Ухвала

від 09.06.2015 по справі 810/607/15

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 810/607/15 Головуючий у 1-й інстанції: Василенко Г.Ю. Суддя-доповідач: Твердохліб В.А.

У Х В А Л А

Іменем України

09 червня 2015 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Твердохліб В.А.,

суддів Костюк Л.О., Троян Н.М.,

за участю секретаря Погребняк М.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Києві (без фіксування технічними засобами) апеляційну скаргу Броварської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області на постанову Київського окружного адміністративного суду від 23 березня 2015 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Техно Лайф» до Броварської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Техно Лайф» (далі - Позивач, Товариство) звернулось до Київського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Броварської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області (далі - Відповідач) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 24.11.2014 року №0009262204, №0009272204 та від 23.12.2014 року №0009792202 та №0009802202.

Постановою Київського окружного адміністративного суду від 23 березня 2015 року адміністративний позов задоволено.

Не погоджуючись з постановою суду першої інстанції, Відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та постановити нове рішення, яким в задоволенні адміністративного позову відмовити в повному обсязі.

В апеляційній скарзі апелянт посилається на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи по суті.

Відповідно ч.6 ст.12 КАС України під час судового розгляду справи в судовому засіданні забезпечується повне фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу, крім випадків неявки в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи у разі, якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності осіб, які беруть участь у справі (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження).

Особи, які беруть участь у справі, належним чином повідомлені про дату, час та місце апеляційного розгляду справи, однак в судове засідання не з»явилися, про причини неявки суд не повідомили.

Враховуючи, що в матеріалах справи достатньо письмових доказів для правильного вирішення апеляційної скарги, а особиста участь сторін в судовому засіданні не обов»язкова, колегія суддів відповідно ч.4 ст.196 КАС України визнала можливим проводити розгляд апеляційної скарги за відсутності сторін та їх представників.

Згідно ст.41 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджується матеріалами справи, що Відповідачем з 27.10.2014 року по 31.10.2014 року було проведено документальну позапланову виїзну перевірку Позивача з питань дотримання вимог податкового законодавства по взаємовідносинах з ТОВ «Деста союз» за період з 01.10.2013 року по 31.10.2013 року.

В ході проведення перевірки, контролюючим органом встановлено порушення Позивачем вимоги: п.п.198.1, 198.3, 198.6 ст.198 Податкового кодексу України, в результаті чого Позивачем завищено від'ємне значення ПДВ у жовтні 2013 року на 8 542,00 грн та занижено ПДВ, що підлягає нарахуванню та сплаті в бюджет у жовтні 2013 року у сумі 11 458,00 грн.

За результатами проведеної перевірки Відповідачем складено акт від 07.11.2014 року №714/10-06-22-04/37892704 про результати документальної позапланової виїзної перевірки Позивача з питань дотримання вимог податкового законодавства по взаємовідносинах з ТОВ «Деста союз» за період з 01.10.2013 року по 31.10.2013 року.

На підставі вказаного акту Відповідачем були прийняті наступні податкові повідомлення-рішення: від 24.11.2014 № 0009272204 за платежем по ПДВ на суму грошового зобов'язання за основним платежем - 11 458,00 грн та за штрафними (фінансовими) санкціями - 5 729,00 грн та від 24.11.2014 № 0009262204 на суму завищення від'ємного значення ПДВ в розмірі 8 542,00 грн.

З 26.11.2014 року по 27.11.2014 року Відповідачем було проведено документальну позапланову невиїзну перевірка Позивача з питань дотримання вимог податкового законодавства по взаємовідносинах з ТОВ «Елітстройбуд - 2014» за липень 2014 року.

