cpg1251
ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"10" червня 2015 р. Справа № 922/381/15
У складі колегії суддів: головуючий суддя Здоровко Л.М., суддя Плахов О.В. , суддя Шутенко І.А.
при секретарі Міракові Г.А.
за участю:
від позивача - Кот М.І. (за довіреністю № 30/16 від 05.01.2015р.); Золотарьова М.К. (за довіреністю від 18.12.2014р.),
від відповідача - Струк О.Л. (за довіреністю від 18.05.2015р.), Царук Л.М. (за довіреністю від 18.05.2015р.),
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу відповідача Концерну "Бронетехніка України" (вх. №2012 Х/2) на рішення господарського суду Харківської області від 10.03.2015р. у справі № 922/381/15
до Концерну "Бронетехніка України", м. Харків (код 30654941)
про стягнення коштів
ВСТАНОВИВ:
Публічне акціонерне товариство "Марганецький гірничо-збагачувальний комбінат" звернулось до господарського суду Харківської області із позовом, в якому з урахуванням заяви про збільшення позовних вимог, просить суд стягнути з відповідача : - пеню в сумі 57 630,72 грн.; - штраф в сумі 8 601,60 грн., що разом складає 66 232,32 грн. за прострочення постачання товару згідно Специфікації №13 від 17.04.2014 року до договору поставки № 262 від 31.05.2013 року, - пеню в розмірі 37 152,0 грн.; - штраф в розмірі 6 192,0 грн., що разом складає 43 344,0 грн. за прострочення постачання товару згідно Специфікації№15 від 11.08.2014 року до договору поставки №262 від 31.05.2013 року.
Рішенням господарскього суду Харківської області від 10.03.2015р. у справі № 922/381/15 (суддя Присяжнюк О.О.) позовні вимоги задоволені повністю. Стягнуто з Концерну "Бронетехніка України" (61001, Харківська область, м.Харків, вул. Плеханівська, б.126, код 30654941, р/р 26003408070001 в ПАТ КБ"Приватбанк", МФО351533) на користь Публічного акціонерного товариства "Марганецький гірничо- збагачувальний комбінат" (53400, м. Марганець, Дніпропетровської області, вул. Радянська, 62, код 00190911 р/р 26008132701001 в ПАТ КБ "Приватбанк", МФО305299) - пені в сумі 57 630,72 грн., штрафу в сумі 8 601,60 грн., що разом складає 66 232,32 грн. за прострочення постачання товару згідно Специфікації №13 від 17.04.2014 року до договору поставки №262 від 31.05.2013 року, пені в розмірі 37 152,0 грн., штрафу в розмірі 6 192,0 грн., що разом складає 43 344,0 грн. за прострочення постачання товару згідно Специфікації №15 від 11.08.2014 року, витрати по сплаті судового збору в сумі 2 191,53грн.
Приймаючи рішення, господарський суд першої інстанції вважав, що оскільки факт неналежного виконання Відповідачем зобов'язань за Договором доведений, то позовні вимоги про стягнення штрафних санкцій законні та обгрунтовані.
Відповідач не погодився з прийнятим у справі рішенням та звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить змінити рішення господарського суду Харківської області від 10.03.2015р. у справі № 922/381/15 про стягнення з Концерну "Бронетехніка України" неустойки за прострочення поставки товару по специфікації № 13 договору № 262 від 31.05.2013р. в сумі 66232,32 грн. та специфікації № 15 -43344,00 грн. Прийняти нове рішення, яким в задоволенні позову в частині стягнення неустойки по специфікації № 15 від 11.08.2014р. в розмірі 43344,00 грн. відмовити та зменшити розмір неустойки за порушення господарського зобов'язання по специфікації № 13 від 17.04.2014р. Стягнути з відповідача та користь позивача судові витрати.
Відповідач посилається на те, що судом першої інстанції не досліджено, що несвоєчасне виконання договірних зобов'язань Концерном "Бронетехніка України" відбулось з вини ПАТ "Марганцевий ГЗК". Крім того, звертає увагу на те, що місцевим господарським судом при винесенні рішення не враховано положення статті 233 ГК України, відповідно до яких у випадку, якщо розмір штрафних санкцій надмірно великий порівняно зі збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій.
