Ухвала

від 19.05.2015 по справі 804/15685/14

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

і м е н е м У к р а ї н и

19 травня 2015 рокусправа № 804/15685/14

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Добродняк І.Ю

суддів: Бишевської Н.А. Семененка Я.В.

за участю секретаря судового засідання: Новошицька О.О.

за участю представників:

позивача: - не з'явився

відповідача: - не з'явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Дніпропетровську

апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Майстер»

на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 06 жовтня 2014 року

у справі № 804/15685/14

за позовом першого заступника прокурора м. Дніпропетровська в інтересах держави в особі Лівобережної об'єднаної державної податкової інспекції м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області

до товариства з обмеженою відповідальністю «Майстер»

про стягнення заборгованості,-

ВСТАНОВИВ:

Перший заступник прокурора м. Дніпропетровська і інтересах держави в особі Лівобережної об'єднаної податкової інспекції м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області звернувся до суду з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю «Майстер», в якому просив стягнути кошти з рахунків у банках, обслуговуючих ТОВ «Майстер», на користь бюджету на розрахунковий рахунок згідно з бюджетною класифікацією в рахунок погашення податкового боргу в розмірі 251624,96 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані несплатою відповідачем самостійно визначених грошових зобов'язань у податкових деклараціях з орендної плати за землю, внаслідок чого утворився податковий борг на загальну суму 251624,96 грн.

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 06 жовтня 2014 року адміністративний позов задоволено: стягнуто з рахунків у банках, обслуговуючих відповідача, на користь бюджету в рахунок погашення податкового боргу суму в розмірі 251624,96 грн.

Не погодившись з постановою суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову суду та прийняти нову, якою відмовити в задоволені позовних вимог. Відповідач зазначає, що судом неналежним чином повідомлено відповідача про час та місце розгляду справи з огляду на невручення йому повістки. Судом першої інстанції не перевірено правильність розрахунків та безпідставно стягнуто спірну суму, оскільки підставою для нарахування та стягнення податкового боргу є податкова декларація з орендної плати за землю №1400004992 від 31.01.2013 з самостійно нарахованою сумою податкового зобов'язання за 2013 рік з розбивкою рівними частками по місяцях, проте в рішенні суду першої інстанції зазначено, що заборгованість виникла за період з квітня по липень 2014 року. Також, податкова вимога, що отримана відповідачем, відображає заборгованість по сплаті за землю за січень 2013 року, в той час як заборгованість за період з квітня 2014 року по липень 2014 року до вказаної вимоги не увійшла, а вимогу про сплату заборгованості за 2014 рік відповідач взагалі не отримував.

Представники сторін в судове засідання не з'явились, про час та місце розгляду справи повідомлені судом належним чином.

Перевіривши законність та обґрунтованість постанови суду в межах доводів апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, колегія суддів не вбачає підстав для задоволення апеляційної скарги, внаслідок наступного.

Як встановлено судом, підтверджено матеріалами справи, 31.01.2014 відповідачем подано податковому органу податкову декларацію з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності), в якій відповідачем самостійно визначено суму податкових зобов'язань на 2014 рік у розмірі 754874,88 грн. із щомісячною сплатою у розмірі 62906,24 грн. (вх.№ 1400004992).

Підпунктом 16.1.4. пункту 16.1 статті 16 Податкового кодексу України передбачено, що платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Відповідно до пп.14.1.136 п.14.1 ст.14 ПК України орендна плата за земельні ділянки державної і комунальної власності - обов'язковий платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою

Відповідно до п.54.1. ст.54 ПК України, крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов'язання та/або пені вважається узгодженою.

Відповідно п.288.7 ст.288 ПК України податковий період, порядок обчислення орендної плати, строк сплати та порядок її зарахування до бюджетів застосовується відповідно до вимог статей 285-287 цього розділу.

За правилами п.285.1 ст. 285 ПК України базовим податковим (звітним) періодом для плати за землю є календарний рік

Пунктом 286.2 статті 286 ПК України встановлено, що платники плати за землю (крім фізичних осіб) самостійно обчислюють суму податку щороку станом на 1 січня і не пізніше 20 лютого поточного року подають відповідному органу державної податкової служби за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою у порядку, передбаченому статтею 46 цього Кодексу, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями. Подання такої декларації звільняє від обов'язку подання щомісячних декларацій. При поданні першої декларації (фактичного початку діяльності як платника плати за землю) разом з нею подається довідка (витяг) про розмір нормативної грошової оцінки земельної ділянки, а надалі така довідка подається у разі затвердження нової нормативної грошової оцінки землі.

Відповідно до п. 287.3 ст. 287 ПК України податкове зобов'язання щодо плати за землю, визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця.

Платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом (п.57.1 ст.57 ПК України).

Сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання є податковим боргом (пп. 14.1.175 п. 14.1 ПК України).

Зважаючи на той факт, що відповідачем самостійно визначено у поданій податковій декларації з плати за землю за 2014 рік податкові зобов'язання з орендної плати, отже заборгованість відповідача за період з квітня по липень 2014 року у розмірі 251624,96 грн. є узгодженою.

За правилами п.59.1 ст.59 Податкового кодексу України у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

За визначенням в пп.14.1.153 п.14.1 ст.14 ПК України податкова вимога - письмова вимога органу державної податкової служби до платника податків щодо погашення суми податкового боргу.

Відповідно до п.59.3 ст.59 ПК України податкова вимога надсилається не раніше першого робочого дня після закінчення граничного строку сплати суми грошового зобов'язання.

Пунктом 59.4. ст.59 Податкового кодексу України передбачено, що податкова вимога надсилається також платникам податків, які самостійно подали податкові декларації, але не погасили суми податкових зобов'язань у встановлені цим Кодексом строки, без попереднього надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

У разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення.

У разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається) (п.59.5 ст.59 ПК України.

У відповідності з наведеними нормами з метою погашення податкового боргу податковим органом направлено податкову вимогу №10 від 04.01.2013, яка отримана відповідачем 26.02.2013 та з огляду на той факт, що податкові зобов'язання відповідача не виконувались й сума податкового боргу зростала, правові підстави для надсилання нової податкової вимоги відсутні.

У відповідності до п.п. 95.1 та 95.2 ст. 95 ПК України, орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі. Стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання такому платнику податкової вимоги.

Згідно із пп. 20.1.18 п. 20.1 ст. 20 ПК України, органи державної податкової служби мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податкового боргу або його частини.

Під час судового розгляду справи ні до суду першої інстанції, ні до суду апеляційної інстанції відповідачем не надано доказів сплати заборгованості.

Відповідно до п. 95.3 ст. 95 Податкового кодексу України стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання органам державної податкової служби, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

Враховуючи наведене, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про стягнення з рахунків платника податків відповідача у обслуговуючих банках коштів в сумі 251624,96 грн.

Щодо посилань відповідача на необґрунтованість визначення судом першої інстанції періоду заборгованості з квітня по липень 2014 року, колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що підставою для стягнення податкового боргу в межах даної справи є саме факти несплати грошових зобов'язань, визначені в податковій декларації з орендної плати за землю №1400004992 від 31.01.2014, а технічна описка в даті вказаної декларації (зазначено « 31.01.2013 р.» а потрібно «31.01.2014 р.) не спростовує наявності у відповідача податкового боргу за визначений період і не є підставою для зміни або скасування рішення суду першої інстанції.

Стосовно посилання відповідача на порушення судом норм процесуального права з огляду на неотримання платником податків повістки колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до ст.202 КАС України підставою для скасування постанови суду першої інстанції та ухвалення нового рішення є, в тому числі, порушення норм процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

За правилами ч.1 ст.33 КАС України судові виклики і повідомлення здійснюються повістками про виклик і повістками-повідомленнями.

Відповідно до ч.3 ст.35 КАС України повістка повинна бути вручена не пізніше ніж за три дні до судового засідання, крім випадку, коли повістка вручається безпосередньо в суді. Повістка у справах, для яких встановлено скорочені строки розгляду, має бути вручена у строк, достатній для прибуття до суду.

Вважається, що повістку вручено юридичній особі, якщо вона доставлена за адресою, внесеною до відповідного державного реєстру, або за адресою, яка зазначена її представником, і це підтверджується підписом відповідної службової особи (ч.8 ст.35 КАС України).

Як вбачається з матеріалів справи адресою відповідача є місто Дніпропетровськ, Жовтневий район, проспект Праці, будинок 9А, що підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців від 01.09.2014.

В матеріалах справи відсутні будь-які докази, що свідчили б про зміну адреси відповідача або внесення останнім відповідних змін до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, а відтак направлення судом першої інстанції повістки на адресу відповідача, яка отримана останнім 06.10.2014 відповідно до наявного в матеріалах справи рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення, повністю узгоджується з приписами чинного законодавства.

Отже наведені відповідачем обставини не є підставами згідно ст.202 КАС України для скасування постанови суду першої інстанції та ухвалення нового рішення.

Суд першої інстанції під час розгляду даної справи дослідив обставини, які мають значення для справи, дав їм правильну юридичну оцінку, застосував до правовідносин, як виникли між сторонами по справі норми права, які регулюють саме ці правовідносини, прийняв законне та обґрунтоване рішення.

Керуючись ст.ст.198, 200, 205, 206 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Майстер» залишити без задоволення.

Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 06 жовтня 2014 року у справі № 804/15685/14 залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядку, встановленому ст.212 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий: І.Ю. Добродняк

Суддя: Н.А. Бишевська

Суддя: Я.В. Семененко