Постанова

від 04.06.2015 по справі 804/4755/15

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 червня 2015 р. Справа № 804/4755/15 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Юркова Е.О.

при секретарі - Шпота Я.С.

за за участю: представник позивача - Жукова Ю.А.

представник відповідача - Лашкун А.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Дніпропетровську адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Пневмотехнології» до Державної податкової інспекції у Красногвардійському районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - керівника Товариства з обмеженою відповідальністю «Метарон», який був відповідальним за фінансово-господарську діяльність - ОСОБА_3 (і.н. НОМЕР_1) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

ВСТАНОВИВ:

До Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Пневмотехнології» до Державної податкової інспекції у Красногвардійському районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області з вимогами:

- визнати протиправним та скасувати прийняте Державною податковою інспекцією у Красногвардійському районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області податкове повідомлення-рішення з податку на прибуток приватних підприємств від 13.02.2015р. № 0000302201 на суму 255 616,25 грн., у тому числі основного платежу в сумі 204 493,00 грн. та штрафних санкцій в сумі 51 123,25 грн.

Ухвалою суду від 05.05.2015 року, у відповідності до ст. 53 КАС України залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - керівника Товариства з обмеженою відповідальністю «Метарон», який був відповідальним за фінансово-господарську діяльність - ОСОБА_3 (і.н. НОМЕР_1), (наказ про прийняття на роботу № 02-К від 04.07.2012р.). у даній справі.

В обґрунтування позову позивач посилається на безпідставність та необґрунтованість висновків акту документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ «Пневмотехнології» № 46/04-66-22-05-09/36051939 від 13.01.2015р. з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2012 року по 31.08.2014 року, на підставі якого прийнято спірне податкове повідомлення-рішення, яке винесено без урахування фактичних обставин справи та в порушення приписів податкового законодавства.

Представник позивача в судовому засідання позовні вимоги підтримав та просив позов задовольнити.

Представник відповідача в судовому засіданні проти позову заперечував, зазначив що у перевіряємову періоді позивачем було укладено договори на придбання товару від ТОВ «Метарон» та подальшу реалізацію товару на адресу контрагентів-покупців. Приймаючи до уваги наявний протокол допиту свідка - ОСОБА_4, згідно якого громадянка ОСОБА_4 за винагороду зареєструвала на свої ім'я ТОВ «Метарон», фінансово-господарської діяльності не здійснювала, податкову звітність не складала, не підписувала та не надавала, бухгалтерського обліку на вела, будь-яких договорів не підписувала, також хто здійснював фінансову діяльність підприємства не знає, а також протокол допиту ОСОБА_3, який був відповідальним за фінансово-господарську діяльність у перевіряємому періоді, згідно якого останній також фінансово-господарської діяльності не здійснював, податкову звітність не складав, не підписував та не надавав, бухгалтерський облік не вів, будь-яких договорів не підписував, отже перевіркою встановлено, що правочини вчинені з зазначеним контрагентом не можуть сприяти реальному настанню правових наслідків та не підтверджують факт отримання послуг/товару саме від ТОВ «Метарон». У зв'язку з наведеним встановлено порушення норм Податкового кодексу України, завищення податкових зобов'язань та заниження податку на прибуток у сумі 204 493 грн.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку про необґрунтованість адміністративного позову та відсутності підстав для його задоволення.

З матеріалів справи вбачається, що Товариство з обмеженою відповідальністю «Пневмотехнології» зареєстровано 11.07.2008р. виконавчим комітетом Дніпропетровської міської ради, що підтверджено Свідоцтвом про державну реєстрацію юридичної особи № 049084.

Судом встановлено, що у період з 22.12.2014 року по 30.12.2014 року Державною податковою інспекцією у Красногвардійському районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області (далі - ДПІ у Красногвардійському районі м. Дніпропетровська, відповідач) на підставі направлень від 22.12.2014 року №000749, №000748, згідно п.п.20.1.4 п.20.1 ст.20, п.п. 78.1.11 п.78.1 ст.78 Податкового кодексу України, проведено документальну позапланову виїзну перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю «Пневмотехнології» (далі - ТОВ «Пневмотехнології», позивач) з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2012 року по 31.08.2014 року.

