Постанова

від 04.05.2011 по справі 2-а-51

ВРАДІЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 2-а-4/2011 р.

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

13 січня 2011 року Врадіївський районний суд Миколаївської області у складі головуючого судді Висоцького М.Т., при секретарі судового засідання Дністрянської Т.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт Врадіївка справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до інспектора Любашівського взводу ДПС УДАЇ УМВС в Одеській області ОСОБА_2 про скасування постанови серії ВН № 337143 про накладення адміністративного стягнення в сумі 255 грн.,-

в с т а н о в и в :

мотивуючи свої позовні вимоги, ОСОБА_1 вказує, що 26 листопада 2010 року біля 4 години 45 хвилин він, керуючи своїм автомобілем НОМЕР_1 рухався по автодорозі сполученням Київ-Одеса, де на 387 км вказаної дороги був зупинений інспектором Любашівськог взводу ДПС УДПУ УМВС в Одеській області ОСОБА_2 ( відповідачем), який не зважаючи на заперечення ним своєї вини, склав на нього адміністративний протокол по ст.. 122 ч.1 КУпАП за перевищення дозволеної невинності на 23 км на годину та виніс постанову про накладення за вказане правопорушення штрафу в сумі 255 грн. Даний протокол був складений на підставі результатів, зафіксованих приладом вимірювання швидкості марки «Беркут», який не має функцій фото та відео зйомки де була вказана швидкість 133 км/год, що не відповідає дійсності, оскільки він фактично рухався з допустимою ПДР швидкістю 110 км/год. На його переконання на даному приладі була зафіксована швидкість іншого автомобіля, які рухалися ззаді та попереду його автомобіля.

Позивач вважає, що відповідач при складанні протоколу та винесені відносно нього постанови про притягнення його до адміністративної відповідальності по ст.. 122 ч.1 КУпАП, сам порушив вимоги ст.. 251 та 280 КУпАП.

Оскільки він рухався в потоці інших автомобілів, то зафіксована вимірювальним приладом швидкість, не є швидкістю його автомобіля.

Посилаючись на вказані обставини позивач просить скасувати дану постанову, як незаконну.

У судове засідання ОСОБА_1 підтвердив свої позовні вимоги і просить їх задовольнити.

В доповнення до викладеного в позовній заяві ОСОБА_1 пояснив, що разом з ним в якості пасажирів знаходились його дружина ОСОБА_3, яка сиділа поруч з ним на передньому сидінні та ОСОБА_4, який сидів на задньому сидінні. Перед тим, як їх зупинив відповідач, вони з дружиною заздалегідь помітили його і подивились на спідометр який показував, що вони рухались зі швидкістю 110 км на годину. В цей момент їх обігнало декілька автомобілів, які рухались з більшою швидкістю. Його дружина також має посвідчення водія і знає правила дорожнього руху. При його затриманні і складанні протоколу свідків не було. Вказаний на вимірювальному приладі «Беркут»час фіксації перевищення швидкості мав великий розрив між часом його зупинки, що підтверджувало те, що ці дані стосуються попередніх автомобілів. В його автомобілі вставлений прилад, який контролює швидкість і при перевищенні ним допустимої швидкості подає попереджувальний звуковий сигнал. Перед зупинкою цей прилад не спрацював. На його пропозицію відповідач перевірив дію даного приладу і переконався в його справності.

Допитана в якості свідка дружина позивача ОСОБА_3 підтвердила дані ним свідчення і вказала, що перед зупинкою вона особисто переконалась в тому, що позивач не перевищував допустимої швидкості і рухався зі швидкістю 110 км/год. В цей момент їх обганяли інші автомобілі, які рухались з більшою швидкістю.

З»ясувавши обставини справи та перевіривши їх доказами, суд встановив слідуюче.

З установчої частини протоколу про адміністративне правопорушення серії ВН1 № 157452. який склав відповідач -старший ІДПС Любашівського взводу ДПС УДАЇ УМВС в Одеській області лейтенант міліції ОСОБА_2 вбачається, що позивач -ОСОБА_1 ( дослівно:) «на 387 км а/д Київ-Одеса в 4.45, 21.11.11 р., керуючи а/м В 21114 ВЕ 4747 АХ перевищив швидкість на 23 км/год. рухався зі швидкістю 133 км/год. Швидкість вимірювалась приладом «Беркут»№ 80190311. чим порушив вимоги п. 12 в. дії якого кваліфіковано по ч.1 ст. 122 КУпАП».

Як вбачається зі змісту протоколу. Даний протокол був складений у відсутності свідків. Пояснення від особи, на яку складено протокол, не відбиралося, а лише значиться запис, виконаний від імені цієї особи «не згоден». Відомостей про відмову позивача від дачі пояснень в протоколі немає.

Відомості про долучення до протоколу, передбачених ст.. 251 КУпАП доказів, відсутні.

На підставі внесених в цей протокол даних, 26.11.2010 року відповідачем винесена постанова в справі про адміністративне правопорушення, згідно якої позивач без посилання на будь-які докази, визнаний винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 122 КУпАП.

Вивчивши матеріали справи, проаналізувавши встановлені судом факти, дослідивши надані позивачем та добуті в судовому засіданні докази, суд дійшов висновку, що заявлений позивачем позов є обґрунтованим і підлягає повному задоволенню з слідуючих підстав.

Відповідно до вимог ст..ст. 245, 252, 278, 280 КУпАП відповідач, проводячи провадження по даній справі, зобов»язаний був забезпечити всебічне і повне з»ясування обставин справи та вирішити її у точній відповідності з законом, однак ці вимоги не були ним додержані.

Незважаючи на заперечення позивачем своєї вини, відповідач не встановив та не долучив до справи докази його вини.

Висновок відповідача про винуватість позивача ґрунтується лише на даних складеного ним же самим ( відповідачем) протоколом, який теж не відповідає вимогам ст.. 256 КУпАП та викликає сумніви в достовірності внесених до нього відомостей, що вказує на недоведеність вини позивача в скоєнні інкримінованого йому правопорушенні.

Згідно ст.. 62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом та на припущеннях, а всі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Відповідач також проігнорував вимоги Розпорядження МВС України № 446 від 21.05.2009 р. «Про організацію роботи підрозділів ДАІ з профілактики правопорушення і з застосуванням засобів фото і кінозйомки, відеозапису», яка вимагає від працівників ДАІ ( п. 7.6) «… виключити випадки складання відносно водіїв транспортних засобів адміністративних протоколів без доведення їхньої вини чи достатніх доказів в допущенні ними порушень ПДР».

Суд вважає, що винесена відповідачем постанова про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності по ст.. 122 ч.1 КУпАП та накладення на нього адміністративного стягнення у виді штрафу у розмірі 255 грн. не обґрунтована а висновки, які покладені в її основу щодо винуватості цієї особи є такими, що зроблені без належного дослідження всіх даних, які могли б суттєво вплинути на правильність даного рішення.

Вказані обставини свідчать, що посадова особа ( відповідач) при складанні протоколу та при розгляді справи про адміністративне правопорушення відносно позивача, діяла протиправно, а тому рішення цієї особи за результатами розгляду справи підлягають скасуванню.

Керуючись ст. ст. 11, 86, 159-163 КАС України, суд,-

П О С Т А Н О В И В :

позов ОСОБА_1 до інспектора Любашівського взводу ДПС УДАІ УМВС в Одеській області ОСОБА_2 про скасування постанови серії ВН № 337143 про накладення адміністративного стягнення у виді штрафу в розмірі 255 грн. -задовольнити повністю.

Дії інспектора Любашівського взводу ДПС УДАІ УМВС в Одеській області ОСОБА_2 щодо притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ст. 122 ч.1 КУпАП та накладення на нього адміністративного стягнення у виді штрафу у розмірі 255 грн. -визнати протиправними.

Постанову інспектора ДПС УДАЇ УМВС України Любашівського взводу в Одеській області ОСОБА_2 Анатолійовича ВН № 337143 від 21.11.2010 року про накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення за ст.. 122 ч.1 КУпАП у виді штрафу в розмірі 255 грн. -скасувати.

Рішення місцевого загального суду як адміністративного суду у справах з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень щодо притягнення до адміністративної відповідальності є остаточним і оскарженню не підлягає.

Суддя М.Т. Висоцький