Рішення

від 08.06.2015 по справі 913/27/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ 61022, м. Харків, проспект Леніна, б.5, inbox@lg.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

08 червня 2015 року Справа № 913/27/15

Провадження №1пд/913/27/15

За позовом позивача Товариства з обмеженою відповідальністю Науково-виробниче підприємство "Антекс-автоматика" , м. Сєвєродонецьк Луганської області

до відповідача Сєвєродонецької міської ради Луганської області , м. Сєвєродонецьк Луганської області

про визнання недійсною додаткової угоди до договору оренди земельної ділянки

Суддя Зюбанова Н.М.

Помічник судді Кравцова Г.А.

В засіданні брали участь:

від позивача - Сутковий А.М., представник за довіреністю від 28.10.2014р. № 36;

від відповідача - Скурідін В.О., представник за довіреністю від 25.12.2013 № 9785;

Суть спору: про визнання недійсною додаткової угоди від 18.08.2011р. (держ.реєстрація від 27.10.2012 № 441290004000337) до договору № 718 оренди земельної ділянки від 05.12.2003р.

Дослідивши матеріали справи, вислухавши представників сторін, суд дійшов до наступного.

Так, відповідач у відзиві на позовну заяву за листом від 06.05.2015р. № б/н проти задоволення позову заперечує, посилаючись на те, що постанова Сєвєродонецького міського суду Луганської області від 03.08.2012р. у справі № 1227/3807/2012 за адміністративним позовом ТОВ ВКФ "ЛІА" ЛТД до Сєвєродонецької міської ради про визнання протиправним та скасування рішення Сєвєродонецької міської ради від 29.03.2011р. № 431 "Про затвердження нормативної грошової оцінки земель населених пунктів міста Сєвєродонецьк, селища Синецький, селища Павлоград, селища Лісова Дача, села Воєводівка" набрала законної сили 01.04.2014р., тобто у період з 01.07.2011р. до 01.04.2014р. державний акт був чинним.

Також відповідач звертає увагу суду на те, що скасування акту суб'єкта владних повноважень означає втрату чинності таким актом з моменту набрання чинності відповідним судовим рішенням; що в рішеннях судів першої та касаційної інстанцій не зазначалось, що рішення № 431 скасоване з моменту його прийняття; що спірна додаткова угода набрала чинності 14.03.2012, а отже позовна давність про визнання її недійсною сплила 14.03.2015.

Зі змісту позовної заяви вбачається, що спір між сторонами виник у зв'язку з наступними обставинами.

Так, рішенням Сєвєродонецької міської ради № 1381 від 12.08.2003 вирішено для ТОВ НВП "Антекс-автоматика" переоформити земельну ділянку, затвердивши її проект відведення під комплекс будівель за адресою: м. Сєвєродонецьк, вул. Пивоварова, 3г, та для ВАТ "Хімавтоматика" припинено право постійного користування земельною ділянкою площею 0,6326 га.

На підставі цього рішення 05.12.2003 між Сєвєродонецькою міською радою (відповідачем) та Товариством з обмеженою відповідальністю Науково-виробниче підприємство "Антекс-автоматика" (позивачем) було укладено договір оренди земельної ділянки № 718 (державна реєстрація від 17.12.2003 № 718).

Відповідно до п.1 договору орендодавець надав, а орендар прийняв в строкове платне користування земельну ділянку площею 0,6326, яка знаходиться за адресою: м.Сєвєродонецьк, вул. Пивоварова, 3г.

Нормативна грошова оцінка земельної ділянки становить 623933 грн. 38 коп.

Згідно п. 2.2 договору він укладений строком до 05.12.2028 .

Відповідно до п.2.3 договору орендна плата вноситься орендарем самостійно у грошовій формі та розмірі: 6863 грн. 26 коп. на рік.

Розмір орендної плати переглядається при індексації грошової оцінки земельної ділянки, а також в інших випадках, передбачених чинним законодавством (п. 2.3 договору).

Як свідчать матеріали справи, на протязі дії зазначеного договору між сторонами укладались численні додаткові угоди, у т. ч. оспорювана позивачем додаткова угода від 18.08.2011 (державна реєстрація від 27.10.2012 № 441290004000337), за умовами якої сторони дійшли згоди про зміну вартості нормативної грошової оцінки орендованої землі на суму 1607626 грн. 38 коп.

При цьому слід зазначити, що правовою підставою для укладання додаткової угоди за її змістом зазначається рішення сесії Сєвєродонецької міської ради № 431 від 29.03.2011 "Про затвердження нормативної грошової оцінки земель населених пунктів міста Сєвєродонецьк, селища Синецький, селища Павлоград, селища Лісова Дача, села Воєводівка" та рішення сесії Сєвєродонецької міської ради "Про затвердження коефіцієнтів орендної плати за земельні ділянки, які передаються в оренду з земель міської ради" від 28.04.2011 за № 516.

Також сторони вирішили абзац 1 та 2 розділу 2.3 договору оренди землі змінити на: "Орендна плата вноситься орендарем самостійно у грошовій формі в розмірі з 01.07.2011 по 31.12 2011 - 56266 грн. 92 коп. на рік, що складає 3,5% від нормативної грошової оцінки; з 01.01.2012 по 31.12.2012 - 72343 грн. 19 коп. на рік, що складає 4,5% від нормативної грошової оцінки; з 01.01.2013 по 31.12.2013 - 80381 грн. 32 коп. на рік, що складає 5% від нормативної грошової оцінки; з 01.01.2014 по 31.12.2014 - 88419 грн. 45 коп. на рік, що складає 5,5% від нормативної грошової оцінки; з 01.01.2015 - 96457 грн. 58 коп. на рік, що складає 6% від нормативної грошової оцінки. Орендна плата вноситься у такі строки: щомісячно в розмірі з 01.07.2011 по 31.12.2011 - 4688 грн. 91 коп., з 01.01.2012 по 31.12 2012 - 6028 грн. 60 коп., з 01.01.2013 по 31.12.2013 - 6698 грн. 44 коп., з 01.01.2014 по 31.12.2014 - 7368 грн. 29 коп., з 01.01.2015 - 8038 грн. 13 коп. протягом 30 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного місяця.

Відповідно до п.3 додаткової угоди б/н від 18.08.2011 (державна реєстрація від 28.10.2012 № 441290004000337, вона є невід'ємною частиною договору і діє з 01.07.2011.

Матеріалами справи підтверджено, що на час звернення позивача до господарського суду є такою, що залишена в силі ухвалою Вищого адміністративного суду України від 01.04.2014 постанова Сєвєродонецького міського суду Луганської області від 03.08.2012, яку раніше було скасовано постановою Донецького апеляційного адміністративного суду від 11.10.2012 по справі № 1227/3807/2012 за адміністративним позовом ТОВ ВКФ "ЛІА" ЛТД до Сєвєродонецької міської ради про визнання незаконним рішення № 431 від 29.03.2011 та його скасування.

Як вбачається зі змісту зазначеної постанови по справі № 1227/3807/2012 суд визнав протиправним та скасував рішення сесії шостого скликання Сєвєродонецької міської ради від 29.03.2011. № 431 "Про затвердження нормативної грошової оцінки земель населених пунктів міста Сєвєродонецьк, селища Синецький, селища Павлоград, селища Лісова Дача, села Воєводівка".

Тому позивач просить суд визнати недійсною додаткову угоду до договору оренди земельної ділянки від 18.08.2011 (державна реєстрація від 27.10.2012 за № 441290004000337).

Відповідач проти позову заперечує з підстав, зазначених у відзивах на позов, про що вказано вище.

Встановивши фактичні обставини справи, оцінивши доводи сторін у їх сукупності, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог та повне задоволення позову, виходячи з наступних підстав.

Так, відповідно до ст. 2 Закону України "Про оренду землі" відносини, пов'язані з орендою землі, регулюються Земельним кодексом України , Цивільним кодексом України , цим Законом, законами України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них, а також договором оренди землі.

Статтею 12 Земельного кодексу України до повноважень міських рад віднесено надання земельних ділянок у користування юридичним та фізичним особам.

Відповідно до ст.16 Закону України "Про оренду землі" та ст. 124 ЗК України передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування шляхом укладення договору оренди земельної ділянки.

Право оренди землі оформляється договором, який реєструється відповідно до закону (ст.126 ЗК України ).

Право на оренду земельної ділянки виникає після укладення договору оренди і його державної реєстрації (ст.125 ЗК України ).

Реалізовуючи виключні повноваження в земельних правовідносинах, Сєвєродонецька міська рада прийняла рішення № 431 від 29.03.2011, яке було визнано протиправним та скасовано постановою суду в адміністративній справі, що набрала чинності 01.04.2014.

Статтею 16 ЦК України та ст. 20 ГК України передбачені способи захисту цивільних прав та інтересів, до яких в т.ч. відноситься і визнання правочину недійсним.

Предметом розгляду даної справи є питання недійсності додаткової угоди без номеру від 18.08.2011 до договору оренди земельної ділянки (державна реєстрація від 27.10.2012 за № 441290004000337).

Згідно ст. 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків.

За приписами ст. 11 ЦК України підставою виникнення цивільних прав і обов'язків (зобов'язань) є, зокрема, договір.

Відповідно до ч. 1 ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Правове регулювання загальних вимог до правочинів здійснюється Цивільним кодексом України , зокрема, ст. 203 ЦК України передбачено, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

У відповідності до ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною вимог, які встановлені частинами 1-3, 5 та 6 ст. 203 ЦК України . Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недісним /оспорюваний правочин/.

Так, 01.04.2014 ухвалою Вищого адміністративного суду України залишено в силі судове рішення Сєвєродонецького міського суду від Луганської області від 03.08.2012 у адміністративній справі №2а/1227/3807/2012 за позовом ТОВ ВКФ "ЛІА" ЛТД до Сєвєродонецької міської ради Луганської області про визнання протиправним та скасування рішення Сєвєродонецької міської ради № 431 від 29.03.2011.

Відповідно до ч. 2 ст. 35 ГПК України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, в яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Аналіз даної норми процесуального закону дає підстави для її застосування відносно постанови Сєвєродонецького міського суду Луганської області по адміністративній справі № 1227/3807/2012.

Таким чином не підлягає доведенню позивачем, а є встановленим факт протиправності рішення сесії шостого скликання Сєвєродонецької міської ради від 29.03.2011. № 431 "Про затвердження нормативної грошової оцінки земель населених пунктів міста Сєвєродонецьк, селища Синецький, селища Павлоград, селища Лісова Дача, села Воєводівка", на підставі якого у відповідності до зазначених вище положень законодавства позивачем та відповідачем було укладено оспорювану додаткову угоду від 18.08.2011 до договору оренди земельної ділянки.

Оскільки рішення № 431 від 29.03.2011 було скасовано як протиправне, відтак з моменту прийняття воно, як нелегітимне, не може породжувати жодних правових наслідків, у тому числі - у вигляді внесення змін до договорів оренди в частині встановлення розміру нормативно-грошової оцінки землі та розміру орендної плати.

Щодо заперечень відповідача за відзивом, то відповідно до ч. 1 ст. 261 ЦК України перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила, а відтак, днем початку перебігу вказаного строку є дата набрання законної сили постановою суду, якою скасовано рішення № 431 від 29.03.2011, що було підставою для укладення оспорюваної додаткової угоди, а саме - 01.04.2014 (дата прийняття Вищим адміністративним судом України ухвали, якою залишено в силі постанову Сєвєродонецького міського суду Луганської області від 03.08.2012 про скасування рішення № 431 від 29.03.2011).

З огляду на викладене, позивач звернувся до місцевого господарського суду із позовною заявою 16.04.2015, тобто, в межах встановленого ст. 257 ЦК України трирічного строку позовної давності.

Необґрунтованими суд вважає і доводи відповідача відносно того, що рішення Сєвєродонецької міської ради № 431 було чинним в певний проміжок часу - з 01.07.2011 по 01.04.2014, оскільки воно було скасоване як протиправне, а відтак з моменту його прийняття воно, як нелегітимне, не може породжувати жодних правових наслідків, у тому числі - у вигляді внесення змін до договорів оренди землі в частині встановлення розміру нормативно-грошової оцінки землі, та відповідно, розміру орендної плати.

Враховуючи викладене, суд вважає позовні вимоги обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню, тому на підставі ч. 1 ст. 203 , ч. ч. 1, 3 ст. 215 ЦК України господарський суд визнає недійсною з моменту укладання додаткову угоду від 18.08.2011 (державна реєстрація від 27.10.2012 за № 441290004000337) до договору оренди земельної ділянки № 718 від 05.12.2003, підписану між Сєвєродонецькою міською радою (відповідачем) та ТОВ НВП "Антекс-автоматика" (позивачем), а також припиняється її дія на майбутнє.

Слід зауважити, що визнаючи спірний договір недійсним, суд має враховувати положення ЦК України щодо моменту, з якого угода вважається недійсною, а саме: угода, визнана недійсною, вважається недійсною з моменту її укладення. Проте, якщо з самого змісту угоди випливає, що вона може бути припинена лише на майбутнє, дія угоди визнається недійсною і припиняється на майбутнє (ст. 236 ЦК України). Це зумовлюється тим, що за угодами про оренду землі неможливе застосування реституції.

Судовий збір покладається на відповідача на підставі ст. ст. 44, 49 ГПК України.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 35, 44, 49, 82, 84, 85 ГПК України, господарський суд

в и р і ш и в :

1. Позов Товариства з обмеженою відповідальністю Науково-виробничого підприємства "Антекс-автоматика" до Сєвєродонецької міської ради задовольнити повністю.

2. Визнати недійсною з моменту укладання додаткову угоду без номеру від 18.08.2011 (державна реєстрація від 27.10.2012 за № 441290004000337) до договору оренди земельної ділянки № 718 від 05.12.2003, підписану між Сєвєродонецькою міською радою, м. Сєвєродонецьк Луганської області, вул. Леніна, 32, ідент. код 26204220 та ТОВ НВП "Антекс-автоматика", м. Сєвєродонецьк Луганської області, вул. Пивоварова, 3г, ідент. код 24853463, а також припинити дію цієї додаткової угоди на майбутнє.

3. Стягнути з Сєвєродонецької міської ради, вул.Леніна, 32, м.Сєвєродонецьк Луганської області, ідентифікаційний код 26204220, на користь ТОВ НВП "Антекс-автоматика", м. Сєвєродонецьк Луганської області, вул. Пивоварова, 3г, ідент. код 24853463 судовий збір у сумі 1218 грн 00 коп., про що видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Відповідно до статті 85 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 15.06.2015.

Суддя Н.М.Зюбанова