Вказаною перевіркою встановлено порушення:

1. п.135.1, п.135.2 ст.135, п.п.138.1.1 п.138.1 ст.138, п.п.139.1.1, п.139.1.9 п.139.1 ст.139 Податкового кодексу України, в результаті чого підприємством неправомірно занижено податок на прибуток у сумі 204 493 грн., у тому числі за 3 квартал 2012 року у сумі 9 056 грн., 4 квартал 2012 року 60 459 грн., за 2013 рік у сумі 134 978 грн.;

2. п.п.14.1.36 п.14.1 ст.14, п.185.1 ст.185, п.198.2, п.198.3, п.198.6 ст.198 Податкового кодексу України, що призвело до завищення податкових зобов'язань за період з 01.01.2012 року по 31.08.2014 року на суму 208 902 грн., у тому числі по періодах: жовтень 2012 року - 16 418 грн., листопад 2012 рік - 17 356 грн., січень 2013 року - 11 730 грн., лютий 2013 року - 26 390 грн., березень 2013 року - 27 920 грн., квітень 2013 року - 29 015 грн., травень 2013 року - 19 761 грн., червень 2013 року - 28 210 грн., липень 2013 року - 13 022 грн., травень 2014 року - 19 080 грн.;

До завищення податкового кредиту всього у сумі 187 980 грн., у тому числі: серпень 2012 року - 4541 грн., вересень 2012 року - 4084 грн., жовтень 2012 року - 40186 грн., листопад 2012 року - 10639 грн., січні 2013 року у сумі 5320 грн., лютому 2013 року - 33553 грн., березень 2013 року - 17090 грн., квітні 2013 року - 7391 грн., травні 2013 року - 10354 грн., червні 2013 року - 28181 грн., липні 203 року - 8984 грн., травні 2014 року - 17657 грн.

За результатами перевірки податковим органом був складений акт № 46/04-66-22-05-09/36051939 від 13.01.2015р. «Про результати позапланової виїзної перевірки ТОВ «Пневмотехнології» з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2012 року по 31.08.2014 року».

На підставі Акту перевірки ДПІ у Красногвардійському районі м. Дніпропетровська було прийнято податкове повідомлення-рішення форми «Р» № 0000302201 від 13.02.2015р., яким ТОВ «Пневмотехнології» було збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств: за основним платежем в розмірі 204 493 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) в розмірі 51 123,25 грн.

Судом встановлено, що між ТОВ «Пневмотехнології» (покупець) та ТОВ «Метарон» в особі директора ОСОБА_3 (продавець) укладено договір поставки №0102-13 від 01.02.2013р. Згідно умов договору продавець зобов'язується передати у зумовлені строки товар за предметом, асортиментом, кількістю та цінами, зазначеним у рахунках-фактури або специфікацією, а покупець прийняти вказаний товар і сплатити за нього певні грошову суму. Поставка товару здійснюється продавцем в строк, вказаний в рахунках-фактурах з моменту проведення покупцем попередньої оплати.

На підставі укладеного договору ТОВ «Метарон» було виписано на адресу покупця рахунки-фактури, видаткові накладні на товар (сервісний набір завантажувального клапану, вентилятор, перехідне з'єднання до насоса, фільтри, втулки, датчики тиску, муфта, ущільнення, набір для ремонту редуктора, гумова муфта, підшипники, олива, радіатор, компресори тощо) та податкові накладні, копії яких залучені до матеріалів справи.

21.01.2013 року між ТОВ «Пневмотехнології» (замовник) та ТОВ «Метарон» в особі директора ОСОБА_3 (виконавець) укладено договір про надання послуг №21011-13, згідно умов якого виконавець зобов'язується здійснювати на вимогу замовника технічне обслуговування компресорів та осушувачів, згідно з виставленним рахунком, а замовник прийняти і сплатити роботу. Замовник зобов'язується самостійно передати на обробку і вивезти з території виконавця продукцію.

На підстави укладеного договору ТОВ «Метарон» виписано на адресу позивача рахунки-фактури на послуги (технічне обслуговування компресорів, дефекація осушувачів) та податкові накладні, а також сторонами складено Акт здачі-прийняття робіт (надання послуг).

Також 04.02.2013 року між ТОВ «Пневмотехнології» (покупець) та ТОВ «Метарон» в особі директора ОСОБА_3 (продавець) укладено договір про надання послуг №0402-13, згідно умов якого продавець зобов'язується виконати у зумовлені строки роботи, зазначені у рахунках-фактури, а покупець прийняти виконані роботи і сплатити за них певну грошову суму. Виконання робіт здійснюється продавцем в строк, вказаний в рахунках-фактурах з моменту проведення покупцем попередньої оплати.

