Постанова

від 11.06.2015 по справі 922/3341/14

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

cpg1251

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 червня 2015 року Справа № 922/3341/14 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Головуючий суддяХодаківська І.П., суддіФролова Г.М., Яценко О.В. розглянувши матеріали касаційної скарги Заступника прокурора Харківської області на постановуХарківського апеляційного господарського суду від 12.03.2015 року у справі№ 922/3341/14 господарського судуХарківської області за позовомПрокурора Великобурлуцького району Харківської області в інтересах держави в особі Головного управління Держземагенства у Харківській області доПриватного підприємства "Джерело" за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача 1. Міловської сільської ради Великобурлуцького району Харківської області, 2. Григорівської сільської ради Великобурлуцького району Харківської області, 3. Великобурлуцької районної державної адміністрація Харківської області, 4. Державної інспекції сільського господарства в Харківській області прозвільнення земельної ділянки

В засіданні взяли участь представники:

- прокуратури:Савченко О.В. посвідчення № 015589 від 13.03.2013 року, - позивача:не з'явився, - відповідача:не з'явився, - третіх осіб:Міловської сільради: не з'явився, Григорівської сільради: не з'явився, Великобурлуцької РДА: не з'явився, Держінспекції сільського господарства "Джерело": не з'явився

ВСТАНОВИВ:

Прокурор Великобурлуцького району Харківської області в інтересах держави в особі Головного управління Держземагенства у Харківській області (далі за текстом - ГУ Держземагенства у Харківській області) звернувся до господарського суду Харківської області з позовом до приватного підприємства "Джерело" (далі за текстом - ПП "Джерело"), за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача: Міловської сільської ради Великобурлуцького району Харківської області, Григорівської сільської ради Великобурлуцького району Харківської області, Великобурлуцької районної державної адміністрація Харківської області (далі за текстом - Великобурлуцька РДА), Державної інспекції сільського господарства в Харківській області про звільнення земельної ділянки.

Рішенням господарського суду Харківської області від 03.12.2014 року у справі № 922/3341/14 позовні вимоги задоволено: зобов'язано ПП "Джерело" звільнити земельні ділянки державної власності загальною площею 348, 7 га земель запасу та 117, 1 га державного резервного фонду на території Міловської сільської ради Великобурлуцького району Харківської області та 283, 9418 га земель запасу та 240, 8 державного резервного фонду на території Григорівської сільської ради Великобурлуцького району Харківської області загальною вартістю 21 476 279, 25 грн., та повернути їх у державну власність в особі ГУ Держземагентство у Харківської області

Не погоджуючись з прийнятим рішенням місцевого господарського суду, ПП "Джерело" звернулось до Харківського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просило скасувати рішення господарського суду Харківської області від 03.12.2014 року та прийняти нове рішення у справі, яким відмовити в задоволенні позовних вимог.

Постановою Харківського апеляційного господарського суду від 12.03.2015 року апеляційну скаргу ПП "Джерело" задоволено, рішення господарського суду Харківської області від 03.12.2014 року у справі № 922/3341/14 скасовано, прийнято нове рішення про відмову в позові.

Не погоджуючись з прийнятою постановою, заступника прокурора Харківської області звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Харківського апеляційного господарського суду від 12.03.2015 року у справі № 922/3341/14, а рішення господарського суду Харківської області від 03.12.2014 року залишити без змін, аргументуючи порушенням норм права, зокрема, ст. ст. 116, 123, 124, 125, 126, 212 Земельного кодексу України, ст. ст. 4 7 , 34, 43 Господарського процесуального кодексу України.

Ухвалою від 27.04.2015 року колегії суддів Вищого господарського суду України у складі головуючого - Бакуліної С.В., суддів - Фролової Г.М., Яценко О.В. (доповідач) касаційна скарга заступника прокурора Харківської області прийнята до провадження, справа призначена до розгляду у судовому засіданні на 14.05.2015 року.

