cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
УХВАЛА
29.05.2015Справа № 910/24674/14
За заявою: Державної установи "Інститут ядерної медицини та променевої діагностики
Національної академії медичних наук України"
про: відстрочку виконання рішення суду у справі №910/24674/14
Сторони у справі № 910/24674/14:
За позовом: Приватного акціонерного товариства "УМТ"
До: Державної установи "Інститут ядерної медицини та променевої діагностики
Національної академії медичних наук України"
Треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача 1) Національна академія медичних наук
2) Головне управління Державної казначейської служби України в м. Києві.
Представники сторін:
Від позивача: Лящовський В. Р. (дов. № 1 від 03.11.2014)
Від боржника (заявника): не з'явився
Від третьої особи - 1: не з'явився
Від третьої особи - 2: не з'явився
ОБСТАВИНИ СПРАВИ:
Рішенням Господарського суду міста Києва від 22.01.2015 по справі № 910/24674/14 за позовом Приватного акціонерного товариства "УМТ" до Державної установи "Інститут ядерної медицини та променевої діагностики Національної академії медичних наук України" за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Національної академії медичних наук та Головного управління Державної казначейської служби України в м. Києві про зобов'язання внести зміни в договір та стягнення 12 032 168, 95 грн. позовні вимоги задоволено частково та стягнуто з відповідача 9 720 000, 00 грн. основного боргу, 244 464, 66 грн. 3 % річних та 2 320 851, 34 грн. інфляційних втрат, в задоволенні інших позовних вимог відмовлено, судові витрати покладено на сторін пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Постановою Київського апеляційного господарського суду від 11.03.2015 рішення Господарського суду міста Києва від 22.01.2015 було змінено. Позов було задоволено повністю, внесено зміни до договору на закупівлю медичного обладнання № 51 від 12.11.2013, укладеного між Державною установою "Інститут ядерної медицини та променевої діагностики Національної академії медичних наук України" з Приватним акціонерним товариством "УМТ" стосовно ціни договору та стягнуто з відповідача 10 361 130, 00 грн. основного боргу, 244 464, 66 грн. 3 % річних, 2 320 851, 34 грн. збитків від інфляції. Витрати по оплаті судового збору покладені на відповідача.
25.03.2015 на виконання Постанови Київського апеляційного господарського суду від 11.03.2015 Господарським судом міста Києва видано відповідні накази.
28.04.2015 через канцелярію Господарського суду міста Києва від відповідача по справі надійшла заява про відстрочку виконання рішення суду від 24.04.2015 вих. № 105, відповідно до якої заявник просить суд відстрочити виконання рішення суду по справі № 910/24674/14 до 31.03.2016.
Згідно резолюції Заступника Голови Господарського суду міста Києва від 28.04.2015 заяву про відстрочку виконання рішення суду від 24.04.2015 вих. № 105 передано для розгляду судді Шкурдовій Л. М.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 30.04.2015 розгляд заяви про відстрочку виконання рішення суду від 24.04.2015 вих. № 105 призначено на 20.05.2015.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 20.05.2015 продовжено строк розгляду спору на 15 днів та відкладено розгляд заяви на 29.05.2015.
В судове засідання 29.05.2015 представники заявника та третіх осіб не з'явились, про причини неявки суд не повідомили, про час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином.
Представник позивача в судове засідання з'явився, надав суду усні пояснення по суті заявленої заяви, в яких у задоволенні заяви просив відмовити повністю.
Подана заява про відстрочку виконання рішення мотивована винятковістю обставин неможливості виконання рішення суду, які полягають у повній фінансовій залежності відповідача від державного фінансування, відсутності в Державному бюджеті України на 2015 рік фінансування бюджетної програми КПКВК 3504040 "Забезпечення виконання рішень суду, що гарантовані державною". На підставі зазначено заявник просить суд відстрочити виконання рішення суду до прийняття Державного бюджету України на 2016 рік, а саме до 31.03.2016.
Позивач (стягувач) проти задоволення заяви про відстрочку заперечує, вказуючи на своє скрутне фінансове становище, наявність вини відповідача (заявника) у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці та обов'язок суду при розгляді питання про надання відстрочки виконання судового рішення враховувати вказані фактори, який вбачається із п. 7.2. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.10.2012 № 9 "Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України".
Розглянувши подану боржником (заявником) заяву суд приходить до висновку про відмову в її задоволені з огляду на наступне.
Відповідно до ст. 121 ГПК України, при наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, за заявою сторони, державного виконавця, прокурора або за своєю ініціативою господарський суд, який видав виконавчий документ, у десятиденний строк розглядає це питання у судовому засіданні з викликом сторін, прокурора і у виняткових випадках, залежно від обставин справи, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, ухвали, постанови, змінити спосіб та порядок їх виконання.
При відстрочці або розстрочці виконання рішення, ухвали, постанови господарський суд на загальних підставах може вжити заходів щодо забезпечення позову.
Про відстрочку або розстрочку виконання рішення, ухвали, постанови, зміну способу та порядку їх виконання виноситься ухвала, яка може бути оскаржена у встановленому порядку. В необхідних випадках ухвала надсилається установі банку за місцезнаходженням боржника або державному виконавцю.
Згідно п. 7.1. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.10.2012 року № 9 "Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України" господарський суд на підставі статті 121 ГПК має право за заявою сторони, державного виконавця, прокурора або за власною ініціативою у виняткових випадках залежно від обставин справи відстрочити, розстрочити виконання рішення, ухвали, постанови (далі - рішення), змінити спосіб та порядок їх виконання.
Оскільки згадана стаття не обмежує відповідне право господарського суду певним строком, воно може бути реалізоване у будь-який час після набрання рішенням законної сили і до його фактичного повного виконання, в межах строку пред'явлення наказу до виконання. Також не обмежується право заявника на повторне звернення з відповідною заявою, якщо вона вже розглядалася судом.
Застосовуючи заходи, передбачені статтею 121 ГПК, господарські суди повинні мати на увазі таке.
Відстрочка - це відкладення чи перенесення виконання рішення на новий строк, який визначається господарським судом. Наприклад, відстрочка може надаватись за рішенням, у якому господарським судом визначено певний строк звільнення приміщення, повернення майна тощо.
Відповідно до п. 7.2 зазначеної постанови підставою для відстрочки, розстрочки, зміни способу та порядку виконання рішення можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у визначений строк або встановленим господарським судом способом. При цьому слід мати на увазі, що згоди сторін на вжиття заходів, передбачених статтею 121 ГПК, ця стаття не вимагає, і господарський суд законодавчо не обмежений будь-якими конкретними термінами відстрочки чи розстрочки виконання рішення. Проте, вирішуючи питання про відстрочку чи розстрочку виконання рішення, зміну способу і порядку виконання рішення, господарський суд повинен враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи, зокрема, щодо фізичної особи (громадянина) - тяжке захворювання її самої або членів її сім'ї, скрутний матеріальний стан, стосовно юридичної особи - наявну загрозу банкрутства, відсутність коштів на банківських рахунках і майна, на яке можливо було б звернути стягнення, щодо як фізичних, так і юридичних осіб - стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.
Отже, чинне процесуальне законодавство передбачає, що відстрочка виконання рішення, яка пов'язується з об'єктивною неможливістю виконання рішення, дозволяється у виняткових випадках, а відтак, передумовою для надання відстрочки виконання рішення є встановлення таких виняткових обставин.
Відповідно до ст. 33 Господарського просувального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Позаяк, заявником не доведено належними доказами виключності обставин, що спричинили неможливість виконання судового рішення у даній справі в повному обсязі, як і не надано доказів вжиття заходів до повного виконання рішення, приймаючи до уваги тривалий час, який пройшов з дати винесення судового рішення.
В той час, як недостатність/відсутність коштів у Державної установи "Інститут ядерної медицини та променевої діагностики національної академії медичних наук України" не можна вважати безумовним винятковим випадком, за наявності якого виконання судового рішення може бути відстрочено.
Так, згідно з практикою Європейського суду з прав людини, яка відповідно до ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" є джерелом права, "державний орган або інша юридична особа не може посилатися на відсутність коштів, щоб не виплачувати борг, підтверджений судовим рішенням. У такому випадку не може прийняти аргумент Уряду, що визначає таку відсутність як "виняткові обставини" (див. § 40 рішення Європейського суду з прав людини у справі "Півень проти України" від 29.06.2004).
При цьому, Європейський суд з прав людини допускає, що "затримки у виконанні рішення можуть бути обґрунтовані за окремих обставин, проте державні органи не можуть довільно посилатись на відсутність коштів як на вибачення за невиплату боргу за рішенням, а затримки не можуть бути такими, що зводять нанівець право, що захищається пунктом 1 статті 6 Конвенції" (§24 рішення Європейського суду з прав людини у справі "Бакай та інші проти України" від 09.11.2004).
Крім того, у відповідності до п. 3. Порядку виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України № 845 від 03.08.2011 рішення про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників виконуються на підставі виконавчих документів виключно органами Казначейства у порядку черговості надходження таких документів (про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів - з попереднім інформуванням Мінфіну, про стягнення коштів боржників - у межах відповідних бюджетних призначень, наданих бюджетних асигнувань (залишків коштів на рахунках підприємств, установ, організацій).
За вказаних обставин, суд вважає, що відповідачем не доведено відповідно до ст. 121 Господарського процесуального кодексу України винятковості випадку та наявності правових підстав для відстрочки виконання рішення суду, тому заява відповідача про відстрочку виконання рішення суду у справі № 910/24674/14 задоволенню не підлягає.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 86, 121 Господарського процесуального кодексу України, суд -
УХВАЛИВ:
1. У задоволенні заяви Державної установи "Інститут ядерної медицини та променевої діагностики національної академії медичних наук України" про відстрочку виконання рішення суду від 24.04.2015 вих. № 105 у справі № 910/24674/14 відмовити.
Суддя Л. М. Шкурдова
Суд | Господарський суд міста Києва |
Дата ухвалення рішення | 29.05.2015 |
Оприлюднено | 16.06.2015 |
Номер документу | 44828160 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Господарський суд міста Києва
Шкурдова Л.М.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні