Постанова

від 10.06.2015 по справі 922/1027/15

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

cpg1251

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"10" червня 2015 р. Справа№ 922/1027/15

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Майданевича А.Г.

суддів: Федорчука Р.В.

Лобаня О.І.

за участю представників сторін: згідно з протоколом судового засідання від 10.06.2015

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» на рішення господарського суду міста Києва від 03.04.2015 (повне рішення складено 08.04.2015)

у справі №922/1027/15 (суддя Отрош І.М.)

за позовом Харківського відділення благодійного фонду «Блакитна магістраль»

до публічного акціонерного товариства «Дельта Банк»

про стягнення 691 943,48 грн.,-

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду міста Києва від 03.04.2015 у справі №922/1027/15 у позові відмовлено. Стягнуто з ПАТ «Дельта Банк» на користь Харківського відділення благодійного фонду «Блакитна магістраль» 13 838,87 грн. судового збору.

Не погоджуючись із зазначеним рішенням суду, ПАТ «Дельта Банк» звернулось до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою (вх. №09-081/4473/15) в якій просить скасувати рішення господарського суду міста Києва від 03.04.2015 у справі №922/1027/15 та прийняти нове рішення суду, яким відмовити у позові в повному обсязі. Також на адресу Київського апеляційного господарського суду від ПАТ «Дельта Банк» надійшла апеляційна скарга (вх. №09-081/4475/15) в якій скаржник просить скасувати рішення господарського суду міста Києва від 03.04.2015 у справі №910/1027/15 в частині стягнення з ПАТ «Дельта Банк» 13 838,87 грн. судового збору.

В своїх доводах скаржник посилається на те, що рішення суду першої інстанції прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права.

Ухвалою від 05.05.2015 Київським апеляційним господарським судом прийнято до провадження та спільного розгляду вказані апеляційні скарги та призначено розгляд справи №922/1027/15 у судовому засіданні за участю уповноважених представників сторін.

14.05.2015 через відділ документального забезпечення Київського апеляційного господарського суду від Харківського відділення благодійного фонду «Блакитна магістраль» надійшло клопотання про проведення судового засідання без участі представника позивача.

10.06.2015 в судовому засіданні від скаржника надійшла відмова від апеляційної скарги (вх. №09-081/4473/15).

Ухвалою від 10.06.2015 Київським апеляційним господарським судом прийнято відмову ПАТ «Дельта Банк» від апеляційної скарги (вх. №09-081/4473/15) на рішення господарського суду міста Києва від 03.04.2015 у справі №922/1027/15.

Представник відповідача брав участь в судовому засіданні, в якому підтримував доводи апеляційної скарги, надавав пояснення та просив апеляційну скаргу ПАТ «Дельта Банк» (вх. №09-081/4475/15) задовольнити, а рішення господарського суду міста Києва від 03.04.2015 у справі №922/1027/15 скасувати частково в частині стягнення з ПАТ «Дельта Банк» 13 838,87 грн. судового збору.

Представники позивача в судове засідання не з'явились, про день та час розгляду справи були повідомлені належним чином, про що свідчать зворотні поштові повідомлення про вручення поштових відправлень, які знаходиться в матеріалах справи. Однак, вказана обставина не перешкоджає розгляду справи, оскільки учасники судового процесу, які не з'явилися в судове засідання, були належним чином повідомлені про час та місце розгляду справи. За таких обставин колегія суддів апеляційного господарського суду вважає за можливе розглянути справу без участі в судовому засіданні представників позивача.

Відповідно до ст. 99 ГПК України в апеляційній інстанції справи переглядаються за правилами розгляду цих справ у першій інстанції з урахуванням особливостей, передбачених у цьому розділі.

Статтею 101 ГПК України встановлено, що у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі. В апеляційній інстанції не приймаються і не розглядаються вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Судова колегія Київського апеляційного господарського суду, розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника відповідача, дослідивши представлені докази в їх сукупності, перевіривши правильність застосування місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права встановила наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, 22.11.2013 між публічним акціонерним товариством «Дельта Банк» (банк) та Харківським відділенням благодійного фонду «Блакитна магістраль» (вкладник) укладено договір банківського вкладу «Класичний» №Д-2000040/237/1662, відповідно до умов якого банк відкриває вкладнику вкладний рахунок №26157032000040, а вкладник вносить на рахунок грошові кошти у сумі 560 000,00 грн. (вклад), на умовах та в порядку, визначених цим договором.

Відповідно до п. п. 1.2. - 1.4. договору внесення вкладником грошових коштів підтверджується банком шляхом видачі виписки про рух коштів. Вклад залучається на строк з моменту зарахування коштів на рахунок по 28.11.2014 включно. Вкладник має право здійснювати додаткове внесення коштів на рахунок. Банк має право встановлювати обмеження щодо додаткового внесення коштів на рахунок в сумах, які визначаються внутрішніми нормативними документами банку.

Пунктами п. 2.1., 2.3. договору визначено, що процентна ставка за вкладом становить 18,5 % річних. Нарахування процентів на вклад здійснюється за фактичну кількість днів у місяці та році (28-29-30-31/365-366). При розрахунку процентів враховується фактичний залишок коштів на рахунку станом на кінець кожного календарного дня періоду, за який здійснюється нарахування процентів. Проценти на вклад нараховуються від дня, наступного за днем надходження коштів на рахунок, до дня, який передує їх поверненню вкладникові або списанню з рахунку з інших підстав. Сплата нарахованих процентів здійснюється щомісячно в перший робочий день кожного календарного місяця, що слідує за розрахунковим, а також в день закриття рахунку, шляхом перерахування відповідної суми на поточний рахунок вкладника №26002040201800, відкритий в ПАТ «УкрСиббанк».

Згідно з п. 2.7 договору в останній день строку, на який був залучений вклад, банк перераховує суму вкладу та суму нарахованих процентів на поточний рахунок вкладника, визначений в п. 2.2. цього договору. В разі дострокового повернення вкладу на умовах цього договору, останнім днем строку, на який був залучений вклад, що повертається достроково, буде вважатись день фактичного повернення відповідної суми вкладу.

Відповідно до п. п. 2.8., 2.9. договору у випадку дострокового розірвання цього договору за ініціативою вкладника та відкликання суми вкладу, банк здійснює перерахунок процентів, нарахованих за фактичний термін розміщення вкладу з дня наступного за днем надходження вкладу у банк до дня, який передує його поверненню вкладнику або списанню з рахунку, за процентною ставкою 1 % річних. Якщо день закінчення строку цього договору припадає на вихідний, неробочий або святковий день, сума вкладу та нарахованих процентів сплачується у перший робочий день після закінчення строку дії цього договору. При цьому проценти за вказані дні не нараховуються.

Пунктом 3.2.1. договору визначено, що банк зобов'язаний нарахувати та сплатити вкладнику проценти за вкладом згідно з умовами, визначеними цим договором.

Договір набирає чинності з дати внесення вкладником коштів на рахунок за умови їх внесення протягом 5 робочих днів з дня підписання договору сторонами та скріплення відбитками їх печаток (п. 6.5.).

Судом першої інстанції встановлено, що 22.11.2013 позивач вніс на рахунок №26157032000040, відкритий в ПАТ «Дельта Банк», грошові кошти (вклад) у розмірі 560 000,00 грн. та 09.12.2013 - грошові кошти (вклад) у розмірі 50 000,00 грн., що підтверджується наявною в матеріалах справи належним чином засвідченою копією банківської виписки по особовим рахункам позивача.

25.09.2014 Харківське відділення благодійного фонду «Блакитна магістраль» звернулось до ПАТ «Дельта Банк» з листом вих. №28, з проханням розірвати договір банківського вкладу «Класичний» №Д-2000040/237/1662 за власною ініціативою та перерахувати кошти у розмірі 610 000,00 грн. на рахунок позивача, відкритий в ПАТ «УкрСиббанк».

14.10.2014 листом вих. №05-2424711 ПАТ «Дельта Банк» відмовив Харківському відділенню благодійного фонду «Блакитна магістраль» у дострокову розірванні договору банківського вкладу «Класичний» №Д-2000040/237/1662 від 22.11.2013.

28.11.2014 позивач звернувся до відповідача з листом вих. №38 від 28.11.2014, в якому просив повернути вклад у розмірі 610 000,00 грн. у зв'язку з закінченням строку вкладу.

Однак, ПАТ «Дельта Банк» обов'язку щодо повернення вкладу в розмірі 610 000,00 грн. у визначені договором банківського вкладу строки та порядку не виконано, у зв'язку з чим, у березні 2015 року Харківське відділення благодійного фонду «Блакитна магістраль» звернулось до господарського суду з позовом до ПАТ «Дельта Банк» про стягнення банківського вкладу та процентів.

