Постанова

від 08.06.2015 по справі 805/907/15-а

ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

08 червня 2015 р. Справа №805/907/15-а

приміщення суду за адресою: 84112, м.Слов'янськ, вул. Добровольського, 2

час прийняття постанови: 13:15

Донецький окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Христофорова А.Б.

при секретарі Ушаковій О.В.

за участю представників сторін

представника позивача ОСОБА_1

представника відповідача Тернинко С.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом фізичної особи - підприємця ОСОБА_3 до Маріупольської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Донецькій області про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення №0019441703 від 02.12.2014року, податкового повідомлення - рішення №0019431703 від 02.12.2014року, рішення про застосування штрафних санкцій від 28.01.2015року, вимоги про сплату боргу від 28.01.2015року, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач, фізична особа - підприємець ОСОБА_3, звернувся з позовною заявою до Маріупольської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Донецькій області про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення №0019441703 від 02.12.2014року, податкового повідомлення - рішення №0019431703 від 02.12.2014року, рішення про застосування штрафних санкцій від 28.01.2015року, вимоги про сплату боргу від 28.01.2015року.

В обґрунтування позовних вимог зазначив, що основним видом економічної діяльності підприємця у 2011- 2013 роках є надання інших індивідуальних послуг. У періоді з 01.07.2011 по 31.12.2011 позивач здійснювала підприємницьку діяльність на спрощеній системі оподаткування, у періоді з 01.01.2012 по 31.12.2013 - перебувала на загальній системі оподаткування. Між позивачем та СП ТОВ «Флеш Байк Україна» було укладено договір від 01.01.2011року за №4/4 про надання послуг. Станом на 01.01.2012року у позивача обліковувалась дебіторська заборгованість СП ТОВ «Флеш Байк Україна» на суму 13677,39грн. При цьому, відповідно видаткових касових ордерів за березень - квітень 2012р. СП ТОВ «Флеш Байк Україна» було погашено заборгованість за надані послуги за Договором від 01.01.2011року за №4/4. Таким чином, позивач зазначає, що дохід в розмірі 13677,39грн., який виник за договором від 01.01.2011року за №4/4 є доходом за попередні періоди та не може являтись об'єктом повторного оподаткування, оскільки позивач в період дії зазначеного договору знаходився на обліку на спрощеній системі оподаткування.

Просив позовні вимоги задовольнити, спірні податкові повідомлення-рішення, рішення про застосування штрафних санкцій та вимогу про сплату боргу визнати недійсними.

Представник позивача в судовому засіданні на позовних вимогах наполягав на підставі доводів, що викладені в позовній заяві та додаткових поясненнях до неї.

Представник відповідача позовні вимоги не визнав, надав суду письмові заперечення проти позову, в яких зазначив, що під час перевірки позивача було встановлено порушення п. 44.1, п. 44.3, п.44.5 ст.44, п. 177.10 ст. 177 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI (із змінами і доповненнями), наказу ДПА України від 30.12.2010 № 1025 «Про затвердження форми Книги обліку доходів і витрат, яку ведуть фізичні особи - підприємці, крім осіб, що обрали спрощену систему оподаткування, і фізичні особи, які провадять незалежну професійну діяльність, та Порядку її ведення», зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 30.12.2010 р. за № 1425/18720, ФОП ОСОБА_3 у 2012 - 2013 р. не велась книга обліку доходів і витрат за встановленою формою; п. 46.1 ст.46, п. 167.1 ст.167, п.177.1, п.177.2 ст.177 ПКУ ФОП ОСОБА_3 у податковій декларації про майновий стан і доходи за 2012 рік не відображений отриманий від СП ТОВ «Флеш Байк Україна» дохід у розмірі 13677,39 грн., за рахунок чого не нараховано та не перераховано до бюджету податук на доходи фізичних осіб у сумі 2051,61 грн.; п.4 ст.4, пп. 2. п.1. ст.7, абз. 4 п.5 ст.8, абз.3 п.8. ст.9 Закону України від 08.07.2010 №2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування», зі змінами та доповненнями - заниження бази нарахування єдиного внеску у 1 півріччі 2012 року на суму 13677,39 грн, за рахунок чого донараховано єдиного внеску у розмірі 4746,05 грн.

