Рішення

від 09.06.2015 по справі 912/4427/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КІРОВОГРАДСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Кіровоградської області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 червня 2015 рокуСправа № 912/4427/14 Господарський суд Кіровоградської області у складі: головуючого судді Шевчук О.Б., суддів Балика В.М. та Наливайко Є.М. розглянув у відкритому судовому засіданні справу № 912/4427/14

за позовом прокурора Кіровоградського району в інтересах держави, уповноваженими органами якої виступають:

І - Кіровоградська обласна державна адміністрація, м. Кіровоград (надалі - Кіровоградська ОДА)

ІІ - Головне управління Держземагентства у Кіровоградській області, м. Кіровоград

до відповідачів:

І - Приватного підприємство "СТ-Сервіс", м. Кіровоград

ІІ - Кіровоградської районної державної адміністрації, м. Кіровоград (надалі - Кіровоградська РДА)

про визнання недійсним розпорядження, договору оренди землі, зобов'язання повернути земельну ділянку,

за участю представників:

від прокуратури - Боруш А.О., наказ № 45 ц від 15.01.2015, прокурор відділу представництва інтересів громадян і держави в судах управління представництва, захисту інтересів громадян та держави в суді прокуратури Кіровоградської області;

від відповідача І - Губін Д.А., від 10.03.2015.

Прокурор Кіровоградського району Кіровоградської області звернувся до господарського суду з позовною заявою, яка містить вимоги наступного змісту:

- визнати недійсним розпорядження голови Кіровоградської РДА № 399-р від 31.07.2006 в частині надання дозволу на розробку проектів землеустрою щодо відведення земельної ділянки, які передаються в оренду, строком на 15 років Приватному підприємству "СТ - Сервіс", на території Обознівської сільської ради Кіровоградського району загальною площею 0,65 га;

- визнати недійсним розпорядження голови Кіровоградської РДА № 500 від 25.09.2006 в частині внесених змін, а саме: внесених змін та доповнень до розпорядження № 399 від 31.07.2006: після слів "загальною площею 0,65 га доповнити словами: "у тому числі 0,65 чагарників" та слова: "для розміщення баз відпочинку" змінити словами: "для культурно-оздоровчих цілей";

- визнати недійсним розпорядження голови Кіровоградської РДА № 122 від 13.03.2007, яким внесено зміни до розпорядження № 500 від 25.09.2006, а саме: "загальна площа 0,65 га" доповнено словами: "у тому числі: 0,65 га чагарників" виключено та викладено у такій редакції: "загальна площа 2,38 га, у тому числі пасовищ 0,77 га, чагарників 1,35 га, під господарськими шляхами і прогонами 0,26 га";

- визнати недійсним розпорядження голови Кіровоградської РДА № 739 від 29.10.2008, яким затверджено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки, акта визначення збитків та передачу земельної ділянки в оренду Приватному "СТ - Сервіс" в оренду терміном на 15 років земельні ділянки 2,38 га;

- визнати недійсним договір оренди землі, укладений між Кіровоградською районною державною адміністрацією та Приватним підприємством "СТ - Сервіс" 30.04.2009;

- зобов'язати Приватне підприємство "СТ - Сервіс" повернути Кіровоградській ОДА земельну ділянку загальною площею 2,38 га, у тому числі: чагарники - 1,35 га, пасовища - 0,77 га, під господарськими шляхами та прогонами - 0,26 га для культурно-оздоровчих цілей із земель водного фонду, що перебувають у запасі державної власності на території Обознівської сільської ради Кіровоградського району Кіровоградської області вартістю 80444,00 грн, шляхом складання акту прийому-передачі з покладанням на відповідачів судових витрат.

Ухвалою від 01.12.2014 господарським судом прийнято до розгляду позову заяву, порушено провадження у справі №912/4427/14, справу призначено до розгляду у судовому засіданні та витребувано від сторін необхідні докази.

У зв'язку з неподанням витребуваних доказів, необхідністю витребування нових доказів та зважаючи на зміну складу суду ухвалами від 13.01.2015, від 28.01.2015, від 10.02.2015, від 12.02.2015, від 10.03.2015, від 31.03.2015, від 28.04.2015, від 22.05.2015 та від 03.06.2015 розгляд даної справи неодноразово відкладався на підставі статті 77 Господарського процесуального кодексу України.

В ході вирішення даного спору 06.03.2015 до господарського суду прокурором подано заяву про зміну позовних вимог в порядку статті 22 Господарського процесуального кодексу України. Відповідно до цієї заяви прокурор відмовився від позову в частині:

- визнання недійсним розпорядження голови Кіровоградської РДА № 399-р від 31.07.2006 в частині надання дозволу на розробку проектів землеустрою щодо відведення земельної ділянки, які передаються в оренду, строком на 15 років Приватному підприємству "СТ - Сервіс", на території Обознівської сільської ради Кіровоградського району загальною площею 0,65 га;

- визнання недійсним розпорядження голови Кіровоградської РДА № 500 від 25.09.2006 в частині внесених змін, а саме: внесених змін та доповнень до розпорядження № 399 від 31.07.2006: після слів "загальною площею 0,65 га доповнити словами: "у тому числі 0,65 чагарників" та слова: "для розміщення баз відпочинку" змінити словами: "для культурно-оздоровчих цілей";

- визнання недійсним розпорядження голови Кіровоградської РДА № 122 від 13.03.2007, яким внесено зміни до розпорядження № 500 від 25.09.2006, а саме: "загальна площа 0,65 га" доповнено словами: "у тому числі: 0,65 га чагарників" виключено та викладено у такій редакції: "загальна площа 2,38 га, у тому числі пасовищ 0,77 га, чагарників 1,35 га, під господарськими шляхами і прогонами 0,26 га".