Розпорядженням секретаря другої судової палати Вищого господарського суду України від 12.05.2015 року № 03-05/725 для розгляду касаційної скарги у справі № 922/3341/14, у зв'язку з перебуванням у відпустці судді Фролової Г.М. та закінченням періоду тимчасової непрацездатності судді Ходаківської І.П. сформовано колегію суддів у складі: головуючий - Ходаківської І.П., судді Бакуліна С.В., Яценко О.В. (доповідач).

Ухвалою Вищого господарського суду України від 14.05.2015 року, на підставі ст. ст. 69, 77 Господарського процесуального кодексу України, розгляд справи продовжено на 15 днів та відкладено розгляд касаційної скарги до 11.06.2015 року.

Розпорядженням секретаря другої судової палати Вищого господарського суду України від 09.06.2015 року № 03-05/909 для розгляду касаційної скарги у справі № 922/3341/14, у зв'язку з виходом з відпустки судді Фролової Г.М., сформовано колегію суддів у складі: головуючий - Ходаківська І.П., судді Фролова Г.М., Яценко О.В. (доповідач).

Учасників судового процесу відповідно до статті 111 4 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) належним чином повідомлено про час і місце розгляду касаційної скарги.

Відповідно до вимог статей 107, 108, 111 7 ГПК України Вищий господарський суд України переглядає за касаційною скаргою рішення місцевого господарського суду після їх перегляду в апеляційному порядку та постанови апеляційного господарського суду, ухвалені за результатами апеляційного розгляду; ухвали місцевого господарського суду, зазначені в частині першій статті 106 цього Кодексу, після їх перегляду в апеляційному порядку та постанови апеляційного господарського суду, ухвалені за результатами апеляційного розгляду на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Підставою для скасування або зміни рішення місцевого чи апеляційного господарського суду або постанови апеляційного господарського суду є порушення або неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права.

Колегія суддів Вищого господарського суду України, переглянувши у касаційному порядку рішення суду першої інстанції та постанову апеляційної інстанції, на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши застосування судом першої та апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Суд апеляційної інстанції, скасовуючи рішення місцевого господарського суду не взяв до уваги акт перевірки дотримання вимог земельного законодавства № 518 від 16.06.2014 року в якості належного доказу на підтвердження використання спірних земельних ділянок відповідачем, оскільки, в порушення вищезазначеного Порядку в актах відсутній підпис керівника або уповноваженого представника відповідача, а матеріали справи не містять доказів повідомлення його про проведення планової/позапланової перевірки та надсилання акту відповідачу.

Крім того апеляційний господарський суд зазначив, що відсутність ідентифікуючі ознаки земельних ділянок, які б надавали можливість виділити спірні земельні ділянки серед інших, зокрема: їх місце розташування, визначені в натурі на місцевості межі та площу або інші просторові координати; кадастрові номера (у випадку їх наявності), цільове призначення, дані про якісний стан земель, технічні та економічні характеристики земельних ділянок, що унеможливлює виконання судового рішення у випадку задоволення позовних вимог про зобов'язання їх звільнення.

Колегія суддів Вищого господарського суду України вважає такий висновок суду апеляційної інстанції помилковим з огляду на наступне.

За приписами ч. ч. 1 - 3 ст. 78 Земельного кодексу України право власності на землю - це право володіти, користуватися і розпоряджатися земельними ділянками. Право власності на землю набувається та реалізується на підставі Конституції України, цього Кодексу, а також інших законів, що видаються відповідно до них. Земля в Україні може перебувати у приватній, комунальній та державній власності.

Господарськими судами попередніх інстанцій встановлено, що прокуратурою Великобурлуцького району Харківської області проведено перевірку у порядку нагляду за додержанням та застосуванням вимог земельного законодавства при наданні у користування (оренду) земель державної власності сільськогосподарського призначення на території району у діяльності Великобурлуцької РДА.