При прийнятті оскаржуваного рішення місцевий господарський суд дійшов висновку, що ПАТ «Дельта Банк» порушено умови договору банківського вкладу, однак позовні вимоги про стягнення грошових коштів задоволенню не підлягають в силу імперативних приписів п. 1 ч. 5 ст. 36 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб». Також місцевий господарський суд зазначив, що у зв'язку з тим, що спір у справі виник внаслідок неправильних дій ПАТ «Дельта Банк», суд поклав судовий збір на відповідача.

Колегія суддів апеляційного господарського суду, беручи до уваги межі перегляду справи у апеляційній інстанції, обговоривши доводи апеляційної скарги, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при прийнятті оскаржуваного рішення, дійшла висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а оскаржуване рішення місцевого господарського суду слід залишити без змін з наступних підстав.

Пункт 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України передбачає, що підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є: договори та інші правочини.

Згідно з ч. 1 ст. 1058 ЦК України, за договором банківського вкладу (депозиту) одна сторона (банк), що прийняла від другої сторони (вкладника) або для неї грошову суму (вклад), що надійшла, зобов'язується виплачувати вкладникові таку суму та проценти на неї або дохід в іншій формі на умовах та в порядку, встановлених договором.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 1060 ЦК України, договір банківського вкладу укладається на умовах видачі вкладу на першу вимогу (вклад на вимогу) або на умовах повернення вкладу зі спливом встановленого договором строку (строковий вклад). За договором банківського вкладу незалежно від його виду банк зобов'язаний видати вклад або його частину на першу вимогу вкладника, крім вкладів, зроблених юридичними особами на інших умовах повернення, які встановлені договором.

Пунктом 3.3. постанови Правління Національного банку України «Про затвердження положення про порядок здійснення банками України вкладних (депозитних) операцій з юридичними і фізичними особами» від 03.12.2003 №516 визначено, що банки повертають вклади (депозити) та сплачують нараховані проценти у строки, що визначені умовами договору банківського вкладу (депозиту) між вкладником і банком. За договором банківського вкладу (депозиту) незалежно від його виду банк зобов'язаний видати вклад або його частину на першу вимогу вкладника, крім вкладів, розміщених юридичними особами на інших умовах повернення, які встановлені договором.

Судом першої інстанції встановлено, позивач вніс на рахунок №26157032000040, відкритий в ПАТ «Дельта Банк», грошові кошти (вклад) у розмірі 610 000,00 грн., що підтверджується наявною в матеріалах справи належним чином засвідченою копією банківської виписки по особовим рахункам позивача.

Отже, позивачем доведено суду належними та допустимими доказами факт внесення грошових коштів (вкладу) на рахунок №26157032000040, відкритий в ПАТ «Дельта Банк» на підставі договору банківського вкладу «Класичний» №Д-2000040/237/1662 від 22.11.2013.

Однак, відповідач не виконав обов'язку з повернення вкладу у розмірі 610 000,00 грн. у визначені договором банківського вкладу №Д-2000040/237/1662 строки та порядку (шляхом перерахування коштів на поточний рахунок №26002040201800, відкритий в ПАТ «УкрСиббанк»), що підтверджується довідкою, наданою ПАТ «УкрСиббанк» про ненадходження коштів у період з 28.11.2014 по 16.03.2015 від ПАТ «Дельта Банк» на рахунок позивача №26002040201800, відкритий в ПАТ «УкрСиббанк».

Відповідачем не надано суду доказів, які підтверджують відсутність грошових коштів у розмірі 610 000,00 грн. на рахунку позивача №26157032000040, відкритому в ПАТ «Дельта Банк».

Окрім того, позивачем було заявлено до стягнення з відповідача 18 241,51 грн. процентів, які нараховані відповідно до положень п. п. 2.1., 2.3. договору за період з 01.10.2014 по 28.11.2014.

Згідно з ст. 1061 ЦК України, банк виплачує вкладникові проценти на суму вкладу в розмірі, встановленому договором банківського вкладу. Проценти на банківський вклад нараховуються від дня, наступного за днем надходження вкладу у банк, до дня, який передує його поверненню вкладникові або списанню з рахунка вкладника з інших підстав. Проценти на банківський вклад виплачуються вкладникові на його вимогу зі спливом кожного кварталу окремо від суми вкладу, а невитребувані у цей строк проценти збільшують суму вкладу, на яку нараховуються проценти, якщо інше не встановлено договором банківського вкладу. У разі повернення вкладу виплачуються усі нараховані до цього моменту проценти.

