Рішення

від 08.06.2015 по справі 922/2740/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"08" червня 2015 р.Справа № 922/2740/15

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Хотенця П.В.

при секретарі судового засідання Гаврильєву О.В.

розглянувши справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Украгрозапчастина", м. Харків до 1. Державного підприємства Дослідного господарства "Ізвестія", с. Широке , 2. Товариства з обмеженою відповідальністю "Схід-Рембуд", м. Харків про стягнення 138657,61 грн/ за участю представників сторін:

позивача - не з*явився

відповідача - 1. Корж С.А., дов. від 12.01.2015 року, 2. не з*явився

ВСТАНОВИВ:

Розглядається позовна вимога про стягнення солідарно з відповідачів 91150,00 грн. основного боргу, 7469,30 грн. 3% річних та 40038,31 грн. інфляційних витрат за договором купівлі-продажу № 100 від 26 січня 2012 року.

Враховуючи, що заяв та клопотань представниками сторін не заявлено, суд починає розгляд справи по суті.

Представник першого відповідача у судовому засіданні та у відзиві на позовну заяву позовні вимоги визнає частково.

Представник позивача у судове засідання не з*явився.

Представник другого відповідача у судове засідання не з*явився, відзив на позовну заяву та документи на виконання ухвали суду про порушення провадження у справі суду не надав.

Разом з цим, 20 травня 2015 року до суду повернулася копія судової ухвали про порушення провадження у справі № 922/2740/15 з поштовою відміткою "за закінченням терміну зберігання".

Судом на вказану у позовній заяві адресу другого відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю "Схід-Рембуд": 61052, м. Харків, вул. Чеботарська, 48, кв. 18 надсилались процесуальні документи, а позивачем - позовна заява.

У постанові пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26 грудня 2011 року "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" зазначено, що у разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом. Таким чином, суд вважає, що другий відповідач - Товариство з обмеженою відповідальністю "Схід-Рембуд" належним чином був повідомлений про дату, час та місце судового засідання.

Приймаючи до уваги принципи змагальності та диспозитивності господарського процесу, закріплені пунктом 4 частини 3 статті 129 Конституції України, статтею 4-3 та статтею 33 Господарського процесуального кодексу України, суд вважає, що господарським судом в межах наданих йому повноважень сторонам створені усі належні умови для надання доказів у справі та є підстави для розгляду справи за наявними у справі матеріалами у відповідності до статті 75 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши матеріали справи, вислухавши пояснення повноважного представника першого відповідача, судом встановлено наступне.

26 січня 2012 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Украгрозапчастина" (позивачем, постачальником) та Державним підприємством Дослідного господарства "Ізвестія" (першим відповідачем, покупцем) було укладено договір купівлі-продажу № 100.

Відповідно до пункту 1.1. договору купівлі-продажу № 100, постачальник зобов*язався систематично поставляти і передавати у власність, а покупець зобов*язався прийняти і сплатити автозапчастини (товар), згідно видаткових накладних на кожну окрему партію на умовах даного договору.

На виконання своїх зобов*язань за договором купівлі-продажу від 26 січня 2012 року, позивач здійснив поставку товару на адресу Державного підприємства Дослідного господарства "Ізвестія" на загальну суму 360848,78 грн., що підтверджується наступними видатковими накладними: видаткова накладна №УА-0000486 від 26 січня 2012 року на суму 36196,69 грн.; видаткова накладна №УА-0000487 від 26 січня 2012 року на суму 123644,97 грн.; видаткова накладна №УА-0000488 від 26 січня 2012 року на суму 19323,49 грн.; видаткова накладна №УА-0000556 від 28 січня 2012 року на суму 28842,00 грн.; видаткова накладна №УА-0000559 від 28 січня 2012 року на суму 4500,00 грн.; видаткова накладна №УА-0001360 від 27 лютого 2012 року на суму 3861,00 грн.; видаткова накладна №УА-0001361 від 27 лютого 2012 року на суму 8151,20 грн.; видаткова накладна №УА-0001363 від 27 лютого 2012 року на суму 62466,43 грн.; видаткова накладна №УА-0001365 від 27 лютого 2012 року на суму 22017,00 грн.; видаткова накладна №УА-0004638 від 14 травня 2012 року на суму 41496,00 грн.; видаткова накладна №УА-0005431 від 30 травня 2012 року на суму 10350,00 грн.; видаткова накладна №УА-0005439 від 30 травня 2012 року на суму 7905,60 грн.

