Постанова

від 08.06.2015 по справі 2а-153/11/2070

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

cpg1251

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"08" червня 2015 р. м. Київ К/9991/37942/12

Вищий адміністративний суд України в складі колегії суддів:

головуючого Ланченко Л.В.

суддів Пилипчук Н.Г.

Цвіркуна Ю.І.

розглянувши у письмовому провадженні касаційну скаргу

Товариства з обмеженою відповідальністю «Рембудмонтаж!»

на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 17.11.2011 та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 17.04.2012

у справі №2а-153/11/2070

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Рембудмонтаж!»

до Державної податкової інспекції у Комінтернівському районі м. Харкова

про визнання податкового повідомлення-рішення недійсним, -

ВСТАНОВИВ:

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 17.11.2011, залишеною без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 17.04.2012, в позові відмовлено.

У справі відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою позивача, у якій ставиться питання про скасування рішення суду першої та апеляційної інстанції та прийняття нового рішення про задоволення позову, з підстав порушення норм матеріального та процесуального права.

Перевіривши повноту встановлення обставин справи та правильність їх юридичної оцінки в судових рішеннях, в межах доводів касаційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню, виходячи з такого.

Відповідачем проведено документальну невиїзну перевірку ТОВ «РЕМБУДМОНТАЖ!» щодо підтвердження відомостей, отриманих від особи, яка мала правові відносини з платником податків ТОВ «ЕЛЕКТРОСПЕЦТЕХ» за період з 01.04.2007 по 31.03.2010, за результатами якої складено акт №2962/23-206 від 27.05.2010.

За висновками акта перевірки позивачем допущено порушення пп.7.2.1, пп.7.2.6 п.7.2 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» та п.18 Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого Наказом ДПА України від 30.05.1997 №165 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 23.06.1997 за №233/2037, в результаті чого позивачем було завищено задекларовану суму податкового кредиту по відносинах із ТОВ «ЕЛЕКТРОСПЕЦТЕХ» на суму 297211,67 грн., у т.ч.: за березень 2009 року на суму 46808,34 грн., за липень 2009 року на суму 61465,50 грн., за серпень 2009 року на суму 22735,00 грн., за вересень 2009 року на суму 71972,33 грн., за жовтень 2009 року на суму 37002,17 грн., за листопад 2009 року на суму 6183,33 грн., за грудень 2009 року на суму 30500,00 грн., за лютий 2010 року на суму 8061,67 грн., за березень 2010 року на суму 12483,33 грн.

Зазначене порушення полягало в тому, що контрагентом позивача в виданих податкових накладних зазначена адреса: Харківська обл., м.Дергачі, вул.Петровського, 163 кім.116, за якою ТОВ «Електроспецтех» не знаходиться, у зв?язку з чим позивачем завищено суму податкового кредиту по відносинах ТОВ «Електроспецтех».

На підставі акта перевірки відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення №0000352320/0 від 08.06.2010, яким визначено суму податкового зобов?язання з податку на додану вартість у сумі 443967,99 грн., у т.ч. за основним платежем - 295978,67 грн. та за штрафними санкціями - 147989,32 грн.

За наслідками адміністративного оскарження скарга платника залишена без задоволення, прийняте податкове повідомлення-рішення з відповідним індексом, яким доведено нові граничні строки сплати податкових зобов?язань.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що 23.09.2008 між ТОВ «РЕМБУДМОНТАЖ!» (Замовник) в особі директора Муренченко В.В. та ТОВ «ЕЛЕКТРОСПЕЦТЕХ» (Підрядник) в особі директора Бондарева О.О. було укладено договір підряду №2, відповідно до умов якого Замовник доручає, а Підрядник зобов?язується виконати ремонтно-будівельні роботи на об?єктах, що вказані в додатковій угоді до договору. Відповідно до п.2.2 вищезазначеного договору вартість робіт визначається на підставі доданих та узгоджених кошторисів, наданих Замовником. Згідно з п.5.1 договір набирає чинності з моменту його підписання та діє до 31.12.2008.

На виконання умов договору підряду №2 від 23.09.2008 ТОВ «РЕМБУДМОНТАЖ!» були надані акти прийому виконаних робіт, платіжні доручення та податкові накладні, останні з яких містять недостовірні обов'язкові реквізити, а саме: вказано адресу за якою фактично підприємство не знаходиться.

З акту перевірки вбачається, що ТОВ «ЕЛЕКТРОСПЕЦТЕХ» не знаходиться за юридичною адресою: Харківська область, м. Дергачі, вул. Петровського, буд.163, кім.116, у зв?язку з чим складені акти про відсутність платника податків та його посадових осіб за місцезнаходженням: №10/23-104 від 02.03.2009, №12/23-104 від 04.03.2009, №38/23-104 від 04.06.2009, №98/23-104 від 04.12.2009, №68/23-104 від 06.08.2009, № 20/23-104 від 19.03.2009, №6/23-104 від 25.02.2009, №8/23-104 від 26.02.2009.