Київський апеляційний господарський суд провівши розрахунок процентів за договором банківського вкладу за період з 01.10.2014 по 28.11.2014, який здійснено позивачем та перевірено господарським судом міста Києва, дійшов висновку про його обґрунтованість.

Судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції, що існування обов'язку ПАТ «Дельта Банк» щодо перерахування (поверненню) грошових коштів Харківському відділенню благодійного фонду «Блакитна магістраль» у розмірі 18 241,51 грн. підтверджується наявними матеріалах справи та відповідачем не спростовано даного факту, зокрема, відповідачем не надано суду доказів перерахування (повернення) грошових коштів у розмірі 18 241,51 грн. за договором банківського вкладу позивачу.

Статтею 610 ЦК України визначено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Згідно з ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Оскільки, відповідач у встановлений договором строк свого обов'язку з перерахування (повернення) грошових коштів не виконав, прострочивши виконання грошового зобов'язання, позивач здійснив розрахунок 3% річних у розмірі 4 647,27 грн. та 59 054,70 грн. інфляційних втрат за період з грудня 2014 року по лютий 2015 року.

Київський апеляційний господарський суд провівши розрахунок 3% річних, дійшов висновку, що розрахунок який здійснено позивачем та перевірено місцевим господарським судом, є арифметично вірним та обґрунтованим.

Щодо наданого ХВБФ «Блакитна магістраль» розрахунку інфляційних втрат колегія суддів зазначає, що позивачем невірно визначено індекс інфляції за лютий 2015 року.

Однак, враховуючи на те, що розрахунок інфляційних втрат позивача не перевищує розрахунок інфляційних втрат, який здійснено господарським судом міста Києва та перевірено Київським апеляційним господарським судом (628241,51 * 1,118 (добуток показників індексів інфляції за грудень 2014 року - лютий 2015 року) - 628241,51 = 74 132,50 грн.), суд дійшов висновку, що позовні вимоги Харківського відділення благодійного фонду «Блакитна магістраль» до ПАТ «Дельта Банк» про стягнення інфляційних втрат у розмірі 59 054,70 грн. є обґрунтованими.

Проте, судом встановлено, що на підставі постанови Правління Національного банку України від 02.03.2015 №150 «Про віднесення Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» до категорії неплатоспроможних», виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення від 02.03.2015 №51 «Про запровадження тимчасової адміністрації у Публічному акціонерному товаристві «Дельта Банк», згідно з яким з 03.03.2015 запроваджено тимчасову адміністрацію та призначено уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації у ПАТ «Дельта Банк».

Тимчасову адміністрацію в ПАТ «Дельта Банк» запроваджено строком на три місяці з 03.03.2015 по 02.06.2015 включно.

Згідно з ст. 76 Закону України «Про банки і банківську діяльність» Національний банк України не пізніше дня, наступного за днем прийняття рішення про віднесення банку до категорії неплатоспроможних, повідомляє про це рішення Фонд гарантування вкладів фізичних осіб для вжиття ним заходів, передбачених Законом України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», який встановлює правові, фінансові та організаційні засади функціонування системи гарантування вкладів фізичних осіб, повноваження Фонду гарантування вкладів фізичних осіб (далі - Фонд), порядок виплати Фондом відшкодування за вкладами, а також регулює відносини між Фондом, банками, Національним банком України, визначає повноваження та функції Фонду щодо виведення неплатоспроможних банків з ринку і ліквідації банків.

Відповідно до п. 16 ст. 2 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» тимчасова адміністрація - процедура виведення банку з ринку, що запроваджується Фондом стосовно неплатоспроможного банку в порядку, встановленому цим Законом, а відповідно до пункту 6 статті 2 Закону ліквідація банку - це процедура припинення банку як юридичної особи відповідно до законодавства.

У спорах, пов'язаних з виконанням банком, у якому введена тимчасова адміністрація чи почата процедура його ліквідації, своїх зобов'язань перед його кредиторами, норми Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» є спеціальними, а даний Закон є пріоритетним відносно інших законодавчих актів України у цих правовідносинах.

Згідно з п. 1 ч. 5 ст. 36 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» під час тимчасової адміністрації не здійснюється задоволення вимог вкладників та інших кредиторів банку.

Відповідно до п. 1 ч. 6 ст. 36 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» обмеження, встановлене пунктом 1 частини п'ятої цієї статті, не поширюється на зобов'язання банку щодо виплати коштів за вкладами вкладників за договорами, строк яких закінчився, та за договорами банківського рахунку вкладників. Зазначені виплати здійснюються в межах суми відшкодування, що гарантується Фондом.

Статтею 2 зазначеного Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» визначено, що у цьому Законі термін «вкладник» вживається у значені «фізична особа (крім фізичних осіб - суб'єктів підприємницької діяльності), яка уклала або на користь якої укладено договір банківського вкладу (депозиту), банківського рахунку або яка є власником іменного депозитного сертифіката».

Отже, враховуючи дану норму, фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності та юридичні особи не підпадають під визначення поняття «вкладник» у розумінні вищевказаного Закону. Тому, на них не поширюється виняток з обмеження встановленого п. 1 ч. 5 ст. 36 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб».

Разом із цим, вказаний Закон не дає визначення поняття «кредитор банку». Визначення терміну «кредитор банку» міститься у ст. 2 Закону України «Про банки і банківську діяльність», під яким розуміється юридична або фізична особа, яка має документально підтверджені вимоги до боржника щодо його майнових зобов'язань.

У зв'язку з тим, що зобов'язання щодо повернення позивачу вкладу у розмірі 610 000,00 грн. та нарахованих процентів у розмірі 18 241,51 грн. за договором банківського вкладу відповідач повинен був здійснити до 28.11.2014 (включно), суд першої інстанції дійшов вірного висновку про порушення ПАТ «Дельта Банк» умов договору банківського вкладу «Класичний» №Д-2000040/237/1662 від 22.11.2013.

Таким чином, з огляду на вищенаведене, судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції, що вимоги Харківського відділення благодійного фонду «Блакитна магістраль» задоволенню не підлягають, в силу імперативних приписів п. 1 ч. 5 ст. 36 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб».

Однак, колегія суддів зазначає, що місцевий господарський суд дійшов до помилкового висновку, що судовий збір у розмірі 13 838,87 грн. підлягає стягненню з ПАТ «Дельта Банк» з огляду на наступне.

Відповідно до п. 22 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» від сплати судового збору звільняється уповноважена особа Фонду гарантування вкладів фізичних осіб - у справах, пов'язаних із здійсненням тимчасової адміністрації та ліквідації банку.

Отже, враховуючи те, що 02.03.2015 виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення від №51 «Про запровадження тимчасової адміністрації у Публічному акціонерному товаристві «Дельта Банк», згідно з яким з 03.03.2015 запроваджено тимчасову адміністрацію, судовий збір не підлягає стягненню з відповідача.

Відповідно до норм статей 32, 33, 34 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Статтею 103 ГПК України визначені повноваження суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги, відповідно до якої суд апеляційної інстанції має право: 1) залишити рішення місцевого господарського суду без змін, а скаргу (подання) без задоволення; 2) скасувати рішення повністю або частково і прийняти нове рішення; 3) скасувати рішення повністю або частково і припинити провадження у справі або залишити позов без розгляду повністю або частково; 4) змінити рішення.

Таким чином, апеляційна скарга ПАТ «Дельта Банк» підлягає задоволенню, а рішення господарського суду міста Києва від 03.04.2015 у справі №910/1027/15 слід скасувати в частині стягнення з ПАТ «Дельта Банк» на користь Харківського відділення благодійного фонду «Блакитна магістраль» 13 838,87 грн. судового збору.

Судові витрати розподіляються відповідно до вимог ст. 49 ГПК України.

Керуючись ст. ст. 49, 99, 101-105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд,-

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Харківського відділення благодійного фонду «Блакитна магістраль» (вх. №09-081/4475/15) на рішення господарського суду міста Києва від 03.04.2015 у справі №922/1027/15 задовольнити.

2. Рішення господарського суду міста Києва від 03.04.2015 у справі №922/1027/15 скасувати частково в частині стягнення з публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» на користь Харківського відділення благодійного фонду «Блакитна магістраль» 13 838,87 грн. судового збору. В цій частині прийняти нове рішення, яким у задоволенні вимог про стягнення 13 838,87 грн. судового збору відмовити.

3. Матеріали справи №922/1027/15 повернути до господарського суду міста Києва.

Головуючий суддя А.Г. Майданевич

Судді Р.В. Федорчук

О.І. Лобань