В ході проведення перевірки податковим органом встановлено порушення Позивачем вимоги: п.п.198.1, 198.2, 198.3, 198.6 ст.198 Податкового кодексу України, в результаті чого Позивачем занижено суму ПДВ за липень 2014 року, що підлягає нарахуванню та сплаті в бюджет в загальному розмірі - 16 247,00 грп; п.п.187.1 ст.187, п.п.200.1, 200.3, 200.4 ст.200 Податкового кодексу України, що призвело до завищення рядка 19 «Від'ємного значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду» за липень 2014 року на суму 5 686,00 грн, яке підлягає зменшенню; підпункт 1.2 пункту 1, підпункти 2.1, 2.4 пункту 2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затверджене Наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 року № 88, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05.06.1995 за № 168/704; п.8 розділу 3 Наказу ДПА України від 25.01.2011 № 41 Про затвердження форм та порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 16.02.2011 за № 197/18935, у зв'язку з чим Позивачем невірно визначено суму податкового зобов'язання.

За результатами проведеної перевірки Відповідачем складено акт від 04.12.2014 року №6/10-06-22-02/37892704 про результати документальної позапланової невиїзної перевірки Позивача з питань дотримання вимог податкового законодавства по взаємовідносинах з ТОВ «Елітстройбуд-2014» за липень 2014 року.

На підставі даного акту Відповідачем були прийняті: податкове повідомлення-рішення від 23.12.2014 року №0009792202, яким збільшено суму грошового зобов»язання за основним платежем на 16 247,00 грн та штрафними санкціями 8 124,00 грн; податкове повідомлення-рішення від 23.12.2014 року №0009802202, яким зменшено розмір значення суми ПДВ у розмірі 5 686,00 грн.

Відповідно ст.1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» визначено, що первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Отже, будь-які документи (у тому числі договори, податкові накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції.

Для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції.

Відповідно ч.2 ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції

В основі будь-якої реальної господарської операції має лежати економічна мета, тобто бажання платника податків приростити активи за допомогою досягнення господарського ефекту.

У податковому обліку понесені витрати на придбання послуг мають бути підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, які містять відомості про господарську операцію, підтверджують її фактичне здійснення, тобто первинними документами, що містять інформацію про фактичні господарські операції, розкривають їх зміст та обсяг.

За відсутності достатніх доказів - первинних документів, які б достовірно підтверджували факт здійснення господарської операції, розкривали її зміст та обсяг з метою та в цілях господарської діяльності платника податку, підстави для формування даних податкового обліку - відсутні.

01 жовтня 2013 року між Позивачем (Покупець) та ТОВ «Деста Союз» (Продавець) було укладено договір поставки № 01/10-5, за умовами якого Продавець зобов'язується на протязі всього часу дії договору поставляти Покупцеві продукцію (товар), а Покупець зобов'язується приймати поставлений продавцем товар та оплачувати його вартість.

Згідно п.1.3 договору, для поставки кожної окремої партії товару за даним договором сторони підписують: відповідну додаткову угоду до дійсного договору, в якій фіксується вартість партії товару, порядок розрахунків за поставлений товар, гарантійні зобов'язання продавця, що стосується товару, строк поставки товару, а також інші суттєві для поставки товару умови; специфікацію на партію товару, в якій фіксується кількість товару в партіях, його найменування, асортимент, номенклатура, вартість, а також інші характеристики.

Як вбачається з наявних в матеріалах справи договору поставки від 01.10.2013 року №01/10-5, додаткової угоди від 02.10.2013 року №1, додаткової угоди від 16.10.2013 року №2, додаткової угоди від 22.10.2013 №3, специфікації від 02.10.2013 №1, специфікації від 16.10.2013 року №2, специфікації від 22.10.2013 року №3 до Договору поставки від 01.10.2013 року № 01/10-5, ТОВ «Деста Союз» поставило Позивачу товар на загальну суму 120 000,00 грн з урахуванням ПДВ. Договір дійсний до 31.12.2013 року.

На підтвердження факту здійснення господарських операцій щодо придбання товарів Позивачем суду першої інстанції надано первинні документи.

За специфікацією від 02.10.2013 року №1 Позивачу поставлявся такий товар: датчики тиску Sensotec Pascal Ci C1010 (-1…5 bar), датчики рівню BESTA A 01090, датчики протоку SI 5000 та перетворювачі тиску PC-28/0…40kPa.

Податковий орган в акті перевірки не ставив під сумнів достовірність даних, які містять первинні бухгалтерські документи, а також не зазначив про невідповідність первинних бухгалтерських документів вимогам чинного податкового законодавства, зокрема, відсутності у них обов'язкових реквізитів.