Згідно пункту 4.1. договору купівлі-продажу № 100, покупець бере на себе зобов*язання сплатити за поставлений товар в національній валюті України шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок продавця. Оплату за товар покупець проводить в строк до 45 банківських днів відвантаження товару.

Державне підприємство Дослідне господарство "Ізвестія" за поставлений товар за договором купівлі-продажу від 26 січня 2012 року перерахувало на поточний рахунок Товариства з обмеженою відповідальністю "Украгрозапчастина" лише часткову вартість отриманих у власність партій товару в загальній сумі 269698,78 грн.

З метою захисту своїх прав та законних інтересів 01 листопада 2013 року Товариством з обмеженою відповідальністю "Украгрозапчастина" було укладено з Товариством з обмеженою відповідальністю "Схід-Рембуд" (другим відповідачем) договір поруки № 1-11/13, відповідно до умов якого Товариство з обмеженою відповідальністю "Схід-Рембуд" поручився за виконання Державним підприємством Дослідного господарства "Ізвестія" свого зобов*язання по договору купівлі-продажу № 100 від 26 січня 2012 року в повному обсязі та надав безумовну згоду на подальші зміни забезпеченного порукою зобов*язання.

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються заповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором. Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Згідно статті 626 Цивільного кодексу України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків; договір є відплатним, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає із суті договору.

Відповідно до статті 6 Цивільного кодексу України, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (стаття 627 Цивільного кодексу України).

Згідно статті 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до статті 509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші, тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Згідно статтей 526 та 525 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться; одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено законом або договором.

Відповідно до частини 1 статті 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно статті 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Стаття 610 Цивільного кодексу України передбачає, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

З матеріалів справи вбачається, що станом на сьогоднішній день заборгованість Державного підприємства Дослідного господарства "Ізвестія" перед позивачем частково погашена у розмірі 9500,00 грн., що підтверджується актом звірки взаєморозрахунків за період з 01 січня 2014 року по 18 травня 2014 року.

Відповідно до частини 1 статті 80 Господарського процесуального кодексу України господарський суд припиняє провадження у справі, якщо: 1) спір не підлягає вирішенню в господарських судах України; 1-1) відсутній предмет спору; 2) є рішення господарського суду або іншого органу, який в межах своєї компетенції вирішив господарський спір між тими ж сторонами, про той же предмет і з тих же підстав; 4) позивач відмовився від позову і відмову прийнято господарським судом; 5) сторони уклали угоду про передачу даного спору на вирішення третейського суду; 6) настала смерть фізичної особи або оголошено її померлою чи припинено діяльність суб'єкта господарювання, які були однією із сторін у справі, якщо спірні правовідносини не допускають правонаступництва; 7) сторони уклали мирову угоду і вона затверджена господарським судом.

Пунктами 4.1. та 4.4. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" від 26 грудня 2011 року №18 передбачено, що припинення провадження у справі - це форма закінчення розгляду господарської справи без прийняття судового рішення у зв'язку з виявленням після порушення провадження у справі обставин, з якими закон пов'язує неможливість судового розгляду справи. Господарський суд припиняє провадження у справі у зв'язку з відсутністю предмета спору (пункт 1-1 частини 1 статті 80 Господарського процесуального кодексу), зокрема, у випадку припинення існування предмета спору (наприклад, сплата суми боргу, знищення спірного майна, скасування оспорюваного акта державного чи іншого органу тощо), якщо між сторонами у зв'язку з цим не залишилося неврегульованих питань. Припинення провадження у справі на підставі зазначеної норми ГПК можливе в разі, коли предмет спору існував на момент виникнення останнього та припинив існування в процесі розгляду справи. Якщо ж він був відсутній і до порушення провадження у справі, то зазначена обставина тягне за собою відмову в позові, а не припинення провадження у справі.

За таких обставин, суд вважає за необхідне позовні вимоги в частині стягнення з відповідача основного боргу в сумі 81650,00 грн. задовольнити, в частині стягнення основного боргу на суму 9500,00 грн. провадження у справі припинити, у зв*язку з відсутністю предмета спору, оскільки цю заборгованість погашено.

