Ухвала

від 10.06.2015 по справі 804/16699/14

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

cpg1251

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

і м е н е м У к р а ї н и

10 червня 2015 рокусправа № 804/16699/14

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії: головуючого судді: Іванова С.М.

суддів: Чабаненко С.В. Шлай А.В.

за участю секретаря судового засідання: Горшкова В.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Феро-Центр"на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 20 листопада 2014 року у справі за позовом Державної податкової інспекції у Кіровському районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області до Товариства з обмеженою відповідальністю "Феро-Центр" про стягнення заборгованості, -

ВСТАНОВИВ:

Державна податкова інспекція у Кіровському районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області (далі - позивач) звернулась з адміністративним позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Феро-Центр" (далі - відповідач ) в якому просила стягнути з рахунків у банках, що обслуговують ТОВ «Феро-центр» суму податкового боргу в розмірі 14 025,10 грн.

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 20 листопада 2014 року адміністративний позов задоволено.

Стягнуто з рахунків у банках, що обслуговують ТОВ В«Феро-ЦентрВ» (код ЄДРПОУ 32793979) на користь бюджету на р/р згідно бюджетної класифікації суму податкового боргу в розмірі 14 025, 10 грн.

Не погоджуючись з прийнятим у справі судовим рішенням, відповідач звернувся з апеляційною скаргою, в якій вказує на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

Представники сторін в судове засідання не з'явились, про дату, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином, що у відповідності до ч. 4 ст. 196 та ст. 41 КАС України не перешкоджає розгляду справи без фіксування судового засідання технічними засобами.

Перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що ТОВ В«Феро-ЦентрВ» (код ЄДРПОУ 32793979) 28.01.2004 р. зареєстровано як юридична особа та перебуває на обліку в органах державної податкової служби - ДПІ у Кіровському районі м. Дніпропетровська ГУ Міндоходів у Дніпропетровській області як платник податків.

Згідно довідки ДПІ у Кіровському районі м. Дніпропетровська ГУ Міндоходів у Дніпропетровській області про банківські рахунки (витяг з ІС В«Податковий блокВ» ) відповідач має відкриті розрахункові рахунки в установі банку.

Відповідач має податковий борг в загальній сумі 14 025,10 грн., в т.ч. 103,00 грн. по

декларації з податку на прибуток підприємства, також 8964,75 грн. та 4555,00 грн. по деклараціям зі сплати єдиного податку - юридичної особи, і 402,35 грн. з нарахованої пені у зв'язку з несвоєчасним податнням декларації з податку на прибуток від 24.02.2014 р. № НОМЕР_1.

Надаючи правову оцінку рішенню суду першої інстанції, колегія суддів апеляційного суду, виходить з наступного.

Згідно п. 31.3. ст. 31 Податкового кодексу України, строк сплати податку та збору встановлюється відповідно до податкового законодавства для кожного податку окремо. Зміна платником податку, податковим агентом або представником платника податку чи контролюючим органом встановленого строку сплати податку та збору забороняється, крім випадків, передбачених цим Кодексом.

Пунктом 49.2. ст. 49 Податкового кодексу України встановлено, платник податків зобов'язаний за кожний встановлений цим Кодексом звітний період подавати податкові декларації щодо кожного окремого податку, платником якого він є, відповідно до цього Кодексу незалежно від того, чи провадив такий платник податку господарську діяльність у звітному періоді.

Відповідно до п. 57.1. ст. 57 Податкового кодексу України,, платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

03.10.2014 року відповідачем подано уточнюючу податкову декларацію з податку на прибуток підприємства № НОМЕР_2 за 2013 рік, відповідно до якої відповідачем самостійно виправлено помилки та збільшено податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, що уточнюється, на суму 100,00 грн. та визначено суму штрафу від недоплати при наданні уточнюючої декларації у розмірі 3,00 грн.

Однак податкове зобов'язання на даний час не сплачено.

Також, у зв'язку із несвоєчасним поданням ТОВ В«Феро-ЦентрВ» річної декларації з податку на прибуток підприємства № НОМЕР_1 від 24.02.2014 р., податковим органом відповідно до п.п.129.1 ст.129 Податкового кодексу України було нараховано суму пені по терміну з 12.03.2014 р. по 22.09.2014 р. у розмірі 417,35 грн.

З урахуванням наявної переплати грошового зобов'язання з податку на прибуток у розмірі 15,00 грн., сума пені, нарахованої у зв'язку із несвоєчасним поданням річної декларації з податку на прибуток, була зменшена та складає 402,35 грн.

Окрім того, наявність зазначеного податкового боргу підтверджено витягом з облікової картки платника податку.

24.03.2014 року відповідачем подано звітну податкову декларацію платника єдиного податку - юридичної особи за півріччя 2014 року № НОМЕР_3, відповідно до якої відповідачем самостійно визначено та задекларовано суму грошового зобов'язання з єдиного податку у розмірі 8964,75 грн.

09.07.2014 року відповідачем подано звітну податкову декларацію платника єдиного податку - юридичної особи за три квартали 2014 року № НОМЕР_4, відповідно до якої відповідачем самостійно визначено та задекларовано суму грошового зобов'язання з єдиного податку у розмірі 4555,00 грн.

Податкове зобов'язання на даний час не сплачено.

Статтею 36 Податкового кодексу України (надалі - Кодекс) встановлено податковий обов'язок платника податку сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом.

Згідно ст. 6 Податкового кодексу України податком є обов'язковий, безумовний платіж до відповідного бюджету, що справляється з платників податків відповідно цього Кодексу.

При несплаті зобов'язання у встановлений строк виникає податковий борг, який,

згідно пп. 14.1.175 ст. 14 Кодексу, становить сума грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій зі їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк.

Грошове зобов'язання платника податків - сума коштів, яку платник повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов'язання та/або штрафну (фінансову) санкцію (п. 14.1.39).

Слід також враховувати положення п. 87.9 ст. 87 Податкового кодексу, згідно якої у разі наявності у платника податків податкового боргу органи державної податкової служби зобов'язані зараховувати кошти, що сплачує такий платник податків, в рахунок погашення податкового боргу згідно з черговістю його виникнення незалежно від напряму сплати, визначеного платником податків.

Таким чином, вищевказана заборгованість відповідача становить узгоджене грошове (податкове) зобов'язання та, внаслідок його несплати, - податковий борг.

Згідно ст. 59 Кодексу податкова вимога надсилається (вручається) платникам податків, які самостійно подали податкові декларації, але не погасили суми податкових зобов'язань у встановлені цим Кодексом строки, без попереднього надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення(п. 59.4). У разі коли у платника податків, якому надіслано вимогу, сума боргу збільшується, погашенню підлягає вся сума боргу, що виник після надіслання (вручення) вимоги (п. 59.5).

Враховуючи положення вищевказаної статті, позивачем було складено податкову вимогу № 1545-25 від 01.07.2014 року, яка була отримана відповідачем 06.08.2014 р., що підтверджено матеріалами справи.

Доказів оскарження зазначеної податкової вимоги відповідачем не надано.

Визначення податкового боргу, надане у пп. 14.1.175 ст. 14 Кодексу, свідчить, що податковий борг - це сума узгодженого грошового зобов'язання, але не сплаченої платником податків у встановлений строк. Відповідно до п. 5 9.5 у разі, коли у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується, погашенню підлягає вся сума податкового боргу, що виник після надіслання (вручення) вимоги.

Підстави ж для відкликання податкової вимоги встановлені ст. 60 Кодексу, - такі підстави для відкликання вимог у даному випадку відсутні.

Відповідно п. 60.6 ст. 60 Кодексу якщо нарахована сума грошового зобов'язання або податкового боргу збільшується внаслідок їх адміністративного оскарження, раніше надіслане податкове повідомлення-рішення або податкова вимога не відкликаються. На суму збільшення грошового зобов'язання надсилається окреме податкове повідомлення-рішення, а на суму збільшення податкового боргу окрема податкова вимога не надсилається. Отже, Податковий кодекс не передбачає направлення необмеженої кількості податкових вимог в залежності від будь-яких обставин., Направлення нової податкової вимоги можливе виключно у разі відкликання попередньої відповідно до Кодексу, наприклад, у зв'язку із погашенням боргу у повному обсязі. Натомість існування боргу, який виник раніше і має певну динаміку часткового збільшення/зменшення, унеможливлює прийняття інших вимог до повного зменшення абсолютного значення цього боргу на конкретну дату.

Погашенням податкового боргу є зменшення абсолютного значення суми такого боргу, підтверджене відповідним документом (пп. 14.1.152 ст. 14 Кодексу).

Кодекс не містить також положень які б визнавали недійсними вимоги прийняті у попередніх періодах щодо боргу, який існує на даний час.

Вимоги ст. 19 Конституції України забороняють державним органам вчинення дій, що не передбачені чинним законодавством.

Таким чином, колегія суддів погоджується з судом першої інстанції, що податкова вимога, яка надіслана відповідачу є чинною, погашенню підлягає вся сума податкового боргу, що виник після надіслання цієї вимоги, а законодавчі підстави для відкликання податкових вимог або прийняття нових чи окремих податкових вимог - відсутні, відповідно доводи відповідача викладені в апеляційній скарзі спростовуються вищевикладеним, а отже не заслуговують на увагу.

Відповідно до ст. 67, 68 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом; кожен зобов'язаний неухильно додержуватися Конституції України та законів України.

Порядок погашення податкового боргу платника податків встановлено Податковим кодексом. Так, згідно ст. 95 Кодексу орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання такому платнику податкової вимоги.

Стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання органам державної податкової служби, у розмірі суми податкового боргу або його частини (п. 95.1 - 95.3) .

Орган державної податкової служби на підставі рішення суду здійснює стягнення коштів у рахунок погашення податкового боргу за рахунок готівки, що належить такому платнику податків. Стягнення готівкових коштів здійснюється у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України (п. 95.4).

Згідно ст. 41 Кодексу органи державної податкової служби, які уповноважені здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу в межах їх повноважень, а також державні виконавці в межах їх повноважень, є органами стягнення (виключно) (орган стягнення - державний орган, уповноважений здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу в межах повноважень, встановлених ПК або іншими законами України (п. 14.1.137).

Рішення суду щодо надання вказаного дозволу є підставою для прийняття органом Державної податкової служби рішення про погашення усієї суми податкового боргу. Рішення органу державної податкової служби підписується його керівником та скріплюється гербовою печаткою органу державної податкової служби. Перелік відомостей, які зазначаються у такому рішенні, встановлюється центральним органом державної податкової служби.

Таким чином, колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги не спростовують правильності висновків суду першої інстанції і не дають підстав для висновку про помилкове застосування судом першої інстанції норм матеріального або процесуального права, яке призвело б до неправильного вирішення справи.

Відповідно до ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Зважаючи на відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку про залишення оскаржуваного рішення суду першої інстанції без змін.

Керуючись ст. 195, п. 1 ч. 1 ст. 198, ст. 200 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Феро-Центр" - залишити без задоволення.

Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 20 листопада 2014 року у справі за позовом Державної податкової інспекції у Кіровському районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області до Товариства з обмеженою відповідальністю "Феро-Центр" про стягнення заборгованості -

залишити без змін.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом 20 днів відповідно до ст. 212 та ч. 5 ст. 254 КАС України.

Головуючий: С.М. Іванов

Суддя: С.В. Чабаненко

Суддя: А.В. Шлай