ТОВ «Деста Союз» на виконання умов договору поставки від 01.10.2013 року №01/10-5 були виписані податкові накладні: від 07.10.2013 року № 66 на суму 48 200,20 грн, в тому числі ПДВ - 8 033,37 грн; від 18.10.2013 року №174 на суму 31 515,80 грн, в тому числі ПДВ - 5 252,63 грн; від 23.10.2013 року №221 на суму 40 284,00 грн, в тому числі ПДВ - 6 714,00 грн.

Також, наявними в матеріалах справи видатковими накладними підтверджується факт виконання умов вищевказаного договору з додатковими угодами: видаткова накладна від 07.10.2013 року №66 на суму 48 200, 20 грн, в тому числі ПДВ - 8 033,37 грн ; від 18.10.2013 року №174 на суму 31 515,80 грн, в тому числі ПДВ - 5 252,63 грн; від 23.10.2013 року №221 на суму 40 284,00 грн, в тому числі ПДВ - 6 714,00 грн та відповідними рахунками на оплату.

Факт оплати товару на суму 120 000,00 грн за договором з додатковими угодами підтверджується платіжним дорученням від 23.10.2013 року №295.

Транспортування товару придбаного Позивачем у ТОВ «Деста Союз» підтверджується товарно-транспортними накладними.

В апеляційній скарзі Відповідач зазначає, що Позивачем до перевірки контролюючим органом та до суду першої інстанції не надано товаротранспортні накладні, які підтверджують здійснення господарських операцій з контрагентом ТОВ «Елітстройбуд - 2014», а також докази перевезення товарів зазначених у податкових та видаткових накладних Позивача, що, на думку контролюючого органу, свідчить про проведення транзитних фінансових потоків, спрямованих на здійснення операцій з надання податкової вигоди переважно контрагентам, які не виконують свої податкові зобов»язання, з метою штучного формування податкового кредиту, а господарські операції не мають реального товарного характеру.

З таким твердженням апелянта колегія суддів не погоджується з огляду на наступне.

28 липня 2014 року між Позивачем та ТОВ «Елітстройбуд-2014» було укладено договір поставки № 7.

Згідно умов вказаного договору, додаткової угоди від 31.07.2014 року №1 до Договору поставки від 28.07.2014 року №7 та Специфікації від 31.07.2014 року №1 до додаткової угоди від 31.07.2014 року №1 до Договору поставки від 28.07.2014 року №7, ТОВ «Елітстройбуд-2014» зобов'язується поставити, а Позивач прийняти та оплатити товар (датчик ваговий RLC 2T-C3, 5m) за цінами, в кількості та асортименті, що узгоджені сторонами і вказані в Специфікації, яка є невід'ємною частиною даного договору. Вартість товару згідно даного договору 131 600,00 грн, в тому числі ПДВ 20% - 21 933,33 грн. Оплата товару згідно Договору в гривнах з урахуванням ПДВ. Договір дійсний до 31.12.2014 року.

На виконання умов вищевказаного договору ТОВ «Елітстройбуд-2014» в адресу Позивача була виписана податкова накладна від 31.07.2014 року №283 на суму 131 600,00 грн, в тому числі ПДВ - 21 933,33 грн.

Наявними в матеріалах справи видатковими накладними від 31.07.2014 року №3107/007 на суму 131 600,00 грн, в тому числі ПДВ - 21 933,33 грн та рахунком на оплату від 31.07.2014 року №3107/007 підтверджується факт виконання умов вищевказаного договору з додатковою угодою.

Факт оплати товару за вказаним договором з додатковою угодою підтверджується платіжними дорученнями від 12.08.2014 року №234 на суму 70 000,00 грн та від 31.07.2014 року №230 на суму 61 600,00 грн.

Щодо підтвердження факту транспортування придбаного у ТОВ «Елітстройбуд-2014» товару (датчик ваговий RLC 2T-C3, 5m), то Позивачем надано товарно-транспортну накладну.

Згідно висновків акта перевірки Позивача по взаємовідносинах з контрагентом ТОВ «Елітстройбуд-2014» Відповідач вказує на порушення Позивачем пункту 8 розділу 3 Наказу ДПА України від 25.01.2011 року №41 «Про затвердження форм та порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість», зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 16.02.2011 року за №197/18935, у зв'язку з чим Позивачем невірно визначено суму податкового зобов'язання.

Колегія суддів звертає увагу, що перевірка за липень 2014 року, проведена Відповідачем з 26.11.2014 року по 27.11.2014 року.

Однак, Наказ ДПА України від 25.01.2011 року №41 «Про затвердження форм та порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість», зареєстрований в Міністерстві юстиції України 16.02.2011 року за №197/18935, втратив чинність згідно з наказом Міністерства фінансів України від 25.11.2011 року №1492.

Отже, суб»єкт владних повноважень не мав правових підстав для покладення в основу висновків акта перевірки щодо невірного визначення Позивачем сум податкового зобов'язання нормативно-правового акту, який втратив чинність як на день проведення перевірки, так і на час виникнення спірних правовідносин (липень 2014 року).

Твердження апелянта про те, що Позивачем до позовної заяви не подано товаро-транспортних накладних спростовується матеріалами адміністративної справи, зокрема, переліком доданих до позову документів (а.с.7) та копіями відповідних товаро-транспортних накладних (а.с.18, 54, 62).

З огляду на вказане, колегія суддів вважає, що факт здійснення господарської діяльності між Позивачем та його контрагентом «Деста Союз» та ТОВ «Елітстройбуд-2014» підтверджується наявними в матеріалах справи доказами, а саме: договорами з додатковими угодами, специфікаціями до договорів, рахунками на оплату, видатковими накладними, податковими накладними, платіжними дорученнями, довіреностями, товарно-транспортними накладними тощо.

Також, Витяг Єдиного державного реєстру юридичних та фізичних осіб-підприємців, ЄДР не містить записів про відсутність за юридичною адресою ТОВ «Деста Союз» та ТОВ «Елітстройбуд-2014», але містить запис про не підтвердження відомостей про юридичну особу, однак, податковим органом не надано жодних доказів, на підтвердження внесення до ЄДР записів по відсутність за місцезнаходженням даних підприємств.

Згідно підпункту 14.1.181 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України (далі - Кодекс), податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно розділу V цього Кодексу.

Пунктом 185.1 статті 185 Кодексу передбачено, що об'єктом оподаткування є операції платників податку з: постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу, у тому числі операції з передачі права власності на об'єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об'єкта фінансового лізингу в користування лізингоотримувачу/орендарю; постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу; ввезення товарів на митну територію України; вивезення товарів за межі митної території України; постачання послуг з міжнародних перевезень пасажирів і багажу та вантажів залізничним, автомобільним, морським і річковим та авіаційним транспортом.

З метою оподаткування цим податком до операцій з ввезення товарів на митну територію України та вивезення товарів за межі митної території України прирівнюється поміщення товарів у будь-який митний режим, визначений Митним кодексом України.

Відповідно п.188.1 ст.188 Кодексу, база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної (контрактної) вартості, але не нижче звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, з урахуванням загальнодержавних податків та зборів (крім податку на додану вартість та акцизного податку на спирт етиловий, що використовується виробниками - суб'єктами господарювання для виробництва лікарських засобів, у тому числі компонентів крові і вироблених з них препаратів (крім лікарських засобів у вигляді бальзамів та еліксирів), а також збору на обов'язкове державне пенсійне страхування на вартість послуг стільникового рухомого зв'язку).

До складу договірної (контрактної) вартості включаються будь-які суми коштів, вартість матеріальних і нематеріальних активів, що передаються платнику податку безпосередньо покупцем або через будь-яку третю особу у зв'язку з компенсацією вартості товарів/послуг.

Порядок формування податкового кредиту, підстави його виникнення та порядок визначення сум податку на додану вартість, що підлягають відшкодуванню з Державного бюджету України, встановлено статтею 198 Податкового кодексу України.