Згідно частини 2 статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних є способами захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

На підставі вищевикладено позивачем за договором купівлі-продажу № 100 було нараховано 7469,30 грн. 3% річних та 40038,31 грн. інфляційних витрат.

Відповідно до частини 1 статті 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визначаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Статтею 256 Цивільного кодексу України передбачено, що позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права та інтересу.

Згідно частини 2 статті 258 Цивільного кодексу України позовна давність в один рік застосовується, зокрема до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені).

Відповідно до частини 1 статті 261 Цивільного кодексу України перебіг позовної давності починається від дня коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

Згідно пункту 4.1. договору купівлі-продажу № 100 від 26 січня 2012 року оплату за товар покупець проводить в строк до 45 банківських днів з моменту відвантаження товару згідно видаткової накладної за партію товару. Остання партія товару була поставлена першому відповідачу 28 січня 2012 року, що підтверджується видатковою накладною №УА-0005431 від 30 травня 2012 року. Оплата за товар повинна була бути проведена до 02 липня 2012 року. Тобто початок перебігу строків позовної давності за стягнення неустойки у позивача починається з 02 липня 2012 року, адже саме з цієї дати позивач довідався або міг довідатися про порушення свого права. В розумінні приписів статті 258 Цивільного кодексу України, кінцевий строк, в який позивач мав право вимагати від першого відповідача сплати неустойки є 02 липня 2013 року. Позивач звернувся до суду за захистом свого права 30 квітня 2015 року, тобто з порушенням строків спеціальної позовної давності, майже на один рік вісім місяців.

Відповідно до частини 6 статті 323 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов*язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня коли зобов*язання мало бути виконано.

Згідно пункту 3 статті 267 Цивільного кодексу України, позовна давність застосовується за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення. Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає за необхідне у задоволенні позовних вимог щодо стягнення за договором купівлі-продажу № 100 від 26 січня 2012 року з відповідачів 7469,30 грн. 3% річних та 40038,31 грн. інфляційних витрат відмовити у зв*язку зі спливом строків позовної давності.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат суд керується статтею 49 Господарського процесуального кодексу України. У спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Суми, які підлягають сплаті за проведення судової експертизи, послуги перекладача, адвоката та інші витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: при задоволенні позову - на відповідача; при відмові в позові - на позивача; при частковому задоволенні позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підставі викладеного та керуючись статтями 6, 8, 124, 129 Конституції України, статтями 230, 232 Господарського кодексу України, статтями 6, 256, 258, 267, 509, 525, 526, 530, 610, 626, 629, 655 Цивільного кодексу України, статтями 1, 4, 12, 22, 33-34, 38, 43, 47-49, 75, пунктом 1-1 статті 80, статтями 82-85 Господарського процесуального кодексу України, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Державного підприємства Дослідного господарства "Ізвестія" (72250, Запорізька область, Веселівський район, с. Широке, вул. Комсомольця, буд. 1, ідентифікаційний код 00853317) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Украгрозапчастина" (61124, м. Харків, вул. Матросова 1-А, ідентифікаційний код 25188223) 40825,00 грн. основного боргу за договором купівлі-продажу № 100 від 26 січня 2012 року та 913,5 грн. судового збору.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Схід-Рембуд" (61052, вул. Чеботарська, 48, кв. 18, ідентифікаційний код 32950483) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Украгрозапчастина" (61124, м. Харків, вул. Матросова 1-А, ідентифікаційний код 25188223) 40825, 00 грн. основного боргу за договором купівлі-продажу № 100 від 26 січня 2012 року та 913,5 грн. судового збору.

Видати накази після набрання рішенням законної сили.

Провадження у справі в частині позовних вимог щодо стягнення з відповідачів 9500,00 грн. основного боргу припинити.

У задоволенні позовних вимог в частині стягнення з відповідачів 7469,30 грн. 3% річних та 40038,31 грн. інфляційних витрат за договором купівлі-продажу № 100 від 26 січня 2012 року відмовити.

Повне рішення складено 11.06.2015 р.

Суддя П.В. Хотенець