Відповідно до цієї заяви прокурор просить:

- визнати недійсним розпорядження голови Кіровоградської РДА № 739 від 29.10.2008, яким затверджено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки, акта визначення збитків та передачу земельної ділянки в оренду Приватному "СТ - Сервіс" в оренду терміном на 15 років земельні ділянки 2,38 га; визнати недійсним договір оренди землі, укладений між Кіровоградською районною державною адміністрацією та Приватним підприємством "СТ - Сервіс" 30.04.2009; та зобов'язати Приватне підприємство "СТ - Сервіс" повернути Головному управлінню Держземагентства в Кіровоградській області земельну ділянку загальною площею 2,38 га, у тому числі: чагарники - 1,35 га, пасовища - 0,77 га, під господарськими шляхами та прогонами - 0,26 га для культурно-оздоровчих цілей із земель водного фонду, що перебувають у запасі державної власності на території Обознівської сільської ради Кіровоградського району Кіровоградської області вартістю 80444,00 грн, шляхом складання акту прийому-передачі з покладанням на відповідачів судових витрат.

Позивачі підтримали подану прокурором заяву щодо відмови від частини позовних вимог та щодо зміни позовних вимог.

Ухвалою від 28.04.2015 господарський суд прийняв відмову прокурора Кіровоградського району Кіровоградської області та позивачів від позову в частині позовних вимог щодо:

- визнання недійсним розпорядження голови Кіровоградської РДА № 399 р від 31.07.2006 в частині надання дозволу на розробку проектів землеустрою щодо відведення земельної ділянки, які передаються в оренду, строком на 15 років Приватному підприємству "СТ - Сервіс", на території Обознівської сільської ради Кіровоградського району загальною площею 0,65 га;

- визнання недійсним розпорядження голови Кіровоградської РДА № 500 від 25.09.2006 в частині внесених змін, а саме: внесених змін та доповнень до розпорядження № 399 від 31.07.2006: після слів "загальною площею 0,65 га доповнити словами: "у тому числі 0,65 чагарників" та слова: "для розміщення баз відпочинку" змінити словами: "для культурно-оздоровчих цілей";

- визнання недійсним розпорядження голови Кіровоградської РДА № 122 від 13.03.2007, яким внесено зміни до розпорядження № 500 від 25.09.2006 року, а саме: "загальна площа 0,65 га" доповнено словами: "у тому числі: 0,65 га чагарників" виключено та викладено у такій редакції: "загальна площа 2,38 га, у тому числі пасовищ 0,77 га, чагарників 1,35 га, під господарськими шляхами і прогонами 0,26 га", припинив провадження у справі в цій частині на підставі пункту 4 частини 1 статті 80 Господарського процесуального кодексу України, та продовжив розгляд решти позовних вимог в загальному порядку.

Обґрунтовуючи позовні вимоги в частині визнання недійсним розпорядження голови Кіровоградської РДА № 739 від 29.10.2008, яким затверджено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки, акта визначення збитків та передачу земельної ділянки в оренду Приватному підприємству "СТ - Сервіс" в оренду терміном на 15 років земельні ділянки 2,38 га, визнання недійсним договору оренди землі, укладеного між Кіровоградською районною державною адміністрацією та Приватним підприємством "СТ - Сервіс" 30.04.2009, та зобов'язання Приватного підприємства "СТ - Сервіс" повернути Головному управлінню Держземагентства в Кіровоградській області земельну ділянку загальною площею 2,38 га, у тому числі: чагарники - 1,35 га, пасовища - 0,77 га, під господарськими шляхами та прогонами - 0,26 га для культурно-оздоровчих цілей із земель водного фонду, що перебувають у запасі державної власності на території Обознівської сільської ради Кіровоградського району Кіровоградської області вартістю 80444,00 грн, шляхом складання акту прийому-передачі, прокурор зазначає, зокрема, про те, що спірна земельна ділянка є державною власністю, знаходиться за межами населеного пункту та передана ПП "СТ - Сервіс" для культурно-оздоровчих потреб. Відповідно до вимог частини 4 статті 122, частини 1 статті 124 Земельного кодексу України (тут і надалі - в редакції, яка була чинна на момент виникнення спірних правовідносин) повноваження щодо відведення земельних ділянок для цих потреб належали виключно Кіровоградській обласній державній адміністрації, тому розпорядження голови Кіровоградської РДА № 739-р від 29.10.2008 в цій частині прийняте з перевищенням наданих законом повноважень. Вказані обставини свідчать про те, що Кіровоградською РДА при винесенні спірного розпорядження та укладенні спірного договору оренди перевищено повноваження, визначені законодавством, що відповідно до статей 203, 215 Цивільного кодексу України є підставою недійсності такого правочину. З огляду на недійсність спірного договору оренди землі ПП "СТ - Сервіс" зобов'язане повернути земельну ділянку загальною площею 2,38 га Головному управлінню Держземагентства в Кіровоградській області.

Як вже зазначалось господарським судом, позивачами підтримано позов прокурора з урахуванням заяви про зміну позовних вимог.

Відповідач І в своїх поясненнях вимоги прокурора заперечив та просить відмовити в задоволенні позову повністю. Обґрунтовуючи свої доводи, ПП "СТ-Сервіс" посилається, зокрема, на те, що в позові не зазначено, яке саме право позивачів порушено і в чому відбулося таке порушення, яких втрат зазнали позивачі внаслідок такого порушення, тощо, відтак пред'явлення позову є необґрунтованим. Відповідач І стверджує, що ПП "СТ-Сервіс" має речове право на - спірну земельну ділянку та правомірно користується нею, а тому при вирішенні даного спору мають бути враховані судові рішення Європейського Суду з прав людини, зокрема, рішення від 26.03.2013 у справі Рисовський проти України, в якому Європейський Суд зауважив, що потреба виправити минулу "помилку" не повинна непропорційним чином втручатися в нове право, набуте особою, яка покладалася на легітимність добросовісних дій державного органу (рішення у справі "Пінкова та Пінк проти Чеської Республіки" (РіпсоуаапсіРіпс V. іпеСгеспКериЬііс), заява № 36548/97, п. 58, ЕСНК 2002-УШ).

В ході вирішення спору у даній справі відповідачем І подано до господарського суду два клопотання про залишення позову без розгляду на підставі пунктів 1, 5 частини 1 статті 81 Господарського процесуального кодексу України з огляду на те, що прокурором у позовній заяві не вказано обставин, пов'язаних з порушенням інтересів держави або з обґрунтуванням необхідності захисту таких інтересів, а також з огляду на неподання прокурором та позивачами витребуваних судом доказів.

Крім того, відповідачем І 10.03.2015 подано до суду клопотання про застосування судом позовної давності та відмову в задоволенні позову з підстав її пропуску.

Відповідач ІІ також вимоги прокурора та позивачів не визнав, стверджуючи, що спірне розпорядження приймалось Кіровоградською РДА в межах повноважень цього органу. А тому, за висновком відповідача ІІ, відсутні підстави для визнання його недійсним, а також відсутні підстави для визнання недійсним спірного договору оренди земельної ділянки та повернення цієї земельної ділянки Головному управлінню Держземагентства у Кіровоградській області. При цьому відповідач ІІ наполягає на тому, що спірна земельна ділянка відноситься до земель водного фонду, а не до земель сільськогосподарського призначення.

Розглянувши наявні матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до статті 121 Конституції України на прокуратуру покладається представництво інтересів громадянина або держави в суді у випадках, визначених законом.

За статтею 36-1 Закону України "Про прокуратуру" підставою представництва в суді інтересів держави є наявність порушень або загрози порушень інтересів держави.

Статтею 14 Конституції України встановлено, що земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави.

Згідно з абзацом четвертим частини першої статті 2 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд порушує справи за позовами прокурорів, які звертаються до господарського суду в інтересах держави. Частиною другою згаданої статті передбачено, що у позовній заяві прокурор самостійно визначає, в чому полягає порушення інтересів держави, та обґрунтовує необхідність їх захисту, а також вказує орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах, за відсутності ж такого органу або відсутності у нього повноважень зазначає про це в позовній заяві.

У статті 29 Господарського процесуального кодексу України визначено повноваження прокурора як учасника судового процесу у позовному провадженні, та передбачено, що у разі прийняття господарським судом позовної заяви, поданої прокурором в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, або в інтересах громадянина зазначений орган чи громадянин набуває статусу позивача, а в разі прийняття господарським судом позовної заяви, поданої прокурором в інтересах держави, в якій зазначено про відсутність органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, або про відсутність у такого органу повноважень щодо звернення до господарського суду, прокурор набуває статусу позивача і як такий зазначається у позовній заяві.

Господарський суд повинен оцінювати правильність визначення прокурором органу, на який державою покладено обов'язок щодо здійснення конкретних функцій у правовідносинах, пов'язаних із захистом інтересів держави.

Інтереси держави мають чітко формулюватися й умотивовуватися прокурором.

Звернувшись до господарського суду з позовом у даній справі, прокурор Кіровоградського району послався, зокрема, на те, що в силу вимог частини 5 статті 122 Земельного кодексу України передача земель водного фонду державної форми власності за межами населених пунктів для культурно - оздоровчих потреб відноситься до компетенції Кіровоградської обласної державної адміністрації. А тому прийняття спірного розпорядження Кіровоградською РДА, порушує право Кіровоградської ОДА розпоряджатись спірною земельною ділянкою.

Обґрунтовуючи порушення інтересів держави в особі Головного управління Держземагентства у Кіровоградській області, прокурор посилається на те, що з 01.01.2013 розпорядником сільськогосподарських земель державної форми власності є держава в особі саме Головного управління Держземагентства у Кіровоградській області.

