Постанова

від 08.06.2015 по справі п/811/918/15

КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Україна КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------- П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

08 червня 2015 року Справа № П/811/918/15

Кіровоградський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Дегтярьової С.В., розглянувши без фіксації судового засіданні адміністративну справу

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "Транс-Груп Плюс", 25013, м. Кіровоград, Кіровоградської обл., вул. Тореза, 27Б, оф.1

до відповідача: Кіровоградської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Кіровоградській області, 25009, м. Кіровоград, вул. Глінки, 2

про скасування податкових повідомлень - рішень,

Товариство з обмеженою відповідальністю "Транс-Груп Плюс" звернулося з позовом до Кіровоградської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Кіровоградській області про визнання протиправними дій стосовно проведення перевірки та про скасування податкових повідомлень - рішень:

- №0000052205 від 17.01.2015 року, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток на суму 8 570,00 грн. основного платежу та 4 285,00 грн. штрафних (фінансових) санкцій (штрафів);

- №0000062205 від 17.01.2015 року, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 22 147,00 грн. основного платежу та 11 074,00 грн. штрафних (фінансових) санкцій.

Ухвалою від 08.06.2015 року залишено без розгляду провадження в частині позовних вимог про визнання протиправними дій стосовно проведення перевірки.

В обґрунтування позовних вимог представник позивача пояснив суду, що не допускав порушень при формуванні податкового кредиту з ПДВ та валових витрат, а тому вважає податкові повідомлення-рішення такими, що не відповідають чинному законодавству.

Відповідачем до суду подано заперечення на позовну заяву відповідно до змісту якого, позов ним не визнається у повному обсязі.

Дослідивши подані позивачем та відповідачем документи і матеріали, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, адміністративний суд,

ВСТАНОВИВ:

В період з 27 листопада по 03 грудня 2014 року посадовими особами Кіровоградської ОДПІ проведено документальну позапланову невиїзну перевірку ТОВ «Транс-Груп Плюс» з питань дотримання вимог податкового законодавства по взаємовідносинах з ТОВ «Нестіан Трейд» за липень 2014 року, ТОВ «Преміум білд» за травень 2014 року, ТОВ «Левіан Торг» за грудень 2013 року, ПП «ВКФ «Полтавабудсервіс» за жовтень, листопад 2013 року, за результатами якої складено акт від 09.12.2014 року №4/11-23-22-07/31844975, висновками якого, зокрема, є порушення, на думку відповідача:

- п.135.1, п.135.2 ст.135, п.137.1 ст.137 Податкового кодексу України (далі - ПК Ураїни) від 02.12.2010 р. №2755-VІ (із змінами та доповненнями), в результаті чого підприємством завищено валові доходи та доходи, що враховуються при визначенні об'єкту оподаткування на загальну суму 83 334, 00 грн., в тому числі: за 2013 рік в сумі 83 334,00 грн.;

- пп.138.1-138.12 ст. 138 ПК України, в результаті чого підприємством завищено валові витрати та витрати, що враховуються при визначенні об'єкту оподаткування на загальну суму 119 868,00 грн. у зв'язку з придбанням та реалізацією товарів (послуг)

та занижено податок на прибуток підприємства на загальну суму 8 570,00 грн., в тому числі за 2013 рік в сумі 8 570,00 грн.;

- п.198.3, п.198.6 ст.198 ПК України, в результаті чого завищено суму податкового кредиту в розмірі 37 099,00 грн., в тому числі:

- в частині взаємовідносин з ПП «ВКФ «Полтавабудсервіс» за жовтень 2013 року в сумі 3 527,00 грн.;

- в частині взаємовідносин з ПП «ВКФ «Полтавабудсервіс» за листопад 2013 року в сумі 5 495,00 грн.;

- в частині взаємовідносин з ТОВ «Левіан Торг» за грудень 2013 року в сумі 14 952,00 грн.;

- в частині взаємовідносин з ТОВ «Преміум білд» за травень 2014 року в сумі 6 608,00 грн.;

- в частині взаємовідносин з ТОВ «Нестіан Трейд» за липень 2014 року в сумі 6 517,00 грн.

та занижено податок на додану вартість в сумі 22147,00 грн., в тому числі:

- в частині взаємовідносин з ПП «ВКФ «Полтавабудсервіс» за жовтень 2013 року в сумі 3 527,00 грн.;

- в частині взаємовідносин з ПП «ВКФ «Полтавабудсервіс» за листопад 2013 року в сумі 5495,00 грн.;

- в частині взаємовідносин з ТОВ «Преміум білд» за травень 2014 року в сумі 6608,00 грн.;

- в частині взаємовідносин з ТОВ «Нестіан Трейд» за липень 2014 року в сумі 6517,00 грн.

У зв'язку з виявленими порушеннями відповідачем прийнято оскаржувані податкові повідомлення-рішення (а.с.40, 41 Т.1).

Грошові зобов'язання за вказаними податковими повідомленнями-рішеннями нараховано за господарськими операціями з ПП «ВКФ «Полтавабудсервіс», ТОВ «Преміум білд», ТОВ «Нестіан Трейд», які, на думку відповідача, не носять реального характеру.

Судом встановлено, що 30.05.2014 року між позивачем (замовник) та ТОВ «Нестіан Трейд» (експедитор) укладено договір про надання транспортно-експедиційних послуг по перевезенню вантажів автомобільним транспортом №391406 (а.с.42-45 Т.1).

ТОВ «Нестіан Трейд» в липні 2014 року надано ТОВ «Транс-Груп Плюс» транспортні послуги з перевезення товару, в обґрунтування чого позивачем суду надано копії рахунків на оплату, актів надання послуг, товарно-транспортних накладних та податкових накладних на загальну суму 39100,00 грн. та ПДВ в сумі 6516,67 грн. Оплату транспортних послуг позивачем проведено в безготівковому порядку (а.с.46-99, Т1). Суму ПДВ в розмірі 6516,67 грн. позивачем віднесено до складу податкового кредиту за липень 2014 року (а.с.93-98, Т2).

Також, судом встановлено, що 16.05.2014 року між позивачем (замовник) та ТОВ «Преміум білд» (експедитор) укладено договір про надання транспортно-експедиційних послуг по перевезенню вантажів автомобільним транспортом №381405 (а.с.100-103, Т.1).

ТОВ «Преміум білд» в травні 2014 року надано ТОВ «Транс-Груп Плюс» транспортні послуги з перевезення товару, в обґрунтування чого позивачем суду надано копії рахунків-фактур, актів здачі-прийняття виконаних робіт, товарно-транспортних накладних та податкових накладних на загальну суму 39650,00 грн. та ПДВ в сумі 6608,00 грн. Оплату транспортних послуг позивачем проведено в безготівковому порядку (а.с.104-142, 150-151, Т1). Суму ПДВ в розмірі 6608,00 грн. позивачем віднесено до складу податкового кредиту за червень 2014 року (а.с.134-141 Т.2).

Судом встановлено, що 14.10.2013 року між позивачем (замовник) та ПП «ВКФ «Полтавабудсервіс» (експедитор) укладено договір про надання транспортно-експедиційних послуг по перевезенню вантажів автомобільним транспортом №1410/13 (а.с.190-191, Т.1).

ПП «ВКФ «Полтавабудсервіс» в жовтні, листопаді 2013 року надано ТОВ «Транс-Груп Плюс» транспортні послуги з перевезення товару, в обґрунтування чого позивачем суду надано копії рахунків на оплату, актів надання послуг, товарно-транспортних накладних та податкових накладних на загальну суму 63760,00 грн. та ПДВ в сумі 10626,67 грн. Оплату транспортних послуг позивачем проведено в безготівковому порядку (а.с.192-241, Т1). Суму ПДВ 3526,67 грн. позивачем віднесено до податкового кредиту за жовтень 2013 року, суму ПДВ 5495 грн., з урахуванням уточнюючого розрахунку, - до складу податкового кредиту за листопад 2013 року (а.с. 50-55, 56-61, 68-75, 84-86, Т.2).

Суму без ПДВ за вищевказаними господарськими операціями з ПП «ВКФ «Полтавабудсервіс» в розмірі 17633,00 грн. та 27475,00 грн., позивачем віднесено до складу валових витрат за жовтень та листопад 2013 року (а.с.31 Т.1). В зв'язку з чим податковим органом визначено також до сплати податок на прибуток 3350,00 грн. (17633,00 грн. х 19%) та 5220,00 грн. (27475,00 грн. х 19%).

У відповідності до п.п.138.1. Податкового кодексу України, витрати, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, складаються із витрат операційної діяльності, які визначаються згідно з пунктами 138.4, 138.6 - 138.9, підпунктами 138.10.2 - 138.10.4 пункту 138.10, пунктом 138.11 цієї статті: інших витрат, визначених згідно з пунктом 138.5, підпунктами 138.10.5, 138.10.6 пункту 138.10, пунктами 138.11, 138.12 цієї статті, пунктом 140.1 статті 140 і статтею 141 цього Кодексу.

Згідно з п.138.2 ст.138 Податкового кодексу України, витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Відповідно до п.138.4 ст.138 Податкового кодексу України, витрати, що формують собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг, крім нерозподільних постійних загальновиробничих витрат, які включаються до складу собівартості реалізованої продукції в періоді їх виникнення, визнаються витратами того звітного періоду, в якому визнано доходи від реалізації таких товарів, виконаних робіт, наданих послуг.

Згідно п.п.198.3. ст.198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

З аналізу зазначених норми суд вбачає, що визначальним фактором для формування податкового кредиту платником податку на додану вартість та валових витрат є подальше використання таких товарів (основних фондів) в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності такої особи - платника податку.

Згідно з п.п.14.1.36 п.14.1 ст. 14 Податкового кодексу України господарська діяльність - діяльність особи, що пов'язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

Тобто обов'язковими ознаками господарської діяльності є здійснення її суб'єктами господарювання у сфері суспільного виробництва; спрямування її на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг. При цьому результати зазначеної діяльності - продукція, роботи чи послуги - мають вартісний характер і цінове вираження.

Відповідно до статуту одним із видів діяльності позивача є, зокрема, оптова торгівля деревиною, будівельними матеріалами та санітарно - технічним обладнанням, будівництвом житлових і нежитлових будівель (а.с.11 Т 1).

В ході розгляду справи встановлено, що позивач придбаний товар (дерев'яні шпали, брус, тощо), що перевозився вищевказаними контрагентами, реалізовував Приватному акціонерному товариству "Київ-Дніпровське міжгалузеве підприємство промислового залізничного транспорту", що підтверджується договором та первинними документами, а тому суд вважає, що послуги з перевезення надавалися реально та їх результати використані в господарській діяльності позивача (а.с.167-189 Т.1).

Пунктом 198.6 ст.198 Податкового кодексу України (в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин) встановлено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу).

При цьому в пункті 198.2 ст.198 Податкового кодексу України (в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин) передбачено, що датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Аналіз наведених норм дає підстави зробити висновок, що у Податковому кодексі України передбачено єдину підставу для формування податкового кредиту, а саме - наявність у платника податку (покупця) належно оформленої та виданої податкової накладної.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач сформував податковий кредит на підставі належно оформлених податкових накладних, виданих йому контрагентами у перевіряємому періоді. При цьому ПП «ВКФ «Полтавабудсервіс», ТОВ «Преміум білд», ТОВ «Нестіан Трейд» на момент їх виписки були зареєстровані платниками податку на додану вартість, що не заперечується відповідачем, а тому, відповідно до вимог п.201.8 та п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України мав обов'язок нараховувати податок на додану вартість та виписувати податкові накладні.

Окрім цього, Кіровоградська ОДПІ Головного управління ДФС у Кіровоградській області під час перевірки дійшла висновку про те, що правочини позивача з ПП «ВКФ «Полтавабудсервіс», ТОВ «Преміум білд», ТОВ «Нестіан Трейд» є нікчемними, оскільки, на її думку, вчинені без мети настання реальних правових наслідків.

Згідно ч.1 ст.234 Цивільного кодексу України, фіктивним є правочин, який вчинено без наміру створення правових наслідків, які обумовлювалися цим правочином. Такий правочин визнається судом недійсним.

З системного аналізу вищевказаних норм вбачається той факт, що повноваженнями щодо визнання правочину недійсним із мотивів порушення публічного порядку, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним (нікчемний правочин), органи податкової служби не наділені, оскільки таке визнання можливе в судовому порядку, а тому суд вважає, що висновки відповідача в частині визнання правочинів нікчемними, покладені в основу для визначення податкових зобов'язань позивачеві, вимогам чинного законодавства не відповідають оскільки вчинені поза межами законодавчо визначених повноважень та з перейняттям компетенції судових органів. Висновок податкового органу про нікчемність правочинів, які на його думку, вчинені з метою, що суперечить інтересам держави та порушують публічний порядок не може бути беззаперечним доказом такої нікчемності, а повинен доводитись в судовому порядку шляхом подання відповідного позову на виконання законодавчо визначених повноважень.

Відповідно до частини 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Кіровоградська ОДПІ ГУ ДФС у Кіровоградській області не довела суду фактів безтоварного характеру господарських операцій та безпідставного формування податкового кредиту з ПДВ позивачем, а тому суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню.

Відповідно до ч.1 ст.94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

На підставі викладеного, сплачений позивачем судовий збір у розмірі 182,70 грн. підлягає присудженню з Державного бюджету України.

Враховуючи вищевикладене, керуючись ст. ст. 86, 94, 159 - 163, 167 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Адміністративний позов задовольнити повністю.

2. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення №0000052205 від 17 січня 2015 року, винесене Кіровоградською об'єднаною державною податковою інспекцією Головного управління Державної фіскальної служби у Кіровоградській області, яким Товариству з обмеженою відповідальністю "Транс-Груп Плюс" збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток на суму 8 570,00 грн. основного платежу та 4285,00 грн. штрафних (фінансових) санкцій (штрафів).

3. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення №0000062205 від 17 січня 2015 року, винесене Кіровоградською об'єднаною державною податковою інспекцією Головного управління Державної фіскальної служби у Кіровоградській області, яким Товариству з обмеженою відповідальністю "Транс-Груп Плюс" збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 22147,00 грн. основного платежу та 11 074,00 грн. штрафних (фінансових) санкцій.

Присудити Товариству з обмеженою відповідальністю "Транс-Груп Плюс", код ЄДРПОУ 31844975, судовий збір у розмірі 182,70 грн. з Державного бюджету України.

Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Кіровоградський окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10- денний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до ст. 160 КАС України - з дня отримання копії постанови у повному обсязі, апеляційної скарги.

Повний текст виготовлено 15 червня 2015 року.

Суддя Кіровоградського

окружного адміністративного суду С.В. Дегтярьова