Рішення

від 27.05.2015 по справі 667/11389/13-ц

КОМСОМОЛЬСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ХЕРСОНА

Справа № 667/11389/13-ц

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 травня 2015 року Комсомольський районний суд м. Херсона у складі :

головуючого - судді: Котьо І.В.

при секретарі: Мартошенко А.В.

розглянув у відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу за позовом

ОСОБА_1 до ОСОБА_2, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору: ОСОБА_3 про поділ спільного майна подружжя, -

встановив:

Позивач звернулась до суду з вказаним позовом посилаючись на ту обставину, що з 21 травня 2005 року проживала з відповідачем однією сім'єю без реєстрації шлюбу, а 30 червня 2007 року між сторонами було зареєстровано шлюб. За час перебування в шлюбі сторонами було придбано рухоме та нерухоме майно, яке є їх спільною сумісною власністю, а саме : автомобіль НОМЕР_1 вартістю 80000 грн., житловий будинок № 7 по вул. 2-га Цюрупинська в м. Херсоні зареєстрований на ім'я відповідача вартістю 25784 грн., земельну ділянку зареєстровану на ім'я відповідача , яка розташована за адресою: Херсонська область, Білозерський район, смт. Білозерка, вул. Білозерська, 52 вартістю 53775 грн., незакінчений будівництвом та не уведений в експлуатацію двоповерховий житловий будинок із огорожею по межі земельної ділянки розташованої за адресою: Херсонська область, Білозерський район, смт. Білозерка, вул. Білозерська, 52 вартістю 291979 грн., грошові кошти, що знаходяться на рахунках відкритих на ім'я відповідача в ПАТ «Райффайзен банк ОСОБА_4» в сумі близько 30000 доларів США, та меблі і техніку, що знаходяться за адресою: м. Херсон, вул. 2-га Цюрупинська, 7, а саме: меблі в кабінеті вартістю 11775 грн., комод вартістю 545 грн., диван «Мері» вартістю 1450 грн., мультимедійний руль Logitech MOMO USB вартістю 723 грн., телевізор LG вартістю 3000 грн. і телевізор Samsung вартістю 5000 грн.

Просила суд поділити майно набуте подружжям за час перебування у шлюбі шляхом визнання за нею права власності на 1/2 частину вартості автомобіля НОМЕР_1 в сумі 40000 грн. та стягнувши зазначену суму з відповідача на її користь; 1/2 частину житлового будинку № 7 по вул. 2-га Цюрупинська в м. Херсоні; 1/2 частину земельної ділянки розташованої за адресою: Херсонська область, Білозерський район, смт. Білозерка, вул. Білозерська, 52; 1/2 частину матеріалів, обладнання, майна, які були використані в процесі будівництва двоповерхового житлового будинку та огорожі на земельній ділянці розташованій за адресою: Херсонська область, Білозерський район, смт. Білозерка, вул. Білозерська, 52, 1/2 частину грошових коштів, що знаходяться на рахунках відкритих на ім'я відповідача в ПАТ «Райффайзен банк ОСОБА_4» станом на 07 жовтня 2013 року, а також на майно, що знаходяться за адресою: м. Херсон, вул. 2-га Цюрупинська, 7, а саме: меблі в кабінеті вартістю 11775 грн., комод вартістю 545 грн., диван «Мері» вартістю 1450 грн., мультимедійний руль Logitech MOMO USB вартістю 723 грн., телевізор LG вартістю 3000 грн. і телевізор Samsung вартістю 5000 грн., та стягнути з відповідача на її користь судові витрати.

Відповідно до вимог ст. 31 ЦПК України представник позивача , за довіреністю ОСОБА_5 , 15 вересня 2014 року подав заяву про збільшення позовних вимог і просив суд встановити факт проживання однією сім'єю без реєстрації шлюбу позивача та відповідача в період з 21 травня 2005 року по 30 червня 2007 року та 20 жовтня 2014 року заяву про уточнення позовних вимог в частині розміру грошової компенсації вартості автомобіля НОМЕР_1 з 40000 грн. на стягнення 1/2 частини його ринкової вартості на день проведення товарознавчої експертизи, а також стягнення компенсації вартості 1/2 частини матеріалів, обладнання, майна які були використані в процесі будівництва двоповерхового житлового будинку за адресою: Херсонська область, Білозерський район, смт. Білозерка, вул. Білозерська, 52.