Господарський суд погоджується з доводами прокурора щодо порушення інтересів держави в особі Кіровоградської ОДА. Між тим, з доводами прокурора щодо порушення інтересів держави в особі Головного управління Держземагентства у Кіровоградській області, неможливо погодитися.

Як вбачається із матеріалів справи розпорядженням голови Кіровоградської РДА №399-р від 31.07.2006 надано дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 0,65 га, яка передається в оренду строком на 15 років ПП "СТ - Сервіс" для розміщення бази відпочинку із земель водного фонду на території Обознівської сільської ради.

До вказаного розпорядження розпорядженням голови Кіровоградської РДА №500-р від 25.09.2006 року внесено зміни, а саме: після слів "загальною площею 0,65 га" доповнено словами: "у тому числі 0,65 чагарників" та слова: "для розміщення бази відпочинку" замінено словами : "для культурно-оздоровчих цілей".

Крім того, розпорядженням голови Кіровоградської РДА №122-р від 13.03.2007 року знову внесено зміни до розпорядження №500-р від 25.09.2006 року, а саме слова: "загальна площа 0,65 га" доповнено словами: "у тому числі : 0,65 га чагарників" виключено та викладено у такій редакції: "загальна площа 2,38 га, у тому числі пасовищ 0,77 га, чагарників 1,35 га, під господарськими шляхами і прогонами 0,26 га".

У подальшому розпорядженням голови Кіровоградської РДА №739-р від 29.10.2008 затверджено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки ПП "СТ - Сервіс" в оренду терміном на 15 років для культурно-оздоровчих цілей із земель водного фонду (запас) на території Обознівської сільської ради Кіровоградського району Кіровоградської області; затверджено акт визначення збитків власникам землі та землекористувачам, пов'язаних з вилученням земельної ділянки; та передано в оренду ПП "СТ - Сервіс" земельну ділянку загальною площею 2,3800 га, у тому числі: 1,3500га - чагарники, 0,7700 га - пасовища, 0,2600 га - під господарськими шляхами та прогонами терміном на 15 років для культурно-оздоровчих цілей із земель водного фонду, що перебувають у запасі державної власності на території Обознівської сільської ради Кіровоградського району Кіровоградської області.

На підставі розпорядження №739-р 30.04.2009 між Кіровоградською РДА (орендодавець) та ПП "СТ - Сервіс" (орендар) укладено договір оренди землі (надалі - Договір), за умовами якого орендодавець надає, а орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку для культурно - оздоровчих цілей із земель водного фонду, що перебувають у запасі державної власності на території Обознівської сільської ради Кіровоградського району Кіровоградської області.

Відповідно до пункту 2 Договору в оренду передано земельні ділянки загальною площею 2,38 га, у тому числі: чагарники-1,35 га, пасовища - 0,77 га, під господарськими шляхами та прогонами - 0,26 га.

Договір укладено терміном на 15 років, починаючи з дати його державної реєстрації (пункт 8 договору).

Згідно з пунктами 15, 16 Договору земельна ділянка передається в оренду для культурно - оздоровчих цілей; цільове призначення земельних ділянок - землі водного фонду.

Договір зареєстрований у Кіровоградському районному відділі КРФ ДП ЦДЗК, про що у Державному реєстрі земель вчинено запис: 13 серпня 2009 за № 090937200030.

Прокурор оспорює розпорядження №739-р та дійсність договору оренди землі, вказуючи на перевищення повноважень Кіровоградської РДА при їх прийнятті та укладенні.

Вирішуючи спір в частині визнання недійсним спірного розпорядження, господарський суд враховує положення статті 3 Земельного кодексу України, відповідно до якої земельні відносини регулюються Конституцією України, цим Кодексом, а також прийнятими відповідно до них нормативно-правовими актами.

Відповідно до статті 116 Земельного кодексу України (тут і надалі в редакції, яка діяла на момент виникнення спірних правовідносин) громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом, або за результатами аукціону.

Пунктом 12 розділу Х "Перехідні положення" Земельного кодексу України визначено, що до розмежування земель державної та комунальної власності повноваження щодо розпорядження землями (крім земель, переданих у приватну власність, та земель, зазначених в абзаці третьому цього пункту) в межах населених пунктів здійснюють відповідні сільські, селищні, міські ради, а за межами населених пунктів - відповідні органи виконавчої влади.

Повноваження органів виконавчої влади щодо передачі земельних ділянок у користування передбачено статтею 122 Земельного кодексу України.

Так, пунктом "в" частини 3 цієї статті передбачено повноваження районних державних адміністрацій щодо передачі на їх території земельних ділянок із земель державної власності у власність або у користування у межах сіл, селищ, міст районного значення для всіх потреб та за межами населених пунктів для будівництва об'єктів, пов'язаних з обслуговуванням жителів територіальної громади району (шкіл, закладів культури, лікарень, підприємств торгівлі тощо) з урахуванням вимог частини шостої цієї статті, крім випадків визначених частиною сьомою цієї статті.

Відповідно до частини 4 цієї статті обласні державні адміністрації передають земельні ділянки на їх території із земель державної власності у власність або у користування у межах міст обласного значення та за межами населених пунктів для всіх потреб, крім випадків, визначених частинами третьою, сьомою цієї статті.