Положеннями пунктів 198.2, 198.3, 198.6 статті 198 Кодексу визначено, що датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше; дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Пунктом 200.1 статті 200 Кодексу передбачено, що сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

При цьому, при позитивному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені цим розділом, а при від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу), а в разі відсутності податкового боргу - зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду (пункти 200.1, 200.2 статті 200 Податкового кодексу України).

Приписами пунктів 201.1, 201.4, 201.6, 201.10 статті 201 Кодексу визначено, що платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою податкову накладну, у якій зазначаються, зокрема, в окремих рядках місцезнаходження юридичної особи - продавця або податкова адреса фізичної особи - продавця, зареєстрованої як платник податку.

Податкова накладна виписується у двох примірниках у день виникнення податкових зобов'язань продавця. Оригінал податкової накладної видається покупцю, копія залишається у продавця товарів/послуг.

Податкова накладна є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов'язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця.

Органи державної податкової служби за даними реєстрів виданих та отриманих податкових накладних, наданих в електронному вигляді, повідомляють платника податку про наявність у такому реєстрі розбіжностей з даними контрагентів. При цьому платник податку протягом 10 днів після отримання такого повідомлення має право уточнити податкові зобов'язання без застосування штрафних санкцій, передбачених розділом II цього Кодексу.

Податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Отже, право на формування податкового кредиту з податку на додану вартість виникає у платника податків за наявності сукупності таких елементів: наявності у сторін спеціальної податкової правосуб'єктності (особа, що видає податкову накладну, повинна бути зареєстрованою як платник ПДВ); фактичного (реального) здійснення оподатковуваних операцій постачальником на користь покупця; наявності причинно-наслідкового зв'язку між операцією з придбання товарів чи послуг та потребою використання в господарській діяльності; документального підтвердження факту здійснення господарської операції сукупністю належним чином складених (оформлених) первинних та інших документів (у т.ч. платіжних), які зазвичай супроводжують операції певного виду та підтверджують їх фактичне виконання; наявності у покупця належним чином складеної податкової накладної (має усі обов'язкові реквізити).

В матеріалах справи наявні належним чином засвідчені копії первинних бухгалтерських документів, які свідчать про реальність здійснення господарської діяльності Позивачем та його контрагентів.

На підставі первинних бухгалтерських документів та податкових накладних Позивачем включено відповідні суми до складу податкового кредиту з податку на додану вартість за відповідні періоди, що відображено у податкових деклараціях.

Висновки податкового органу про завищення податкового кредиту та, відповідно, завищення від'ємного значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду з підстав визнання господарських операцій безтоварними та нереальними, є безпідставними.

Щодо використання у власній господарській діяльності товару придбаного Позивачем у ТОВ «Деста Союз» та ТОВ «Елітстройбуд-2014» слід зазначити.

11 лютого 2013 року між Позивачем та ДП «Житомирський лікеро-горілчаний завод» було укладено договір поставки №7, згідно якого Позивач зобов'язується поставити та передати у власність ДП «Житомирський лікеро-горілчаний завод» продукцію (товар), а ДП «Житомирський лікеро-горілчаний завод» зобов'язується прийняти та оплатити товар на умовах, визначених в цьому договорі.

Позивачем в адресу ДП «Житомирського лікеро-горілчаного заводу» було виписано податкову накладну від 27.12.2013 року №11.

ДП «Житомирський лікеро-горілчаний завод» отримало від Позивача наступні товари: перетворювачі тиску, на що Позивачем було виставлено рахунок на оплату від 27.09.2013 року №00079, а ДП «Житомирський лікеро-горілчаний завод» згідно платіжних доручень від 27.12.2013 року №947 та від 23.10.2013 року №295 здійснено оплату за отриманий товар. Факт отримання ДП «Житомирським лікеро-горілчаним заводом» товарів, підтверджується наявними в матеріалах справи видатковими накладними від 06.03.2014 року №ТЛ-0000018.

З Витягу з ЄДР юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців вбачається, що основним видом економічної діяльності Позивача є: Код КВЕД 27.12 Виробництво електророзподільчої та контрольної апаратури (основний); Код КВЕД 46.69 Оптова торгівля іншими машинами й устаткуванням тощо.