Відповідно до заяви від 25 травня 2015 року про уточнення позовних вимог , поданої в порядку ст. 31ЦПК України , позивач просила суд в порядку поділу спільного майна подружжя визнати на нею право власності на 1/2 частину и житлового будинку по вул.2-га Цюрюпинська ,7 у м. Херсоні , 1/2 частину земельної ділянки № 52 по вул. Білозерській в смт. Білозерка, Білозерського району Херсонської області ,меблі в кабінет вартістю 11775 грн.,диван «Мері» вартістю 1450 грн., стягнути на її користь з ОСОБА_2, грошові кошти в сумі 91719 грн., в якості грошової компенсації вартості 1/2 частини матеріалів , обладнання , майна які були використані в процесі будівництва двоповерхового житлового будинку та огорожі на земельній ділянці № 52 по вул. Білозерській в смт. Білозерка, Білозерського району Херсонської області ,стягнути на її користь з ОСОБА_2 грошову компенсацію 1/2 частини вартості автомобіля НОМЕР_1 в сумі 111328,89 грн. Зобов'язати ОСОБА_2 привести стан меблів в кабінет у відповідності до повної комплектації , передбаченої договором підряду № 250 від 24 грудня 2009 року укладеним між ОСОБА_2 та ФОП ОСОБА_6 та стягнути судові витрати.

Позивач до судового засідання не з'явилась , про дату час та місце розгляду справи була повідомлена належним чином ,про причини неявки суд не повідомила. Раніше допитана в судовому засіданні підтримала позов і просила суд задовольнити його посилаючись в його обґрунтування на підстави викладені в первісній позовні заяві та додаткових заявах поданих в її інтересах представником.

Представник позивача , за довіреністю ОСОБА_5 , в судовому засіданні також підтримав позов і просив суд задовольнити його з урахуванням позовних вимог викладених в заяві про уточнення позовних вимог від 25 травня 2015 року.

Представник позивача , за довіреністю ОСОБА_7 до судового засідання не з'явився про дату час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, про причини неявки суд не повідомив .

Відповідач в судовому засіданні позов визнав частково , не заперечував проти залишення у власності позивача нерухоме майно яке вона забрала самостійно з будинку , а саме : комод вартістю 545 грн., диван «Мері» вартістю 1450 грн. Наявність мультимедійного руля Logitech MOMO USB вартістю 723 грн. так само і наявність телевізорів у нього заперечував, та просив меблі в кабінеті вартістю 3960 грн. залишити у власність йому. В задоволенні іншої частини позовних вимог заявлених позивачем просив суд відмовити за необґрунтованістю.

Представник відповідача, за довіреністю , ОСОБА_4, в судовому засіданні позов не визнала і просила суд відмовити в його задоволенні за необґрунтованістю.

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору - ОСОБА_3 до судового засіданні не з'явився про , про дату час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином. Раніше допитаний в судовому засіданні вважав позов заявлений позивачем не обґрунтованим та просив суд розглядати справу за його відсутності.

Вислухавши сторони ,свідків , дослідивши матеріали справи , суд встановив , що:

-за договором довічного утримання укладеного 27 квітня 2004 року між ОСОБА_8 та ОСОБА_2, право власності на житловий будинок № 7 по вул. 2-й Цюрупинській в м. Херсоні перейшло до ОСОБА_2 , яке зареєстровано за ним 17 травня 2007 року на підставі рішення про реєстрацію прав власності Херсонським ДБТІ;

-рішенням № 57 від 11 квітня 2008 року ВК Комсомольської районної в м. Херсоні ради оформлено документи на самовільно збудовані ОСОБА_2 будівлі , а саме : добудову до житлового будинку № 7 по вул. 2-й Цюрупинській в м. Херсоні розміром 4.2х3.27 м. та переобладнання приміщення 1-3 площею 10.1 м.кв. із житлового в кухню. Відповідно до висновку будівельно-технічної експертизи від 18 липня 2014 року слідує що ремонтні роботи в будинку провадились за період з 2004 по 2009 рік., в наслідок ремонтно-будівельних робіт його вартість могла збільшитись на 83066 грн. , а загальна вартість ремонтно-будівельних робіт які було визначено без огляду приміщень будинку можуть становити 70477 грн.;

- відповідно до свідоцтва про шлюб від 30 червня 2007 року сторони 07 червня 2007 року зареєстрували шлюб Антонівською селищною радою міста Херсона Херсонської області, який за рішенням Дніпровського районного суду м. Херсона від 03 грудня 2013 року, що набрало законної сили 14 грудня 2013 року , було розірвано;

-за товарними ярликами №0050 від 31 липня 2009 року та № 1181 від 31 липня 2009 року сторонами , проти чого не заперечував в судовому засіданні відповідач, було придбано за 545 грн. комод та диван « Мєрі» за 1450 грн. у ПП ОСОБА_9;

-за договорами від 09 грудня 2009 року за № 247 та від 24 грудня 2009 року за № 250 укладеними між ОСОБА_2 та ПП ОСОБА_6 і актами виконаних робіт за 13 та 19 лютого 2010 року підрядником було виготовлено меблі для кухні де вартість та витрати по виконанню робіт становила 29424 грн. , і меблі в кабінет де вартість та витрати по виконанню робіт становила 11775 грн. За висновком судово-товарознавчої експертизи № Вс-10 від 15 травня 2014 року ринкова вартість меблевого гарнітура в кабінеті становить 3960 грн. , а кухонного гарнітуру 5520 грн.;

-зі свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу виданого МРЕВ ДАЇ м. Херсона на ім'я відповідача , слідує що , автомобіль НОМЕР_1 належав йому на праві власності на підставі довідки-розрахунку від 27 серпня 2010 року. Згідно відомостей УДАЇ УМВС України в Херсонській області наданих на адресу суду в порядку ст. 137 ЦПК України, вказаний транспортний засіб на 22 лютого 2014 року належить , з 30 жовтня 2013 року ОСОБА_3 Пантелеєвичу. Вартість вказаного засобу , згідно до висновку товарознавчої експертизи за №Вс-З№461434 від 19 березня 2015 становить 222657,77 грн.;

- згідно договору купівлі-продажу земельної ділянки від 05 грудня 2011 року ОСОБА_2, зі згоди ОСОБА_1 придбав у ОСОБА_10 земельну ділянку площею 0.1500 га, кадастровий номер 6520355100:01:111:0001, яка розташована за адресою : Херсонська область , Білозерський район , смт. Білозерка , вул. Білозерська , 52 з цільовим призначенням для будівництва та обслуговування житлового будинку , господарських будівель та споруд. Вказаний правочин було посвідчено приватним нотаріусом Херсонського міського нотаріального округу ОСОБА_11 який з часу укладення вказаного правочину до 06 березня 2014 року ( дати витребування судом відомостей по порядку 137 ЦПК України ) не був зареєстрований в порядку вимог ч.4 ст. 334 ЦК України і станом на вказану дату у Відділі Держземагенста у Білозерському районі Херсонської області вказана земельна ділянка , відповідно до Національної кадастрової системи зареєстрована за ОСОБА_10

Пунктом 5 ч.1 ст. 256 ЦПК України передбачено що , суд розглядає справи про встановлення факту проживання однією сім'єю чоловіка та жінки без шлюбу.

Як встановлено судом , з показів свідків ОСОБА_12 , ОСОБА_13, ОСОБА_14 сторони з 20 травня 2005 року (позивач переїхала до будинку № 7 по вул. 2-га Цюрупинська в м. Херсоні перед днем народження ОСОБА_2 який народився 21 травня 1976 року , а зареєстрували шлюб 30 червня 2007 року ) почали спільно проживати і їх відносини базувались на спільному побуті , веденні спільного господарства, а саме проведення за їх спільні кошти ремонтних робіт в цьому будинку, а також виконанні обов'язків щодо турботи один по відношенню до другого.

Покази відповідача та його покази данні ним в порядку ст.184 ЦПК України та свідків ОСОБА_15 ,ОСОБА_16,ОСОБА_17 в частині того що сторони почали проживати спільно лише за один місяць до реєстрації шлюбу судом оцінюються критично оскільки вони , суперечать обставинам встановленим судом , а саме того що у зв'язку з ремонтними роботами в будинку № 7 по вул. 2-га Цюрупинська в м. Херсоні в період з 2005 по 2007 роки відповідач спільно з позивачем проживали в будинку свідка ОСОБА_14 ( матері позивача ) близько 2- місяців і там також зберігали частину меблів з вказаного будинку в цей період часу, проти чого не заперечував відповідач в ході судового розгляду. Крім того покази свідка ОСОБА_16 в частині того що вона в період ,з початку 2004 року по 2006 рік неодноразово мала побачення з відповідачем та декілька раз приймала , разом з ним , участь у пошуках необхідних йому для ремонту будинку , будівельних матеріалів . Судом не можуть бути взяті за основу , оскільки вони не суперечать обставинам встановленим судом та не спростовують їх.

За таких обставин суд вважає що, позов в частині встановлення спільного про виживання сторін період з 21 травня 2005 року до 30 червня 2007 року без реєстрації шлюбу обґрунтований і такий що підлягає задоволенню.

Відповідно до ст. 60 СК України, майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один з них не мав з поважної причини (навчання, ведення домашнього господарства, догляд за дітьми, хвороба тощо) самостійного заробітку (доходу). Вважається, що кожна річ, набута за час шлюбу, крім речей індивідуального користування, є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя.

Згідно ст. 69 СК України, дружина і чоловік мають право на поділ майна, що належить їм на праві спільної сумісної власності, незалежно від розірвання шлюбу. При цьому, згідно ч.1 ст. 70 СК України, у разі поділу майна, що є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя, частки майна дружини та чоловіка є рівними, якщо інше не визначено домовленістю між ними або шлюбним договором.

Крім цього, відповідно до ч.2 ст. 372 ЦК України, у разі поділу майна, що є у спільній сумісній власності, вважається, що частки співвласників у праві спільної сумісної власності є рівними, якщо інше не встановлено домовленістю між ними або законом. За рішенням суду частка співвласника може бути збільшена або зменшена з урахуванням обставин, які мають істотне значення, а абз.3 п.23 Пленуму Верховного Суду України від 21.12.2007 року за N 11 « Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя» ( далі Пленум) та положення ст. 62 СК України передбачають що майно, яке належало одному з подружжя, може бути віднесено до спільної сумісної власності укладеною при реєстрації шлюбу угодою (шлюбним договором) або визнано такою власністю судом з тих підстав, що за час шлюбу його цінність істотно збільшилася внаслідок трудових або грошових затрат другого з подружжя чи їх обох.

Однак як встановлено судом , відповідно до висновку судової будівельно-технічної експертизи від 18 липня 2014 року, яка враховується відповідно до ч.1 ст. 146 ЦПК України, слідує що за період з 2004 по 2009 рік в будинку № 7 по вул. 2-га Цюрупинська в м. Херсоні провадились ремонтно-будівельні роботи які можливо віднести до робіт по реконструкції , розширенню та капітальному ремонту , в наслідок чого його вартість ( за матеріалами інвентарної справи ) в розмірі 493359 грн. могла збільшитись на 83066 грн. , а загальна вартість ремонтно-будівельних робіт які було визначено без огляду приміщень будинку могли становити 70477 грн.

Тобто, оскільки в цілому вартість вказаного будинку збільшилась на 16,8% і це збільшення , згідно до обставин встановлених судом , відбулось внаслідок спільних трудових та грошових затрат обох сторін в рівних частках , суд вважає що це збільшення , з урахуванням положень ст. 62 СК України не можна вважати істотним. А так як позивач не заявляла позовних вимог про стягнення грошової компенсації замість її частки у праві спільної сумісної власності на майно, що ,з урахуванням положень ч.4 ст. 71 СК України допускається лише за згодою, суд вважає що позовні вимоги в цій частині є не обґрунтованими і такими що не підлягають задоволенню з підстав на які посилається позивач в їх обґрунтування.

Як слідує з п.30 Пленуму рівність прав кожного із подружжя на володіння, користування і розпоряджання майном, що належить їм на праві спільної сумісної власності (якщо інше не встановлено домовленістю між ними) та необхідність взаємної згоди подружжя на розпорядження майном, що є об'єктом права його спільної сумісної власності, передбачено ч. 1 ст. 63, ч. 1 ст. 65 СК України. У випадку коли при розгляді вимоги про поділ спільного сумісного майна подружжя буде встановлено, що один із них здійснив його відчуження чи використав його на свій розсуд проти волі іншого з подружжя і не в інтересах сім'ї чи не на її потреби або приховав його, таке майно або його вартість враховується при

поділі, а п. 24 Пленуму визначено що до складу майна, що підлягає поділу включається загальне майно подружжя, наявне у нього на час розгляду справи, та те, що знаходиться у третіх осіб. При поділі майна враховуються також борги подружжя та правовідносини за зобов'язаннями, що виникли в інтересах сім'ї .

Оскільки , як встановлено судом відповідач продав автомобіль НОМЕР_1 який належав сторонам на праві спільної сумісної власності на підставі довідки-розрахунку від 27 серпня 2010 року - 30 жовтня 2013 року ОСОБА_3 П.( батько відповідача). Вартість вказаного транспортного засобу , згідно до висновку товарознавчої експертизи за №Вс-З№461434 від 19 березня 2015 становить 222657,77 грн. у зв'язку з чим суд, з урахуванням положень ст.ст. 65,71 СК України вважає можливим задовольнити позов в частині стягнення з відповідача на користь позивача грошової компенсації вартості 1/2 частини даного транспортного засобу в розмірі 111328,89 грн.

Доводи відповідача в частині того , що даний транспортний засіб було придбано за на його ім'я фактично його батьком , судом визнаються не переконливими і такими що суперечать обставинам встановленим судом, проти яких не заперечував як відповідач так і третя особа - ОСОБА_3 в ході судового розгляду, а саме того що після придбання вказаного транспортного засобу ним користувалась позивач , і інколи ним користувався батько відповідача.

Згідно до п.22 Пленуму поділ спільного майна подружжя здійснюється за правилами,

встановленими статтями 69-72 СК України та ст. 372 ЦК України . Вартість майна, що підлягає поділу, визначається за погодженням між подружжям, а при недосягненні згоди - виходячи з дійсної його вартості на час розгляду справи.

Як встановлено судом , ОСОБА_2, зі згоди ОСОБА_1 придбав у ОСОБА_10 згідно договору купівлі-продажу земельної ділянки від 05 грудня 2011 року земельну ділянку площею 0.1500 га, кадастровий номер 6520355100:01:111:0001, яка розташована за адресою : Херсонська область , Білозерський район , смт. Білозерка , вул. Білозерська , 52 з цільовим призначенням для будівництва та обслуговування житлового будинку , господарських будівель та споруд . Вказаний договір купівлі-продажу було посвідчено нотаріально, у відповідності до вимог ч.4 ст. 132 ЗК України але не було проведено його державної реєстрації . Однак оскільки відповідач не заперечував факт укладення вказаного правочину , не надав суду , у відповідності до вимог ст. 58,59 ЦПК України належних та допустимих доказів визнання його не дійсним або нікчемним , державна реєстрація вказаного правочину є похідною після його нотаріального посвідчення , суд вважає що як земельна ділянка так і матеріали та обладнання які були використані в процесі будівництва двоповерхового житлового будинку та огорожі на вказаній земельній ділянці є об'єктами спільної сумісної власності сторін .

Відповідно до висновку судової будівельно-технічної експертизи від 18 липня 2014 року, обсяг та вартість будівельних матеріалів , які були витрачені на будівельні роботи за адресою Херсонська область Білозерський район смт. Білозерка вул. Білозерська , 52 становлять 183439 грн.

З урахуванням положень ч.4 ст.71 СК України суд вважає можливим задовольнити позовні вимоги заявлені позивачем в цій частині та визнати за позивачем право власності на 1/2 частину земельної ділянки площею 0.1500 га, кадастровий номер 6520355100:01:111:0001, яка розташована за адресою : Херсонська область , Білозерський район , смт. Білозерка , вул. Білозерська , 52, а також стягнути на її користь грошову компенсацію вартості 1/2 частини будівельних матеріалів, обладнання які було використано при будівництві житлового будинку розташованого за вказаною адресою яка становить 91719.5 грн.

Вартість майна, що підлягає поділу, визначається за погодженням між подружжям, а при недосягненні згоди - виходячи з дійсної його вартості на час розгляду справи. Оскільки вартість рухомого майна що підлягає розділу , а саме: комоду вартістю 545 грн. та дивану «Мері» вартістю 1450 грн. не оспорювались відповідачем , суд вважає можливим взяти за основу його вартість визначену позивачем. З урахуванням порядку користування зазначеним нерухомим майном який склався на час розгляду справи , що було встановлено судом з показів сторін , а саме тієї обставини що позивач виїхала добровільно з будинку № 7 по вул. 2-га Цюрупинська в м. Херсоні в період з квітня по жовтень 2013 року , коли відповідач перебував в рейсі , та визначила , без погодження з відповідачем, порядок користування рухомим майном серед якого був комод та диван «Мері» у зв'язку з чим суд вважає необхідним поділити вказане рухоме майно та визнати право власності на нього за позивачем , проти чого не заперечував відповідач в ході судового розгляду.

Пунктом 24 Пленуму визначено що до складу майна, що підлягає поділу включається загальне майно подружжя, наявне у нього на час розгляду справи, та те, що знаходиться у третіх осіб. Оскільки суду не надано належних та допустимих доказів, в порядку ч.1 ст. 60 ЦПК України наявності такого рухомого майна яке є об'єктом спільної сумісної власності сторін як мультимедійний руль Logitech MOMO USB вартістю 723 грн., телевізор LG вартістю 3000 грн. і телевізор Samsung вартістю 5000 грн. суд вважає що позовні вимоги в цій частині є не обґрунтованими і такими що не підлягають задоволенню , з підстав на які посилається позивач в їх обґрунтування.

Вирішуючи питання в частині позовних вимог щодо поділу рухомого майна , а саме меблів в кабінеті вартістю 11775 грн. та меблів для кухні вартістю 29424 грн. , вартість яких в ході судового розгляду визначалась на підставі висновку судової товарознавчої експертизи № Вс-10 від 15 травня 2014 року відповідно до якої , ринкова вартість меблевого гарнітура в кабінеті становить 3960 грн. , а кухонного гарнітуру 5520 грн., суд також вважає що з урахуванням порядку користування вказаним рухомим майном , яке було виготовлено по індивідуальним заказам, з урахуванням конфігурації кімнат для зручності користування яких їх виготовляли , необхідним визнати право власності на нього за відповідачем , з розрахунку їх вартості яка була визначена відповідно до договорів від 09 грудня 2009 року за № 247 та від 24 грудня 2009 року за № 250. Оскільки як було встановлено судом з показів позивача , вона на час її добровільного виїзду з будинку 16 вересня 2013 року , мала можливість вивезти в його , але залишила його у користуванні відповідача , і його стан зафіксувала на фотознімках. Але на час проведення товарознавчої експертизи його комплектація ( відсутні дверці ) не відповідала стандартам. Так як відповідачем не було надано суду , в порядку вимог ст. 60 ЦПК України доказів того що він звертався до позивача з вимогою що відновлення комплектності даного рухомого майна з 08 жовтня 2013 року ( день повернення відповідача з рейсу) до дати звернення позивача до суду 26 грудня 2013 року , суд вважає що його комплектність була змінена відповідачем з метою зменшення його вартості.

З урахуванням вартості рухомого майна на яке визнано право власності за відповідачем суд вважає необхідним стягнути з відповідача на користь позивача грошову компенсацію за перевищення вартості рухомого майна в розмірі 19602 грн.

На підставі ст.88 ЦПК України , суд вважає необхідним стягнути з відповідача на користь позивача судові витрати пропорційно задоволеним позовним вимогам в розмірі 530.95 грн. , а також стягнути з позивача на користь держави відстрочені судом судові витрати в розмірі 2509.88 грн.

Керуючись ст.ст. 10,11,82,88,154, 213-215 ЦПК України , ст. 60, 61,70,71СК України , ст.372 ЦК України, п.п.22,24,30 Пленуму Верховного Суду України від 21.12.2007 року за N 11 « Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя», Пленуму Верховного Суду України від 04.10.1991 року за N 7 « Про практику застосування судами законодавства, що регулює право приватної власності громадян на жилий будинок», суд -

Вирішив:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору: ОСОБА_3 про поділ спільного майна подружжя задовольнити частково.

Встановити факт спільного про виживання ОСОБА_1 та ОСОБА_2 в період з 21 травня 2005 року до 30 червня 2007 року без реєстрації шлюбу.

Поділити майно що належить ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на праві спільної сумісної власності подружжя :

визнати за ОСОБА_1 право власності на :

· 1/2 частину земельної ділянки площею 0.1500 га, кадастровий номер 6520355100:01:111:0001, яка розташована за адресою : Херсонська область , Білозерський район , смт. Білозерка , вул. Білозерська , 52,

· комод вартістю 545 грн., диван «Мері» вартістю 1450 грн.

визнати за ОСОБА_2 право власності на :

· меблі в кабінеті вартістю 11775 грн.,

· меблі для кухні вартістю 29424 грн.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 грошову компенсацію за перевищення вартості рухомого майна в розмірі 19602 грн.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 грошову компенсацію вартості ? частини автомобіля НОМЕР_1 в розмірі 111328,89 грн.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 грошову компенсацію вартості 1/2 частини будівельних матеріалів, обладнання які було використано при будівництві житлового будинку розташованого за адресою : Херсонська область , Білозерський район , смт. Білозерка , вул. Білозерська , 52 в розмірі 91719.5 грн.

В задоволені іншої частини позовних вимог ОСОБА_1 про поділ майна подружжя та визнання права власності на ? частину житлового будинку № 7 по вул. 2-га Цюрупинська в м. Херсоні , поділу рухомого майна : мультимедійного руля Logitech MOMO USB вартістю 723 грн., телевізора LG вартістю 3000 грн. і телевізора Samsung вартістю 5000 грн. та покладення обов'язків щодо приведення меблів в кабінет у відповідність до повної компенсації відмовити за необґрунтованістю.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судові витрати за проведення експертизи в розмірі 530.95 грн.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави судові витрати в розмірі 2509.88 грн.

Скасувати заходи забезпечення позову застосовані судом відповідно до ухвали від 15 вересня 2014 року відповідно до яких було заборонено відчуження житлового будинку № 7 по вул. 2-га Цюрупинська в м. Херсоні, автомобіля Ford C-Max кузов № НОМЕР_2 реєстраційний номер НОМЕР_3 (ВТ7068АО) та земельної ділянки кадастровий номер 6520355100:01:111:0001 площею 0,1500 га розташованої за адресою: Херсонська область, Білозерський район, смт. Білозерка, вул. Білозерська, 52.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Апеляційного суду Херсонської області через суд першої інстанції, яким є Комсомольський районний суд м. Херсона, шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

З мотивованим рішенням суду сторони мають право ознайомитись починаючи з 02 червня 2015 року .

Суддя: І.В. Котьо