У податкових деклараціях про майновий стан і доходи за І квартал 2012 (від 04.04.2012 № 2063) та за 2012 рік (від 11.02.2013 №21265) задекларовано відсутність господарської діяльності (нульові показники доходу одержаного від провадження господарської діяльності та вартості документально підтверджених витрат, пов'язаних з господарською діяльністю).

При перевірці загального оподатковуваного доходу встановлено, що згідно наданих ФОП ОСОБА_3 копій документів (видаткові касові ордери за березень - квітень 2012р., а саме: в/о №16 від 13.03.2012р. на суму 3056,29 грн., в/о №17 від 16.03.2012р. на суму 800 грн., в/о №18 від 20.03.2012р. на суму 800 грн., в/о №23 від 06.04.2012р. на суму 97,02 грн., в/о №21 від 09.04.2012р. на суму 4000 грн., в/о №24 від 09.04.2012р. на суму 4924,08 грн.) та отриманих даних з ЦБД у першому півріччі 2012р. позивачем отримана сума доходу від СП ТОВ «Флеш Байк Україна» (ЄДРПОУ 24651206) у розмірі 13677,39 грн. за надані послуги, яка підприємцем не задекларована та не оподатковувана згідно вимог чинного законодавства.

Позивачем до податкової декларації про майновий стан і доходи за 2012 рік надані пояснення стосовно не відображення зазначеної суми у декларації, аргументуючи тим, що нею у 2012 році отримувалась заборгованість за виконані роботи за 2011 рік за договором від 01.01.2011року за №4/4.

Указом Президента України від 28.06.1999р. №746/99 «Про внесення змін до Указу Президента України від 03.07.1998р. №727 «Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва» (абзац 5 ст.1) встановлено, що виручкою від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) вважається сума, фактично отримана суб'єктом підприємницької діяльності на розрахунковий рахунок або (та) в касу за здійснення операцій з продажу продукції (товарів, робіт, послуг).

У періоді з 01.01.2012 по 31.12.2013 ФОП ОСОБА_3 перебувала на загальній системі оподаткування, особливості оподаткування доходів, від обрання якої встановлено статтею 177 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року №2755-ХІІ (із змінами і доповненнями) (далі - ПКУ).

У зв'язку із заниженням бази оподаткування за 1 півріччя 2012 року на суму 13677,39 грн. не нараховано єдиного соціального внеску у розмірі 4746,05 грн., що є порушенням п.4 ст.4, пп. 2. п.1. ст.7, абз. 4 п.5 ст.8, абз.3 п.8. ст.9 Закону України від 08.07.2010 №2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування», зі змінами та доповненнями (далі - Закон №2464).

Згідно з частиною 4 статті 25 Закону №2464 орган доходів і зборів у порядку, за формою та у строки, встановлені центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, надсилає платникам єдиного внеску, які мають недоїмку, вимогу про її сплату.

Отже, спірні податкові повідомлення-рішення, рішення про застосування штрафних санкцій та вимога про сплату боргу винесені законно та відповідають нормам діючого законодавства.

Просиі суд, в позовних вимогах відмовити в повному обсязі.

Суд, розглянувши матеріали справи, заслухавши доводи представників сторін, оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, встановив наступне.

ОСОБА_3 зареєстрована в якості фізичної особи - підприємця 12.01.2007року, що підтверджується Свідоцтвом про державну реєстрацію юридичну особу, знаходиться на податковому обліку у відповідача з 15.01.2007року, що не є спірним в даній справі.

Маріупольською об'єднаною державною податковою інспекцією Головного управління Міндоходів у Донецькій області здійснено документальну позапланову невиїзну перевірку фізичної особи - підприємця ОСОБА_3 (ІПН НОМЕР_1) з питань дотримання вимог податкового валютного та іншого законодавства, своєчасності та правильності нарахування, сплати єдиного соціального внеску за період з 01.07.2011 по 31.12.2013, за результатами якої складено акт від 18.07.2014 № 392/05-19-17-3/НОМЕР_1.

