Ухвала

від 10.06.2015 по справі 804/1883/15

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

і м е н е м У к р а ї н и

10 червня 2015 рокусправа № 804/1883/15

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Олефіренко Н.А.

суддів: Шальєвої В.А. Білак С.В.

за участю секретаря судового засідання: Фірсіка Д.Ю.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Бабушкінському районі м.Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області

на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 20 лютого 2015 року

у справі № 804/1883/15

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Біолідер"

до Державної податкової інспекції у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області

про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,-

ВСТАНОВИВ:

У січні 2015 року ТОВ «Біолідер» звернулось до суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області, у якій просить визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення форми "Р" № 0001142203 від 16 жовтня 2014 року.

В обґрунтування позовних вимог посилається на те, що висновки відповідача про не підтвердження господарських операцій з платниками податків, у зв'язку з існуванням актів про неможливість проведення зустрічних звірок таких платників податків, зроблені відповідачем без достатніх правових підстав.

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 20 лютого 2015 року адміністративний позов задоволено в повному обсязі.

Не погоджуючись з прийнятим у справі судовим рішенням, відповідач звернувся з апеляційною скаргою, в якій вказує на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, просив скасувати постанову суду першої інстанції та винести нове рішення яким відмовити у задоволені позовних вимог.

В судовому засіданні представник відповідача апеляційну скаргу підтримав в повному обсязі, просить апеляційну скаргу задовольнити в позові відмовити .

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши рішення суду першої інстанції та доводи апеляційної скарги, правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, дослідивши матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає.

Судом встановлено, що посадовими особами Державної податкової інспекції у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області на підставі наказу № 1619 від 19 вересня 2014 року було проведено документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ «Біолідер».

За результатами перевірки 02 жовтня 2014 року складено акт № 2782/04-62-22-3 «Про результати документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ «Біолідер» під час здійснення взаємовідносин з ФГ «Куценко» за листопад, грудень 2013 року, лютий, березень 2014 року, ФГ «Золоте Руно 2013» за грудень 2013 року, лютий, березень 2014 року, ТОВ «Голант» за грудень 2013 року, ФГ «Арт-А» за березень 2014 року, ФГ «Козацька Долина 2013» за березень, квітень, травень, червень 2014 року, ТОВ «Клинкор» за квітень 2014 року, ТОВ «Український зерновий холдинг» за квітень 2014 року, СФГ «Ланагросервіс ММ» за травень, червень 2014 року, ТОВ «Пром-Юніт"» за червень 2014 року, ТОВ «Ревреалпрод» за період червень 2014 року їх реальності та повноти відображення в обліку».

На підставі акту перевірки № 2782/04-62-22-3 від 02 жовтня 2014 року Державною податковою інспекцією у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області винесено податкове повідомлення-рішення форми "Р" № 0001142203 від 16 жовтня 2014 року, яким збільшено суму грошового зобов'язання платника податків за платежем "Податок на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг)" на 5 341 948,75 грн., з яких: за основним платежем + 4 273 559,00 грн.; за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) 1 068 389,75 грн.

Актом перевірки встановлено порушення п. 185.1 ст. 185, п. 198.2, п. 198.3, п. 198.6 ст. 198, п. 201.1, п. 201.4, п. 201.6, п. 201.7 ст. 201 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на додану вартість, що підлягає сплаті до бюджету на загальну суму 4 273 559,00 грн., в тому числі: у березні 2014 року на суму 491 317,00 грн.; у квітні 2014 року на суму 3 323 515,00 грн.; у травні 2014 року на суму 458 727,00 грн.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідач, в обґрунтування правомірності винесення ним спірних податкових повідомлень-рішень, посилається на акти податкових перевірок та неможливість проведення зустрічної звірки контрагентів позивача.

Однак, колегія суддів вважає безпідставними посилання відповідача на дані акти, оскільки вказана обставина не є безумовною підставою для висновку про порушення позивачем податкового законодавства, оскільки податкове законодавство не ставить в залежність податковий облік (стан) певного платника податку від інших осіб, від знаходження його за юридичною адресою, фактичної сплати контрагентом податку до бюджету, від його господарських та виробничих можливостей. Питання віднесення певних сум податку на додану вартість до податкового кредиту поширюється виключно на окремо взятого платника та не залежить від розрахунків з бюджетом третіх осіб.

Лише встановлення в ході судового розгляду факту узгодженості дій платника податків з недобросовісним постачальником з метою незаконного отримання податкових вигод або його обізнаності з такими діями контрагента може слугувати підставою для висновку про неправомірне формування податкового кредиту з податку на додану вартість.

При цьому, колегія суддів звертає увагу, що судова практика вирішення податкових спорів виходить з презумпції добросовісності платників та інших учасників правовідносин у сфері економіки. У зв'язку з цим презюмується, що дії платника, результатом яких є отримання податкової вигоди, вважаються економічно виправданими, а відомості, що містяться у податковій та бухгалтерській звітності платника, - достовірні. Подання платником до контролюючого органу усіх належним чином оформлених первинних документів, передбачених податковим законодавством, з метою отримання податкової вигоди є підставою для її отримання, якщо податковий орган не доведе неправдивість, недостовірність або суперечливість відомостей, що містяться у таких документах. Доводи ж податкового органу про отримання платником необґрунтованої податкової вигоди мають ґрунтуватись на сукупності доказів, що безспірно підтверджують існування обставин, які виключають право платника, зокрема, на включення сплаченого податку на додану вартість до податкового кредиту. Разом з тим, у справі, що переглядається, податковим органом не доведено існування таких обставин.

Враховуючи, що юридична відповідальність має індивідуальний характер, позивач не може нести відповідальність за можливі протиправні дії інших юридичних осіб. Крім того, порушення контрагентом позивача вимог законодавства про порядок здійснення господарської діяльності не може бути підставою для висновку щодо безтоварності відповідних господарських операцій.

Здійснення господарської діяльності контрагентами не може мати наслідків для позивача, оскільки законодавством не передбачений обов'язок суб'єкта підприємницької діяльності бути обізнаним із особливостями господарювання контрагента. Відомості, що є обов'язковими для перевірки підприємством стосовно свого контрагента, це включення його до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, а також наявність свідоцтва про реєстрацію платника податку на додану вартість на час здійснення господарських операцій. На період господарських взаємовідносин між позивачем та ФГ «АРТ-А», ФГ «Куценко», ФГ «Золоте руно 2013», ТОВ «Український зерновий холдинг», ТОВ «Клинкор», СФГ «Ланагросервіс», СФГ «Козацька долина2013», ТОВ «Голант», ТОВ «Аморада-14», ТОВ «Пром-Юніт», ТОВ «Градосфера-Миколаїв», ТОВ «Ревреалпром» останні були зареєстровані в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, а також платниками податку на додану вартість, установчі та реєстраційні документи не визнавались недійсними.

З огляду на викладене, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, податкові повідомлення-рішення ДПІ у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська ГУ Міндоходів у Дніпропетровській області від 16 жовтня 2014 року №0001142203 є протиправним та підлягає скасуванню.

На підставі викладеного, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції вірно встановлено обставини справи та правильно застосовано до спірних правовідносин норми матеріального та процесуального права. Доводи апеляційної скарги, з наведених вище підстав, висновків суду не спростовують. Підстави для скасування рішення суду першої інстанції відсутні.

Керуючись ст.197, п.1 ч.1 ст.198, ст.ст.200, 205, 206 КАС України, суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Бабушкінському районі м.Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області - залишити без задоволення.

Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 20 лютого 2015 року по справі № 804/1883/15 - залишити без змін.

Ухвала суду набирає законної сили у відповідності до ч.5 ст. 254 КАС України та може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня набрання чинності.

Повний текст постанови виготовлено 11.06.2015 року

Головуючий: Н.А. Олефіренко

Суддя: В.А. Шальєва

Суддя: С.В. Білак