Ухвала

від 09.06.2015 по справі 915/384/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

======================================================================

УХВАЛА

09 червня 2015 року Справа № 915/384/15

м. Миколаїв

Господарський суд Миколаївської області у складі судді Адаховської В.С.,

при секретарі Мавродій Г.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву

кредитора: Державної податкової інспекції у Центральному районі м. Миколаєва Головного управління ДФС у Миколаївській області (54030, м. Миколаїв, вул. Потьомкінська, 24/2, ідентифікаційний код 39554010)

до банкрута: Товариства з обмеженою відповідальністю "СТЕДІ ГРУП" (54001, м. Миколаїв, вул. Нікольська, 61/12, ідентифікаційний код 38790439),

ліквідатор: Дубровний Михайло Олександрович (54058, м. Миколаїв, вул. Кр. Майовщиків, 17-Б, кв. 7),

про визнання кредиторських вимог у сумі 24 950,97 грн.,

за участю представників учасників процесу:

від кредитора: Юношева І.Р. - довіреність № 1632/9/14-03-10-013 від 15.04.2015,

ліквідатор банкрута: Дубровний М.О.,

В С Т А Н О В И В:

Ухвалою підготовчого засідання суду від 31.03.2015 порушено провадження у справі № 915/384/15 за заявою боржника - Товариства з обмеженою відповідальністю (ТОВ) "СТЕДІ ГРУП" про визнання його банкрутом за спрощеним порядком провадження у справі про банкрутство, передбаченим положеннями ст. ст. 11, 12, 95 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (далі - Закон про банкрутство), введено мораторій на задоволення вимог кредиторів.

Постановою Господарського суду Миколаївської області від 14.04.2015 Товариство з обмеженою відповідальністю (ТОВ) "СТЕДІ ГРУП" визнано банкрутом, відносно нього відкрито ліквідаційну процедуру, ліквідатором банкрута призначено гр. Дубровного Михайла Олександровича, який виконував обов'язки ліквідатора боржника в досудовому порядку ліквідації юридичної особи.

Відповідно до вимог Положення про порядок офіційного оприлюднення відомостей про справу про банкрутство, затвердженого постановою Пленуму Вищого господарського суду України від 17.12.2013 № 16, повідомлення про визнання ТОВ "СТЕДІ ГРУП" банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури було розміщено на офіційному веб-сайті Вищого господарського суду України в мережі Інтернет 14.04.2015 за № 16905.

12.05.2015 до суду надійшла заява Державної податкової інспекції у Центральному районі м. Миколаєва Головного управління ДФС у Миколаївській області (далі - ДПІ у Центральному районі м. Миколаєва) № 200/9/14-03-10-00 від 07.05.2015 про визнання кредиторських вимог до банкрута в сумі 24 950,97 грн.

14.05.2015 до суду від ліквідатора банкрута надійшов відзив за вих. № 14-05/2 від 14.05.2015 на заяву кредитора, відповідно до якого ліквідатор банкрута визнає заявлені вимоги та включає їх до реєстру вимог кредиторів (а. с. 25 кредиторських вимог).

Ухвалою суду від 15.05.2015 заяву кредитора прийнято та призначено до розгляду на 26 травня 2015 року, зобов'язано кредитора не пізніше ніж за три робочі дні до дня проведення судового засідання надати суду відомості з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців стосовно кредитора станом на дату подання заяви до суду (довідка, витяг тощо), обґрунтовані письмові пояснення щодо підстав нарахування пені 05.05.2015 з урахуванням того, що ухвалою Господарського суду Миколаївської області від 31.03.2015 було порушено провадження у справі № 915/384/15 про банкрутство боржника - ТОВ "СТЕДІ ГРУП" (ідентифікаційний код 38790439) та введено мораторій на задоволення вимог кредиторів, протягом дії якого не нараховується неустойка (штраф, пеня) і не застосовуються інші фінансові санкції за невиконання чи неналежне виконання зобов'язань, розгорнутий розрахунок пені зі вказівкою періодів її нарахування. Явку кредитора та ліквідатора банкрута визнано обов'язковою.