Судами досліджено, що згідно інформації відділу Держземагенства у Великобурлуцькому районі Харківської області № 01-17/820 від 16.06.2014 року на території Григорівської сільської ради Великобурлуцького району Харківської області обліковується 514, 4 га земель державного резервного фонду, із яких 240, 8 га ріллі залишилось не наданих у власність або користування та 557 га земель запасу, із яких 283, 94 га ріллі залишилось не наданих у власність або користування. Також, на території Міловської сільської ради Великобурлуцького району Харківської області обліковується 504, 8 га земель державного резервного фонду, із яких 122, 2 га ріллі залишилось не наданих у власність або користування та 532, 2 га земель запасу, із яких 402, 9 га ріллі залишилось не наданих у власність або користування.

Місцевим та апеляційним господарськими судами встановлено, що в ході проведення перевірки прокуратурою Великобурлуцького району Харківської області встановлено, що Великобурлуцькою РДА в особі голови Криничанського В.І. та ПП "Джерело" в особі директора Злобіна В.І. підписано 5 договорів оренди землі без номеру терміном на 1 рік (далі за текстом - тимчасові договори):

- від 16.08.2012 року, яким в оренду передано земельні ділянки державної власності (землі запасу) сільськогосподарського призначення для ведення товарного сільськогосподарського виробництва загальною площею 126, 74 га, що знаходяться на території Григорівської сільської ради Великобурлуцького району Харківської області за межами населених пунктів. Середня нормативно-грошова оцінка вищезазначеної земельної ділянки, з урахуванням коефіцієнтів індексації, складає 2 749 142, 69 грн.;

- від 16.08.2012 року, яким в оренду передано земельні ділянки сільськогосподарського призначення для ведення товарного сільськогосподарського виробництва загальною площею 549, 84 га, в тому числі: 36, 6 га земель державного резервного фонду та 193, 9 га земель запасу, що знаходяться на території Міловської сільської ради Великобурлуцького району Харківської області за межами населених пунктів. Середня нормативно-грошова оцінка вищезазначених земельних ділянок, з урахуванням коефіцієнтів індексації, складає 4 999 821, 6 грн.;

- від 24.09.2012 року, яким в оренду передано земельні ділянки державної власності (землі запасу) сільськогосподарського призначення для ведення товарного сільськогосподарського виробництва загальною площею 157,2018 га, що знаходяться на території Григорівської сільської ради Великобурлуцького району Харківської області за межами населених пунктів. Середня нормативно-грошова оцінка вищезазначеної земельної ділянки, з урахуванням коефіцієнтів індексації, складає 3 409 895, 68 грн.;

- від 02.11.2012 року, яким в оренду передано земельні ділянки сільськогосподарського призначення для ведення товарного сільськогосподарського виробництва загальною площею 484, 6187 га, в тому числі: 240, 8 га земель державного резервного фонду, що знаходяться на території Григорівської сільської ради Великобурлуцького району за межами населених пунктів. Середня нормативно-грошова оцінка вищезазначених земельних ділянок, урахуванням коефіцієнтів індексації, складає 5 223 240, 96 грн.;

- від 22.11.2012 року, яким в оренду передано земельні ділянки сільськогосподарського призначення для ведення товарного сільськогосподарського виробництва загальною площею 234, 85 га, з яких: 80, 05 га земель державного резервного фонду, 154, 8 га земель запасу, що знаходяться на території Міловської сільської ради Великобурлуцького району за межами населених пунктів. Середня нормативно-грошова оцінка вищезазначеної земельної ділянки, з урахуванням коефіцієнтів індексації, складає 5 094 178, 32 грн.

Судами досліджено, що підставою для їх укладання було рішення (протоколи) комісії Великобурлуцької РДА з питань врегулювання земельних відносин від 25.07.2012 року, від 23.10.2012 року, 07.11.2012 року, 06.09.2012 року (п. 1. Тимчасових Договорів).

Положеннями ч. 2 ст. 16 Закону України "Про оренду землі" передбачено, що укладення договору оренди земельної ділянки із земель державної або комунальної власності здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування - орендодавця, прийнятого у порядку, передбаченому Земельним кодексом України, або за результатами аукціону.

За приписами ст. 124 Земельного кодексу України передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування згідно з їх повноваженнями, визначеними статтею 122 Земельного кодексу України, чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки (у разі продажу права оренди) шляхом укладення договору оренди земельної ділянки. Передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності здійснюється за результатами проведення земельних торгів, крім випадків, встановлених частинами другою, третьою статті 134 цього Кодексу.

Проте, як встановлено судами попередніх інстанцій, Великобурлуцькою РДА рішення про надання дозволу на виготовлення землевпорядної документації на земельні ділянки державної власності (запасу та резервного фонду) на території Міловської та Григорівської сільських рад Великобурлуцького району Харківської області не приймались.

Так, в подальшому, спірні земельні ділянки державного резервного фонду та запасу, що знаходяться на території Міловської та Григорівської сільських рад Великобурлуцького району Харківської області були передані Великобурлуцькою РДА відповідачу на підставі актів прийому-передачі об'єктів оренди.

Судами досліджено, що в ході проведення перевірки дотримання Виликобурлуцькою РДА вимог земельного законодавства при вилученні та наданні земельних ділянок на території Великобурлуцького району Харківської області Державною інспекцією сільського господарства в Харківській області встановлено, що вищезазначені Тимчасові договори були укладені з порушенням порядку надання та передачі в оренду земельних ділянок державної власності, а саме без проведення земельних торгів (аукціонів) згідно ст. ст. 123, 124, 134 Земельного кодексу України, а також з порушенням вимог ст. 125, 126 Земельного кодексу України щодо обов'язкової державної реєстрації прав на земельну ділянку. Також, було встановлено, що вказані земельні ділянки використовуються для ведення товарного сільськогосподарського виробництва та на момент перевірки були засіяні різними сільськогосподарськими культурами.

16.06.2014 року за результатами перевірки державним інспектором сільського господарства в Харківській області складено акт перевірки дотримання вимог земельного законодавства № 518.

Крім того, судами встановлено, що Державною інспекцією сільського господарства в Харківській області проведено перевірку дотримання вимог земельного законодавства ПП "Джерело", під час якої встановлено, що останнім використовуються земельні ділянки державної власності (348, 7 га земель запасу та 117, 1 га державного резервного фонду на території Міловської сільської ради Великобурлуцького району Харківської області, а також 283, 9418 га запасу та 240, 8 га державного резервного фонду на території Григорівської сільської ради Великобурлуцького району Харківської області) на підставі тимчасових договорів оренди, що були підписані у 2012 році, чим порушено вимоги ст.ст. 123, 124, 134 Земельного кодексу України, щодо порядку передачі земельних ділянок державної власності в оренду та вимог ст. 125, 126 Земельного кодексу України щодо обов'язкової державної реєстрації прав на земельні ділянки. У ході обстеження земельних ділянок було встановлено, що вони використовуються для ведення товарного сільськогосподарського виробництва та на момент перевірки засіяні різними сільськогосподарськими культурами.

22.07.2014 року за результатами перевірки державним інспектором сільського господарства в Харківській області складено відповідний Акт перевірки дотримання суб'єктами господарювання вимог законодавства № 608 (1003).

25.07.2014 року, на підставі виявлених порушень Державною інспекцією сільського господарства в Харківській області винесено припис № 705 про усунення порушень вимог земельного законодавства, відповідно до якого в строк до 25.08.2014 року зобов'язано відповідача усунути виявлені порушення.

Також, судами досліджено, що факт використання відповідачем вищезазначених земельних ділянок державної власності загальною площею 348, 7 га земель запасу та 117, 1 га державного резервного фонду на території Міловської сільської ради Великобурлуцького району Харківської області та 283, 9418 га земель запасу та 240, 80 державного резервного фонду на території Григорівської сільської ради Великобурлуцького району Харківської області підтверджується довідками Міловської та Григорівської сільських рад Великобурлуцького району Харківської області.

Наведені обставини, стали підставою для звернення прокурора Великобурлуцького району Харківської області в інтересах держави в особі ГУ Держземагентство у Харківської області до ПП "Джерело" про звільнення земельної ділянки державної власності загальною площею 348, 7 га земель запасу та 117, 1 га державного резервного фонду на території Міловської сільської ради Великобурлуцького району Харківської області та 283, 9418 га земель запасу та 240, 80 державного резервного фонду на території Григорівської сільської ради Великобурлуцького району Харківської області.

