Постанова

від 16.09.2015 по справі 922/381/15

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 вересня 2015 року Справа № 922/381/15

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого судді: Губенко Н.М.,

суддів: Барицької Т.Л.,

Картере В.І. (доповідач)

за участю представників:

позивача - Анісової О.І., Кот М.І.,

відповідача - Струк О.Л.

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Концерну "Бронетехніка України"

на постанову Харківського апеляційного господарського суду від 10.06.2015

та на рішення господарського суду Харківської області від 10.03.2015

у справі № 922/381/15

за позовом Публічного акціонерного товариства "Марганецький гірничо-збагачувальний комбінат"

до Концерну "Бронетехніка України"

про стягнення коштів

ВСТАНОВИВ:

У січні 2015 року Публічне акціонерне товариство "Марганецький гірничо-збагачувальний комбінат" звернулося до господарського суду Харківської області з позовом до Концерну "Бронетехніка України" в якому з урахуванням заяви про збільшення позовних вимог, просив стягнути з відповідача: пеню в сумі 57 630,72 грн. та штраф в сумі 8 601,60 грн., що разом складає 66 232,32 грн. за прострочення поставки товару згідно з Специфікацією № 13 від 17.04.2014 до договору поставки № 262 від 31.05.2013, а також пеню в розмірі 37 152,00 грн. та штраф в розмірі 6 192,00 грн., що разом складає 43 344,00 грн. за прострочення поставки товару згідно з Специфікацією № 15 від 11.08.2014 до договору поставки № 262 від 31.05.2013.

Рішенням господарського суду Харківської області від 10.03.2015 (суддя Присяжнюк О.О.), залишеним без змін постановою Харківського апеляційного господарського суду від 10.06.2015 (колегія суддів у складі: суддя Здоровко Л.М. - головуючий, судді Плахов О.В., Шутенко І.А.), позов задоволено. Стягнуто з Концерну "Бронетехніка України" на користь ПАТ "Марганецький гірничо-збагачувальний комбінат" пені в сумі 57 630,72 грн., штрафу в сумі 8 601,60 грн., що разом складає 66 232,32 грн. за прострочення поставки товару згідно з Специфікацією № 13 від 17.04.2014 до договору поставки № 262 від 31.05.2013, пені в розмірі 37 152,00 грн., штрафу в розмірі 6 192,00 грн., що разом складає 43 344,00 грн. за прострочення поставки товару згідно з Специфікацією № 15 від 11.08.2014. Приймаючи вказані рішення, господарські суди попередніх інстанцій виходили з того, що матеріалами справи доведений факт неналежного виконання відповідачем зобов'язань за договором поставки, у зв'язку з чим позовні вимоги про стягнення штрафних санкцій є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

У касаційній скарзі відповідач просить "змінити рішення господарського суду Харківської області від 10.03.2015 та відмінити постанову Харківського апеляційного господарського суду від 10.06.2015 про стягнення з Концерну "Бронетехніка України" неустойки за прострочення поставки товару по специфікації № 13 до договору № 262 від 31.05.2013 в сумі 66 232,32 грн. та по специфікації № 15 - 43 344,00 грн. Прийняти нове рішення, яким в задоволенні позову в частині стягнення неустойки по специфікації № 15 від 11.08.2014 в розмірі 43 344,00 грн. відмовити та зменшити розмір неустойки за порушення господарського зобов'язання по специфікації № 13 від 17.04.2014. Стягнути з відповідача та користь позивача судові витрати". В обґрунтування касаційної скарги скаржник стверджує, що судами при прийнятті оскаржуваних рішень порушено вимоги ст. 83 ГПК України, ст.ст. 3, 614 ЦК України, ст. 233 ГК України, ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Так, на думку скаржника, господарськими судами не досліджено, що несвоєчасне виконання договірних зобов'язань відповідачем відбулось з вини позивача. Крім того, при винесенні рішень господарськими судами не враховано, що розмір стягнутих штрафних санкцій майже дорівнює сумі поставленого за договором поставки товару, що означає практично безкоштовну поставку товару та ставить його підприємство у скрутний стан, тоді як відповідно до ст. 233 ГК України у випадку, якщо розмір штрафних санкцій надмірно великий порівняно зі збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій.

У відзиві на касаційну скаргу позивач просить рішення господарського суду першої інстанції від 10.03.2015 та постанову апеляційного суду від 10.06.2015 залишити без змін, а касаційну скаргу - без задоволення. При цьому позивач зауважив на тому, що шляхом підписання та скріплення печатками Специфікації № 15 до договору поставки, сторони узгодили найменування та ідентифікували товар - стрічка ковшова ОМП1 та відповідне креслення до нього - ОМ1П3-1-020СБ, оскільки без наявності креслення на товар, яке визначає кількість та найменування деталей, вимоги до матеріалів, що використовуються для їх виготовлення, відповідач не мав би можливості визначити вартість даного товару. Крім того, враховуючи наявні між сторонами договірні відносини з поставки товару обов'язок щодо надання копії технічної документації про якість товару (у даному випадку це є креслення ОМ1П3-1-020СБ) покладається на постачальника, а не покупця товару. Щодо відмови у задоволенні клопотання відповідача про зменшення сум штрафів та пені, позивач зазначив про те, що це є правом суду, а не обов'язком, яким останній користується виходячи з установлених обставин справи.

Перевіривши правильність застосування господарськими судами норм процесуального та матеріального права, Вищий господарський суд України вважає касаційну скаргу такою, що не підлягає задоволенню виходячи з такого.

Господарські суди попередніх інстанцій, ґрунтуючись на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності встановили наступне:

- 31.05.2013 ПАТ "Марганецький гірничо-збагачувальний комбінат" та Концерном "Бронетехніка України" був укладений договір поставки № 262 (далі - договір поставки);

- відповідно до пунктів 1.1.-1.3. договору поставки постачальник зобов'язується поставити (передати у власність) покупцеві товар у відповідності до Специфікації (додатків) до цього договору, а покупець прийняти та оплатити його вартість в порядку та на умовах, передбачених цим договором. У Специфікації до договору зазначаються наступні відомості про товар: повне найменування товару, якісні характеристики товару (з посиланням на ГОСТ, ТУ та інше), технічні характеристики товару (з посиланням на ГОСТ, ТУ та інше), інші відомості про товар за погодженням сторін. Специфікації на поставку підписуються уповноваженими представниками обох сторін, скріплюються печатками сторін та є невід'ємними частинами (додатками) даного договору;

- згідно з п. 3.2. договору поставки строки поставки товару узгоджуються сторонами в специфікаціях на поставку товару ;

- відповідно до п. 4.3. договору поставки постачальник підтверджує якість та комплектність товару сертифікатом (паспортом) якості заводу-виробника та іншими документами, необхідними відповідно до стандартів, правил, вимог чинного законодавства України чи які додатково узгоджені сторонами. Документи, які засвідчують якість та комплектність товару передаються постачальником разом з продукцією;

- Концерном "Бронетехніка України" надано на адресу позивача 12.02.2015 сертифікат якості. У сертифікаті якості відповідачем зазначено, що якість і матеріал продукції відповідає прийнятим до виконання кресленням, продукція виготовлена у січні-лютому 2015 року;

- відповідно до п. 6.8. договору поставки за порушення строку поставки постачальник сплачує покупцю пеню в розмірі 1% вартості непоставленого та несвоєчасно поставленого товару за кожний день прострочення поставки. У випадку продовження такого прострочення більше 10-ти календарних днів, постачальник додатково сплачує покупцю штраф у розмірі 10% від суми не поставленого (недопоставленого товару);

- згідно з п. 1 Специфікації № 13 від 17.04.2014 до договору поставки Концерн "Бронетехніка України" зобов'язався поставити на адресу ПАТ "Марганецький ГЗК" товар на загальну суму 86 016,00 грн., в тому числі ПДВ 20% у розмірі 4 336,00 грн.;

- дата поставки зазначеного товару за умовами Специфікації № 13 - протягом 70 календарних днів з моменту відкриття акредитиву, який був відкритий 05.06.2014 згідно з заявою на акредитив № Г11-14/0475 від 04.06.2014, тобто строк поставки обчислюється з 06.06.2014 по 14.08.2014 включно (70 календарних днів);

- 20.10.2014 Концерн "Бронетехніка України" поставив ПАТ "Марганецький ГЗК" товар відповідно до Специфікації № 13, поставка якого підтверджується видатковою накладною № РН-0000049 від 20.10.2014 та товарно-транспортною накладною № 0000049 від 20.10.2014, що є порушенням відповідачем своїх договірних зобов'язань щодо строку поставки товару;

- прострочка поставки товару за специфікацією № 13 становить 67 календарних днів (з 15.08.2014 по 20.10.2014);

- відповідно до п. 1 Специфікації № 15 від 11.08.2014 до договору поставки Концерн "Бронетехніка України" зобов'язався поставити на адресу "Марганецький ГЗК" товар на загальну суму 61 920,00 грн., в тому числі ПДВ у розмірі 10 320,00 грн.;

- Специфікація № 15 до договору поставки підписана уповноваженими представниками обох сторін та скріплена їх печатками. В графі "Найменування ТМЦ" таблиці цієї Специфікації зазначено "Стрічка ковшова ОМ1П к. ОМ1П3-1-020СБ";

- стрічка ковшова ОМ1П, постачання якої передбачено Специфікацією № 15 від 11.08.2014 до договору поставки, є індивідуально визначеним товаром, оскільки при його виготовленні відповідач як постачальник за договором, мав дотримуватись вимог креслення на даний товар - креслення ОМ1П3-1-020 СБ;

- дата поставки зазначеного товару за умовами Специфікації № 15 - протягом 70 календарних днів з моменту відкриття акредитиву, який був відкритий 23.09.2014 згідно з заявою на акредитив № Г11-14/0707 від 22.09.2014, тобто строк поставки обчислюється з 24.09.2014 по 02.12.2014 включно (70 календарних днів);

- Концерн "Бронетехніка України" не поставив "Марганецький ГЗК" товар у встановлений договором строк;

- прострочка поставки товару за специфікацією № 15 становить 60 календарних днів (з 03.12.2014 по 31.01.2015);

- ПАТ "Марганецький ГЗК" звернулося до Концерну "Бронетехніка України" з претензією № 30/795 від 31.10.2014 щодо сплати пені та штрафу за прострочення поставки товару згідно з Специфікацією № 13, яка залишилася без відповіді з боку Концерну "Бронетехніка України".

Звертаючись до господарського суду з позовом у даній справі, позивач просив стягнути з відповідача пеню та штраф як за Специфікацією № 13 так і за Специфікацією № 15 у зв'язку з порушенням відповідачем зобов'язань за договором поставки № 262 від 31.05.2013.

Сукупності встановлених у справі обставин господарські суди дали належну оцінку і, з урахуванням вимог ст.ст. 525, 526, 546, 549, 610, 611 ЦК України, ст.ст. 230, 231 ГК України, дійшли правильного висновку про обґрунтованість поданого позову, оскільки постачальником було порушено строк поставки товарів як за Специфікацією № 13 так і за Специфікацією № 15.

Вказані обставини також не заперечуються і відповідачем у справі, однак, заперечуючи проти позовних вимог, відповідач неодноразово вказував на те, що його вина у простроченні виконання зобов'язань за договором поставки, зокрема, за Специфікацією № 15, відсутня, оскільки він не отримав вчасно від позивача узгоджених креслень, які є невід'ємною частиною договору.

Наведеним доводам відповідача було надано господарськими судами відповідну оцінку і зазначено, що в порушення вимог ст.ст. 33, 34 ГПК України, відповідачем не доведено належними та допустимим доказами про те, що технічна документація на товар згідно з Специфікацією № 15 від 11.08.2014 (відповідні креслення) до договору поставки була отримана лише у квітні 2015 року.

Щодо доводів відповідача у касаційній скарзі в частині зменшення розміру неустойки за порушення господарського зобов'язання за Специфікацією № 13 від 17.04.2014, Вищий господарський суд України вважає за необхідне зазначити таке:

Як вбачається з наявних матеріалів справи, під час розгляду справи в суді першої інстанції відповідач не заявляв клопотання про зменшення розміру заявленої позивачем неустойки, а зазначив про зменшення неустойки в апеляційній скарзі на рішення господарського суду першої інстанції.

Господарський суд апеляційної інстанції врахував вказані вимоги відповідача і на підставі вимог ст. 83 ГПК України та ч. 3 ст. 551 ЦК України, якими передбачено право суду на зменшення розміру неустойки, зазначив, що відповідачем не доведено наявності виняткових обставин, які могли б стати підставою для зменшення розміру штрафних санкцій, оскільки сторони є вільними при укладанні договору. Розмір штрафних санкцій та порядок їх нарахування встановлений договором. Отже, підписуючи договір, сторони дали згоду на його умови. Крім того, господарським судом апеляційної інстанції також враховано і надані пояснення позивача, відповідно до яких його підприємство також зазнало збитків через прострочення поставки товару, необхідного для його виробництва.

Враховуючи викладене, господарські суди перевіривши розрахунок заявлених позивачем сум пені та штрафів за двома Специфікаціями, правомірно задовольнили позовні вимоги в повному обсязі.

Решта доводів скаржника відхиляються Вищим господарським судом України, оскільки вони зводяться до переоцінки встановлених господарськими судами обставин, що, згідно з ст. 111 7 ГПК України, не віднесено до повноважень суду касаційної інстанції.

Вищий господарський суд України вважає, що висновки судів першої та апеляційної інстанції відповідають встановленим обставинам справи, доводи касаційної скарги їх не спростовують, а тому підстав для зміни чи скасування рішення місцевого господарського суду та постанови апеляційного господарського суду не вбачається.

Керуючись ст.ст. 111 5 , 111 7 , 111 9 , 111 11 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Концерну "Бронетехніка України" залишити без задоволення.

Постанову Харківського апеляційного господарського суду від 10.06.2015 та рішення господарського суду Харківської області від 10.03.2015 у справі № 922/381/15 залишити без змін.

Головуючий суддя:Н. Губенко Судді: Т. Барицька В. Картере