Рішення

від 26.05.2015 по справі 317/565/15-ц

ЗАПОРІЗЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 317/4413/14-ц

№/п 2/317/166/2015

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 травня 2015 року м. Запоріжжя

Запорізький районний суд Запорізької області у складі:

Головуючого судді - Гончаренко П.П.,

при секретарі - Сучковій А.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Запоріжжя цивільну справу за позовом Селянського (фермерського) господарства «Лещенко Віктор Миколайович» до ОСОБА_1 про поновлення дії договорів оренди землі та за зустрічним позовом ОСОБА_1 до Селянського (фермерського) господарства «Лещенко Віктор Миколайович» про усунення перешкод в користуванні земельною ділянкою та повернення земельної ділянки власнику, суд -

ВСТАНОВИВ:

17.02.2015 року позивач С(Ф)Г «Лещенко Віктор Миколайович» звернувся до Запорізького районного суду Запорізької області із позовом до ОСОБА_1, в якому просить суд поновити на новий термін - до 20 лютого 2019 року - строк дії договорів оренди земельної ділянки № 594 та № 595 від 01.08.2008року, укладених між позивачем та ОСОБА_1 та покласти судові витрати на відповідача, посилаючись на те, що 01 серпня 2008р. між С(Ф)Г «Лещенко Віктор Миколайович» в особі керуючого С(Ф)Г ОСОБА_2 та ОСОБА_1 був укладений та зареєстрований у ЗРФ Центр ДЗК 20 лютого 2009 р. за № 040926000056 договір оренди земельної ділянки № 594 та зареєстрований у ЗРФ Центр ДЗК 20 лютого 2009р. за № 040926000057 договір оренди земельної ділянки № 595. Договори укладено на п'ять років. В п. 15.1. зазначених договорів сторони передбачили, що «договір набирає чинності після підписання сторонами та його державної реєстрації». Договори зареєстровані у ЗРФ Центр ДЗК: 20 лютого 2009р. за № 040926000056 договір оренди земельної ділянки № 594 та зареєстрований у ЗРФ Центр ДЗК 20 лютого 2009р. за № 040926000057 договір оренди земельної ділянки № 595. Відповідно до вимог ст. 125 ЗК України «Про оренду землі», термін дії договорів, укладених на п'ять років закінчився 20.02.2014року. Земельні ділянки з орендного користування позивача не вибувала з моменту укладання договору; письмове заперечення відповідача протягом одного місяця після закінчення строку договору оренди(після 20.02.2014 року) - не надійшло.

За викладених обставин Позивач вважає, що зазначені договори оренди підлягають поновленню на новий термін.

17.03.2015 року до канцелярії Запорізький районного суду Запорізької області надійшла зустрічна позовна заява ОСОБА_1 до Селянського (фермерського) господарства «Лещенко Віктор Миколайович» про усунення перешкод в користуванні земельною ділянкою та повернення земельної ділянки власнику, яка вмотивована тим, що 01 серпня 2008р. між ОСОБА_1 та С(Ф)Г «Лещенко Віктор Миколайович» в особі керуючого С(Ф)Г ОСОБА_2 був укладений та зареєстрований у ЗРФ Центр ДЗК 20 лютого 2009р. за № 040926000056 договір оренди земельної ділянки № 594 та зареєстрований у ЗРФ Центр ДЗК 20 лютого 2009р. за № 040926000057 договір оренди земельної ділянки № 595.

Відповідно до умов Договору1 та Договору 2, Відповідачем була прийнята в строкове платне користування земельні ділянки сільськогосподарського призначення, які є приватною власністю ОСОБА_1 на підставі державного акту на право приватної власності на землю серія ЯГ № 352420, виданого 09 жовтня 2007р., та яка знаходиться на території Наталівської сільської ради Запорізького району Запорізької області, строком на 5 років до 31.12.2013 року та державного акту на право приватної власності на землю серія ЯГ № 352419, виданого 09 жовтня 2007р., та яка знаходиться на території Наталівської сільської ради Запорізького району Запорізької області, строком на 5 років до 31.12.2013 року.

11.12.2013 року позивач за зустрічним позовом повідомив Відповідача за зустрічним позовом про відсутність наміру на поновлення дії даного Договору1 та Договору 2 на новий строк та на укладання з Відповідачем за зустрічним позовом нового договору оренди його земельних ділянок.

Оскільки дана заява-повідомлення ОСОБА_1 була проігнорована Відповідачем за зустрічним позовом та він продовжував використовувати його земельні ділянки, 12.03.2014 року, позивачем за зустрічним позовом була направлена на адрес Відповідача за зустрічним позовом претензія з цього приводу.

Дана претензія також була Відповідачем за зустрічним позовом проігнорована, тому ОСОБА_1, разом із іншими орендодавцями, які опинились в такій же ситуації, звернувся за захистом свого порушеного права до правоохоронних органів та органів прокуратури.

ОСОБА_1 26.09.2014 року звертався до Прокуратури Запорізької області з заявою про незаконні дії з боку Відповідача.

Позивач ОСОБА_1 вважає, що в рахунок збитків, заподіяних йому Відповідач за зустрічним позовом повинен понести в еквіваленті до орендної плати в натурі відповідно до номенклатурі за рік незаконного використання земельних ділянок, які належать ОСОБА_1 з 01.01.2014 року по 01.01.2015 рік, яку він отримував за оренду моїх земельних ділянок, а саме: зерно фуражне 6 000 кг, пшениця або мука 600/300 кг, олія соняшникова 60 кг, солома 10 рулонів, і це буде справедливо.

Крім того на думку позивача за зустрічним позовом, незаконними діями Відповідача, йому заподіяно і моральну шкоду, яку він оцінює в розмірі 1500 грн.

У судове засідання ні позивач, який повідомлений належним чином про дату та час слухання справи, ні його представник не з'явились. Будь-який письмових заяв суду надано не було.

Відповідач довірив свої права та інтереси представляти ОСОБА_3, яка надала суду заяву про розгляд справи без її участі, на підставі наявних в матеріалах справи документах. Проти первинного позову заперечує та просить залишити його без розгляду на підставі ст. 207 ЦПК України, зустрічну позовну заяву просить задовольнити в повному обсязі та проти прийняття заочного рішення не заперечує.

Тому суд вважає за необхідне розглядати справу на підставі наявних у ній доказів, відповідно з частиною 4 ст. 169 ЦПК України.

Відповідно до ч. 2 ст. 197 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи в разі, якщо відповідно до положень Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального засобу не здійснюється.

У зв'язку з чим, на підставі ст. 197 ЦПК України, суд вважає за можливе розглянути справу у відсутність сторін, на підставі наявних у справі доказів, без фіксації судового процесу.

За вимогами ч. 3 ст. 10, ст. 60 ЦПК України, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Згідно ч. 1 ст. 11 ЦПК України, суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб та в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Відповідно до ст.ст. 57, 58, 59 ЦПК України, доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються на підставі пояснень сторін, третіх осіб, їхніх представників, допитаних як свідків, показань свідків, письмових доказів, речових доказів, зокрема звуко- і відеозаписів, висновків експертів. Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.

Суд вивчивши матеріали справи, дослідивши письмові докази та проаналізувавши законодавство України, що регулює спірні правовідносини, приходить до висновку, що позовні вимоги позивача по первісному позову підлягають залишенню без розгляду у зв'язку з неодноразовою неявкою позивача та його представника в судові засідання, а зустрічні позовні вимоги підлягають задоволенню .

В судовому засіданні встановлено наступне .

Факт укладання договору оренди землі між сторонами підтверджується додатними до позову копіями договорів оренди землі № 594 та №595 від 01.08.2008 року.

Відповідно до умов Договору1 та Договору 2, Відповідачем була прийнята в строкове платне користування земельні ділянки сільськогосподарського призначення, які є приватною власністю ОСОБА_1 на підставі державного акту на право приватної власності на землю серія ЯГ № 352420, виданого 09 жовтня 2007р., та яка знаходиться на території Наталівської сільської ради Запорізького району Запорізької області, строком на 5 років до 31.12.2013 року та державного акту на право приватної власності на землю серія ЯГ № 352419, виданого 09 жовтня 2007р., та яка знаходиться на території Наталівської сільської ради Запорізького району Запорізької області, строком на 5 років до 31.12.2013 року.

Факт отримання Відповідачем за зустрічним позовом у тимчасове користування земельної ділянки підтверджується актом прийому-передач об'єкту оренди № 594 та №595 від 01.08.2008 року, які є додатками до Договору 1 та Договору 2.

Оскільки строк оренди Відповідачем за зустрічним позовом земельної ділянки, яка належить ОСОБА_1, спливав, а відповідно до п. 3.1. Договору, після закінчення строку дій договору Орендар має переважне право поновлення його на новий строк, для цього Орендар повинен не пізніше 60 днів до закінчення строку дії договору повідомити письмово Орендодавця про намір продовжити його дію та відповідно до п. 13.1 цього ж Договору, у разі, якщо Орендар продовжує використовувати земельну ділянку після закінчення строку договору оренди, то за відсутністю письмових заперечень Орендодавця протягом одного місяця після закінчення строку дії Договору він підлягає поновленню на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором, тому позивач за зустрічним позовом, у зв'язку із відсутністю письмового повідомлення від Відповідача про намір продовжити дію Договору 1 та Договору 2, а також у зв'язку із закінченням збирання вражаю з орендованих Відповідачем земель, в тому числі і з орендованих земельних ділянок, які належить йому на праві приватної власності та щоб уникнути в майбутньому буд-яких непорозумінь, стосовно використання його земельних ділянок, оскільки він має намір використовувати її самостійно, 11.12.2013 року повідомив Відповідача за зустрічним позовом про відсутність наміру на поновлення дії даного Договору1 та Договору 2 на новий строк та на укладання з Відповідачем за зустрічним позовом нового договору оренди його земельних ділянок.

Оскільки дана заява-повідомлення ОСОБА_1 була проігнорована Відповідачем за зустрічним позовом та він продовжував використовувати його земельні ділянки, 12.03.2014 року, позивачем за зустрічним позовом була направлена на адрес Відповідача за зустрічним позовом претензія з цього приводу.

Дана претензія також була Відповідачем за зустрічним позовом проігнорована, тому ОСОБА_1, разом із іншими орендодавцями, які опинились в такій же ситуації, звернувся за захистом свого порушеного права до правоохоронних органів та органів прокуратури.

Отже з викладених підстав, дія Договору1 та Договору 2 припинена з 31 грудня 2013 року.

Відповідно до ст. 41 Конституції України, кожен має право на володіння, користування і розпорядження своєю власністю на власний розсуд. Таке право передбачено і ч. 1-2 ст. 319 та ч. 4 ст. 373 Цивільного кодексу України. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону та використовувати свою земельну ділянку на свій розсуд відповідно до її цільового призначення.

Відповідно до ст. 15 Закону України «Про оренду землі» до істотних умов договору оренди землі віднесено умови повернення земельної ділянки орендодавцеві.

Згідно до приписів ст.ст. 31, 34 Закону України «Про оренду землі», договір оренди землі припиняється в разі закінчення строку, на який його було укладено. Теж саме передбачено і першим п.12.2 Договору1 та 2 (дія договору припиняється у разі закінчення строку, на який його було укладено), оскільки наступний пункт договору теж є п. 12.2 Договору, однак другий п.12.2. Договору містить інші підстави припинення Договору. У разі припинення договору оренди землі, Орендар зобов'язаний повернути Орендодавцеві земельну ділянку на умовах визначених Договором. Орендар не має право утримувати земельну ділянку для задоволення своїх вимог до Орендодавця. У разі невиконання Орендарем обов'язку щодо умов повернення орендодавцеві земельної ділянки орендар зобов'язаний відшкодувати Орендодавцю завдані збитки. Наслідки припинення договору оренди землі передбачені ст. 34 Закону України « Про оренду землі».

Пунктом 7.1 Договору1 та Договору 2 визначено, що після припинення дії договору Орендар повертає Орендодавцеві земельну ділянку у стані, не гіршому порівняно з тим, у якому він одержував її в оренду.

Крім того, у п. 13.1 Договору 1 та Договору 2 визначено, що у разі, якщо Орендар продовжує використовувати земельну ділянку після закінчення строку договору оренди, то за відсутності письмових заперечень Орендодавця протягом одного місяця після закінчення строку договору він підлягає поновленню на той саме строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором.

ОСОБА_1 26.09.2014 року звертався до Прокуратури Запорізької області з заявою про незаконні дії з боку Відповідача за зустрічним позовом.

Перевіркою було встановлено, що ОСОБА_1 двічі звертався до Відповідача за зустрічним позовом з питань закінчення строку дії Договору та повернення земельної ділянки шляхом підписання двостороннього акту прийому передачі.

Доказом отримання претензії та заяви повідомлення є поштові повідомлення з відміткою про вручення та описом.

Отже, на момент закінчення дії договору, який відповідно до п. 3.1. Договору 1 та Договору 2 закінчився 31.12.2013 року, ОСОБА_1 не мав наміру продовжувати їх дії, про що повідомив належним чином Відповідача за зустрічним позовом.

Відповідач за зустрічним позовом, в свою чергу, не звернувся до ОСОБА_1 з питань пролонгації дії Договорів, а тому за умовами Договорів та чинного законодавства України земельні ділянки мають бути повернені Відповідачем за зустрічним позовом позивачу.

Крім того за результатами перевірки прокуратурою Запорізького району в інтересах осіб пенсійного віку, які звернулися до прокуратури, було пред'явлені позови про зобов'язання Відповідача за зустрічним позовом повернути їм земельні ділянки. За результатами розгляду даних позовів Запорізьким районним судом Запорізької області позови були задоволені та зобов'язано Відповідача за зустрічним позовом повернути пенсіонерам їх земельні ділянки. Та добровільно Відповідач за зустрічним позовом відмовився це робити, тому по відношенню до нього, були відкритті виконавчі провадження по примусовому виконанню рішення суду. Також цими рішеннями було встановлено, що відповідно до п. 3.1. Договору, який є ідентичним для всіх Орендодавців, його укладено на 5 років, до 31.12.2013 року. Данні рішення набрали законної сили. А відповідно до ч. 3 ст. 61 ЦПК України, обставини, встановлені судовим рішенням у цивільній, господарській або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Відповідно до ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог закону.

Спори, пов'язанні з орендою зелі, вирішуються в судовому порядку, згідно ст. 35 Закону України «Про оренду землі».

Відповідно до ст. 14 Конституції України, Земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави. Право власності на землю гарантується. Це право набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до закону.

Відповідно до ст. 2 Земельного кодексу України, земельні відносини - це суспільні відносини щодо володіння, користування і розпорядження землею. Суб'єктами земельних відносин є громадяни, юридичні особи, органи місцевого самоврядування та органи державної влади. Об'єктами земельних відносин є землі в межах території України, земельні ділянки та права на них, у тому числі на земельні частки (паї).

Частина 2 ст. 4 Земельного кодексу України, передбачає, що завданням земельного законодавства є регулювання земельних відносин з метою забезпечення права на землю громадян, юридичних осіб, територіальних громад, та держави, раціонального використання та охорони земель.

У відповідності з ч. 2 ст. 152 Земельного кодексу України, власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов'язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою.

Відповідно до ст. 34 Закону України «Про оренду землі», у разі невиконання Орендарем обов'язку щодо умов повернення орендодавцеві земельної ділянки орендар зобов'язаний відшкодувати Орендодавцю завдані збитки.

Відповідно до ст. 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права мас право на їх відшкодування. Збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі.

У відповідності з ч. 2 ст. 152 Земельного кодексу України, власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов'язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою.

Згідно з ч. 2 ст. 22 ЦК України збитками є, зокрема, доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Частиною 2 ст. 224 ГК України встановлено, що під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов'язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.

Статтею 225 ГК України передбачено, що до складу збитків, які підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються: вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна визначена відповідно до вимог законодавства; додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб'єктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов'язання другою стороною; неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов'язання другою стороною; матеріальна компенсація моральної шкоди у випадках, передбачених законом.

Отже в рахунок збитків, заподіяних ОСОБА_1 Відповідач за зустрічним позовом повинен їх понести в еквіваленті до орендної плати в натурі відповідно до номенклатури за рік незаконного використання земельних ділянок, які належать ОСОБА_1 з 01.01.2014 року по 01.01.2015 рік, яку він отримував за оренду його земельних ділянок, а саме: зерно фуражне 6 000 кг, пшениця або мука 600/300 кг, олія соняшникова 60 кг, солома 10 рулонів, і це буде справедливо.

Крім того, незаконними діями Відповідача, ОСОБА_1 заподіяно і моральну шкоду.

Відповідно до п. 3 Постанови Пленуму Верховного суду України «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової шкоди)В» від 31.03.95 р. (зі змінами та доповненнями) під моральною шкодою потрібно розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями чи бездіяльністю інших осіб.

Статтею 23 ЦК України,передбачено відшкодування моральної шкоди. Особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода відшкодовується грішми, іншим майном або в інший спосіб. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.

Моральна шкода відшкодовується незалежно від майнової шкоди, яка підлягає відшкодуванню, та не пов'язана з розміром цього відшкодування. Моральна шкода відшкодовується одноразово, якщо інше не встановлено договором або законом.

Оскільки своїми неправомірними діями, Відповідач вимусив ОСОБА_1 нервувати, страждати, він повинен був відстоювати свої права та інтереси звертаючись до правоохоронних органів, органів прокуратури, тратити свій вільний час та свій робочий час, змінювати привичний для нього уклад життя, тому суд вважає що в позивача за зустрічним позовом є всі законні та моральні права на стягнення з Відповідача моральної шкоди.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 207 ЦПК України суд постановляє ухвалу про залишення заяви без розгляду, якщо належним чином повідомлений позивач повторно не з'явився в судове засідання, якщо від нього не надійшла заява про розгляд справи за його відсутності.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає за можливе і необхідне винести рішення по справі.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 3, 7, 10, 11, 15, 32, 60, 107, 169, 197, 207, 212-215 ЦПК України, ст.ст. 22, 23, 319, 373, 526 ЦК України, ст.ст. 2, 4, 152, 158, ЗК України, ст.ст. 15, 31, 34, 35 ЗУ «Про оренду землі», суд -

ВИРІШИВ:

Первісні позовні вимоги Селянського (Фермерського) Господарства «Лещенко Віктор Миколайович» до ОСОБА_1 про поновлення дії договорів оренди землі - залишити без розгляду.

Позовні вимоги за зустрічним позовом ОСОБА_1 до Селянського (Фермерського) Господарства «Лещенко Віктор Миколайович» про усунення перешкод в користуванні земельною ділянкою та повернення земельної ділянки власнику - задовольнити.

Усунути перешкоди ОСОБА_1 у користуванні земельними ділянками шляхом зобов'язання Селянського (Фермерського) Господарства «Лещенко Віктор Миколайович» (Запорізька область, Вільнянський район,с. Михайлівка, вул. Шкільна,11, ЄДРПОУ 19275892) повернути на користь ОСОБА_1, (Запорізька область, Запорізький район, с. Новостепнянське, вул. Гагаріна, буд. 178, і.к. НОМЕР_1) земельну ділянку з кадастровим номером 2322186800:02:002:0079 земельною площею 5,9560 га. та земельну ділянку з кадастровим номером 2322186800:02:002:0068 земельною площею 6,8621 га., які розташовані на території Наталівської сільської ради Запорізького району Запорізької області шляхом підписання двостороннього акту прийому-передачі земельної ділянки.

Стягнути з Селянського (Фермерського) Господарства «Лещенко Віктор Миколайович» (Запорізька область, Вільнянський район,с. Михайлівка, вул. Шкільна,11,ЄДРПОУ 19275892) на користь ОСОБА_1, (Запорізька область, Запорізький район, с. Новостепнянське, вул. Гагаріна, буд. 178, і.к. НОМЕР_1) завдані збитки, а саме : зерно фуражне 6 000 кг., пшениця або мука 600/300 кг., олія соняшникова 60 кг., солома 10 рулонів.

Стягнути з Селянського (Фермерського) Господарства «Лещенко Віктор Миколайович» (Запорізька область, Вільнянський район,с. Михайлівка, вул. Шкільна,11,ЄДРПОУ 19275892) на користь ОСОБА_1, (Запорізька область, Запорізький район, с. Новостепнянське, вул. Гагаріна, буд. 178, і.к. НОМЕР_1) моральну шкоду у розмірі 1500 грн.

Стягнути з Селянського (Фермерського) Господарства «Лещенко Віктор Миколайович» (Запорізька область, Вільнянський район,с. Михайлівка, вул. Шкільна,11,ЄДРПОУ 19275892) на користь ОСОБА_1, (Запорізька область, Запорізький район, с. Новостепнянське, вул. Гагаріна, буд. 178, і.к. НОМЕР_1) судові витрати у розмірі 243 грн. 60 коп.

Рішення може бути оскаржено протягом 10 днів з дня його проголошення шляхом подачі апеляційної скарги до апеляційного суду Запорізької області через суд першої інстанції.

Суддя: П.П. Гончаренко