cpg1251
ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
У Х В А Л А
про повернення апеляційної скарги
"15" червня 2015 р.Справа № 916/5170/14 Одеський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
судді-доповідача: Мирошниченко М. А., суддів: Воронюка О.Л. та Лашина В.В.
(Склад колегії суддів сформовано на підставі протоколу автоматизованого розподілу справи між суддями)
розглянувши клопотання про відновлення пропущеного процесуального строку на подання апеляційної скарги та саму апеляційну скаргу Колективного підприємства "АЛМАЗ"
на рішення господарського суду Одеської області
від 19.02.2015 р. по справі № 916/5170/14
за позовом Фонду комунального майна Ізмаїльської міської ради
за участю третьої особи,яка не заявляє самостійних вимог на стороні позивача Ізмаїльської міської ради
до Колективного підприємства "АЛМАЗ"
про зобов'язання повернути об'єкт оренди та стягнення
ВСТАНОВИЛА:
Рішенням господарського суду Одеської області від 19.02.2015 року у справі №916/5170/14 позов Фонду комунального майна Ізмаїльської міської ради задоволено повністю. Зобов'язано Колективне підприємство "АЛМАЗ" (Одеська обл., м. Ізмаїл, площа Центрального ринку, корпус літ."Щ-1", код ЄДРПОУ 19213299) повернути за актом приймання-передачі Фонду комунального майна Ізмаїльської міської ради (Одеська обл., м. Ізмаїл, пр. Суворова, 62, код ЄДРПОУ 22514515) нежитлові приміщення площею 80,7 кв.м, розташовані за адресою: м. Ізмаїл, площа Центрального ринку, корпус літер "Щ-1". Стягнути з Колективного підприємства "АЛМАЗ" (Одеська обл., м. Ізмаїл, площа Центрального ринку, корпус літ."Щ-1", код ЄДРПОУ 19213299) на користь Фонду комунального майна Ізмаїльської міської ради (м. Ізмаїл, пр. Суворова, 62, код ЄДРПОУ 22514515) неустойку у сумі 52 394 грн. 32 коп., витрати по сплаті судового збору у сумі 3045 грн.
Не погоджуючись з прийнятим рішенням господарського суду Одеської області від 19.02.2015 р. відповідач звернувся з апеляційною скаргою до Одеського апеляційного господарського суду. В апеляційній скарзі скаржник просить рішення господарського суду скасувати та прийняти нове яким у задоволенні позовних вимог відмовити повністю.
Крім того скаржником до апеляційної скарги надано клопотання про відновлення пропущеного процесуального строку на подання апеляційної скарги. Обґрунтовуючи клопотання скаржник зазначив, що відповідач не був обізнаний про день, час та місце розгляду справи. При цьому позивач мав можливість для більш повного та законного розгляду справи повідомити господарський суд про місцезнаходження виконавчого органу підприємства.
Однак у зв'язку з тим, що за розпорядженням Ізмаїльського міського голови від 24.12.1999 року встановлений обмежений час роботи КП «Алмаз» з 8-00 до 14-00, (в режимі роботи Центрального ринку, після 14.00 територія ринку закрита) і вірогідністю відсутності підприємства за юридичною адресою після 14-00 всю поштову кореспонденцію підприємство отримувало та отримує у м. Одесі, де фактично знаходиться виконавчий орган КП «Алмаз».
Про існування судового рішення КП «Алмаз» дізналось від виконавчої служби, яка саме і виконувала зазначене рішення суду, що спонукало підприємство повний текст Рішення суду від 19.02.2015 року отримати безпосередньо у господарському суді 27.05.15.
Розглянувши клопотанням про відновлення пропущеного процесуального строку на подання апеляційної скарги, колегія суддів вважає за необхідне зазначити наступне.
Відповідно до вимог частини 3 статті 90 ЦК України найменування юридичної особи вказується в її установчих документах і вноситься до єдиного державного реєстру.
Так ст. 93 ЦК України встановлено, що місцезнаходженням юридичної особи є фактичне місце ведення діяльності чи розташування офісу, з якого проводиться щоденне керування діяльністю юридичної особи (переважно знаходиться керівництво) та здійснення управління і обліку.