В пункті 2.10 акту перевірки від 04.12.2014 року №6/10-06-22-02/37892704 Відповідачем зазначено про ненадання Позивачем документів щодо використання у власній господарській діяльності власних чи орендованих офісних (складських) приміщень.

Проте, згідно договору оренди від 19.07.2012 року №127 укладеного між Позивачем та ДП УкрНТІ «Промтехнологія», Товариством орендовано офісне приміщення (офіс № 201 площею 62, 8 кв.м., за адресою: місто Київ, вулиця Магнітогорська, будинок 1-Б, що перебуває на балансі ДП УкрНТІ «Промтехнологія»).

Даний договір діє з 19.07.2012 року до 31.01.2013 року включно.

Реальність укладеного договору підтверджується актом приймання-передачі в оренду нерухомого майна від 01.08.2012 року.

З врахуванням наданих Позивачем первинних документів Позивача та його контрагента дає підстави вважати, що господарські операції, спрямовані на виконання вказаних правочинів дійсно відбулися, спричинили реальні зміни у майновому стані сторін, є економічно виправданими та відповідають основним видам господарської діяльності позивача. Складені на користь Позивача первинні документи, якими сторони супроводжували господарські операції і податкові накладні не суперечать вимогам чинного законодавства, містять вичерпні дані щодо переліку придбаних товарів, у повній мірі розкривають зміст та обсяг господарських операцій.

В апеляційній скарзі Відповідач також зазначив, що ТОВ «Деста Союз» та ТОВ «Елітстройбуд-2014» не виконували своїх обов'язків з поставки товарів, оскільки підприємства відсутні за місцем реєстрації, не мають достатніх адміністративно-господарських засобів для здійснення господарської діяльності.

Документальною позаплановою невиїзною перевіркою ТОВ «Деста Союз» та зустрічною звіркою ТОВ «Елітстройбуд-2014» контролюючим органом не встановлено факт руху товарів і послуг від ТОВ «Деста Союз» та ТОВ «Елітстройбуд-2014» до контрагентів, зокрема, у зв'язку із відсутністю контрагентів за місцезнаходженням.

За таких обставин, Відповідач вказував на безтоварні операції для проведення незаконної діяльності з конвертації коштів між Позивачем та ТОВ «Деста Союз», та про нереальність здійснення фінансово-господарських операцій, укладених між Позивачем та його контрагентом ТОВ «Елітстройбуд-2014».

Проте, вказані доводи Відповідача не підтверджені належними доказами.

Неправомірна діяльність контрагентів не впливає на результати діяльності Позивача і не можуть бути підставою для притягнення до відповідальності платника податку.

Згідно ст.19 Конституції органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтею 159 КАС України передбачено, що судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

З огляду на вказане, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо неправомірності прийняття Відповідачем податкових повідомлень-рішень від 24.11.2014 року №000926220, №0009272204 та від 23.12.2014 року №0009792202, №0009802202, оскільки реальність господарських операцій підтверджена належними та допустимими доказами.

Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 198, ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Доводи апеляційної скарги не дають підстав для висновку, що судом першої інстанції при розгляді справи допущені порушення норм матеріального чи процесуального права, які передбачені ст.ст. 201, 202 КАС України.

З урахуванням вищевикладеного, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції правильно встановлено обставини справи, судове рішення постановлено з додержанням норм матеріального та процесуального права і підстав для його скасування не вбачається, а тому апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції - без змін.

Керуючись ст.ст. 198, 200, 205, 206, 211, 212, 254 КАС України, суд,-

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Броварської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області залишити без задоволення, а постанову Київського окружного адміністративного суду від 23 березня 2015 року - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядку та строки, передбачені ст. 212 КАС України.

Головуючий суддя Твердохліб В.А.

Судді Костюк Л.О.

Троян Н.М.

Ухвала складена в повному обсязі 12 червня 2015 року.

.

Головуючий суддя Твердохліб В.А.

Судді: Костюк Л.О.

Троян Н.М.