Ухвала

від 11.06.2015 по справі 803/332/14

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 червня 2015 року Справа № 876/3997/14

Львівський апеляційний адміністративний суд в складі:

головуючого-судді: Кухтея Р.В.

суддів: Яворського І.О.,Носа С.П.

розглянувши в порядку письмового провадження в м. Львові апеляційну скаргу Луцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Волинській області на постанову Волинського окружного адміністративного суду від 20 березня 2014 року за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Аргос СП" до Луцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Волинській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень рішень, -

в с т а н о в и в :

В лютому 2014 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Аргос СП" (далі - ТзОВ "Аргос СП") звернулося в суд із зазначеним адміністративним позовом, в якому просило визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення рішення Луцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Волинській (далі - Луцька ОДПІ) №0000382201 та №0000312201 від 17.01.2014 р.

Постановою Волинського окружного адміністративного суду від 20.03.2014 р. адміністративний позов було задовоено.

Не погоджуючись з постановою суду першої інстанції, її оскаржила Луцька ОДПІ. Апеляційну скаргу мотивує тим, що за результатами позапланової виїзної перевірки «Аргос СП» не підтверджено фінансово-господарські відносини із ТзОВ «БК «Підземшляхбуд», ТзОВ «Епро-Дівайс», ТзОВ «Інфомаркет», встановлено завищення собівартості реалізованих товарів (рядок 05.1 декларацій) на 169771,00 грн., відтак, у зв'язку із виявленими порушеннями податкового законодавства відповідач правомірно прийняв оскаржувані податкові повідомлення-рішення. Тому просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову, якою відмовити в задоволенні позову.

В ході апеляційного розгляду, представники сторін подали клопотання про затвердження примирення сторін, у зв'язку з досягненням податкового компромісу щодо грошового зобов'язання з податку на додану вартість, визначеного оскарженим податковим повідомленням-рішенням від №0000382201 від 17.01.2014 р., яким визначено суму грошового зобов'язання за платежем податок на прибуток у сумі 949 494 грн. та податковим повідомленням-рішенням №0000312201 від 17.01.2014 р., яким визначено суму грошового зобов'язання за платежем податок на додану вартість у сумі 400 675,50 грн., у порядку визначеному підрозділом 9-2 розділу XX Перехідних положень Податкового кодексу України

В підтвердження досягнення сторонами податкового компромісу, суду було надано рішення про погодження застосування процедури податкового компромісу №5427/10/03-18-22-01 від 07.04.2015 р.; платіжне доручення №2208 від 10.04.2015р. на суму 13 355,85 грн. та платіжне доручення №2210 від 10.04.2015р. на суму 31 864,25 грн.

Особи, які беруть участь у справі, в судове засідання не з'явилися, хоча були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання, позивач подав клопотання про розгляд справи за його відсутності, а тому відповідно до п.2 ч.1 ст.197 КАС України, колегія суддів вважає за можливе здійснювати розгляд справи у письмовому провадженні за наявними у ній матеріалами.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали та подані документи, колегія суддів вважає, що клопотання підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо особливостей уточнення податкових зобов'язань з податку на прибуток підприємств та податку на додану вартість у разі застосування податкового компромісу» від 25.12.2014 р. № 63-VIII, який набрав чинності 17.01.2015 р., передбачене право застосування сторонами процедури податкового компромісу, яке, зокрема, поширюється на неузгоджені суми податкових зобов'язань з податку на додану вартість та податку на прибуток, визначені у податкових повідомленнях-рішеннях, щодо яких триває процедура судового оскарження.

Відповідно до п. 1 підрозділу 9-2 розділу XX Перехідних положень Податкового кодексу України, податковий компроміс - це режим звільнення від юридичної відповідальності платників податків та/або їх посадових (службових) осіб за заниження податкових зобов'язань з податку на прибуток підприємств та/або податку на додану вартість за будь-які податкові періоди до 01.04.2014 р. з урахуванням строків давності, встановлених статтею 102 цього Кодексу.

Сума заниженого податкового зобов'язання з податку на прибуток підприємств та/або податку на додану вартість сплачується в розмірі 5 відсотків такої суми. При цьому 95 відсотків суми заниженого податкового зобов'язання з податку на прибуток підприємств та/або податку на додану вартість вважаються погашеними, штрафні санкції не застосовуються, пеня не нараховується (п. 2 цього ж підрозділу).

Досягнення податкового компромісу у такому разі здійснюється за заявою платника податків у письмовій формі до контролюючого органу про намір досягнення податкового компромісу. У таких випадках днем узгодження платником податків податкових зобов'язань, визначених у податковому повідомленні-рішенні, є день подання такої заяви до відповідного контролюючого органу. У разі несплати платником податків такого податкового зобов'язання у сумі, визначеній пунктом 2 цього підрозділу, таке податкове зобов'язання вважається неузгодженим (п. 7 підрозділу 9-2 розділу XX Перехідних положень Податкового кодексу України).

Відповідно до п. 8 цього ж підрозділу, податковий компроміс вважається досягнутим після сплати платником податків узгоджених податкових зобов'язань згідно із цим підрозділом.

Після досягнення податкового компромісу згідно із цим підрозділом такі зобов'язання не підлягають оскарженню та їх розмір не може бути змінений в інших податкових періодах.

Матеріали справи містять рішення про погодження застосування процедури податкового компромісу компромісу №5427/10/03-18-22-01 від 07.04.2015 р., за результатами розгляду заяви позивача від 02.04.2015 р. та докази сплати платником податків грошового зобов'язання.

Відповідно пункту 11.2 розділу VIII «Прикінцеві та перехідні положення» КАС України, підставою для примирення сторін на будь-якій стадії процесу є досягнення податкового компромісу щодо сплати податкових зобов'язань з податку на додану вартість та податку на прибуток підприємств відповідно до підрозділу 9-2 розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 157 КАС України, суд закриває провадження у справі, якщо сторони досягли примирення.

З огляду на викладене та приймаючи до уваги те, що обставини, які стали підставою для закриття провадження у справі виникли після його ухвалення, керуючись вимогами ч. 2 ст. 203 КАС України, колегія суддів вважає, що провадження у даній справі підлягає закриттю, а судове рішення - визнанню нечинним.

Керуючись п. 11.2 розділу VIII «Прикінцеві та перехідні положення» КАС України, п. 3 ч. 1 ст. 157, ст.ст. 197, 203, 206 КАС України, суд, -

у х в а л и в :

Задовольнити клопотання сторін про затвердження примирення сторін у зв'язку з досягненням податкового компромісу.

Постанову Волинського окружного адміністративного суду від 20.03.2014 р. визнати нечинною, а провадження у справі №803/332/14 - закрити.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі та може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом 20 днів з дня набрання нею законної сили.

Головуючий : Р.В.Кухтей

Судді : І.О. Яворський

С.П. Нос