши оплату за надані послуги охорони з суттєвим простроченням: 23.02.2015 у розмірі 284 004,16 грн. та 27.02.2015 у розмірі 96 732,16 грн. Зазначена обставина також була підтверджена і Відповідачем.

За змістом ст. 903 ЦК України якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Згідно з положеннями ч. 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

З огляду на викладене, Відповідач здійснив оплату послуг після спливу строку, встановленого п. 4.3. Договору.

Відповідно до статті 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно із статтями 525, 526 ЦК України зобов'язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Частиною 1 ст. 625 ЦК України визначено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

У зв'язку з цим Позивач просить стягнути з Відповідача 24 504,89 грн. - пені, 2 217,72 грн. - 3% річних, 18 928,03 грн. - інфляційних втрат.

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Приписами ст. 611 ЦК України визначено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Згідно з частинами 1, 3 ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Статтею 1 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» передбачено, що платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Враховуючи те, що умовами Договору не передбачено притягнення винуватої сторони до цивільно-правової відповідальності у вигляді сплати неустойки, суд відмовляє у задоволенні вимог про стягнення з Відповідача суми пені у розмірі 24 504,89 грн.

Судом також розглянуто вимоги про стягнення з Відповідача 2 217,72 грн. - 3% річних, 18 928,03 грн. - інфляційних втрат, у зв'язку із простроченням останнім виконання грошового зобов'язання на підставі Договору.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Згідно з положеннями пунктів 3.1. та 3.2. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань» від 17.12.2013 за №14 інфляційні нарахування на суму боргу, сплата яких передбачена частиною другою статті 625 ЦК України, не є штрафною санкцією, а виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення коштів внаслідок інфляційних процесів за весь час прострочення в їх сплаті. Зазначені нарахування здійснюються окремо за кожен період часу, протягом якого діяв відповідний індекс інфляції, а одержані таким чином результати підсумовуються за весь час прострочення виконання грошового зобов'язання.

Згідно з пунктом 4.1. вищенаведеної Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.12.2013 за №14, сплата трьох процентів від простроченої суми (якщо інший розмір не встановлений договором або законом) не має характеру штрафних санкцій і є способом захисту майнового права та інтересу кредитора шляхом отримання від боржника компенсації (плати) за користування ним утримуваними коштами, належними до сплати кредиторові.

Як встановлено судом, дії Відповідача, який прострочив виконання спірного грошового зобов'язання, є порушенням умов Договору, що є підставою для захисту майнових прав та інтересів Позивача відповідно до норм статті 625 ЦК України.

Здійснивши перевірку наданого Позивачем розрахунку 3% річних та інфляційних втрат, суд приходить до висновку про правильність їх нарахування, а тому указані вимоги є законними, доведеними.

При цьому, судом не приймаються до уваги посилання Відповідача на ст. 233 ГК України, оскільки положення указаної статті зазначають лише про можливість, за певних умов та обставин, зменшення розміру штрафних санкцій, до яких в розумінні ст. 230 ГК України відноситься пеня, проте не відносяться 3% річних та інфляційні втрати, а тому вимоги Позивача в частині стягнення 3% річних у розмірі 2 217,72 грн. та інфляційні втрати у розмірі 18 928,03 грн. задовольняються судом в повному обсязі.

Згідно ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно частини 2 статті 34 Господарського процесуального кодексу України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Факт невиконання зобов'язання за Договором належним чином доведений, документально обґрунтований, Відповідачем не спростований.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, вимоги Приватного підприємства «Охоронне підприємство «Конгрес» стосовно стягнення з Національного медичного університету імені О.О. Богомольця є законними та обґрунтованими в частині стягнення 2 217,72 грн. - 3% річних та 18 928,03 грн. - інфляційних втрат, були доведеними Позивачем належними та допустимими доказами, а тому є такими, що підлягають задоволенню судом.

Відповідно до п. 2 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України №6 від 23.03.2012 "Про судове рішення" рішення господарського суду має ґрунтуватись на повному з'ясуванні такого: чи мали місце обставини, на які посилаються особи, що беруть участь у процесі, та якими доказами вони підтверджуються; чи не виявлено у процесі розгляду справи інших фактичних обставин, що мають суттєве значення для правильного вирішення спору, і доказів на підтвердження цих обставин; яка правова кваліфікація відносин сторін, виходячи з фактів, установлених у процесі розгляду справи, та яка правова норма підлягає застосуванню для вирішення спору.

З огляду на те, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню, згідно ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

За таких обставин, на підставі викладеного, керуючись ст.ст. 32, 33, 34, 49, 75, ст.ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Національного медичного університету імені О.О. Богомольця (01601, м. Київ, бул. Тараса Шевченка, буд. 13; код ЄДРПОУ 02010787) з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання рішення суду, на користь Приватного підприємства «Охоронне підприємство «Конгрес» (02091, м. Київ, Харківське шосе, буд. 168-Г, кв. 43; код ЄДРПОУ 38958247) заборгованість у розмірі 21 145,75 грн., з яких 2 217,72 грн. - 3% річних, 18 928,03 грн. - інфляційних втрат - за Договором про закупівлю послуг з охорони №2 від 20.01.2014 та витрати зі сплати судового збору у розмірі 846,28 грн.

4. В іншій частині у позові відмовити.

5. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

6 . Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

7. Дата складання повного тексту рішення 09.06.2015.

Cуддя А.В.Яковенко