Ухвалою суду від 26.05.2015 у зв'язку з нез'явленням у засідання представника кредитора, невиконанням кредитором вимог ухвали суду від 15.05.2015 та відсутністю у суду доказів отримання кредитором ухвали суду від 15.05.2015, розгляд, зокрема, заяви ДПІ у Центральному районі м. Миколаєва про визнання кредиторських вимог до банкрута було відкладено на 09 червня 2015 року; приписано кредитору виконати вимоги ухвали Господарського суду Миколаївської області від 15.05.2015. Явку представника кредитора та ліквідатора банкрута визнано обов'язковою.

08.06.2015 від кредитора надійшли витребувані судом докази (а. с. 28-30 кредиторських вимог).

09.06.2015 у судовому засіданні представник кредитора підтримав заявлені вимоги, а ліквідатор банкрута їх визнав.

Розглянувши матеріали поданої заяви, заслухавши пояснення представника кредитора та думку ліквідатора банкрута, суд дійшов висновку про часткове визнання заявлених кредиторських вимог, на підставі наступного.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 Закону про банкрутство провадження у справах про банкрутство регулюється цим Законом, Господарським процесуальним кодексом України (далі - ГПК України), іншими законодавчими актами України.

Згідно зі ст. 9 Закону про банкрутство справи про банкрутство розглядаються господарським судом за правилами, передбаченими ГПК України, з урахуванням особливостей, визначених цим Законом.

Відповідно до ч. 2 ст. 4-1 ГПК України господарські суди розглядають справи про банкрутство у порядку провадження, передбаченому цим Кодексом, з урахуванням особливостей, встановлених Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Згідно ст. 1 Закону про банкрутство кредитор - юридична або фізична особа, а також органи доходів і зборів та інші державні органи, які мають підтверджені у встановленому порядку документами вимоги щодо грошових зобов'язань до боржника.

За приписами ч. 3 ст. 95 Закону про банкрутство, кредитори мають право заявити свої вимоги до боржника, який ліквідується, у місячний строк з дня офіційного оприлюднення повідомлення про визнання боржника, який ліквідується, банкрутом, на офіційному веб-сайті Вищого господарського суду України в мережі Інтернет. Зазначений строк є граничним і поновленню не підлягає. Особи, вимоги яких заявлені після закінчення строку, встановленого для їх подання, або не заявлені взагалі, не є конкурсними кредиторами, а їх вимоги погашаються в шосту чергу.

Відповідно до ст. 19 Закону про банкрутство мораторій на задоволення вимог кредиторів - зупинення виконання боржником грошових зобов'язань і зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), термін виконання яких настав до дня введення мораторію, і припинення заходів, спрямованих на забезпечення виконання цих зобов'язань та зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), застосованих до дня введення мораторію.

Мораторій на задоволення вимог кредиторів вводиться одночасно з порушенням провадження у справі про банкрутство, про що зазначається в ухвалі господарського суду. Ухвала є підставою для зупинення виконавчого провадження. Про запровадження мораторію розпорядник майна повідомляє органи державної виконавчої служби за місцезнаходженням (місцем проживання) боржника та знаходженням його майна.

Протягом дії мораторію на задоволення вимог кредиторів :

забороняється стягнення на підставі виконавчих та інших документів, що містять майнові вимоги, у тому числі на предмет застави, за якими стягнення здійснюється в судовому або в позасудовому порядку відповідно до законодавства, крім випадків перебування виконавчого провадження на стадії розподілу стягнутих з боржника грошових сум (у тому числі одержаних від продажу майна боржника), перебування майна на стадії продажу з моменту оприлюднення інформації про продаж, а також у разі звернення стягнення на заставлене майно та виконання рішень у немайнових спорах;

забороняється виконання вимог, на які поширюється мораторій;

не нараховується неустойка (штраф, пеня), не застосовуються інші фінансові санкції за невиконання чи неналежне виконання зобов'язань із задоволення всіх вимог, на які поширюється мораторій ;

зупиняється перебіг позовної давності на період дії мораторію;

не застосовується індекс інфляції за весь час прострочення виконання грошового зобов'язання, три проценти річних від простроченої суми тощо.

Частиною 4 ст. 8 Закону про банкрутство визначено, що ухвали та постанова про визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури, прийняті господарським судом у справі про банкрутство, набирають законної сили з моменту їх прийняття , якщо інше не передбачено цим Законом.

Згідно з абз. 6 п. 29, абз. 5 п. п. 36.7 п. 36 Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 28.03.2013 № 01-06/606/2013 "Про Закон України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (у редакції Закону України від 22.12.2011 № 4212-VI)" (із змінами) розгляд грошових вимог кредиторів у ліквідаційній процедурі здійснюється господарським судом в тому ж порядку, що і грошових вимог, заявлених на підставі статті 23 Закону.

Відповідно до ч. 1 ст. 23 Закону про банкрутство конкурсні кредитори за вимогами, які виникли до дня порушення провадження у справі про банкрутство, зобов'язані подати до господарського суду письмові заяви з вимогами до боржника, а також документи, що їх підтверджують, протягом тридцяти днів від дня офіційного оприлюднення оголошення про порушення провадження у справі про банкрутство.

Відлік строку на заявлення грошових вимог кредиторів до боржника починається з дня офіційного оприлюднення оголошення про порушення провадження у справі про банкрутство.

Зазначений строк є граничним і поновленню не підлягає.

Згідно з ч. 3 ст. 23 Закону про банкрутство особи, вимоги яких заявлені після закінчення строку, встановленого для їх подання, або не заявлені взагалі, не є конкурсними кредиторами, а їх вимоги погашаються в шосту чергу в ліквідаційній процедурі.

Відповідно до ч. 6 ст. 23 Закону про банкрутство кредитор, вимоги якого визнані боржником чи господарським судом, має право отримувати від розпорядника майна інформацію щодо вимог інших кредиторів, визнаних боржником та розпорядником майна. Такий кредитор може подати розпоряднику майна, боржнику та суду заперечення щодо визнання вимог інших кредиторів.

У абзаці 1 ч. 8 ст. 23 Закону про банкрутство вказано, що вимоги конкурсних кредиторів, визнані боржником або господарським судом, вносяться розпорядником майна до реєстру вимог кредиторів.

Згідно з ч. 2 ст. 41 Закону про банкрутство ліквідатор з дня свого призначення здійснює, зокрема, такі повноваження: заявляє в установленому порядку заперечення щодо заявлених до боржника вимог поточних кредиторів за зобов'язаннями, які виникли під час провадження у справі про банкрутство і є неоплаченими; веде реєстр вимог кредиторів.

Відповідно до ч. 2 ст. 25 Закону про банкрутство неустойка (штраф, пеня) враховується в реєстрі вимог кредиторів окремо від основних зобов'язань у шосту чергу та може бути предметом мирової угоди. Погашення неустойки (штрафу, пені) у справі про банкрутство можливе лише в ліквідаційній процедурі при спрощеному порядку розгляду справи про банкрутство.

Згідно з ч. 1 ст. 45 Закону про банкрутство кошти, одержані від продажу майна банкрута, спрямовуються на задоволення вимог кредиторів у порядку, встановленому цією статтею. При цьому, у другу чергу задовольняються вимоги із зобов'язань, що виникли внаслідок заподіяння шкоди життю та здоров'ю громадян, шляхом капіталізації у ліквідаційній процедурі відповідних платежів, у тому числі до Фонду соціального страхування України за громадян, які застраховані в цьому фонді, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, зобов'язань із сплати страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування та інше соціальне страхування, крім вимог, задоволених позачергово, з повернення невикористаних коштів Фонду соціального страхування України, а також вимоги громадян - довірителів (вкладників) довірчих товариств або інших суб'єктів підприємницької діяльності, які залучали майно (кошти) довірителів (вкладників), у третю чергу задовольняються, зокрема, вимоги щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів); у шосту чергу задовольняються інші вимоги.

Частинами 1, 2 ст. 43 ГПК України встановлено, що господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

Відповідно до заяви кредитора ТОВ "СТЕДІ ГРУП" має податковий борг перед ДПІ у Центральному районі м. Миколаєва в загальному розмірі 24 950,97 грн., який складається із:

1) податкового зобов'язання з податку на додану вартість у сумі 24 940,83 грн.:

- 2 762,54 грн. - залишок заборгованості відповідно до уточнюючого розрахунку податкових зобов'язань з податку на додану вартість у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок № 1400033107 від 20.10.2014 (а. с. 18-19 кредиторських вимог);

- 83,00 грн. - сума штрафу, нарахована платником самостійно у зв'язку з виправленням помилки відповідно до уточнюючого розрахунку податкових зобов'язань з податку на додану вартість у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок № 1400033107 від 20.10.2014 (а. с. 18-19 кредиторських вимог);