З наявного в матеріалах справи Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, вбачається, що юридична адреса відповідача: 68600, Одеська обл.., м. Ізмаїл, площа Центрального ринку, корпус літ. Щ-1., саме та за якою суд повідомляв відповідача про розгляд справи.
Крім того, матеріали справи свідчать про те, що господарський суд Одеської області повідомляв відповідача про порушення провадження по справі, про відкладення розгляду справи відповідача, що підтверджується поштовими повідомленнями з позначкою за зазначеною адресою не проживає, наявними у матеріалах справи.
Тобто, відповідач повідомлявся саме за юридичною адресою, яка зазначена у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців.
Згідно ст. 93 Господарського процесуального кодексу України (в редакції від 21.06.2001 р., якою було введено положення щодо порядку апеляційного оскарження рішень господарських судів України) встановлено, що апеляційна скарга подається на рішення місцевого господарського суду протягом десяти днів , а на ухвалу місцевого господарського суду - протягом п'яти днів з дня їх оголошення місцевим господарським судом. У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення, зазначений строк обчислюється з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 цього Кодексу.
Статтею 53 ГПК України встановлено, що за заявою сторони, прокурора чи з своєї ініціативи господарський суд може визнати причину пропуску встановленого законом процесуального строку поважною і відновити пропущений строк, крім випадків, передбачених цим Кодексом. Про відмову у відновленні строку виноситься ухвала, крім випадків, передбачених цим Кодексом.
Згідно ст. 87 ГПК України повне рішення та ухвали надсилаються сторонам, прокурору, третім особам, які брали участь в судовому процесі, але не були присутні у судовому засіданні, рекомендованим листом з повідомленням про вручення не пізніше трьох днів з дня їх прийняття або за їх зверненням вручаються їм під розписку безпосередньо у суді.
Вищий господарський суд України у п. 11 інформаційного листа від 15.03.2007 р. N 01-8/123 "Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2006 році" на запитання, чи повинен господарський суд з'ясовувати фактичне місцезнаходження сторін у справі з метою повідомлення їх про час і місце судового засідання, відповів таке. До повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи.
Вищий господарський суд України у п. 3.9.1 Постанови, Пленуму Вищого господарського суду України, від 26.12.2011, № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" зазначив, що за змістом зазначеної статті 64 ГПК, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.
Вищий господарський суд України у п. 1 інформаційного листа від 15.03.2007 р. N 01-8/123 "Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2006 році" на запитання, чи достатньо для вирішення господарським судом питання про відновлення процесуального строку самого лише клопотання про це або наявність поважної причини пропуску строку має бути доведена, відповів так. Згідно з частиною першою статті 53 ГПК за заявою сторони, прокурора чи з своєї ініціативи господарський суд може визнати причину пропуску встановленого законом процесуального строку поважною і відновити пропущений строк. Отже, наведена норма пов'язує можливість відновлення процесуального строку з обов'язковою наявністю поважної причини (чи причин) пропуску відповідного строку. Якщо відновлення процесуального строку здійснюється за заявою сторони чи прокурора, заявник повинен обґрунтувати поважність причини (причин) пропуску строку, в разі необхідності - з поданням доказів цього за загальними правилами розділу V ГПК.
У Постанові Судової палати у господарських справах Верховного Суду України від 17.01.2006 р. N 3/376(5/323) у справі за позовом Центрального музею Збройних Сил України до Первомайської районної ради, Миколаївська область, про визнання недійсним рішення V сесії Первомайської районної ради XXIV скликання від 15 листопада 2002 року N 7 "Про припинення права користування земельною ділянкою та припинення договору оренди землі" зазначається, що Господарський процесуальний кодекс України не пов'язує право суду відновити пропущений процесуальний строк лише з певним колом обставин, що спричинили пропуск строку. Отже, у кожному випадку суд повинен з урахуванням конкретних обставин пропуску строку оцінити доводи, що наведені на обґрунтування клопотання про його відновлення, та зробити мотивований висновок щодо поважності чи неповажності причин пропуску строку.
У Постанові Пленуму Вищого господарського суду України, від 17.05.2011, № 7 "Про деякі питання практики застосування розділу XII Господарського процесуального кодексу України" також зазначено, що клопотання про відновлення строку подання апеляційної скарги з огляду на приписи статті 53 ГПК повинно містити обґрунтування поважності причин пропуску такого строку (за необхідності - з посиланням на відповідні докази, які подаються апеляційному господарському суду на загальних підставах).
Як вбачається з клопотання про відновлення пропущеного строку на подання апеляційної скарги, скаржник зазначив причину пропуску строку, з посиланням на те, що позивач мав можливість для більш повного та законного розгляду справи повідомити господарський суд про місцезнаходження виконавчого органу підприємства. У зв'язку з тим, що за розпорядженням Ізмаїльського міського голови від 24.12.1999 року встановлений обмежений час роботи КП «Алмаз» з 8-00 до 14-00, (в режимі роботи Центрального ринку, після 14.00 територія ринку закрита) і вірогідністю відсутності підприємства за юридичною адресою після 14-00 всю поштову кореспонденцію підприємство отримувало та отримує у м. Одесі, де фактично знаходиться виконавчий орган КП «Алмаз», є не обґрунтованим, оскільки суд не повинен здійснювати пошук фактичної адреси сторони, більш того господарський суд здійснював направлення процесуальних документів саме на юридичну адресу відповідача, а тому апеляційний суд не вбачає підстав для задоволення вищевказаного клопотання.
З урахуванням вищевикладеного, апеляційний суд не визнає, поважними причини, викладені в клопотанні для відновлення скаржнику процесуального строку на подання апеляційної скарги.
В зв'язку з викладеним та враховуючи приписи ст. 53 ГПК України та п. 4 ч. 1 ст. 97 ГПК України колегія суддів Одеського апеляційного господарського суду вважає за необхідне відмовити в задоволенні клопотання скаржника про відновлення йому процесуального строку на подання апеляційної скарги, а саму скаргу не приймати до розгляду та повернути її скаржнику.
Згідно п. 2 ч. 1 ст. 7 Закону України „Про судовий збір" від 06.10.2011 р. № 3828-VI скаржнику повертається сума судового збору сплачена за квитанцією № 0.0.393824779.1 від 05.06.2015 р. про сплату судового збору в сумі 609 грн. 00 коп., (шістсот дев'ять грн.. 00 коп.) та за квитанцією № 0.0.393824779.2 від 05.06.2015 р. про сплату судового збору в сумі 913 грн. 50 коп., (дев'ятсот тринадцять грн.. 50 коп.).
На підставі викладеного і керуючись ст. ст. 53, 93, п.4 ч.1 ст. 97 ГПК України, Одеський апеляційний господарський суд -,
УХВАЛИВ :
1. Відмовити Колективному підприємству "АЛМАЗ" у відновленні пропущеного процесуального строку на подання апеляційної скарги на рішення господарського суду Одеської області від 19.02.2015 р. по справі № 916/5170/14.
2. Апеляційну скаргу Колективного підприємства "АЛМАЗ" на рішення господарського суду Одеської області від 03.12.2012 р. по справі № 916/5170/14 не приймати до розгляду та повернути її скаржнику, разом із доданими до неї документами.
3. Повернути Колективному підприємству "АЛМАЗ" (Єгоровій В.Г.) з Державного бюджету України сплачений за квитанцією № 0.0.393824779.1 від 05.06.2015 р. на р/р № 31217206782002 одержувач ГУДКС України а Одеській обл., код 38016923, банк одержувач ГУДКСУ в Одеській області, код банку 828011 судовий збір в сумі 609 грн. 00 коп., (шістсот дев'ять грн.. 00 коп.).
4. Повернути Колективному підприємству "АЛМАЗ" (Єгоровій В.Г.) з Державного бюджету України сплачений за квитанцією № 0.0.393824779.2 від 05.06.2015 р. на р/р № 31217206782002 одержувач ГУДКС України а Одеській обл., код 38016923, банк одержувач ГУДКСУ в Одеській області, код банку 828011 судовий збір в сумі 913 грн. 50 коп., (дев'ятсот тринадцять грн.. 50 коп.).
5. Справу № 916/5170/14 повернути до господарського суду Одеської області.
Ухвала може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого господарського суду України.
Головуючий суддя М.А. Мирошниченко
Судді: О.Л. Воронюк
В.В. Лашин
Суд | Одеський апеляційний господарський суд |
Дата ухвалення рішення | 15.06.2015 |
Оприлюднено | 18.06.2015 |
Номер документу | 44876372 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Одеський апеляційний господарський суд
Мирошниченко М.А.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні