Рішення

від 03.06.2015 по справі 911/1680/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Київської області

01032, м. Київ - 32, вул. С.Петлюри, 16тел. 239-72-81

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"03" червня 2015 р. Справа № 911/1680/15

Розглянувши матеріали справи за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ЩИТ-К";

до Товариства з обмеженою відповідальністю "УКРПРОДЛІДЕР";

про стягнення 112714,75 грн.

Суддя Т.П. Карпечкін

В засіданні приймали участь:

від позивача: Яворський А.Б. (довіреність б/н від 08.05.2015 р.);

від відповідача: Пришва В.С. (довіреність б/н від 26.05.2015 р.)

обставини справи:

В провадженні Господарського суду Київської області знаходиться справа за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ЩИТ-К" до Товариства з обмеженою відповідальністю "УКРПРОДЛІДЕР" про стягнення 112714,75 грн. з яких 72606,00 грн. основного боргу, 5619,70 грн. пені, 2906,53 грн. 3 % річних, 31582,52 грн. інфляційних у зв'язку з неналежним виконанням відповідачем своїх зобов'язань за Договором про надання охоронних послуг № 32/12 від 15.06.2012 року.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 20.04.2015 року порушено провадження у справі № 911/1680/15 та призначено справу до розгляду на 12.05.2015 року.

12.05.2015 року через канцелярію суду від відповідача надійшло клопотання б/н від 12.05.2015 року про відкладення розгляду справи.

В судове засідання, яке відбулось 12.05.2015 року представник відповідача не з'явився, вимоги ухвали Господарського суду Київської області від 20.04.2015 року не виконав, у зв'язку з чим розгляд справи відкладався до 26.05.2015 року.

В судовому засіданні 26.05.2015 року судом у відповідності до ст. 77 Господарського процесуального кодексу України оголошувалась перерва в розгляді справи на 03.06.2015 року.

03.06.2015 року через канцелярію від відповідача надійшло клопотання про розстрочку виконання рішення, яке залишене судом без задоволення.

В судовому засіданні 03.06.2015 року представник позивача подав заяву про зменшення суми позовних вимог в частині стягнення основного боргу у зв'язку з частковою сплатою відповідачем після подачі позовної заяви частини боргу на суму 10000,00 грн., в підтвердження чого надав платіжні доручення № 2386 від 21.05.2015 року на суму 4000,00 грн. та № 2387 від 25.05.2015 року на суму 6000,00 грн., решту позовних вимог залишив без змін.

В судовому засіданні 03.06.2015 року позивач позовні вимоги (уточнені) підтримав в повному обсязі.

Відповідач в судовому засіданні 03.06.2015 проти позову не заперечував, письмовий відзив на позов не надав.

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 82 Господарського процесуального кодексу України, рішення прийнято господарським судом за результатами оцінки доказів, поданих сторонами, у нарадчій кімнаті.

Згідно ст. 85 Господарського процесуального кодексу України, після закінчення розгляду справи у судовому засіданні було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представників сторін та дослідивши надані докази, господарський суд,-

встановив:

Як вбачається з матеріалів справи, 15.06.2012 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "ЩИТ-К" (Охорона, позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю "УКРПРОДЛІДЕР" (Замовник, відповідач) було укладено Договір про надання охоронних послуг № 32/12 (далі - Договір), відповідно до п. 1.1 якого Замовник передає, а Охорона приймає під охорону об'єкт, вказаний в дислокації (далі - Об'єкт, Додаток № 1). Вид охорони визначається за згодою Сторін, як інспекторська сторожова служба охорони.

Охорона Об'єкту здійснюється у дні і години, вказані в дислокації (Додаток № 1 до Договору) та згідно регламенту несення служби на постах, вказаних в Додатку № 2. Система охорони Об'єкту та дислокації постів визначається Охороною та узгоджується Замовником у Додатках (п. 1.3 Договору).

Додатком № 1 до Договору Сторони погодили Об'єкт, що охороняється позивачем, а саме Мінімаркет, що знаходиться за адресою: м. Васильків, вул. Володимирська, 57-А та час охорони: з 8 год. 00 хв. до 8 год. 00 хв. Додаток підписаний уповноваженими представниками Сторін та скріплений їх печатками.

Згідно п. 7.1 Договору сума Договору складає 10000,00 грн., в тому числі ПДВ щомісяця.

Відповідно до п. 7.2 Договору сплата Замовником вартості охоронних послуг здійснюється наступним чином:

Строк оплати - щомісячно (п. 7.2.1 Договору). Замовник на підставі Договору до 20-числа кожного місяця сплачує Охороні аванс у розмірі 50 % від вартості послуг у розрахунковому місяці. Остаточний розрахунок за місяць здійснюється Замовником протягом 3 банківських днів від підписання акту виконаних робіт, в строк не пізніше 5-го числа наступного місяця. Розрахунки проводяться у гривні шляхом перерахування коштів на розрахунковий рахунок Охорони (п. 7.2.2 Договору).

Пунктом 7.4 Договору Сторони погодили, що факт надання Замовнику охоронних послуг підтверджується Актом здачі-приймання робіт, який складається щомісячно та затверджується представниками Замовника і Охорони.

Акт здачі-приймання робіт підписується Сторонами в кінці кожного календарного місяця, а також по закінченні терміну дії Договору.

Розділом 9 Договору Сторони визначили, що договір набирає чинності з 15.06.2012 року і діє до 15.06.2013 року. Після закінчення дії Договору якщо Сторони продовжують виконувати його умови, договір вважається поновленим на невизначений термін, але кожна із Сторін має право припинити його дію, попередивши про це другу сторону за 10 діб.

Додатковою угодою № 1 від 01.02.2014 року Сторони домовились починаючи з 01.02.2014 року внести зміни в дислокацію об'єктів - Додаток № 1, де змінили час охорони Об'єкту: з 18 год. 00 хв. до 8 год. 00 хв. (п. 1), та виклали п. 7.1 Договору в наступній редакції «Сума Договору складає 5978,00 грн., в тому числі ПДВ щомісяця» (п. 2).

Додатковою угодою № 2 від 01.04.2014 року Сторони погодили достроково припинити дію Договору починаючи з 01.04.2014 року, у зв'язку з чим 31.03.2014 року вважається останнім днем надання послуг за Договором, (п. 1), з моменту розірвання Договору, обов'язки Виконавця припиняються, а Замовник зобов'язаний провести остаточні розрахунки за отримані послуги, які надані під час дії Договору (п. 2).

На виконання п. 1.1 Договору позивач надав відповідачу послуги з охорони Об'єкту погодженому Сторонами, що підтверджується Актами здачі-приймання робіт (надання послуг) за період липень 2013 року - березень 2014 року: ОУ-0000248 від 31.07.2013 року на суму 10000,00 грн., ОУ-0000281 від 31.08.2013 року на суму 10000,00 грн., ОУ-0000314 від 31.09.2013 року на суму 10000,00 грн., ОУ-0000349 від 31.10.2013 року на суму 10000,00 грн., ОУ-0000384 від 31.11.2013 року на суму 10000,00 грн., ОУ-0000420 від 31.12.2013 року на суму 10000,00 грн., ОУ-0000456 від 31.01.2014 року на суму 10000,00 грн., ОУ-0000248 від 28.02.2014 року на суму 5978,00 грн., ОУ-0000528 від 31.03.2014 року на суму 5978,00 грн., які підписані повноважними представниками сторін та скріплені їх печатками (копії наявні в матеріалах справи).

Незважаючи на положення чинного законодавства України , умов Договору (п. 7.2.1 та 7.2.2) та п. 2 Додаткової угоди № 2 про зобов'язаний провести остаточні розрахунки за отримані послуги, які надані під час дії Договору з моменту розірвання Договору, відповідач своєчасно та в повному обсязі надані послуги не оплатив.

З метою досудового врегулювання спору, позивач надсилав відповідачу Претензію № 38 від 19.12.2014 року, яка залишена останнім без відповіді та задоволення.

Позивач в ході розгляду спору надав докази сплати відповідачем боргу в сумі 10000,00 грн. за платіжними дорученнями № 2386 від 21.05.2015 року на суму 4000,00 грн. та № 2387 від 25.05.2015 року на суму 6000,00 грн., тому згідно уточнених позовних вимог заборгованість відповідача станом на момент прийняття рішення складає 62606,00 грн., що відповідачем не заперечено та не спростовано.