Частиною 1 статті 124 Земельного кодексу України встановлено, що передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки (у разі продажу права оренди) шляхом укладення договору оренди земельної ділянки.

Відповідно до частини 2 цієї статті передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється за результатами проведення земельних торгів, крім випадків, встановлених частинами другою, третьою статті 134 цього Кодексу.

В силу вимог частини 1 статті 134 Земельного кодексу України земельні ділянки державної чи комунальної власності або права на них (оренда, суперфіцій, емфітевзис), у тому числі з розташованими на них об'єктами нерухомого майна державної або комунальної власності, підлягають продажу окремими лотами на конкурентних засадах (земельних торгах), крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.

Поряд з цим абзацом 3 пункту 1 розділу Х "Перехідні положення" Земельного кодексу України (пункт 1 розділу X доповнено абзацом третім згідно із Законом N 509-VI від 16.09.2008) передбачено, що у разі прийняття відповідними органами рішення про погодження місця розташування об'єкта або про надання дозволу на розроблення проекту відведення земельної ділянки до 1 січня 2008 року передача в оренду таких земельних ділянок із земель державної та комунальної власності здійснюється без проведення земельних торгів (аукціонів).

Відповідно до пункту 3 розділу ІІ "Прикінцеві положення" Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо сприяння будівництву" 509-VI від 16 вересня 2008 року (в редакції, яка діяла на момент виникнення спірних правовідносин) прийняті і не виконані до набрання чинності цим Законом рішення відповідних органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування про погодження місця розташування об'єкта або про надання дозволу на розроблення проекту відведення земельної ділянки зберігають чинність протягом двох років з дня набрання чинності цим Законом.

Отже, за наявності чинних розпоряджень голови Кіровоградської РДА № 399-р від 31.07.2006 №500-р від 25.09.2006 та №122-р від 13.03.2007, якими надано дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 2,38 га, яка передається в оренду строком на 15 років ПП "СТ - Сервіс" для культурно - оздоровчих цілей із земель водного фонду на території Обознівської сільської ради, Приватне підприємство "СТ - Сервіс" мало право на отримання цієї земельної ділянки в оренду без проведення земельних торгів.

Поряд з цим, як вбачається зі змісту статті 122 Земельного кодексу України, вказаною нормою обмежується обсяг цивільної дієздатності районних державних адміністрації в частині передачі у власність або у користування земельних ділянок шляхом визначення переліку цільового використання земель. При цьому повноваження районної державної адміністрації щодо розпорядження земельними ділянками, які знаходяться за межами населених пунктів їхньої території обмежуються цілями використання таких земельних ділянок, а саме: сільськогосподарське використання, ведення водного господарства, а також будівництво таких об'єктів, які пов'язані з обслуговуванням жителів відповідних територіальних громад району.

Господарський суд також враховує, що до об'єктів, які пов'язані з обслуговуванням жителів територіальних громад, можуть належати такі, що мають призначення щодо забезпечення соціально-економічних, культурних, оздоровчих або інших потреб жителів району, однаковим задоволенням потреб жителів відповідної територіальної громади, для чого органами місцевого самоврядування здійснюється стратегічне планування та прогнозування соціально-економічного розвитку даної території, що супроводжується в тому числі складанням інвестиційного паспорту з відображенням соціально-економічних, культурних, оздоровчих або інших потреб жителів відповідної територіальної громади, необхідність інвестицій та можливі інвестиційні ризики з урахуванням характерних властивостей даної території. Відтак, за наслідком будівництва відповідних об'єктів забезпечується необхідний рівень соціально-економічної стабільності, сприяння розвитку тих форм економічної діяльності і зайнятості, які узгоджуються з існуючими ресурсними можливостями громади, покращенням її життєвих стандартів.

Проте, відповідачами не доведено та не підтверджено належними доказами, як того вимагають положення статей 33, 34 Господарського процесуального кодексу України, того, що спірна земельна ділянка надавалась відповідачу І саме для будівництва об'єктів, які пов'язані з обслуговуванням жителів відповідної територіальної громади району.

Дослідивши обставини і зібрані у справі докази, господарський суд установив, що спірна земельна ділянка, яка знаходиться за межами населеного пункту на території Обознівської сільської ради, передавалась в оренду ПП "СТ-Сервіс" для культурно-оздоровчих цілей із земель водного фонду. Тобто такої мети використання земельної ділянки як будівництво об'єктів, які пов'язані з обслуговуванням жителів відповідної територіальної громади району спірним розпорядженням Кіровоградської РДА не передбачено.

Таким чином, оскільки спірна земельна ділянка загальною площею 2,38 га із земель водного фонду на території Обознівської сільської ради Кіровоградського району Кіровоградської області передавалася в оренду ПП "СТ-Сервіс" для культурно-оздоровчих цілей, а відповідно до норм чинного на той час законодавства, повноваження по розпорядженню цією земельною ділянкою належали Кіровоградській обласній державній адміністрації, то Кіровоградська районна державна адміністрація, яка видала оспорюване розпорядження, діяла з перевищенням наданих їй повноважень.

Частиною 2 статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до статті 15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Одним із способів захисту цивільних прав та інтересів може бути визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб.

