Постанова

від 08.06.2015 по справі 820/4361/15

ХАРКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Харківський окружний адміністративний суд 61004, м. Харків, вул. Мар'їнська, 18-Б-3, inbox@adm.hr.court.gov.ua П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Харків

08 червня 2015 р. №820/4361/15

Харківський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Полях Н.А.,

при секретарі судового засідання - Корнієнка А.Д.,

за участі:

представника позивача - Бондаренка А.Д.,

представника відповідача - Мосійчука Р.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Гранд-Інжиніринг" до Західної об'єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області про скасування податкового повідомлення-рішення, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з зазначеним позовом, в якому просить суд: - скасувати податкове повідомлення-рішення Західної об'єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області від 19.12.2014 року №0016941501.

В обґрунтування позову зазначив, що господарська діяльність Товариства з обмеженою відповідальністю "Гранд-Інжиніринг" (далі за текстом - ТОВ "Гранд-Інжиніринг") здійснюється відповідно до норм законодавства, з реальним настанням правових наслідків. Обсяг, цільове призначення операцій по закупівлі номенклатури товару, яке здійснювало ТОВ "Гранд-Інжиніринг" з Товариством з обмеженою відповідальністю "ПРОТЕКТІД" (далі по тексту - ТОВ "ПРОТЕКТІД"), де Товариство з обмеженою відповідальністю "СЕРВІС ГАРАНТ ГРУП", виступає як суброгант (далі за текстом - ТОВ "СЕРВІС ГАРАНТ ГРУП"), обчислювались правильно, господарські операції з контрагентами мали реальний характер, були здійснені за правочинами, які повністю відповідають вимогам закону, первинні документи оформлені належним чином. Судження Західної об'єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області щодо безтоварного характеру господарських операцій позивача з контрагентами не відповідає дійсності.

В судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги та просив суд задовольнити позов в повному обсязі.

Представник відповідача у судовому засіданні проти позову заперечував, вказав на обґрунтованість та законність дій відповідача, а тому просив суд відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі. У письмових запереченнях на адміністративний позов зазначив, що документи надані позивачем мають дефекти. Так, в товарно-транспортних накладних відсутні печаті підприємств, відсутня інформація щодо адрес навантаження та розвантаження товару, на платіжних дорученнях про оплату товару відсутні штампи банку, відсутня інформація щодо осіб, що здійснювали завантаження та відвантаження товару, відсутня інформація щодо осіб, які отримували товар по довіреності, журнал реєстрації виданих довіреностей, відсутні документи щодо руху товару, та щодо зберігання ТМЦ, інформація щодо складських приміщень та транспортних засобів позивача відсутня, відсутня інформація щодо подальшого використання придбаного товару, чи подальшої реалізації.

На підставі викладеного представник відповідача просив суд відмовити у задоволенні позову в повному обсязі.

Заслухавши пояснення сторін, дослідивши подані сторонами документи, з'ясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до висновку про відмову в задоволенні позовних вимог в повному обсязі з наступних підстав.

Судом встановлено, що ТОВ "Гранд-Інжиніринг" перебуває на обліку як платник податків в Західній об'єднаній державній податковій інспекції м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області.

На підставі наказу №2610 від 24.11.2014р. контролюючого органу з 01.12.2014 року по 04.12.2014 року відповідачем була проведена документальна позапланова невиїзна перевірка ТОВ "Гранд-Інжиніринг" (код ЄДРПОУ 36374465) щодо документального підтвердження господарських відносин із платником податків ТОВ "СЕРВІС ГАРАНТ ГРУП" (код ЄДРПОУ 39153444), їх реальності та повноти відображення в обліку за період липень 2014р. та їх подальшої реалізації або використання у господарській діяльності підприємства.

За результатами документальної позапланової невиїзної перевірки контролюючим органом було складено акт №4357/20-33-15-01/36374465 від 04.12.2014р. "Про результати документальної позапланової невиїзної перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю "Гранд-Інжиніринг" (код ЄДРПОУ 36374465) щодо документального підтвердження господарських відносин із платником податків ТОВ "СЕРВІС ГАРАНТ ГРУП" (код ЄДРПОУ 39153444), їх реальності та повноти відображення в обліку за період липень 2014р. та їх подальшої реалізації або використання у господарській діяльності підприємства ". (а.с. 8-17).

Згідно з висновками акту №4357/20-33-15-01/36374465 від 04.12.2014р. за результатами перевірки ТОВ "Гранд-Інжиніринг" встановлено порушення: по податку на додану вартість п.198.2, п. 198.3, п.198.6 ст. 198, п. 200.1, п. 200.2 ст. 200 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року №2755-VI зі змінами та доповненнями , встановлено ознаки нереальності здійснення господарських операцій ТОВ "Гранд-Інжиніринг" ((код ЄДРПОУ 36374465) та "СЕРВІС ГАРАНТ ГРУП" (код ЄДРПОУ 39153444) за період липень 2014 року, в результаті чого занижено суму податку на додану вартість, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у розмірі 6133,33 грн. (а.с.17).

На підставі висновків акту №4357/20-33-15-01/36374465 від 04.12.2014р., відповідачем було складено податкове повідомлення-рішення №0016941501 від 19.12.2014 року, яким ТОВ "Гранд-Інжиніринг" збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість на загальну суму 9200,00 грн., з них за основним платежем - у розмірі 6133,33 грн., та за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) - у розмірі 3066,67. (а.с. 18).

Позивач в досудовому порядку оскаржував рішення контролюючого органу, що підтверджується матеріалами справи.

Так, на адресу позивача надійшло рішення Західної об'єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області про результати розгляду скарги від 31.12.2014 року №7709/10 на податкове повідомлення-рішення №0016941501 від 19.12.2014 року. Зазначеним рішенням контролюючого органу скаргу позивача було залишено без задоволення, а на податкове повідомлення-рішення №0016941501 від 19.12.2014 року - без змін. (а.с. 19-20).

26.03.2015 Державна фіскальна служба у Харківській області надала відповідь на скаргу позивача (вх..5794/6 від 11.03.2015 року) у формі рішення №6281/6/99-99-10-01-01-15. Так, рішенням №6281/6/99-99-10-01-01-15 про результати розгляду скарги податкове повідомлення-рішення №0016941501 від 19.12.2014 року було залишено без змін, а скарга ТОВ "Гранд-Інжиніринг" - без задоволення. (а.с. 21-22).

Не погоджуючись із позицією та рішеннями відповідача, позивач звернувся до Харківського окружного адміністративного суду із зазначеним позовом.

По суті заявлених вимог суд зазначає наступне.

Відповідно до п. 198.1 ст. 198 Податкового Кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше; дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною (п.198.2 ст.198 Податкового Кодексу України).

Водночас згідно п. 198.3 ст. 198 Податкового Кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Тобто, необхідною умовою для віднесення сплачених у ціні товарів (послуг) сум податку на додану вартість є факт придбання товарів та послуг із метою їх використання в господарській діяльності.

В пункті 198.6 статті 198 Податкового кодексу України зазначено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу). У разі якщо на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, які попередньо віднесені до податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до закону.

Податкова накладна виписується удвох примірниках у день виникнення податкових зобов'язань продавця. Оригінал податкової накладної видається покупцю, копія залишається у продавця товарів (послуг) (пункт 201.4 статті 201 Податкового кодексу України).

Згідно пункту 201.8 статті 201 Податкового кодексу України право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку в порядку, передбаченому статтею 183 цього Кодексу.

Податкова накладна, відповідно до абзацу першого пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України, видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Із системного аналізу вказаних правових норм, можливо дійти до висновку, що для отримання права на податковий кредит із сум податку на додану вартість, сплачених в ціні придбаного товару (робіт, послуг), платник ПДВ повинен мати податкові накладні, видані на реально отриманий товар (роботи, послуги), призначений для використання у власній господарській діяльності.

Згідно з пунктом 44.1 статті 44 Податкового кодексу України для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Отже, будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції. Якщо ж фактичного здійснення господарської операції не було, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством. З урахуванням викладеного для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції.

На підтвердження реальності здійснення господарської операції між ТОВ "Гранд-Інжиніринг" та ТОВ "СЕРВІС ГАРАНТ ГРУП" позивачем до суду були надані наступні документи: - договір на транспортно-експедиційні послуги №1001-1 від 10.01.2014 року. Відповідно до якого експедитор приймає на себе обов'язок від свого імені за рахунок ТОВ "Гранд-Інжиніринг" (замовника) організувати та забезпечити перевезення вантажів автомобільним транспортом третіх осіб, відповідно до законодавства України. (а.с.41)

- акт № СФ-140718/3 здачі прийняття робіт (надання послуг) за договором № 1001-1 від 10 січня 2014р. та за рахунком №СФ-0119/1 від 18 липня 2014 р.; (а.с.42)

- акт № СФ-140719/2 здачі-прийняття робіт (надання послуг) за договором № 1001-1 від 10 січня 2014 р. та за рахунком №СФ-0120/1 від 19 липня 2014 р.; (а.с.43)

- акт № СФ-140721/2 здачі-прийняття робіт (надання послуг) за договором № 1001-1 від 10 січня 2014 р. та за рахунком №СФ-0121/1 від 21 липня 2014 р.;(а.с.44)

- договір купівлі-продажу № 59/77 від 18 червня 2014 р. з ПАО "ДНЕПРОТЯЖМАШ";(а.с.45-46)

- специфікації № 01 від 18 червня 2014 р. до договору № 59/77 від 18 червня 2014 р.; (а.с.47)

- видаткові накладні № 38 від 09 липня 2014 року до договору №59/77 від 18.06.2014 р. ;(а.с.48)

- довіреність № 3722; (а.с.49)

- договір поставки № 181 з ТОВ "ПРОТЕКТІД" від 01 липня 2014 р. з додатком; (а.с.49-51);

- рахунок до договору № 181 від 01 липня 2014 р.; (а.с.52)

- договір поставки № 190 від 03 липня 2014 р з ТОВ "ПРОТЕКТІД" з додатком; (а.с.53-55)

- договір суброгації № 10 від 08 липня 2014р. (а.с.56-57)

- рахунок за договором № 10 від 08 липня 2014 р.;(а.с.58)

- видаткова накладна за договором № 10 від 08 липня 2014 р.; (а.с.59-61)

- рахунок за договором № 15 від 21 липня 2014 р.; (а.с.62)

- видаткова накладна за договором № 15 від 21 липня 2014 р.; (а.с.63)

- податкова накладна від 01 липня 2014 р. №32; (а.с.64)

- податкової накладної від 09 липня 2014 р. № 34; (а.с.65)

- товарно-транспортна накладна № 10 від 18 липня 2014 р.; (а.с.66)

- товарно-транспортної накладної № Р48 від 19 липня 2014 р.;(а.с. 67)

- товарно-транспортної накладної № 15 від 20 липня 2014 р. (а.с. 68)

Проте суд зауважує, що при проведенні відповідачем з 01.12.2014 року по 04.12.2014 року документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ "Гранд-Інжиніринг" контролюючому органу не були надані наступні документи. Так, відповідно до договору суброгації №10 від 08.07.2014р., згідно якого суброгант (ТОВ "СЕРВІС ГАРАНТ ГРУП") зобов'язується виконати і зобов'язання боржника ТОВ"ПРОТЕКТІД" перед кредитором (ТОВ "Гранд-Інжиніринг") і набуває право вимог до боржника, належне кредиторові, за договором поставки №181 від 01.07.2014 року, укладеним між кредитором і боржником. Строк дії договору - діє до повного виконання сторонами своїх зобов'язань за договором. На виконання умов договору №10 від 08.07.2014р. складено рахунок та видаткову накладну. Зазначена податкова накладна не була надана контролюючому органу.

Відповідно до договору № 15 від 21 липня 2014 р, укладеного між ТОВ "Гранд-Інжиніринг" (кредитор) та ТОВ "ПРОТЕКТІД" (боржник), де ТОВ "СЕРВІС ГАРАНТ ГРУП" є суброгантом, останній зобов'язується виконати зобов'язання боржника перед кредитором, та набуває право вимоги до боржника, належне кредиторові, за договором поставки №190 від 03.07.2014 року, укладеним між кредитором і боржником. Строк дії договору - діє до повного виконання сторонами своїх зобов'язань за договором. На виконання умов договору №15 від 21.07.2014р. складено рахунок та видаткову накладну. Зазначена податкова накладна не була надана контролюючому органу.

Згідно з п.44.1 ст. 44 Податкового кодексу України для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Як зазначається у п.44.6 ст.44 Податкового кодексу у разі якщо до закінчення перевірки платник податків не надає посадовим особам контролюючого органу, які проводять перевірку, документи (незалежно від причин такого ненадання, крім випадків виїмки документів або іншого вилучення правоохоронними органами), що підтверджують показники, відображені таким платником податків у податковій звітності, вважається, що такі документи були відсутні у такого платника податків на час складення такої звітності.

В судовому засіданні представник позивача наголошував на тому, що зазначені накладні не були надані контролюючому органу, оскільки вони були вилучені відповідно до протоколу обшуку від 19.09.2014 року, складеного начальником РВЗСГД Жовтневого РВ майором міліції Цвіркуном М.В.

Суд зауважує, що в протоколі обшуку від 19.09.2014 року зазначені накладні відсутні, також в реєстрі податкових та видаткових накладних - не зареєстровані.

Враховуючи викладене вище, суд вважає, що суб'єктом владних повноважень викладені належні та допустимі доводи про відсутність фактичного виконання позивачем господарських операцій за спірним правочином, про наявність взаємопов'язаності позивача та контрагентів позивача, про несумісність предмету спірних правочинів з напрямом господарської діяльності позивача, про відсутність розумних економічних або інших причин (ділової мети) придбання послуг у контрагента, що зумовлює обґрунтованість висновку суб'єкта владних повноважень про невідповідність закону вчинених за ним господарських операцій.

Відповідно до ч.2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч.2 ст.71 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

З урахуванням вищевикладених обставин, суд вважає вимоги позивача неправомірними та такими, що не ґрунтуються на положеннях діючого законодавства, непідтверджені матеріалами справи, а тому не підлягають задоволенню у повному обсязі.

Розподіл судових витрат здійснюється відповідно до вимог ст.94 КАС України.

Керуючись ст. ст. 2, 8-14, 71, 94, 160-163, 167, 186 КАС України, суд -

П О С Т А Н О В И В:

У задоволенні адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю "Гранд-Інжиніринг" до Західної об'єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області про скасування податкового повідомлення-рішення - відмовити у повному обсязі.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Повний текст постанови складено 12.06.2015 р.

Суддя Полях Н.А.