Відповідно до акту перевірки встановлені порушення: п. 44.1, п. 44.3, п.44.5 ст.44, п. 177.10 ст. 177 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI (із змінами і доповненнями), наказу ДПА України від 30.12.2010 № 1025 «Про затвердження форми Книги обліку доходів і витрат, яку ведуть фізичні особи - підприємці, крім осіб, що обрали спрощену систему оподаткування, і фізичні особи, які провадять незалежну професійну діяльність, та Порядку її ведення», зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 30.12.2010 р. за № 1425/18720, ФОП ОСОБА_3 у 2012 - 2013 р. не велась книга обліку доходів і витрат за встановленою формою; п. 46.1 ст.46, п. 167.1 ст.167, п.177.1, п.177.2 ст.177 ПКУ ФОП ОСОБА_3 у податковій декларації про майновий стан і доходи за 2012 рік не відображений отриманий від СП ТОВ «Флеш Байк Україна» дохід у розмірі 13677,39 грн., за рахунок чого не нараховано та не перераховано до бюджету податук на доходи фізичних осіб у сумі 2051,61 грн.; п.4 ст.4, пп. 2. п.1. ст.7, абз. 4 п.5 ст.8, абз.3 п.8. ст.9 Закону України від 08.07.2010 №2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування», зі змінами та доповненнями - заниження бази нарахування єдиного внеску у 1 півріччі 2012 року на суму 13677,39 грн, за рахунок чого донараховано єдиного внеску у розмірі 4746,05 грн.

На підставі зазначеного акту перевірки контролюючим органом прийняті податкові повідомлення - рішення. Не погодившись з прийнятими податковими повідомленнями - рішеннями, позивачем було спрямовано скаргу до Головного управління ДФС у Донецькій області.

За результатами розгляду первинної скарги ФОП ОСОБА_3 на податкові повідомлення - рішення Маріупольської ОДПІ ГУ Міндоходів у Донецькій області від 01.09.2014 №0008171703 про збільшення суми грошових зобов'язань з податку на доходи фізичних осіб на суму 3074,51 грн. та від 01.09.2014 №0008181703 про застосування штрафних санкцій за донарахування територіальним органом доходів і зборів або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску на суму 7119,08 грн., які прийняті за результатом акту документальної позапланової невиїзної перевірки від 18.07.2014 №392/05-19-17-3/НОМЕР_1, ГУ ДФС у Донецькій області винесені рішення, а саме: рішенням ГУ ДФС у Донецькій області від 14.11.2014р. за №113/10/05-99-10-03 визначено, що керуючись статтями 55 та 56 Податкового кодексу України та підпунктами 2, 3 пункту 9.2 розділу 9 Порядку оформлення і подання скарг платниками податків та їх розгляду органами доходів і зборів, затвердженого наказом Міністерства доходів і зборів України від 25.12.2013 № 848 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 17.01.2014 за N 99/24876), Головне управління Міндоходів у Донецькій області скасовує податкове повідомлення-рішення Маріупольської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Донецькій області від 01.09.2014 №0008171703 про збільшення грошових зобов'язань з податку на доходи фізичних осіб в частині 510 грн. штрафних санкцій, в іншій частині зазначене податкове повідомлення-рішення залишає без змін, а скаргу - без задоволення; збільшено суму грошового зобов'язання за штрафними санкціями на 510 грн. відповідно до статті 121 Податкового кодексу України, Маріупольській об'єднаній державній податковій інспекції Головного управління Міндоходів у Донецькій області сформувати та виставити вимогу та рішення про застосування штрафних санкцій за донарахування територіальним органів доходів і зборів або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску згідно чинного законодавства.

Рішенням Головного управління ДФС у Донецькій області від 17.10.2014р. №9469/10/05-19-10 визначено, що керуючись п.4.4 розділу IV, п.5.3 розділу V, Порядку розгляду органами доходів і зборів скарг на вимоги про сплату недоїмки зі сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування та на рішення про нарахування пені та накладення штрафу, затвердженого наказом Міндоходів України від 09.09.2013 №452, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 16.09.2013 за №1593/24125, рішення Маріупольської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Донецькій області про застосування штрафних санкцій за донарахування територіальним органом доходів і зборів або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску від 01.09.2014 №0008181703 - скасувати, а скаргу фізичної особи - підприємця ОСОБА_3 - задовольнити частково. Маріупольській об'єднаній державній податковій інспекції Головного управління Міндоходів у Донецькій області надіслати окреме податкове повідомлення-рішення на суму збільшення податкового зобов'язання.

На підставі зазначеного рішення ГУ ДФС у Донецькій області 02.12.2014р. Маріупольською ОДПІ ГУ Міндоходів у Донецькій області сформовані нові податкові повідомлення - рішення №0019431703 на суму 2564,51 грн. (в т.ч. основного платежу - 2051,61 грн., та штрафні санкції - 512,90 грн.) та №0019441703 на суму 510,0 грн. (штрафні санкції).

Перевіркою правильності визначення загального оподатковуваного доходу, отриманого від провадження діяльності у перевіряємому періоді, встановлено наступне.

Основним видом економічної діяльності підприємця у 2011- 2013 роках є надання інших індивідуальних послуг.

Згідно з актом позивач у періоді з 01.07.2011року по 31.12.2011року здійснювала підприємницьку діяльність на спрощеній системі оподаткування, у періоді з 01.01.2012 по 31.12.2013 - перебувала на загальній системі оподаткування.

У податкових деклараціях про майновий стан і доходи за І квартал 2012 року (від 04.04.2012року № 2063) та за 2012 рік (від 11.02.2013року №21265) задекларовано відсутність господарської діяльності (нульові показники доходу одержаного від провадження господарської діяльності та вартості документально підтверджених витрат, пов'язаних з господарською діяльністю).

Судом встановлено, що при перевірці загального оподатковуваного доходу відповідачем встановлено, що згідно наданих позивачем копій видаткових касових ордерів за березень - квітень 2012р., а саме: в/о №16 від 13.03.2012р. на суму 3056,29 грн., в/о №17 від 16.03.2012р. на суму 800 грн., в/о №18 від 20.03.2012р. на суму 800 грн., в/о №23 від 06.04.2012р. на суму 97,02 грн., в/о №21 від 09.04.2012р. на суму 4000 грн., в/о №24 від 09.04.2012р. на суму 4924,08 грн. та отриманих даних з ЦБД у першому півріччі 2012р. ФОП ОСОБА_3 отримана сума доходу від СП ТОВ «Флеш Байк Україна» (ЄДРПОУ 24651206) за договором від 01.01.2011року за №4/4 у розмірі 13677,39 грн. за надані послуги, яка ФОП ОСОБА_3 не задекларована та не оподатковувана згідно вимог чинного законодавства.

З матеріалів справи вбачається, що між позивачем та СП ТОВ «Флеш Байк Україна» було укладено договір від 01.01.2011року за №4/4 про надання послуг.

Відповідно до п.п.3.1 п.3 договору на надання послуг за №4/4 від 01.01.2011р. між СП ТОВ «Флеш Байк Україна» («Замовник») та ФОП ОСОБА_3 («Виконавець») вартість послуг складає 2500 грн. щомісяця, шляхом внесення їх на поточний рахунок Виконавця не пізніше 10 числа наступного місяця. Даним договором не передбачена виплата за надані послуги готівковими коштами.

Відповідно до п.п.4.1 п.4 договору при здачи - прийманні наданих послуг складається відповідний акт, який підписується уповноваженими представниками сторін, та який підтверджує факт виконання Виконавцем своїх договірних обов'язків. Акти виконаних робіт до перевірки податковому органу не надані.

При цьому, судом досліджені акти здачі-прийняття робіт, з яких вбачається, що послуги надані СП ТОВ «Флеш Байк Україна» протягом 2011року.

Позивачем до податкової декларації про майновий стан і доходи за 2012 рік надані пояснення стосовно не відображення зазначеної суми у декларації, аргументуючи тим, що нею у 2012 році отримувалась заборгованість за виконані роботи за 2011 рік.

Указом Президента України від 28.06.1999р. №746/99 «Про внесення змін до Указу Президента України від 03.07.1998р. №727 «Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва» (абзац 5 ст.1) встановлено, що виручкою від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) вважається сума, фактично отримана суб'єктом підприємницької діяльності на розрахунковий рахунок або (та) в касу за здійснення операцій з продажу продукції (товарів, робіт, послуг).

Судом встановлено, що під час розгляду заперечень до акту документальної позапланової невиїзної перевірки ФОП ОСОБА_3 були надані копії книги обліку доходів (ф.10), згідно якої та копій видаткових касових ордерів за березень - квітень 2012р., отриманих даних з ЦБД встановлено, що отримана сума доходу від СП ТОВ «Флеш Байк Україна» (ЄДРПОУ 24651206) у розмірі 13677,39 грн. за надані послуги, не знайшла своє відображення як у книзі обліку доходів у 2011р. так і не була задекларована у 2012 році й не оподатковувана згідно вимог чинного законодавства.

Судом досліджена довідка від 14.10.2014року за №8 про взаємні розрахунки між позивачем та СП ТОВ «Флеш Байк Україна» за 2012рік, в якій періодом підписання актів виконаних послуг зазначений 2010-2011роки, загальна сум виконаних послуг оцінена сторонами в 16019,84грн., а оплата за виконані послуги була здійснена у 2012році.

Так, з матеріалів справи вбачається (видаткові касові ордери, довідка про взаємні розрахунки між позивачем та СП ТОВ «Флеш Байк Україна»), що позивачем було отримано дохід за договором №4/4 у 2012році.

При цьому, у періоді з 01.01.2012року по 31.12.2013року ФОП ОСОБА_3 перебувала на загальній системі оподаткування, особливості оподаткування доходів, від обрання якої встановлено статтею 177 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року №2755-ХІІ (із змінами і доповненнями).

Таким чином, на підставі акта перевірки та згідно з підпунктом 54.3.2 пункту 54.3 статті 54 Податкового кодексу України Маріупольською ОДПІ Головного управління Міндоходів у Донецькій області ФОП ОСОБА_3 збільшено суму грошового зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб на 3074 грн. 51 коп., з яких за основним платежем - на 2051 грн. 61 коп., за штрафними санкціями - на 1022 грн. 90 коп., у тому числі: 512 грн. 90 коп. згідно з пунктом 123.1 статті 123 Податкового кодексу України та 510 грн. - відповідно до пункту 121.1 статті 121 ПКУ (податкове повідомлення-рішення від 01.09.2014року №0008171703) та винесено рішення про застосування штрафних санкцій за донарахування територіальним органом доходів і зборів або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску від 01.09.2014 №0008181703 на суму 7119,08 грн. (в т.ч. основний платіж - 4746,05 грн., штрафні санкції - 2373,03 грн.).

Пунктом 177.2 статті 177 Податкового кодексу України визначено, що об'єктом оподаткування доходів, отриманих фізичною особою - підприємцем від провадження господарської діяльності, крім осіб, що обрали спрощену систему оподаткування, є чистий оподатковуваний дохід, тобто різниця між загальним оподатковуваним доходом (виручка у грошовій та негрошовій формі) і документально підтвердженими витратами, пов'язаними з господарською діяльністю такої фізичної особи - підприємця.

До переліку витрат, безпосередньо пов'язаних з отриманням доходів, належать документально підтверджені витрати, що включаються до витрат операційної діяльності згідно з розділом III Кодексу (пункт 177.4 статті 177 Податкового кодексу України).

Згідно з пунктом 138.1 статті 138 Податкового кодексу України витрати, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, складаються із: витрат операційної діяльності, які визначаються згідно з пунктами 138.4, 138.6 - 138.9, підпунктами 138.10.2 - 138.10.4 пункту 138.10, пунктом 138.11 цієї статті: інших витрат, визначених згідно з пунктом 138.5, підпунктами 138.10.5, 138.10.6 пункту 138.10, пунктами 138.11, 138.12 цієї статті, пунктом 140.1 статті 140 і статтею 141 цього Кодексу; крім витрат, визначених у пунктах 138.3 цієї статті та у статті 139 цього Кодексу.

Відповідно до підпункту 138.1.1 пункту 138.1 статті 138 Податкового кодексу України витрати операційної діяльності включають: собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та інші витрати беруться для визначення об'єкта оподаткування з урахуванням пунктів 138.2, 138.11 цієї статті, пунктів 140.2 - 140.5 статті 140, статей 142 і 143 та інших статей цього Кодексу, які прямо визначають особливості формування витрат платника податку.

Собівартість виготовлених та реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг складається з витрат, прямо пов'язаних з виробництвом таких товарів, виконанням робіт, наданням послуг, зокрема, прямих матеріальних витрат.

До складу прямих матеріальних витрат включається вартість сировини та основних матеріалів, що утворюють основу виготовленого товару, виконаної роботи, наданої послуги, придбаних напівфабрикатів та комплектувальних виробів, допоміжних та інших матеріалів, які можуть бути безпосередньо віднесені до конкретного об'єкта витрат. Прямі матеріальні витрати зменшуються на вартість зворотних відходів, отриманих у процесі виробництва, які оцінюються у порядку, визначеному в положеннях (стандартах) бухгалтерського обліку (підпункт 138.8.1 пункту 138.8 статті 138 Податкового кодексу України).

Згідно з пунктом 138.2 статті 138 Податкового кодексу України витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів. Витрати, що формують собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг, визнаються витратами того звітного періоду, в якому визнано доходи від реалізації таких товарів, виконаних робіт, наданих послуг. До декларації про доходи, одержані за звітний період, включаються тільки прямі витрати, що відповідають фактичній сумі отриманого в цьому періоді доходу в будь-який формі від визначеного виду діяльності та підтверджені документально.

Відповідно до підпункту 139.1.9 пункту 139.1 статті 139 Податкового кодексу України не включаються до складу витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Відповідно до пункту 85.2 статті 85 Податкового кодексу України платник податків зобов'язаний надати посадовим (службовим) особам органів державної податкової служби у повному обсязі всі документи, що належать до предмета перевірки або пов'язані з ним. Такий обов'язок виникає у платника податків після початку перевірки.

Згідно з пунктом 54.3 статті 54 Податкового кодексу України контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму грошових зобов'язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, якщо, зокрема, платник податків не подає в установлені строки податкову (митну) декларацію; дані перевірок результатів діяльності платника податків, крім електронної перевірки, свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобов'язань, суми бюджетного відшкодування та/або від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, заявлених у податкових (митних) деклараціях, уточнюючих розрахунках.

Згідно з пунктом 123.1 статті 123 ПКУ у разі якщо контролюючий орган самостійно визначає суму податкового зобов'язання, зменшення суми бюджетного відшкодування та/або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків на підставах, визначених підпунктами 54.3.1, 54.3.2, 54.3.4, 54.3.5, 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, тягне за собою накладення на платника податків штрафу в розмірі 25 відсотків суми визначеного податкового зобов'язання, завищеної суми бюджетного відшкодування.

Пунктами 1, 2 статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" передбачено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Відповідно до пункту 177.10 статті 177 Податкового кодексу України фізичні особи, які провадять незалежну професійну діяльність, зобов'язані вести облік доходів і витрат від такої діяльності. Фізичні особи - підприємці зобов'язані вести Книгу обліку доходів і витрат та мати підтверджуючі документи щодо походження товару. Форма Книги та порядок її ведення визначаються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує, державну податкову і митну політику. Зокрема, форма Книги, яку ведуть фізичні особи - підприємці, крім осіб, що обрали спрощену систему оподаткування, і фізичні особи, які провадять незалежну професійну діяльність, та Порядок її ведення затверджені наказом ДПА України від 24.12.2010 № 1025.

Пунктом 44.1 статті 44 Податкового кодексу України визначено, що для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Згідно з пунктом 44.3 статті 44 Податкового кодексу України платники податків зобов'язані забезпечити зберігання документів, визначених у пункті 44.1 цієї статті, а також документів, пов'язаних із виконанням вимог законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, не менш як 1095 днів з дня подання податкової звітності, для складення якої використовуються зазначені документи, а у разі її неподання - з передбаченого цим Кодексом граничного терміну подання такої звітності.

У разі якщо до закінчення перевірки або у терміни, визначені в абзаці другому пункту 44.7 цієї статті платник податків не надає посадовим особам контролюючого органу, які проводять перевірку, документи (незалежно від причин такого ненадання, крім випадків виїмки документів або іншого вилучення правоохоронними органами), що підтверджують показники, відображені таким платником податків у податковій звітності, вважається, що такі документи були відсутні у такого платника податків на час складення такої звітності (пункт 44.6 статті 44 Податкового кодексу України).

Якщо платник податків після закінчення перевірки та до прийняття рішення контролюючим органом за результатами такої перевірки надає документи, що підтверджують показники, відображені таким платником податків у податковій звітності, не надані під час перевірки (у випадках, передбачених абзацами другим і четвертим пункту 44.7 цієї статті), такі документи повинні бути враховані контролюючим органом під час розгляду ним питання про прийняття рішення.

В даному випадку, суми доходу, отримані в 2012 році підприємцем не задекларовані, Книга обліку доходів і витрат за формою, затвердженою наказом ДПА України від 24.12.2010 № 1025, первинні документи, що підтверджують понесені витрати, пов'язані з отриманням доходу за виконані послуги до перевірки, до заперечень на акт перевірки платником надані не були.

Незабезпечення платником податків зберігання первинних документів, облікових та інших регістрів, бухгалтерської та статистичної звітності, інших документів з питань обчислення і сплати податків та зборів протягом установлених статтею 44 цього Кодексу строків їх зберігання та/або ненадання платником податків контролюючим органам оригіналів документів чи їх копій при здійсненні податкового контролю у випадках, передбачених цим Кодексом тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 510 гривень (пункт 121.1 статті 121 Податкового кодексу України).

Наказом Міністерства фінансів України від 28.11.2012 №1236 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 20 грудня 2012 року за №2135/22447) затверджено Порядок направлення органами державної податкової служби податкових повідомлень-рішень платникам податків.

Цей Порядок розроблено відповідно до Податкового кодексу України, Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг", законів з питань зовнішньоекономічної діяльності та інших законодавчих актів, відповідно до яких органам державної податкової служби надано право визначати суму нарахування (зменшення) грошового зобов'язання, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість.

Згідно з пунктами 2.3, 2.4 розділу ІІ Порядку податкове повідомлення-рішення складається у двох примірниках за кожним окремим податком, збором разом із штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами), або штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами, пенею), передбаченими Кодексом, а також за кожною штрафною (фінансовою) санкцією (штрафом) за порушення норм іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, та/або пенею за порушення строків розрахунків у сфері зовнішньоекономічної діяльності.

До податкового повідомлення-рішення додається розрахунок податкового зобов'язання та штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) з наведенням у ньому дати та номера декларації (уточнюючого розрахунку) відповідного звітного періоду, щодо якого здійснюється розрахунок податкового зобов'язання, а також іншої інформації, необхідної для визначення грошового зобов'язання.

Згідно з пунктом 1 частини другої статті 6 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» за №2464 платник єдиного внеску зобов'язаний своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок.

Відповідно до пункту 4 статті 4 Закону №2464 платниками єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування визначено фізичних осіб - підприємців, в тому числі тих, які обрали спрощену систему оподаткування, та членів сімей цих осіб, які беруть участь у провадженні ними підприємницької діяльності.

Згідно з пунктом 2 частини 1 статі 7 та частини 11 статті 8 Закону № 2464 єдиний внесок для фізичних осіб - підприємців (крім тих, які обрали спрощену систему оподаткування) встановлюється у розмірі 34,7 відс. суми доходу (прибутку), отриманого від їх діяльності, що підлягає обкладенню податком на доходи фізичних осіб. При цьому сума ЄВ не може бути меншою за розмір мінімального єдиного внеску за кожну особу за місяць, у якому отримано дохід (прибуток).

Нарахування єдиного внеску здійснюється в межах максимальної величини бази нарахування єдиного внеску, встановленої Законом №2464 (частина 3 статті 7).

Частиною 8 статті 9 Закону №2464 передбачено, що платники єдиного внеску, зазначені у пункті 4 частини першої статті 4 цього Закону, зобов'язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний рік, до 10 лютого наступного року, крім фізичних осіб - підприємців, які обрали спрощену систему оподаткування, та членів сімей таких осіб, які беруть участь у провадженні ними підприємницької діяльності, які сплачують єдиний внесок, нарахований за календарний квартал, до 20 числа місяця, що настає за кварталом, за який сплачується єдиний внесок.

У частинах 2 та 3 статті 25 Закону №2464 зазначено, зокрема, у разі виявлення своєчасно не сплачених сум страхових внесків платники єдиного внеску зобов'язані самостійно обчислити ці внески і сплатити їх з нарахуванням пені в порядку і розмірах, визначених цією статтею.

Суми недоїмки стягуються з нарахуванням пені та застосуванням штрафів (частина третя).

Згідно з частиною 4 статті 25 Закону №2464 орган доходів і зборів у порядку, за формою та у строки, встановлені центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, надсилає платникам єдиного внеску, які мають недоїмку, вимогу про її сплату.

Згідно з пунктом 3 статті 9 Закону №2464 обчислення єдиного внеску органами доходів і зборів у випадках, передбачених цим Законом, здійснюється на підставі актів перевірки правильності нарахування та сплати єдиного внеску, звітності, що подається платниками до органів доходів і зборів, бухгалтерських та інших документів, що підтверджують суми виплат (доходу), на суми яких (якого) відповідно до цього Закону нараховується єдиний внесок.

У пункті 6.3 розділу VI Інструкції про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, затвердженої наказом Міністерства доходів і зборів України від 09.09.2013року № 455 та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 19.09.2013 року № 1622/24154 передбачено, що органи доходів і зборів надсилають платникам вимогу про сплату недоїмки в таких випадках, зокрема, якщо дані документальних перевірок результатів діяльності платника про суми доходу (прибутку) фізичних осіб - підприємців чи осіб, які забезпечують себе роботою самостійно, свідчать про донарахування сум єдиного внеску органами доходів і зборів у повідомленнях-розрахунках, де визначено суми єдиного внеску, які підлягають доплаті.

У випадку, передбаченому абзацом другим цього пункту, вимога надсилається одночасно з актом документальної перевірки платника єдиного внеску або актом про суми розбіжностей щодо сум доходу (прибутку), заявлених у звітності до органу доходів і зборів та задекларованих у річній податковій декларації фізичними особами - підприємцями чи особами, які забезпечують себе роботою самостійно, або повідомленням-розрахунком на всю суму донарахованого єдиного внеску.

Вимога про сплату недоїмки є виконавчим документом.

Згідно з пунктом 3 частини 11 статті 25 Закону №2464 та підпунктом 3 пункту 7.2 розділу VII Інструкції про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за донарахування органом доходів і зборів або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску орган доходів і зборів застосовує до платника єдиного внеску штраф у розмірі 5 відсотків зазначеної суми за кожний повний або неповний звітний період, за який донараховано таку суму, але не більше як 50 відсотків суми донарахованого єдиного внеску.

Для розрахунку зазначеного штрафу кількість звітних періодів розраховується, починаючи з місяця, на який припадає термін подання звітності за період, за який донараховано (обчислено) суми єдиного внеску, та закінчуючи місяцем, на який припадає отримання таким платником акта перевірки від органу доходів і зборів або в якому він подав звітність, де зазначено такі донараховані суми.

За таких підстав, суд дійшов висновку про законність та обґрунтованість прийнятих податковим органом податкового повідомлення-рішення №0019441703 від 02.12.2014року, податкового повідомлення - рішення №0019431703 від 02.12.2014року, рішення про застосування штрафних санкцій від 28.01.2015року, вимоги про сплату боргу від 28.01.2015року.

Зважаючи на вищевикладене, позовні вимоги задоволенню не підлягають.

Відповідно до ст.94 КАСУ якщо судове рішення ухвалене на користь сторони - суб'єкта владних повноважень, суд присуджує з іншої сторони всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати, пов'язані із залученням свідків та проведенням судових експертиз.

Керуючись ст.ст.2-15, 17-18, 33-35, 41-42, 47-51, 56-59, 69-71, 79, 86, 87, 94, 99, 104-107, 110-111, 121, 122-143, 151-154, 158, 162, 163, 167, 254Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні позовних вимог фізичної особи - підприємця ОСОБА_3 до Маріупольської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Донецькій області про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення №0019441703 від 02.12.2014року, податкового повідомлення - рішення №0019431703 від 02.12.2014року, рішення про застосування штрафних санкцій від 28.01.2015року, вимоги про сплату боргу від 28.01.2015року відмовити.

Стягнути з фізичної особи - підприємця ОСОБА_3 (ІПН НОМЕР_1) судовий збір у розмірі 1644 (тисяча шістсот сорок чотири)грн.30коп.

Постанова ухвалена у нарадчій кімнаті та проголошено її вступну та резолютивну частини у судовому засіданні 08 червня 2015 року.

Повний текст постанови відповідно складений 12.06.2015р.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подачі до адміністративного суду апеляційної інстанції апеляційної скарги через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Суддя Христофоров А.Б.