Згідно частини 1 статті 21 Цивільного кодексу України, суд визнає незаконним та скасовує правовий акт індивідуальної дії, виданий органом державної влади, органом влади Автономної Республіки Крим або органом місцевого самоврядування, якщо він суперечить актам цивільного законодавства і порушує цивільні права або інтереси.

Відповідно до пункту 2 Роз'яснення Вищого арбітражного суду від 26.01.2000 № 02-5/35 "Про деякі питання практики вирішення спорів, пов'язаних з визнанням недійсними актів державних чи інших органів" підставами для визнання акта недійсним є невідповідність його вимогам чинного законодавства та/або визначеній законом компетенції органу, який видав цей акт. Обов'язковою умовою визнання акта недійсним є також порушення у зв'язку з прийняттям відповідного акта прав та охоронюваних законом інтересів підприємства чи організації - позивача у справі. Якщо за результатами розгляду справи факту такого порушення не встановлено, у господарського суду немає правових підстав для задоволення позову.

Недодержання вимог правових норм, які регулюють порядок прийняття акта, у тому числі стосовно його форми, строків прийняття тощо, може бути підставою для визнання такого акта недійсним лише у тому разі, коли відповідне порушення спричинило прийняття неправильного акта. Якщо ж акт в цілому узгоджується з вимогами чинного законодавства і прийнятий відповідно до обставин, що склалися, тобто є вірним по суті, то окремі порушення встановленої процедури прийняття акта не можуть бути підставою для визнання його недійсним, якщо інше не передбачено законодавством.

Оскільки розпорядження голови Кіровоградської районної державної адміністрації №739-р від 29.10.2008 "Про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, акта визначення збитків та передачу земельної ділянки в оренду" видане з перевищенням повноважень, таке розпорядження порушує права та охоронювані законом інтереси Кіровоградської обласної державної адміністрації, як органу уповноваженого здійснювати розпорядження спірною земельною ділянкою, таке розпорядження підлягає визнанню недійсним. Отже позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню господарським судом.

Вирішуючи спір в частині визнання недійсним Договору, господарський суд враховує, що відповідно до статті 215 Цивільного кодексу України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Згідно статті 203 Цивільного кодексу України, зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Оскільки спірний Договір укладений відповідачами з порушенням вимог статті 122 Земельного кодексу України, такий договір підлягає визнанню недійсним відповідно до вимог статті 215 Цивільного кодексу України.

Відповідно до вимог статті 236 Цивільного кодексу України нікчемний правочин або правочин, визнаний судом недійсним, є недійсним з моменту його вчинення. Якщо за недійсним правочином права та обов'язки передбачалися лише на майбутнє, можливість настання їх у майбутньому припиняється.

Поряд з цим, господарський суд вважає за необхідне зазначити, що в силу вимог частини 3 статті 207 Господарського кодексу України, пункту 2.29 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 17.05.2011 № 7 "Про деякі питання практики розгляду справ у спорах, що виникають із земельних відносин" та пункту 2.7. постанови пленуму Вищого господарського суду України № 11 від 29.05.2013 "Про деякі питання визнання право чинів (господарських договорів) недійсними" зобов'язання за спірним Договором можуть бути припинені лише на майбутнє, тобто з моменту набрання чинності рішенням господарського суду у даній справі.

З огляду на викладене позов прокурора в частині визнання недійсним Договору є обґрунтованим та підлягає задоволенню в повному обсязі.

Вирішуючи спір в частині зобов'язання ПП "СТ-Сервіс" повернути Головному управлінню Держземагентства у Кіровоградській області земельну ділянку загальною площею 2,38 га, у тому числі: чагарники - 1,35 га, пасовища - 0,77 га, під господарськими шляхами та прогонами - 0,26 га надану для культурно - оздоровчих цілей із земель водного фонду, що перебувають у запасі державної власності на території Обознівської сільської ради Кіровоградського району Кіровоградської області вартістю 80444,00 грн, шляхом складання акту прийому - передач, господарський суд враховує наступне.

Відповідно до частини четвертої статті 122 Земельного кодексу України повноваження щодо передачі земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності, крім випадків, визначених частиною восьмою цієї статті, у власність або у користування для всіх потреб належать Центральному органу виконавчої влади з питань земельних ресурсів у галузі земельних відносин та його територіальним органам.

Згідно пункту 1 Положення про Державне агентство земельних ресурсів України, затвердженого Указом Президента України від 08.04.2011 № 445/2011, Державне агентство земельних ресурсів України (Держземагентство України) є центральним органом виконавчої влади з питань земельних ресурсів та топографо-геодезичної і картографічної діяльності, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра аграрної політики та продовольства України, входить до системи органів виконавчої влади і забезпечує реалізацію державної політики у сфері земельних відносин та топографо-геодезичної і картографічної діяльності.

З огляду на викладене, Держземагентство України та його територіальні органи, мають право розпоряджатись лише земельними ділянками сільськогосподарського призначення державної власності.

Однак, ті докази, які містяться в матеріалах справи свідчать про те, що в оренду ПП "СТ-Сервіс" передавалась земельна ділянка із земель водного фонду.

Поряд з цим, прокурором та позивачами не доведено, що та не підтверджено належними доказами, що спірна земельна ділянка відноситься до земель сільськогосподарського призначення.

Тому господарський суд прийшов до висновку, що спірна земельна ділянка, яка відноситься до земель водного фонду, не може бути повернуто органу, який не уповноважений розпоряджатись такими землями.

Отже в задоволенні позову в частині повернення спірної земельної ділянки Головному управлінню Держземагентства у Кіровоградській області слід відмовити.

Таким чином, позовні вимоги прокурора підлягають задоволенню частково: в частині визнання недійсними спірних розпорядження та Договору; в частині повернення спірної земельної ділянки в задоволенні позову слід відмовити.

За викладених обставин клопотання відповідача ІІ про залишення позову без розгляду не підлягають задоволенню господарським судом.

Господарський суд враховує також те, що відповідачем ІІ на підставі частини 3 статті 267 Цивільного кодексу України заявлено про застосування позовної давності при вирішенні даної справи.

Обґрунтовуючи пропуск прокурором та позивачами позовної давності відповідач посилається, зокрема, на те, що позивачі могли довідатись про спірне розпорядження та укладення спірного договору, так як Договір зареєстровано 13.08.2009 в державному реєстрів земель.

Вирішуючи питання про застосування позовної давності, господарський суд враховує, що у Цивільному кодексі України встановлено як загальну, тривалістю у три роки (стаття 257), так і спеціальну позовну давність (стаття 258), скорочену або більш тривалу порівняно із загальною.

Статтею 260 Цивільного кодексу України встановлено, що позовна давність обчислюється за загальними правилами визначення строків, встановленими статтями 253-255 цього Кодексу.

Строк позовної давності обчислюється окремо щодо основної і щодо кожної додаткової вимоги. Відтак можливий сплив позовної давності щодо додаткової вимоги, тоді як за основною вимогою позовна давність триватиме.

Початок перебігу позовної давності визначається за правилами статті 261 Цивільного кодексу України, частиною 1 якої встановлено, що перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

Таким чином, враховуючи вимоги цієї статті, вирішальним, при з'ясуванні питання пропуску прокурором Кіровоградського району позовної давності у даній справі, є те, коли саме позивачам стало відомо про невідповідність вимогам чинного законодавства спірного рішення та Договору.

Із матеріалів справи вбачається, що прокурор міг дізнатися про незаконність спірних розпорядження та Договору у вересні-жовтні 2014 року, але не раніше 18.09.2014, тобто після отримання від прокуратури Кіровоградської області завдання про проведення перевірок додержання земельного законодавства під час надання та забудови земель водного фонду і рекреаційного призначення, здійснення державного контролю у цій сфері (т.2, а.с. 104-110). За змістом пояснення Кіровоградської ОДА, остання дізналась про незаконність спірних розпорядження та Договору лише після звернення до господарського суду.

Оцінюючи доводи учасників судового процесу щодо пропуску позовної давності, господарський суд прийшов до висновку, що позовна давність для звернення з позовом у даній справі не сплила.

В будь-якому випадку господарському суду не надано належних доказів на підтвердження того, коли прокурор та позивачі могли дізнатись про порушене право.

Крім того, господарський суд враховує, що пунктом 4 статті 268 Цивільного кодексу України (в редакції, чинній на момент прийняття спірного рішення) встановлено, що позовна давність не поширюється на вимогу власника або іншої особи про визнання незаконним правового акта органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, яким порушено його право власності або інше речове право.

Законом України "Про внесення змін до деяких законів України щодо вдосконалення порядку здійснення судочинства" № 4176-VI від 20.12.2011 внесені зміни, зокрема, і до Цивільного кодексу України та згідно із підпунктом 2 пункту 2 цього Закону пункт 4 статті 268 Цивільного кодексу України виключено.

Пунктом 1 Прикінцевих та перехідних положень вказаного Закону встановлено, що він набирає чинності з дня, наступного за днем його опублікування, а саме -15.01.2012.

При цьому, пунктом 5 Прикінцевих та перехідних положень вказаного Закону встановлено, що протягом трьох років з дня набрання чинності цим Законом особа має право звернутися до суду з позовом, зокрема, про визнання незаконним правового акта органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, яким порушено право власності або інше речове право особи.

Тобто, навіть якби прокурор та позивачі дізналися про невідповідність спірного розпорядження у 2008 році, станом на день звернення з позовом про визнання такого розпорядження недійсним позовна давність не сплила б.

Господарський суд при вирішенні даного спору врахував також те, що спірне розпорядження є ненормативним актом органу виконавчої влади, який вичерпав свою дію внаслідок його виконання (укладення спірного Договору). Проте розгляд спору в частині визнання недійсним такого розпорядження впливає на законність укладеного між відповідачами Договору, тобто правовстановлюючого документа щодо права користування відповідачем І земельною ділянкою, який також є предметом розгляду у даному спорі.

Визнання недійсним такого акта та укладеного на його підставі Договору породжує відповідні наслідки для орендаря земельної ділянки, та захищає порушене право держави в особі Кіровоградської ОДА на розпорядження спірною земельною ділянкою.

Посилання відповідача на положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод в тій частині, що визнання незаконності дій органу влади не повинно змінювати відносини прав, які виникли внаслідок такої дії органу влади при розгляді даного спору є помилковим з огляду на те, що Європейський суд з прав людини у своїй практиці зауважує, що при визначенні суспільних інтересів завдяки безпосередньому знанню суспільства та його потреб національні органи мають певну свободу розсуду, оскільки вони першими виявляють проблеми, які можуть виправдовувати позбавлення власності в інтересах суспільства та знаходять засоби для їх вирішення (наприклад, рішення у справах "Хендісайд проти Сполученого Королівства" від 7 грудня 1976 року, "Джеймс та інші проти Сполученого Королівства" від 21 січня 1986 року).

Отже, створена Конвенцією система захисту покладає саме на національні органи влади обов'язок визначальної оцінки щодо існування проблеми суспільного значення, яка виправдовує як заходи позбавлення права власності, так і необхідність запровадження заходів з усунення несправедливості.

На підставі статті 49 Господарського процесуального України, враховуючи положення пунктів 2.11, 4.6. постанови пленуму Вищого господарського суду України від 21.02.2013 №7 "Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України", господарський суд судовий збір в загальній сумі 3654,00 грн за трьома вимогами немайнового характеру покладає: на відповідача І (ПП "СТ-Сервіс" ) в розмірі 609,00 грн за вимогою про визнання недійсним спірного договору; на відповідача ІІ (Кіровоградську РДА) в розмірі 1827,00 грн за вимогами про визнання недійсним спірного розпорядження та визнання недійсним спірного договору; судовий збір в розмірі 1218,00 грн за вимогою немайнового характеру про зобов'язання повернути земельну ділянку - на позивача ІІ (Головне управління Держземагентства у Кіровоградській області).

Керуючись статтями 33, 34, 43, 44, 49, 82-85, 116, 117 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Визнати недійсним розпорядження голови Кіровоградської районної державної адміністрації № 739-р від 29.10.2008 "Про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, акта визначення збитків та передачу земельної ділянки в оренду", яким затверджено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки, акт визначення збитків та передано Приватному підприємству "СТ-Сервіс" земельну ділянку загальною площею 2,38 га в оренду на 15 років із земель водного фонду, що перебувають у запасі державної власності на території Обознівської сільської ради Кіровоградського району Кіровоградської області.

Визнати недійсним договір оренди землі від 30.04.2009, укладений між Кіровоградською районною держаною адміністрацією та Приватним підприємством "СТ-Сервіс" 30.04.2009, зареєстрований у Кіровоградському районному відділі КРФ ДП ЦДЗК, про що у Державному реєстрі земель вчинено запис 13.08.2009 за №040937200030.

В задоволенні позову в частині зобов'язання Приватного підприємства "СТ-Сервіс" повернути Головному управлінню Держземагентства у Кіровоградській області земельну ділянку загальною площею 2,38 га, у тому числі: чагарники - 1,35 га, пасовища - 0,77 га, під господарськими шляхами та прогонами - 0,26 га надану для культурно - оздоровчих цілей із земель водного фонду, що перебувають у запасі державної власності на території Обознівської сільської ради Кіровоградського району Кіровоградської області вартістю 80444,00 грн, шляхом складання акту прийому - передачі, відмовити.

Стягнути з Кіровоградської районної державної адміністрації (25014, м. Кіровоград, вул. Дарвіна, 25, ідентифікаційний код 04055067) на користь Державного бюджету України (р/р 31211206783002 в Головному Управлінні Державної казначейської служби України у Кіровоградській області, МФО 823016, код 38037409, отримувач коштів УК у м. Кіровограді (м. Кіровоград) 22030001) - 1827,00 грн судового збору.

Стягнути з Приватного підприємство "СТ-Сервіс" (25006, м. Кіровоград, вул. Шевченка, 6/2, ідентифікаційний код 30566892) на користь Державного бюджету України (р/р 31211206783002 в Головному Управлінні Державної казначейської служби України у Кіровоградській області, МФО 823016, код 38037409, отримувач коштів УК у м. Кіровограді (м. Кіровоград) 22030001) - 609,00 грн судового збору.

Стягнути з Головного управління Держземагентства у Кіровоградській області (25006, м. Кіровоград, вул. Тімірязєва, 84, ідентифікаційний код 38802868) на користь Державного бюджету України (р/р 31211206783002 в Головному Управлінні Державної казначейської служби України у Кіровоградській області, МФО 823016, код 38037409, отримувач коштів УК у м. Кіровограді (м. Кіровоград) 22030001) - 1218,00 грн судового збору.

Накази видати після набрання судовим рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Рішення може бути оскаржене протягом десяти днів з дня його підписання до Дніпропетровського апеляційного господарського суду через господарський суд Кіровоградської області.

Копію рішення направити Кіровоградській ОДА (площа Героїв майдану, 1), Головному управлінню Держземагентства у Кіровоградській області (25006, м. Кіровоград, вул. Тімірязєва, 84) та Кіровоградській районній державній адміністрації (25014, м. Кіровоград, вул. Дарвіна, 35).

Повне рішення складено 15.06.2015.

Головуючий суддя О.Б. Шевчук

Суддя В.М.Балик

Суддя Є.М.Наливайко