Концерн "Бронетехніка України" просить врахувати, що розмір стягнутих штрафних санкцій майже дорівнює сумі поставленого за договором поставки товару, що означає практично безкоштовну поставку товару та ставить його підприємство у скрутний стан.
Ухвалою Харківського апеляційного господарського суду від 06.04.2015р. апеляційну скаргу прийнято до провадження та призначено до розгляду в судовому засіданні 27.05.2015р.
Від позивача надійшов відзив (вх. 7994 від 21.05.201р.) на апеляційну скаргу, в якому він наводить свої заперечення на доводи апеляційної скарги та просить відмовити в її задоволенні і залишити без змін оскаржуване рішення господарського суду першої інстанції, яке вважає законним та обґрунтованим.
Від відповідача (заявника апеляційної скарги) надійшло клопотання (вх. 27.05.2015р. вх. 8351) про долучення до матеріалів справи додаткових документів, а саме листування з позивачем з приводу отримання креслень для виконання замовлення.
Зазначені документи оглянуті та долучені до матеріалів справи.
Ухвалою Харківського апеляційного господарського суду від 27.05.2015р. розгляд апеляційної скарги відкладено на 10.06.2015р. Зобов'язано сторін надати технічну документацію (креслення, ТУ та інше) відповідно до пункту 4.1 Договору від 31.05.2013р.
Від ПАТ "Марганецький гірничо-збагачувальний комбінат" на виконання вимог ухвали Харківського апеляційного господарського суду від 27.05.2015р. надійшли пояснення щодо погодження технічної документації.
Від концерну "Бронетехніка України" надішли копії креслень для виготовлення товару.
В судовому засіданні 10.06.2015р. представники заявника апеляційної скарги підтримали її вимоги в повному обсязі та наполягали на її задоволенні. Наголошували на тому, що у порушенні строків виконання договору відсутня вина їх підприємства, оскільки позивачем не надані в повному обсязі необхідні креслення, за якими виготовляється замовлена продукція.
В судовому засіданні 10.06.2015р. представники позивача заперечували проти вимог апелянта та просили відмовити у задоволеленні скарги та залишити без змін оскаржуване рішення місцевого господарського суду. Зазначили, що відповідальність за порушення умов договору, є погодженою сторонами, оскільки сторони є вільні в укладанні договору, а розмір санкцій закріплений умовами договору, який підписаний в тому числі уповноваженими особами відповідача. Отже, за невиконання або неналежне виконання господарських зобов'язань винна сторона повинна нести відповідальність, передбачену законом та договором. Крім того, пояснив, що їх підприємство через неналежне виконання відповідачем взятих на себе зобов'язань понесло збитки.
Дослідивши матеріали справи, а також викладені в апеляційній скарзі та відзиві на неї з урахуванням додаткових письмових пояснень доводи, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, а також повноту встановлених обставин справи та відповідність їх наданим доказам, заслухавши пояснення представників сторін та повторно розглянувши справу в порядку ст. 101 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду встановила наступне.
31 травня 2013 року між Публічним акціонерним товариством «Марганецький гірничо збагачувальний комбінат» і Концерном "Бронетехніка України" укладено Договір поставки № 262.
Відповідно до п. 1.1. Договору поставки №262 Концерн "Бронетехніка України" зобов'язався поставити (передати у власність) ПАТ «Марганецький ГЗК» товар у відповідності до специфікацій (Додатків) до Договору, а ПАТ «Марганецький ГЗК» прийняти поставлений товар та оплатити його вартість в порядку і на умовах, передбачених Договором.
Згідно п. 3.2. Договору №262 строки поставки товару узгоджуються Сторонами в специфікаціях на поставку товару.
Відповідно до п. 1 Специфікації № 13 від 17 квітня 2014 року до Договору № 262 Концерн "Бронетехніка України" зобов'язався поставити на адресу ПАТ Марганецький ГЗК" товар на загальну суму 86 016 грн. 00 коп., в тому числі ПДВ 20% в розмірі 4336грн. 00 коп.
Дата поставки зазначеного товару за умовами Специфікації №13 - протягом 70 календарних днів з моменту відкриття акредитиву, який був відкритий 05.06.2014р. згідно заяви на акредитив №Г11-14/0475 від 04.06.2014р. Відповідно строк поставки обчислюється з 06.06.2014р. по 14.08.2014р. включно (70 календарних днів).
Концерн "Бронетехніка України" поставив ПАТ "Марганецький ГЗК" товар відповідно до Специфікації № 13 лише 20 жовтня 2014р., поставка якого підтверджується видаткової накладною № РН-0000049 від 20.10.14р. та товарно-транспортною накладною № 0000049 від 20.10.14р., що є прямим порушенням Відповідачем своїх договірних зобов'язань щодо строку поставки товару.
Таким чином, прострочка поставки товару за специфікацією №13 становить 67 календарних днів (з 15.08.2014 р. по 20.10.2014 р. ).
Відповідно до п. 1 Специфікації № 15 від 11 серпня 2014 року до Договору № 262 Концерн "Бронетехніка України" зобов'язався поставити на адресу "Марганецький ГЗК" товар на загальну суму 61 920 грн. 00 коп., в тому числі ПДВ розмірі 10 320 грн. 00 коп.
Дата поставки зазначеного товару за умовами Специфікації №15 - протягом 70 календарних днів з моменту відкриття акредитиву, який був відкритий 23.09.2014 заяви на акредитив №Г11-14/0707 від 22.09.2014р. Відповідно строк поставки обчислюється з 24.09.2014р. по 02.12.2014р. включно (70 календарних днів).
Як вбачається з матеріалів справи, встановлено господарським судом першої інстанції та під час апеляційного провадження Концерн "Бронетехніка України" не поставив "Марганецький ГЗК" товар у встановлений договором строк. Позивачем зазначено, що прострочка поставки товару за специфікацією № 15 з 03.12.2014р. по 31.01.2015р. складає 60 календарних днів. Зазначений факт підтверджується матеріалами справи.
ПАТ «Марганецький ГЗК» звернувся до Концерну "Бронетехніка України" з претензією № 30/795 від 31.10.2014 року щодо сплати пені та штрафу за прострочення поставки товару згідно Специфікації №13. Матеріали справи не містять доказів відповіді Концерну "Бронетехніка України" на вказану претензію.
Згідно зі ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
На особу, яка допустила неналежне виконання зобов'язання, покладаються додаткові юридичні обов'язки, в тому числі передбачені статтями 611, 625 Цивільного кодексу України.
У відповідності до положень чинного законодавства захист цивільних прав здійснюється, зокрема, шляхом стягнення з особи, яка порушила право, завданих збитків, а у випадках передбачених законодавством або договором, неустойки (штрафу, пені), а також інших засобів передбачених законодавством.
Статтею 546 ЦК України передбачено, що виконання зобов'язань може забезпечуватися згідно з законом або договором неустойкою (штрафом, пенею).
Відповідно до ст. 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Згідно статті 230 ГК України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Відповідно до ст. 231 ГК України, законом може бути визначений розмір штрафних санкцій також за інші порушення окремих видів господарських зобов'язань, зазначених у частині другій цієї статті.
Пунктом 2.2. постанови пленуму Вищого господарського суду України №14 "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань" від 17.12.2013р. встановлено, що господарським судам необхідно мати на увазі, що штрафні санкції, передбачені абзацом третім частини другої статті 231 Господарського кодексу України, застосовується за допущене прострочення виконання лише негрошового зобов'язання, пов'язаного з обігом (поставкою) товару, виконанням робіт, наданням послуг, з вартості яких й вираховується у відсотковому відношенні розмір штрафних санкцій.
Відповідно до п. 6.8. Договору поставки № 262 за порушення строку поставки то Постачальник сплачує Покупцеві пеню в розмірі 1% вартості непоставленого та несвоєчасно поставленого товару за кожний день прострочення поставки. У випадку продовження такого прострочення більше 10-ти календарних днів, Постачальник додатково сплачує Покупцю штраф у розмірі 10% від суми не поставленого (недопоставленого товару).
На підставі наявних у матеріалах справи накладних на поставку товару судова колегія апеляційного господарського суду вважає, що господарський суд першої інстанції дійшов до обґрунтованого висновку про порушення постачальником строків поставки товарів.
Перевіривши правильність розрахунку заявлених до стягнення штрафних санкцій, судова колегія дійшла висновку про те, що розрахунок є арифметично вірним та відповідає умовам договору і закону.