- 22,78 грн. - пеня, нарахована на виявлену суму заниження податкового зобов'язання, відповідно до податкової вимоги форми "Ю" № 1243-25 від 29.12.2014 (а. с. 20 кредиторських вимог);

- 4 620,00 грн. - заборгованість відповідно до податкової декларації з податку на додану вартість за 09 місяць 2014 року № 1400033102 від 20.10.2014 (а. с. 16-17 кредиторських вимог);

- 4 148,00 грн. - заборгованість відповідно до податкової декларації з податку на додану вартість за 10 місяць 2014 року № 9066612091 від 17.11.2014 (а. с. 14-15 кредиторських вимог);

- 3 921,00 грн. - заборгованість відповідно до податкової декларації з податку на додану вартість за 11 місяць 2014 року № 9072800130 від 17.12.2014 (а. с. 12-13 кредиторських вимог);

- 4 802,00 грн. - заборгованість відповідно до податкової декларації з податку на додану вартість за 12 місяць 2014 року № 9078462464 від 19.01.2015 (а. с. 10-11 кредиторських вимог);

- 1 940,00 грн. - заборгованість відповідно до податкової декларації з податку на додану вартість за 01 місяць 2015 року № 9018087639 від 19.02.2015 (а. с. 8-9 кредиторських вимог);

- 350,48 грн. - пеня, нарахована на суму зобов'язання, визначеного в податковій декларації з податку на додану вартість № 9078462464 від 19.01.2015 за період з 31.01.2015 по 14.04.2015;

- 479,55 грн. - пеня, нарахована на суму зобов'язання, визначеного в уточнюючому розрахунку податкових зобов'язань з податку на додану вартість у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок № 1400033107 від 20.10.2014 за період з 21.10.2014 по 14.04.2015;

- 14,41 грн. - пеня, нарахована на суму штрафу, визначеного в уточнюючому розрахунку податкових зобов'язань з податку на додану вартість у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок № 1400033107 від 20.10.2014 за період з 21.10.2014 по 14.04.2015;

- 756,41 грн. - пеня, нарахована на суму зобов'язання, визначеного в податковій декларації з податку на додану вартість № 1400033102 від 20.10.2014 за період з 31.10.2014 по 14.04.2015;

- 552,31 грн. - пеня, нарахована на суму зобов'язання, визначеного в податковій декларації з податку на додану вартість № 9066612091 від 17.11.2014 за період з 01.12.2014 по 14.04.2015;

- 406,07 грн. - пеня, нарахована на суму зобов'язання, визначеного в податковій декларації з податку на додану вартість № 9072800130 від 17.12.2014 за період з 31.12.2014 по 14.04.2015;

- 82,28 грн. - пеня, нарахована на суму зобов'язання, визначеного в податковій декларації з податку на додану вартість № 9018087639 від 19.02.2015 за період з 03.03.2015 по 14.04.2015;

2) зобов'язання зі сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування у сумі 10,14 грн.:

- 7,00 грн. - заборгованість відповідно до звіту про суми нарахованої заробітної плати (доходу, грошового забезпечення, допомоги, компенсації) застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування до органів доходів і зборів за 12 місяць 2013 року від 15.01.2014 (а. с. 7 кредиторських вимог);

- 3,14 грн. - пеня, нарахована на суму зобов'язання, визначеного в звіті про суми нарахованої заробітної плати (доходу, грошового забезпечення, допомоги, компенсації) застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування до органів доходів і зборів від 15.01.2014 за період з 21.01.2014 по 14.04.2015.

Судом встановлено, що при здійсненні розрахунків пені (а. с. 28-29 кредиторських вимог), крім пені, визначеної у податковій вимозі форми "Ю" № 1243-25 від 29.12.2014, контролюючим органом включено до періодів розрахунків період з 31.03.2015 по 14.04.2015, хоча дата 31.03.2015 являється датою винесення ухвали про порушення провадження у даній справі та введення мораторію.

Враховуючи приписи ст. ст. 8, 19 Закону про банкрутство, суд вважає, що період з 31.03.2015 по 14.04.2015 не підлягає включенню до зазначених розрахунків пені.

Судом самостійно здійснено розрахунки пені без включення 15 днів (період з 31.03.2015 по 14.04.2015) та отримано наступні суми:

- 279,44 грн. - пеня, нарахована на суму зобов'язання, визначеного в податковій декларації з податку на додану вартість № 9078462464 від 19.01.2015 за період з 31.01.2015 по 30.03.2015;

- 438,68 грн. - пеня, нарахована на суму зобов'язання, визначеного в уточнюючому розрахунку податкових зобов'язань з податку на додану вартість у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок № 1400033107 від 20.10.2014 за період з 21.10.2014 по 30.03.2015;

- 13,18 грн. - пеня, нарахована на суму штрафу, визначеного в уточнюючому розрахунку податкових зобов'язань з податку на додану вартість у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок № 1400033107 від 20.10.2014 за період з 21.10.2014 по 30.03.2015;

- 688,06 грн. - пеня, нарахована на суму зобов'язання, визначеного в податковій декларації з податку на додану вартість № 1400033102 від 20.10.2014 за період з 31.10.2014 по 30.03.2015;

- 490,94 грн. - пеня, нарахована на суму зобов'язання, визначеного в податковій декларації з податку на додану вартість № 9066612091 від 17.11.2014 за період з 01.12.2014 по 30.03.2015;

- 348,06 грн. - пеня, нарахована на суму зобов'язання, визначеного в податковій декларації з податку на додану вартість № 9072800130 від 17.12.2014 за період з 31.12.2014 по 30.03.2015;

- 53,58 грн. - пеня, нарахована на суму зобов'язання, визначеного в податковій декларації з податку на додану вартість № 9018087639 від 19.02.2015 за період з 03.03.2015 по 30.03.2015;

- 3,00 грн. - пеня, нарахована на суму зобов'язання, визначеного в звіті про суми нарахованої заробітної плати (доходу, грошового забезпечення, допомоги, компенсації) застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування до органів доходів і зборів від 15.01.2014 за період з 21.01.2014 по 30.03.2015.

Таким чином, грошові вимоги кредитора до банкрута в сумі 329,71 грн. [(350,48 грн. - 279,44 грн.) + (479,55 грн. - 438,68 грн.) + (14,41 грн. - 13,18 грн.) + (756,41 грн. - 688,06 грн.) + (552,31 грн. - 490,94 грн.) + (406,07 грн. - 348,06 грн.) + (82,28 грн. - 53,58 грн.) + (3,14 грн. - 3,00 грн.)] підлягають відхиленню.

Що ж стосується решти грошових вимог кредитора в сумі 24 621,26 грн., то приймаючи до уваги те, що вони заявлені правомірно та в строк, встановлений для їх подання, обґрунтовані та документально підтверджені належними доказами, що містяться у матеріалах заяви, визнані ліквідатором банкрута, вони підлягають визнанню з включенням до відповідних черг вимог кредиторів.

За таких обставин, суд визнає грошові вимоги ДПІ у Центральному районі м. Миколаєва частково на загальну суму 24 621,26 грн., з яких: 7,00 грн. із задоволенням у другу чергу вимог кредиторів, 22 193,54 грн. із задоволенням у третю чергу вимог кредиторів, 2 420,72 грн. із задоволенням у шосту чергу вимог кредиторів; та відхиляє у сумі 329,71 грн.

Керуючись ст. ст. 1, 19, 23, 38, 41, 45, 95 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", ст. 86 Господарського процесуального кодексу України, суд -

У Х В А Л И В:

1. Визнати грошові вимоги Державної податкової інспекції у Центральному районі м. Миколаєва Головного управління ДФС у Миколаївській області (ідентифікаційний код 39554010) до Товариства з обмеженою відповідальністю "СТЕДІ ГРУП" (ідентифікаційний код 38790439) частково на загальну суму 24 621,26 грн., з яких: 7,00 грн. із задоволенням у другу чергу вимог кредиторів, 22 193,54 грн. із задоволенням у третю чергу вимог кредиторів, 2 420,72 грн. із задоволенням у шосту чергу вимог кредиторів.

2. Грошові вимоги Державної податкової інспекції у Центральному районі м. Миколаєва Головного управління ДФС у Миколаївській області (ідентифікаційний код 39554010) до Товариства з обмеженою відповідальністю "СТЕДІ ГРУП" (ідентифікаційний код 38790439) у сумі 329,71 грн. відхилити.

3. Ухвала набирає законної сили з моменту її прийняття.

Ухвала може бути оскаржена у встановленому порядку згідно ст. ст. 91, 93, 106 Господарського процесуального кодексу України та ст. 8 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Суддя В.С. Адаховська