Згідно ст. 13 Конституції України земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, природні ресурси її континентального шельфу, виключної (морської) економічної зони є об'єктами права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією.

Положеннями ст. 26 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" передбачено, що виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради вирішується, зокрема, питання вирішення відповідно до закону питань регулювання земельних відносин.

Відповідно до ст. 116 Земельного кодексу України громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом. Набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування.

За приписами ст. 125 Земельного кодексу України право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.

Підставами для набуття права на землю є рішення органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень.

Колегія суддів Вищого господарського суду України зазначає, що відповідно до вимог чинного законодавства обов'язковою умовою фактичного використання земельної ділянки є наявність у особи, що її використовує, правовстановлюючих документів на цю земельну ділянку, а відсутність таких документів може свідчити про самовільне заняття земельної ділянки.

Згідно зі ст. 1 вказаного Закону, у якій міститься визначення термінів, самовільне зайняття земельної ділянки - будь-які дії, які свідчать про фактичне використання земельної ділянки за відсутності відповідного рішення органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування про її передачу у власність або надання у користування (оренду) або за відсутності вчиненого правочину щодо такої земельної ділянки, за винятком дій, які відповідно до закону є правомірними.

Положеннями абзацу 15 ст. 1 Закону України "Про державний контроль за використанням та охороною земель" передбачено, що самовільне зайняття земельної ділянки - будь-які дії, які свідчать про фактичне використання земельної ділянки за відсутності відповідного рішення органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування про її передачу у власність або надання у користування (оренду) або за відсутності вчиненого правочину щодо такої земельної ділянки, за винятком дій, які відповідно до закону є правомірними.

Судами встановлена відсутність рішення Великобурлуцької РДА щодо відведення земельної ділянки розташованої за адресою звільнення земельної ділянки державної власності загальною площею 348, 7 га земель запасу та 117, 1 га державного резервного фонду на території Міловської сільської ради Великобурлуцького району Харківської області та 283, 9418 га земель запасу та 240, 80 державного резервного фонду на території Григорівської сільської ради Великобурлуцького району Харківської області відповідачу; документи, що посвідчують право власності чи право користування вказаною земельною ділянкою, в тому числі на умовах оренди.

Отже, суди попередніх інстанцій дійшли до обґрунтованого висновку про те, що право на оренду спірної земельної ділянки у відповідача не виникло.

Місцевим господарським судом вірно відхилено доводи відповідача про те, що ним займаються спірні земельні ділянки на підставі тимчасових договорів оренди земельних ділянок, строк дії яких було продовжено у відповідності до положень ст. 33 Закону України "Про оренду землі" з огляду на те, що згідно з вимогами ст. 125 Земельного кодексу України право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.

Відповідно до ст. 126 Земельного кодексу України право власності, користування земельною ділянкою оформлюється відповідно до Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень".

Згідно п. 2 ч. 1 ст. 4 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" обов'язковій державній реєстрації підлягають речові права та обтяження на нерухоме майно, розміщене на території України, що належить фізичним та юридичним особам, державі в особі органів, уповноважених управляти державним майном, іноземцям та особам без громадянства, іноземним юридичним особам, міжнародним організаціям, іноземним державам, а також територіальним громадам в особі органів місцевого самоврядування, а саме: право володіння; право користування (сервітут); право користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзис); право забудови земельної ділянки (суперфіцій); право господарського відання; право оперативного управління; право постійного користування та право оренди земельної ділянки; право користування (найму, оренди) будівлею або іншими капітальними спорудами, їх окремими частинами; іпотека; довірче управління майном.

За приписами ч. 1 ст. 210 Цивільного кодексу України, правочин підлягає державній реєстрації лише у випадках, встановлених законом. Такий правочин є вчиненим з моменту його державної реєстрації.

За таких обставин, колегія суддів касаційної інстанції погоджується з висновками судів попередніх інстанцій про те, що тимчасові договори оренди землі щодо спірних земельних ділянок від 16.08.2012 року, від 16.08.2012 року, від 24.09.2012 року, від 02.11.2012 року, від 22.11.2012 року не пройшли процедуру державної реєстрації, атому є неукладеними.

Положеннями ст. ст. 90 Земельного кодексу України закріплено, що власники земельних ділянок мають право, зокрема, самостійно господарювати на землі. Порушені права власників земельних ділянок підлягають відновленню в порядку, встановленому законом.

Відповідно до ст. 387 Цивільного кодексу України власник має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним.

Згідно вимог ст. 212 Земельного кодексу України самовільно зайнята земельна ділянка підлягає поверненню власникам землі або землекористувачам без відшкодування затрат, понесених за час незаконного користування ними, з приведення земельних ділянок у придатний для використання стан.

Отже, місцевий господарський суд дійшов підставного висновку про встановлення факту використання відповідачем спірної земельної ділянки, у зв'язку з чим правомірно задовольнили позов прокурора щодо зобов'язання відповідача звільнити самовільно зайняту земельну ділянку, в той час, як суд апеляційної інстанції безпідставно прийшов до висновку про неналежність доказів в підтвердження факту самовільного зайняття земельних ділянок.

За таких обставин, колегія суддів касаційної інстанції погоджується з висновком місцевого господарського суду про те, що відповідач користуватися спірною земельною ділянкою за відсутності правовстановлюючих документів на земельну ділянку, а саме за відсутності обов'язкової державної реєстрації договору оренди земельної ділянки чи інших правовстановлюючих документів, що свідчить про самовільне зайняття відповідачем спірної земельної ділянки, а тому обґрунтовано дійшов висновку про те, що у відповідності до ст. 212 Земельного кодексу України земельні ділянки підлягають поверненню позивачу.

Таким чином, враховуючи наведені положення Законодавства колегія суддів касаційної інстанції погоджується з висновком місцевого господарського суду, який в порядку ст. 43 ГПК України всебічно, повно та об'єктивно розглянув в судовому процесі всі обставини справи та врахував доводи сторін, натомість апеляційний господарський суд не врахував вказаних обставин.

Згідно з ч. 1 ст. 111 10 ГПК України підставою для скасування або зміни рішення місцевого або постанови апеляційного господарського суду є порушення або неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права.

За приписами п. 6 ч. 1 ст. 111 9 касаційна інстанція за результатами розгляду касаційної скарги має право залишити в силі одне із раніше прийнятих рішень або постанов.

За таких обставин, колегія суддів Вищого господарського суду України приходить до висновку, що постанова апеляційного господарського суду від 12.03.2015 року підлягає скасуванню, а рішення господарського суду Харківської області від 03.12.2014 року у справі № 922/3341/14 залишенню без змін.

Судові витрати за розгляд касаційної скарги, відповідно до приписів ст. 49 ГПК України, належить покласти на відповідача.

Керуючись ст. ст. 49, 111 5 , 111 7 , 111 9 - 111 11 Господарського процесуального кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу заступника прокурора Харківської області на постанову Харківського апеляційного господарського суду від 12.03.2015 року у справі № 922/3341/14 задовольнити.

2. Постанову Харківського апеляційного господарського суду від 12.03.2015 року у справі № 922/3341/14 скасувати.

3. Рішення господарського суду Харківської області від 03.12.2014 року у справі № 922/3341/14 залишити без змін.

4. Стягнути з приватного підприємства "Джерело" на користь спеціального фонду Державного бюджету України (рахунок № 31211254700007, банк - ГУ ДКСУ у м. Києві, одержувач - УДКСУ у Печерському районі м. Києва, код банку - 820019, код за ЄДРПОУ - 38004897) 852 (вісімсот п'ятдесят дві) грн. 60 коп. судового збору за розгляд касаційної скарги. Видачу наказу доручити господарському суду Харківської області.

Головуючий суддяІ.П. Ходаківська СуддіГ.М. Фролова О.В. Яценко