Зважаючи на викладене, на думку судової колегії апеляційного господарського суду рішення господарського суду Харківської області від 10.03.2015р. у даній справі є законним, обґрунтованим, висновки суду зроблені при повному дослідженні обставин справи.
Судова колегія відхиляє доводи заявника апеляційної скарги про порушення місцевим господарським судом норм процесуального права, які, на думку апелянта, полягали в тому, що рішення винесено за відсутності представника відповідача, якого не було належним чином повідомлено про час та місце розгляду справи, як такі, що не відповідають матеріалам справи.
Так, ухвалою господарського суду Харківської області від 23.01.2015р. порушено провадження у справі, її розгляд призначено на 17.02.2015р.
Ухвалу направлено в тому числі відповідачу Концерну "Бронетехніка України" 23.01.2015р. за вих. № 002136 на адресу м. Харків вул. Плеханівська б. 126.
Відповідно до наявного в матеріалах справи витягу з Єдиного державного реєстру юридичних та фізичних осіб - підприємців місцезнаходженям Концерну "Бронетехніка України" є м. Харків, вул. Пеханівська, буд. 126.
В матеріалах справи міститься конверт з довідкою "Укрпошти", які свідчать про те, що поштове відправлення на адресу Концерну "Бронетехніка України" не отримано відповідачем та повернулось на адресу суду за закінченням терміну зберігання.
Ухвалою господарського суду Харківської області від 17.02.2015р. у зв'язку з неявкою представника відповідача в судове засідання розгляд справи відкладено на 10.03.2015р.
Ухвала надіслана на адресу відповідача за вих. № 005534 від 18.02.2015р., що підтверджується відтиском канцелярії суду на зворотньому боці ухвали.
В судове засідання 10.03.2015р. відповідач уповноваженого представника не направив, про причини неявки суд не повідомив.
Отже, господарським судом першої інстанції виконані всі вимоги процесуального закону щодо належного повідомлення сторін про час та місце розгляду справи і надані можливості для реалізації їх процесуальних прав стосовно участі уповноважених представників сторін в судовому засіданні.
Крім того, судова колегія звертає увагу на те, що процесуальним законом встановлено, що спір має бути вирішено у строк не більше двох місяців від дня одержання позовної заяви.
Позовна заява зареєстрована 20.01.2015р., отже, встановлених законом строк її розгляд спливає 20.03.2015р., відповідача належним чином повідомлялось про час та місце розгляд справи за адресою, зазначеною у Єдиному державному реєстрі юридичних та фізичних осіб-підприємців, розгляд справи відкладався у зв'язку з неявкою представника відповідача в межах строків, передбачених законом. Неналежне виконання співробітниками відповідача обов'язків щодо отримання поштової кореспонденції не може слугувати підставою для скасування законного та обґрунтованого рішення.
Посилання заявника апеляційної скарги щодо відсутності його вини у простроченні виконання зобов'язань за договором поставки через неотримання від позивача узгоджених креслень, які є невід'ємною частиною договору також спростовуються матеріалами справи.
Так, стрічка ковшова ОМ1П, постачання якої передбачено Специфікацією № 15 від 11.08.2014р. до Договору, є індивідуально визначеним товаром, оскільки при його виготовленні відповідач, як постачальник за договором, мав дотримуватись вимог креслення на даний товар - креслення ОМ1П3-1-020 СБ.
Відповідно до п. 1.1.-1.3 Договору Постачальник зобов'язується поставити (передати у власність) покупцеві товар у відповідності до Специфікації (Додатків) до цього договору, а Покупець прийняти та оплатити його вартість в порядку та на умовах, передбачених цим Договором. У Специфікації до Договору зазначаються наступні відомості про товар, зокрема повне найменування товару, якісні характеристики товару ( з посиланням на ГОСТ, ТУ та інше), технічні характеристики товару ( з посиланням на ГОСТ, ТУ та інше), інші відомості про товар за погодженням Сторін.
Специфікації на поставку підписуються уповноваженими представниками обох Сторін, скріплюються печатками Сторін та є невід'ємними частинами (додатками) даного Договору.
Як вбачається зі змісту Специфікації № 15 до Договору в графі "Найменування ТМЦ" таблиці зазначено "Стрічка ковшова ОМ1П к. ОМ1П3-1-020СБ". Специфікація підписана уповноваженими представниками обох сторін та скріплена їх печатками.