На підстави укладеного договору ТОВ «Метарон» виписано на адресу позивача рахунки-фактури на послуги (пусколагоджувальні роботи, підключення електрочастини, навчання персоналу по роботі з обладнанням) та податкові накладні, а також сторонами складено Акти здачі-прийняття робіт (надання послуг).

Також, позивачем в ході розгляду справи були надані податкові накладні, виписані ТОВ «Метарон» в особі директора ОСОБА_3 на підставі договорів поставки від 31.10.2012 року, від 01.11.2012 року № 0111-12; рахунки-фактури, виписані на підставі договору від 01.11.2012 року № 0111-12.

Так, розглядаючи справу по суті судом враховано, що ДПІ у Красногвардійському районі м. Дніпропетровська отримано протокол допиту свідка від 22.07.2014 року - ОСОБА_4, яка згідно Спеціального витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців є єдиним керівником - засновником ТОВ «Метарон», який здійснено в рамках кримінального провадження №32014040000000056 за ч.2 ст.212, ч.5 ст.191 КК України, згідно якого встановлено, що громадянка ОСОБА_4 погодилась за винагороду зареєструвала на свої ім'я ТОВ «Метарон», проте фінансово-господарської діяльності вона не здійснювала, податкову звітність до ДПІ не складала, не підписувала та не надавала; бухгалтерського обліку на вела, так як у неї відсутня освіта, будь-яких договорів не підписувала; не володіє інформацією, де знаходяться первинні бухгалтерські документи ТОВ «Метарон» та печатка, та хто здійснював фінансову діяльність підприємства.

Крім того, згідно акту перевірки № 46/04-66-22-05-09/36051939 від 13.01.2015 р. до ДПІ у Жовтневому районі м. Дніпропетровська надійшов протокол допиту від 20.06.2014 року директора ТОВ «Метарон» ОСОБА_3, згідно якого особисто в реєстрації підприємства участі не приймав, договори не підписував, декларації не складав та не підписував, банківськими рахунками не розпоряджався, печаткою ТОВ «Метарон» не розпоряджався, хто розпоряджався невідомо; фактично на підприємстві ТОВ «Метарон» фінансово-господарську діяльність не вів; на посаді директора знаходився формально за весь період діяльності ТОВ «Метарон».

З метою з'ясування обставин у справі, судом ухвалою від 05.05.2015 року залучено до участі у справі в якості третьої особи керівника Товариства з обмеженою відповідальністю «Метарон», який був відповідальним за фінансово-господарську діяльність у перевіряємому періоді та підписував документи фінансово-господарської діяльності від імені ТОВ «Метарон» - ОСОБА_3, якого призначено на дану посаду наказом про прийняття на роботу № 02-К від 04.07.2012р., та викликано у судове засідання.

Проте вказана третя особа, яка про дату, час та місце розгляду справи повідомлена належним чином, до судового засідання не з'явилась, пояснень щодо здійснення фінансово-господарської діяльності ТОВ «Метарон» із ТОВ «Пневмотехнології» не надала.

Відмовляючи в задоволенні позовних вимог суд виходить із того, що об'єктом оподаткування є певні операції між конкретними суб'єктами господарювання, а не договори/правочини, укладені між ними, або незаявленими в таких операціях третіми особами.

Відсутність особи за місцезнаходженням, відсутність можливості перевірити первинні документи не є самостійними і достатніми підставами для встановлення порушення платником податків правил оподаткування. Тільки встановлення мети та факту порушення встановлено порядку оподаткування, ухилення від оподаткування або створення умов для порушення чинного законодавства, відсутності наміру здійснити реальну господарську операцію та її нездійснення із штучним складанням первинних документів може служити підставою для висновку про відсутність оподатковуваної операції та/або відсутність належних первинних документів, що не може мати наслідком внесення в податковий облік відомостей щодо здійснення таких операції, та, відповідно, отримання податкових переваг у вигляді податкового кредиту або валових витрат.

Окремою підставою для відсутності у платника податків права на отримання зазначених податкових переваг є відсутність необхідних первинних документів, що підтверджують здійснення операцій, недоліки таких документів, або складання таких документів при фактичному нездійсненні заявлених операцій, тобто відображення у первинних документах недостовірних даних.

Для вирішення спору по суті та надання оцінки правомірності проведення позивачем податкового обліку, суд перевіряє відповідність вимогам законодавства первинних документів, їх наявність, що вимагається нормативно-правовими актами та безпосередньо укладеними угодами.

Поряд з цим, окрім мінімально необхідних згідно податкового законодавства документів суд має перевірити й інші документи та обставини, які мають підтвердити реальність виконання спірної операції, що відображена в податковому обліку.

Відповідно до статей 1, 3 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» господарська операція це дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства, а первинний документ містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Метою ведення бухгалтерського обліку і складання фінансової звітності є надання користувачам для прийняття рішень повної, правдивої та неупередженої інформації про фінансове становище, результати діяльності та рух грошових коштів підприємства.

Бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Статтею 9 вказаного Закону визначено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.

Первинні документи повинні мати такі обов'язкові реквізити назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Згідно статті 44 Податкового кодексу України для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Відповідно до п.п.14.1.36 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України господарська діяльність - діяльність особи, що пов'язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

Відповідно до ст. 3 Господарського кодексу України під господарською діяльністю у цьому Кодексі розуміється діяльність суб'єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність.

Господарська діяльність здійснюється у загальній економічній сфері, а тому має суто економічні властивості, що неможливо без вартісної оцінки і взаємооцінки, еквівалентності обміну, відповідних обчислень і розрахунків. Тому така ознака результатів господарської діяльності, як цінова визначеність, наявна в абсолютній більшості випадків, хоча в некомерційній господарській діяльності можливе безкоштовне надання результатів останньої.

Розділом ІІІ Податкового кодексу України врегульовані питання, пов'язані з обчисленням та сплатою податку на прибуток підприємств.

В силу п.п.134.1.1 п.134.1 ст.134 ПК України у цьому розділі об'єктом оподаткування є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом зменшення суми доходів звітного періоду, визначених згідно зі статтями 135-137 цього Кодексу, на собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та суму інших витрат звітного податкового періоду, визначених згідно зі статтями 138-143 цього Кодексу, з урахуванням правил, встановлених статтею 152 цього Кодексу.

Відповідно до п.п.135.4.1 п.135.4 ст.135 ПК України дохід від операційної діяльності визнається в розмірі договірної (контрактної) вартості, але не менше ніж сума компенсації, отримана в будь-якій формі, в тому числі при зменшенні зобов'язань, та включає дохід від реалізації товарів, виконаних робіт, наданих послуг, у тому числі винагороди комісіонера (повіреного, агента тощо); особливості визначення доходів від реалізації товарів, виконаних робіт, наданих послуг для окремих категорій платників податків або доходів від окремих операцій встановлюються положеннями цього розділу.

Відповідно до п. 138.2 ст. 138 Податкового кодексу України витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу. У разі якщо платник податку здійснює виробництво товарів, виконання робіт, надання послуг з довготривалим (більше одного року) технологічним циклом виробництва за умови, що договорами, укладеними на виробництво таких товарів, виконання робіт, надання послуг, не передбачено поетапної їх здачі, до витрат звітного податкового періоду включаються витрати, пов'язані з виробництвом таких товарів, виконанням робіт, наданням послуг у цьому періоді. Платник податку для визначення об'єкта оподаткування має право на врахування витрат, підтверджених документами, що складені нерезидентами відповідно до правил інших країн.

Відповідно до п.п.139.1.9 п.139.1 ст.139 Податкового кодексу України не включаються до складу витрат: витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Розділом V Податкового кодексу України врегульовані питання, пов'язані з обчисленням та сплатою податку на додану вартість.

Згідно п.187.1 ст. 187 Податкового кодексу України датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;

б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

Відповідно до п.198.1 ст.198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з:

а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг;

б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності);

в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України;

г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Пунктом 198.2 ст.198 Податкового кодексу України (в редакції на момент перевіряємого періоду та виникнення спірних правовідносин) передбачено, що датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше;

дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;

дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Відповідно до п.198.3 ст.198 Податкового кодексу України (в редакції на момент перевіряємого періоду та виникнення спірних правовідносин) - податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Тобто необхідною умовою для віднесення сплачених у ціні товарів (послуг) сум податку на додану вартість є факт придбання товарів та послуг із метою їх використання в господарській діяльності.

При цьому, відповідно до підпункту 198.6 статті 189 Податкового кодексу України (в редакції на момент перевіряємого періоду та виникнення спірних правовідносин) не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 Кодексу), іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 Кодексу.

Згідно п.201.1 ст.201 Податкового кодексу України (в редакції на момент перевіряємого періоду та виникнення спірних правовідносин) платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою (за наявності) податкову накладну.

Пунктом 201.10 статті 201 Податкового кодексу України (в редакції на момент перевіряємого періоду та виникнення спірних правовідносин) передбачено податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Разом з тим, суд зазначає, що наявність податкової накладної є обов'язковою, але не вичерпною підставою для визначення правильності формування податкового кредиту, оскільки, правові наслідки у вигляді виникнення права платника податку на податковий кредит можуть мати лише реально вчинені господарські операції з придбання товарів (робіт, послуг) із метою використання таких товарів (робіт, послуг) в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності підприємства, а не саме лише оформлення відповідних документів.

Отже, для отримання права на податковий кредит із сум податку на додану вартість, сплачених в ціні придбаного товару (робіт, послуг), платник ПДВ повинен мати податкові накладні, видані на реально отриманий товар (роботи, послуги), призначений для використання у власній господарській діяльності.

Також, належить враховувати вимоги «Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку», затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24 травня 1995 року №88.

Відповідно до п.п.2.2, п.п.2.7 п.2 вказаного Положення, первинні документи повинні бути складені у момент проведення кожної господарської операції або, якщо це неможливо, безпосередньо після її завершення. При реалізації товарів за готівку допускається складання первинного документа не рідше одного разу на день на підставі даних касових апаратів, чеків тощо. Для контролю та впорядкування обробки інформації на основі первинних документів можуть складатися зведені документи (далі первинні документи).

Первинні документи складаються на бланках типових і спеціалізованих форм, затверджених відповідним органом державної влади. Документування господарських операцій може здійснюватись із використанням виготовлених самостійно бланків, які повинні містити обов'язкові реквізити чи реквізити типових або спеціалізованих форм.

Так, відповідно до пунктів 2.4, 2.14 - 2.16 Положення, первинні документи повинні мати обов'язкові реквізити, у тому числі: зміст та обсяг господарської операції, одиниця виміру господарської операції (у натуральному та/або вартісному виразі), посади і прізвища осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення.

Забороняється приймати до виконання первинні документи на операції, що суперечать нормативно-правовим актам, встановленому порядку приймання, зберігання і витрачання грошових коштів, товарно-матеріальних цінностей та іншого майна, порушують договірну і фінансову дисципліну, завдають шкоди державі, власникам, іншим юридичним і фізичним особам.

Надаючи оцінку заявленим операціям, які відображені в податковому обліку позивача, суд зазначає, що аналіз викладених обставини у сукупності свідчить про відсутність здійснення фінансово-господарської діяльності саме між ТОВ «Пневмотехнології» та контрагентом-постачальником ТОВ «Метарон» за укладеними договорами, протилежне не було доведено позивачем в ході судового розгляду справи.

З огляду на що, правочини вчинені позивачем із ТОВ «Метарон» у перевіряємому періоді не можуть спричиняти реального настання правових наслідків та включатись до складу витрат ТОВ «Пневмотехнології».

З системного аналізу матеріалів справи суд вбачає відсутніми підстави для задоволення позову, оскільки будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки, акти тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції саме конкретними контрагентами.

Якщо ж фактичного здійснення господарської операції не було, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством.

З урахуванням викладеного, для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції.

Крім того, керуючись Листом Вищого адміністративного суду України від 02.06.2011 №742/11/13-11, з метою встановлення факту здійснення господарської операції, формування витрат для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток або податкового кредиту з податку на додану вартість судам належить з'ясовувати, зокрема, такі обставини:

1. Рух активів у процесі здійснення господарської операції.

2. Установлення спеціальної податкової правосуб'єктності учасників господарської операції.

3. Установлення зв'язку між фактом придбання товарів (послуг), спорудженням основних фондів, імпортом товарів (послуг), понесенням інших витрат і господарською діяльністю платника податку.

Водночас за відсутності факту придбання товарів чи послуг або в разі якщо придбані товари чи послуги не призначені для використання у господарській діяльності платника податку відповідні суми не можуть включатися до складу витрат для цілей оподаткування податком на прибуток або податкового кредиту з податку на додану вартість навіть за наявності формально складених, але недостовірних документів або сплати грошових коштів.

Також слід ураховувати, що наявність укладеного між учасниками господарської операції цивільно-правового договору або відсутність визнання такого договору недійсним або нікчемним сама собою не свідчить про реальність вчинення відповідної операції.

Слід зазначити, що надання податковому органу належним чином оформлених документів, передбачених законодавством про податки та збори, з метою одержання податкової вигоди є підставою для її одержання, якщо податковий орган не встановив та не довів, що відомості, які містяться в цих документах, неповні, недостовірні та (або) суперечливі, є наслідком укладення нікчемних правочинів або коли відомості ґрунтуються на інших документах, недійсність даних в яких установлена судом.

Таким чином, на підставі викладеного, висновок податкового органу про порушення ТОВ «Пневмотехнології» п.135.1, п.135.2 ст.135, п.п.138.1.1 п.138.1 ст.138, п.п.139.1.1, п.139.1.9 п.139.1 ст.139 Податкового кодексу України, в результаті чого підприємством неправомірно занижено податок на прибуток у сумі 204 493 грн., у тому числі за 3 квартал 2012 року у сумі 9 056 грн., 4 квартал 2012 року 60 459 грн., за 2013 рік у сумі 134 978 грн., знайшов своє підтвердження в ході судового розгляду, у зв'язку з чим було правомірно нараховано ТОВ «Пневмотехнології» зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств.

Згідно ч. ч. 1, 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги за заперечення. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідач як суб'єкт владних повноважень довів правомірність винесеного рішення.

Відповідно до ч. 1 ст. 86 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

З урахуванням викладеного, суд вважає позовні вимоги не обґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню у повному обсязі.

Крім цього, відповідно до ч.2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», ставки судового збору встановлюються у таких розмірах: за подання до адміністративного суду адміністративного позову майнового характеру ставка судового збору встановлена у розмірі 2 відсотки розміру майнових вимог, але не менше 1,5 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 4 розмірів мінімальної заробітної плати.

Відповідно до ч.3 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» під час подання адміністративного позову майнового характеру сплачується 10 відсотків розміру ставки судового збору. Решта суми судового збору стягується з позивача або відповідача пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимоги.

Згідно ч.3 ст. 6 Закону України «Про судовий збір» за подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру.

Статтею 8 Закону України «Про Державний бюджет України на 2015 рік установлено, що у 2015 році мінімальну заробітну плату у місячному розмірі з 1 січня становить - 1218 гривень.

Таким чином, за подання до адміністративного суду адміністративного позову майнового характеру ставка судового збору є не менше 1 827 грн. та не більше 4 872 грн..

Позивачем під час подання адміністративного позову сплачено судовий збір в розмірі 487 грн. 20 коп., що підтверджується квитанцією №ПН432 від 02.04.2015р.

Із матеріалів справи вбачається, що позивачем заявлені вимоги майнового характеру. Розмір майнових вимог, заявлених позивачем, становить 255 616,25 грн. та у даному випадку, розмір судового збору, що підлягає сплаті позивачем, (у розмірі 4 розмірів мінімальної заробітної плати) становить 4 872 грн.

Враховуючи наведене решта суми судового збору у розмірі 4 384 грн. 80 коп. (4 872 грн. - 487 грн. 20 коп.) підлягає стягненню з позивача.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 2, 9, 11, 70-71, 86, 94, 160-163, 167, 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

В задоволенні адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Пневмотехнології» до Державної податкової інспекції у Красногвардійському районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - керівника Товариства з обмеженою відповідальністю «Метарон», який був відповідальним за фінансово-господарську діяльність - ОСОБА_3 (і.н. НОМЕР_1) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення - відмовити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Пневмотехнології» (ЄДРПОУ 36051939) на користь Державного бюджету суму судового збору у зв'язку з відмовою у задоволенні позовних вимог майнового характеру, відповідно до ч. 3 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» в розмірі 4 384 грн. 80 коп. за наступними реквізитами: отримувач: УДКСУ у Красногвардійському районі м. Дніпропетровська Дніпропетровської області, код ЄДРПОУ (отримувача) 37989253, рахунок: 31210206784008, Банк: ГУ ДКСУ у Дніпропетровській області, МФО 805012, код бюджетної класифікації доходів: 22030001.

Копію постанови направити сторонам по справі.

Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд в порядку та в строки, встановленні статтею 186 Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст постанови викладений протягом п'яти днів.

Суддя (підпис) Е.О. Юрков