Згідно з ч.1 статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до ч.2 статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Згідно з п.1 ч.2 статті 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Частина 1 статті 626 Цивільного кодексу України передбачає, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Укладений між сторонами Договір за правовою природою є договором про надання послуг, за яким, згідно ст. 901 ЦК України, одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч.1 ст. 202 Господарського кодексу України, ст. 599 Цивільного кодексу України зобов'язання, зокрема, припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Стаття 525 Цивільного кодексу України передбачено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до п. 1 статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Таким чином, за наслідками розгляду спору судом встановлено заборгованість відповідача в сумі 62606,00 грн. , як заявлено в уточнених позовних вимогах. Таким чином, уточнені позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі.

У зв'язку з простроченням відповідачем строків оплати наданих послуг, позивач також заявив в позові вимогу про стягнення з відповідача 5619,70 грн. пені на підставі п. 7.6 Договору, 2906,53 грн. 3 % річних та 31582,52 грн. інфляційних в порядку ст. 625 ЦК України.

У відповідності до ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно зі ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Статтею 549 Цивільного кодексу України встановлено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (ч. 3 ст. 549 Цивільного кодексу України).

Відповідно до п. 6 ст. 231 Господарського кодексу України штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами. Відповідно до ст. 1 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочення платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня, що передбачено ст. 3 зазначеного Закону.

Нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не передбачено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано (ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України).

Згідно п. 7.6 Договору у разі затримки (прострочення) платежу, передбаченим п. 7.2.3 Договору, Охорона нараховує Замовнику пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожний день прострочення платежу.

Згідно наданого позивачем розрахунку, пеня нарахована на заявлену суму боргу в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що відповідає вимогам ст. 549 Цивільного кодексу України, п. 6 ст. 232 Господарського кодексу України, Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань», тому підлягає задоволенню.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Судом досліджено та встановлено, що позивачем нараховані 3 % річних та інфляційні по кожному періоду на фактичні суми заборгованості, існування яких у відповідні періоди відповідачем не заперечено та не спростовано.

Враховуючи встановлені судом обставини щодо наявності заборгованості відповідача та фактів прострочення платежів, суд дійшов висновку про правомірність вимог позивача про стягнення 3 % річних та інфляційних.

Однак, судом було виявлено помилки в наданому позивачем розрахунку, зокрема, помилки в нарахуванні 3 % річних та інфляційних, оскільки позивачем помилково 3 % річних нараховувались наростаючим підсумком, а не на кожну суму окремо згідно актів здачі-приймання робіт та арифметичні помилки в нарахуванні інфляційних. Судом було здійснено правильний розрахунок 3 % річних, згідно з якими з відповідача підлягає стягненню 350,24 грн. 3 % річних, інфляційні підлягають задоволенню в заявленому розмірі.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підстави своїх вимог і заперечень.

Проаналізувавши вищезазначені норми чинного законодавства України, повно та всебічно розглянувши матеріали справи господарський суд дійшов висновку, що позовні вимоги (уточнені) підлягають частковому задоволенню в сумі 62606,00 грн. основного боргу, 5619,70 грн. пені, 350,24 грн. 3 % річних та 31582,52 грн. інфляційних. В решті позов задоволенню не підлягає.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, відповідач має відшкодувати позивачу витрати по сплаті судового збору пропорційно задоволеним позовних вимогам (уточненим).

Керуючись ст. ст. 22, 33, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд Київської області, -

вирішив:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "УКРПРОДЛІДЕР" (08600, Київська область, м. Васильків, вул. Володимирська, 57-А, код 38097541) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ЩИТ-К" (01005, м. Київ, Голосіївський район, вул. Івана Федорова, 10, код 32589246) 62606 грн. (шістдесят дві тисячі шістсот шість гривень) 00 коп. основного боргу, 5619 грн. (п'ять тисяч шістсот дев'ятнадцять гривень) 70 коп. пені, 350 грн. (триста п'ятдесят гривень) 24 коп. 3 % річних та 31582 грн. (тридцять одна тисяча п'ятсот вісімдесят дві гривні) 52 коп. інфляційних та 1781 грн. (одна тисяча сімсот вісімдесят одна гривня) 53 коп. витрат по сплаті судового збору.

Наказ видати після набрання судовим рішенням законної сили.

3. В решті позову відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено: 11.06.2015 р.

Суддя Т.П. Карпечкін