Таким чином сторонами за договором шляхом підписання зазначеної специфікації узгодили найменування товару.
Відповідно до п. 4.3. Договору Постачальник підтверджує якість та комплектність товару сертифікатом (паспортом) якості заводу-виробника та іншими документами, необхідними відповідно до стандартів, правил, вимог чинного законодавства України чи які додатково узгоджені сторонами. Документи, які засвідчують якість та комплектність товару передаються постачальником разом з продукцією.
Як встановлено під час апеляційного провадження та вбачається з матеріалів справи Концерном "Бронетехніка України" надано на адресу ПАТ "МГЗК" 12.02.2015р., за підписом уповноваженої за Договором особи відповідача - замісника генерального директора з комерційних питань О.Л. Струк, сертифікат якості. У сертифікаті якості відповідачем зазначено, що якість і матеріал продукції відповідає прийнятим до виконання кресленням, продукція виготовлена у січні лютому 2015р.
Зазначене спростовує доводи Концерну "Бронетехніка України" про те, що технічна документація на товар згідно Специфікації № 15 від 11.08.2014р. до Договору була отримана лише у квітні 2015р.
Стосовно доводів та вимог апеляційної скарги в частині зменшення розміру неустойки за порушення господарського зобов'язання по специфікації № 13 від 17.04.2014р.
Відповідно до приписів частині 3 статті 551 ЦК України розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.
Статтею 83 Господарського кодексу України встановлено, що господарський суд, приймаючи рішенн, має право зменшувати у виняткових випадках розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання.
Вирішуючи, в тому числі з власної ініціативи, питання про зменшення розміру неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання, господарський суд повинен об'єктивно оцінити чи є даний випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу, ступеню виконання зобов'язання, причини (причин) неналежного виконання або невиконання зобов'язання, незначності прострочення виконання, наслідків порушення зобов'язання, невідповідності розміру стягуваної неустойки (штрафу, пені) таким наслідкам, поведінки винної сторони (в тому числі вжиття чи невжиття нею заходів до виконання зобов'язання).
Таким чином розмір неустойки може бити зменшений за рішенням суду за наявності виняткових обставин, які мають значення та з урахуванням майнового стану сторін.
Судова колегія вважає, що відповідачем не доведено наявності виняткових обставин, які могли б стати підставою для зменшення розміру штрафних санкцій. Судова колегія звертає увагу на те, що сторони є вільними в укладанні договору. Розмір штрафних санкцій та порядок їх нарахування встановлений договором. Отже, підписуючи договір, сторони дали згоду на його умови. Крім того, позивачем надані пояснення, відповідно до яких його підприємство також зазначло збитків через прострочення поставки товару, необхідного для його виробництва.
Таким чином, апеляційна скарга є необґрунтованою і не може бути підставою для скасування оскаржуваного рішення по даній справі. При прийнятті рішення місцевий господарський суд забезпечив дотримання вимог чинного законодавства щодо всебічного, повного та об'єктивного дослідження усіх фактичних обставин справи та дав належну правову оцінку наявним у матеріалах справи доказам, тому рішення господарського суду Харківської області від 10.03.2015 року по справі № 922/381/15 слід залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.
Враховуючи, що апеляційний господарський суд дійшов висновку про відмову у задоволенні апеляційної скарги, витрати апелянта по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги не підлягають відшкодуванню.
Керуючись ст. ст. 32, 33, 44, 49, 91, 99, 101, п.1 ст. 103, ст. 105 Господарського процесуального кодексу України,
ПОСТАНОВИВ:
Апеляційну скаргу Концерну "Бронетехніка України" залишити без задоволення.
Рішення господарського суду Харківської області від 10.03.2015р. у справі № 922/381/15 залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена протягом двадцяти днів до касаційної інстанції Вищого господарського суду України.
Повний текст постанови складено 15.06.15
Головуючий суддя Здоровко Л.М.
Суддя Плахов О.В.
Суддя Шутенко І.А.
Суд | Харківський апеляційний господарський суд |
Дата ухвалення рішення | 10.06.2015 |
Оприлюднено | 18.06.2015 |
Номер документу | 44876506 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Харківський апеляційний господарський суд
Шутенко І.А.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні