Постанова

від 01.09.2015 по справі 910/7936/15-г

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"01" вересня 2015 р. Справа№ 910/7936/15-г

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Власова Ю.Л.

суддів: Гончарова С.А.

Хрипуна О.О.

при секретарі судового засідання Вага В.В.

за участю представників:

від позивача: Скиба І.Г.,

від відповідача: Боссак Л.Д.

розглянувши апеляційну скаргу Національного медичного університету імені О.О. Богмольця на рішення Господарського суду міста Києва від 25.05.2015р. у справі №910/7936/15-г (суддя Яковенко А.В.)

за позовом Приватного підприємства "Охоронне підприємство "Конгрес"

до Національного медичного університету імені О.О. Богомольця

про стягнення 45650,64 грн.

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до місцевого господарського суду з позовом до Відповідача про стягнення заборгованості за договором про закупівлю послуг з охорони №2 від 20.01.2014р. у розмірі 45650,64 грн., з яких 24504,89 грн. пені, 2217,72 грн. 3% річних, 18928,03 грн. інфляційних втрат.

Рішенням господарського суду міста Києва №910/7936/15-г від 25.05.2015р. позов задоволено частково, стягнуто з Відповідача на користь Позивача заборгованість у розмірі 21145,75 грн., з яких 2217,72 грн. 3% річних, 18928,03 грн. інфляційних втрат за договором про закупівлю послуг з охорони №2 від 20.01.2014р. та витрати зі сплати судового збору у розмірі 846,28 грн., в іншій частині у позові відмовити.

Рішення мотивовано тим, що Відповідач свої зобов'язання за Договором виконав неналежним чином, здійснивши оплату за надані послуги охорони з суттєвим простроченням. Умовами договору не передбачено притягнення винуватої сторони до цивільно-правової відповідальності у вигляді сплати неустойки, а тому суд відмовив у задоволенні вимог про стягнення з Відповідача суми пені. Разом з тим, вимоги Позивача про стягнення з Відповідача відсотків річних та інфляційних втрат є законними та обґрунтованими, оскільки Відповідачем допущено порушення умов договору щодо строків оплати отриманих послуг.

Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції Відповідач звернувся до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення місцевого суду та відмовити в задоволенні позовних вимог.

Апеляційна скарга мотивована тим, що перерахування коштів за отримані послуги Позивачеві було проведено з порушенням строків не з вини Відповідача. Крім того, суд не застосував норми Господарського кодексу України та Цивільного кодексу України та не зменшив розмір штрафних санкцій.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 15.07.2015р. прийнято апеляційну скаргу у справі №910/7936/15-г до провадження колегією суддів, розгляд скарги призначено на 28.07.2015р.

24.07.2015р. Позивач подав до суду відзив на апеляційну скаргу, в якому просив залишити рішення місцевого суду без змін, а скаргу без задоволення.

Розпорядженням голови Київського апеляційного господарського суду від 28.07.2015р. апеляційну каргу у справі №910/7936/15-г на розгляд колегії суддів у складі: Власова Ю.Л. (головуючий), Гончаров С.А., Хрипуна О.О.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 28.07.2015р. апеляційну скаргу у справі №910/7936/15-г відкладено розгляд справи на 01.09.2015р.

Розглянувши у судовому засіданні апеляційну скаргу, заслухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи та зібрані у ній докази, суд встановив:

20.01.2014 між Позивачем та Відповідачем був укладений договір про закупівлю послуг з охорони №2, за умовами якого Позивач зобов'язався у 2014р. надати Відповідачеві послуги, зазначені в п.1.2 договору, а Відповідач зобов'язався прийняти та оплатити такі послуги.

Відповідно до п.1.2. договору сторони обумовили послуги, які Позивач зобов'язався надавати згідно спірного договору: послуги з фізичної охорони адміністративних, навчальних корпусів та гуртожитків НМУ ім. О.О. Богомольця; послуги з обслуговування кнопки термінового виклику групи реагування та затримання в адміністративному корпусі НМУ ім. О.О. Богомольця за адресою: м. Київ, бульвар Т. Шевченка, 13; послуги з обслуговування кнопки термінового виклику групи реагування та затримання у приміщенні приймальної комісії (у морфологічному корпусі) НМУ ім. О.О. Богомольця за адресою: м. Київ, проспект Перемоги, 34 у період з 01.07.2014р. по 31.08.2014р.

Згідно з п.4.1. договору розрахунки здійснюються шляхом оплати Відповідачем після пред'явлення рахунка на плату послуг та/або після підписання сторонами акта прийому-здачі робіт.

Відповідно до п.4.3. договору розрахунки з Позивачем здійснюються Відповідачем протягом 14 банківських днів із дня підписання сторонами відповідного акту прийому-здачі робіт (послуг), шляхом перерахування грошових коштів на зазначений Позивачем розрахунковий рахунок у відповідності до чинного законодавства України.

Відповідно до п.5.1. договору строк надання послуг з 01.01.2014р. по 31.12.2014р. Згідно з п.6.1.1. договору передбачено, що Відповідач зобов'язаний своєчасно та у повному обсязі сплачувати за надані послуги.

Додатковими угодами сторони вносили зміни до дислокації об'єктів, а також до вартості послуг.

На виконання умов договору Позивачем були надані, а Відповідачем прийняті послуги з фізичної охорони адміністративних, навчальних корпусів та гуртожитків НМУ ім.О.О. Богомолець та послуги з обслуговування кнопки термінового виклику групи реагування та затримання, що підтверджується актами прийому-здачі робіт №9-за вересень-грудень 2014р. на загальну суму 380736,32 грн. Проте Відповідачем були оплачені лише в лютому 2015р.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що апеляційна скарга Позивача не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Згідно зі ст.526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства. Відповідно до ст.193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору.

Відповідно до ст.525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Відповідно до ст.530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно з ст.903 Цивільного кодексу України якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором

З наведених норм та встановлених судом обставин вбачається, що 20.01.2014р. між Позивачем та Відповідачем був укладений договір про закупівлю послуг з охорони з 01.01.2014р. по 31.12.2014р. На виконання умов зазначеного договору Позивачем були надані, а Відповідачем прийняті послуги з охорони, проте Відповідачем були оплачені з порушенням строку визначеного договором, а отже Відповідач є таким, що прострочив вчасне виконання зобов'язання.

Відповідно до ст.546 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

Згідно з ст.547 Цивільного кодексу України правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання вчиняється у письмовій формі.

Відповідно до ч.3 ст.549 Цивільного кодексу України пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до ст.1 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Враховуючи те, що пеня є одним з видів забезпечення виконання зобов'язань, яка має бути обумовлена в договорі або передбачена законом, а оскільки умовами договору не передбачено притягнення винуватої сторони до цивільно-правової відповідальності у вигляді сплати пені, місцевий суд дійшов вірного висновку про відмову у задоволенні вимог про стягнення з Відповідача суми пені у розмірі 24504,89 грн.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

За вказаних обставин апеляційний суд погоджується з висновком місцевого суду про задоволення позовних вимог Позивача про стягнення з Відповідача 3% річних в сумі 2217,72 грн. та інфляційних втрат в сумі 18928,03 грн.

Судом не приймаються до уваги доводи Відповідача щодо неможливості виконання зобов'язань вчасно в зв'язку з затримкою перерахування коштів органом Казначейства.

Апеляційний суд зазначає, що правовідносини між сторонами склалися на підставі договору, який є двостороннім правочином, за змістом якого Позивач взяв на себе зобов'язання надати послуги Відповідачу, а останній взяв на себе обов'язок прийняти та оплатити послуги з охорони на умовах та в строки встановлені договором.

Вчасність надходження коштів з бюджету та виконання органами державного казначейства платіжних доручень Відповідача не впливає на строки виконання останнім своїх зобов'язань перед Позивачем за укладеним договором, оскільки дані обставини не обумовлювались сторонами при укладенні договору, а тому не є підставою звільнення Відповідача від передбаченої відповідальності за порушення грошових зобов'язань.

На підставі вищевикладеного, колегія суддів приходить до висновку про відсутність підстав для зміни чи скасування рішення суду першої інстанції згідно з ст.104 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись ст.ст.32-34, 36, 43, 49, 99, 101-105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд,

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Національного медичного університету імені О.О.Богомольця на рішення Господарського суду міста Києва від 25.05.2015р. у справі №910/7936/15-г залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду міста Києва від 25.05.2015р. у справі №910/7936/15-г залишити без змін.

Повний текст постанови складено 15.09.2015р.

Головуючий суддя Ю.Л. Власов

Судді С.А. Гончаров

О.О. Хрипун