Відповідно до Витягу з єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців місцезнаходження контрагента вказано: Харківська область, м. Харків, Жовтневий район, вул. Полтавський шлях, 31.

З огляду на викладене, суди попередніх інстанцій дійшли висновку, що у періоді, що перевірявся, позивачем по справі завищено податковий кредит з податку на додану вартість шляхом включення до складу податкового кредиту сум за податковими накладними, що виписані з порушенням вимог пп.7.2.1 пункту 7.2 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» та Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого Наказом ДПА України від 30.05.1997 №165 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 23.06.1997 за №233/2037.

Однак, з такими висновками судів попередніх інстанцій погодитись не можна, з огляду на таке.

Правила обчислення і сплати податку на додану вартість визначені ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» (в редакціях, що існували на час виникнення спірних правовідносин).

Відповідно до пп. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 8-1 цього Закону.

Підпунктом 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 зазначеного Закону встановлено, що не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).

У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим підпунктом документами, платник податку несе відповідальність у вигляді фінансових санкцій, установлених законодавством, нарахованих на суму податкового кредиту, не підтверджену зазначеними цим підпунктом документами.

Відповідно до п. 2.1 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Мінфіну України від 24.05.1995 №88, первинними документами є письмові свідоцтва, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації (власника) на їх проведення. Господарські операції це факти підприємницької та іншої діяльності, що впливають на стан майна, капіталу, зобов'язань і фінансових результатів.

Виконання умов вищезазначеного договору, укладеного між позивачем та ТОВ «Електроспецтех», включення витрат на оплату виконаних контрагентом робіт до складу валових витрат підприємства, а також сплата податку на додану вартість у складі ціни за виконані роботи підтверджується наявними у позивача актами здавання-приймання виконаних робіт, податковими накладними, оплата проведена шляхом безготівкових розрахунків, згідно наданих платіжних доручень.

На момент проведення позивачем господарської операції з ТОВ «Електроспецтех», останнє було належно зареєстрованою юридичною особою, яка включена до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців та було платником податку на додану вартість.

Незначні недоліки в заповненні податкових накладних, одержаних від постачальника, не можуть бути підставою для висновку про неправомірність віднесення понесених покупцем витрат до податкового кредиту, оскільки інші відомості дозволяють ідентифікувати особу продавця або покупця, зокрема, індивідуальний порядковий номер, крім того відповідачем не надано доказів безтоварності зазначених операцій.

Позивач не може нести відповідальність як за несплату податків його контрагентом, так і за можливу недостовірність відомостей про нього, включених до Єдиного державного реєстру, за умови необізнаності щодо такої.

За умови реального здійснення господарської операції, яка призвела до об'єктивної зміни складу активів платника податків - покупця, будь-які порушення постачальниками товару правил ведення господарської діяльності не можуть бути підставою для позбавлення покупця права на валові витрати чи податковий кредит.

Платник податків (покупець товару) не має обов'язку та повноважень здійснювати контроль за дотриманням постачальниками товару вимог законодавства щодо здійснення господарської діяльності тощо і в подальшому зазнавати певних негативних наслідків у вигляді позбавлення права на податковий кредит за можливу неправомірну діяльність будь-кого з контрагентів. Такий платник не повинен притягуватися до відповідальності в тому випадку, якщо він здійснював реальну господарську операцію.

Реальність господарських операцій позивача з ТОВ «Електроспецтех» знайшла своє підтвердження та відповідачем не заперечувалась.

З огляду на викладене, судова колегія доходить висновку про відсутність у відповідача правових підстав для прийняття оспорюваного податкового повідомлення-рішення.

Враховуючи, що обставини справи судами попередніх інстанцій встановлені повно і правильно, але їм надана неправильна юридична оцінка внаслідок неправильного застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального права, судова колегія доходить висновку, що ухвалені у справі судові рішення підлягають скасуванню з прийняттям нового рішення про задоволення позову.

Керуючись ст. ст. 222, 223, 229, 230 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Рембудмонтаж!» задовольнити.

Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 17.11.2011 та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 17.04.2012 скасувати.

Прийняти нову постанову. Позов задовольнити. Скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Комінтернівському районі м.Харкова №0000352320/1 від 06.09.2010.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Рембудмонтаж!» (61000, м.Харків, вул.Плеханівська, 41/43, кв.21, код ЄДРПОУ 35855990) судові витрати в розмірі 104 (Сто чотири) грн. 10 коп.

Постанова набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі. Заява про перегляд судового рішення в адміністративній справі може бути подана з підстав, в порядку та у строки встановлені ст.ст.236-239 1 КАС України безпосередньо до Верховного Суду України.

Головуючий Л.В.Ланченко

Н.Г.Пилипчук

Ю.І.Цвіркун