Ухвала

від 11.06.2015 по справі 804/10232/14

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

і м е н е м У к р а ї н и

11 червня 2015 рокусправа № 804/10232/14

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Дурасової Ю.В.

суддів: Проценко О.А. Туркіної Л.П.

за участю секретаря судового засідання: Комар Н.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Новомосковської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області

на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 20 жовтня 2014 року

у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Спеціалізоване підприємство "Ліфтмаркетсервіс" до Новомосковської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,-

ВСТАНОВИВ:

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 20 жовтня 2014 року позов задоволено.

Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення від 21.02.2014p. №0000732202, яким позивачу зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість у сумі 768079 грн.

Свою позицію суд першої інстанції обґрунтував тим, що зменшення від'ємного значення ПДВ на підставі податкових повідомлень-рішень, оскаржуваних в адміністративному та в судовому порядку, є неузгодженими до набрання законної сили рішенням суду, зважаючи на п. 56.18 ПКУ. Позивач при заповненні рядку 21.3 декларації за березень, квітень 2014 року не міг врахувати результати перевірки, оскільки при заповнення декларації висновки акта перевірки були неузгодженими, т.я. відбувалася процедура оскарження в судовому порядку. Отже, висновки податкового органу про безпідставне завищення залишку від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду в сумі 768079грн. не знайшли свого підтвердження.

Не погодившись з постановою суду першої інстанції, відповідачем подано апеляційну скаргу, згідно якої податковий орган просить скасувати оскаржувану постанову суду першої інстанції та прийняти нову постанову, якою у задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі. Вважає, що оскаржувана постанова прийнята з порушенням норм матеріального та процесуального права. Посилається на те, що платники, які відповідно до ст.. 200 ПКУ мають право на бюджетне відшкодування податку на додану вартість та заповнили рядок 22 декларації, здійснюють розрахунок бюджетного відшкодування та подають (Д3) (додаток 3). Значення рядка 3 (Д3) (додаток 3) переноситься до рядка 23 декларації за поточний звітний (податковий) період. Залежно від обраного платником напрямку повернення суми бюджетного відшкодування (а рахунок цього платника у банку або у зменшення податкових зобов'язань з податку на додану вартість наступних податкових періодів) така сума вказується або в рядку 23.1, або в рядку 23.2, або частково розподіляється в рядках 23.1 та 23,2 декларації. Залишок від'ємного значення після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду (відображається в рядку 24 декларації поточного звітного періоду та переноситься до рядка 21.2 декларації наступного звітного періоду). Вважає, що судом першої інстанції не враховано, що відповідно до пп. 4.6.7 п. 4.6. розділу V Порядку №1492, рядок 21.3 передбачений для відображення збільшення або зменшення залишку від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду (рядок 24) за результатами камеральної чи документальної перевірки. Отже, у разі, коли за результатами перевірки податковим органом встановлено перевищення платником задекларованого залишку від'ємного значення податкової декларації з ПДВ, то сума зменшення залишку від'ємного значення на підставі податкового повідомлення-рішення за формою В4 відображається платником зі знаком - у рядку 21.3 податкової декларації з ПДВ податкового періоду, в якому таке повідомлення-рішення отримано.

Учасники процесу в судове засіданні не з'явилися, про час і місце судового засідання повідомлені належним чином. В силу ч.1 ст. 41 КАС України судове засідання не фіксувалося технічними засобами.

Перевіривши законність та обґрунтованість постанови суду в межах доводів апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів апеляційної інстанції не вбачає підстав для задоволення апеляційної скарги, внаслідок наступного.

Судом першої інстанції встановлено, що податковим органом проведено камеральну перевірку. За результатом перевірки складено Акт від 29.01.2014 року №9/222/35782781 про порушення ТОВ "СП "Ліфтмаркетсервіс" вимог пунктів 200.4 статті 200 Податкового кодексу України, зокрема, контролюючий орган вважає, що позивач безпідставно переніс до рядку 21.3 залишок від'ємного значення попереднього звітного періоду серпня-грудня 2011 року, січня, березня, червня листопада 2012 року, червня, серпня 2013 року у розмірі 768079 грн., який зменшено актом про результати документальної позапланової невиїзної перевірки від 18.10.2013 року № 453/222/35782781, на підставі якого відповідачем прийнято податкові повідомлення-рішення за формою "P" від 14.11.2013 року №0002512202 та за формою "В4" від 14.11.2014 року №0002502202.

Судом апеляційної інстанції встановлено, що суд першої інстанції до даних правовідносин правильно застосував норми Податкового кодексу України.

Відповідно до ст. 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством.

Згідно п.200.1 ст.200 Податкового кодексу України сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

Якщо в наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з пунктом 200.1 цієї статті, має від'ємне значення, то:

а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, а в разі отримання від нерезидента послуг на митній території України - сумі податкового зобов'язання, включеного до податкової декларації за попередній період за отримані від нерезидента послуги отримувачем послуг;

б) залишок від'ємного значення попередніх податкових періодів після бюджетного відшкодування включається до складу сум, що відносяться до податкового кредиту наступного податкового періоду (п.200.4 ст.200 ПК України).

Проаналізувавши наведені норми права та обставини справи, колегія суддів апеляційної інстанції дійшла висновку, що суд першої інстанції прийшов до правильного висновку, що позивач при заповненні рядку 21.3 декларації з податку на додану вартість за березень, квітень 2014 року, передбаченого для відображення залишку від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду, не міг врахувати результати перевірки, проведеної органом державної податкової служби (акт попередньої перевірки), оскільки при заповненні зазначеної декларації висновки акту перевірки від 18.10.2013 року № 453/222/35782781 є неузгодженими, так як відбувалася процедура оскарження в судовому порядку.

Таким чином, висновки відповідача про безпідставне завищення залишку від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду в сумі 768079 грн. не знайшли свого підтвердження у ході розгляду вказаної адміністративної справи.

Отже, доводи апеляційної скарги не спростовують правового обґрунтування, покладеного в основу судового рішення, тому не можуть бути підставою для скасування постанови суду першої інстанції.

Керуючись ст. п.1 ч.1 ст.198, ст. 200, 205, 206 КАС України, суд, -

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу Новомосковської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області - залишити без задоволення.

Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 20 жовтня 2014 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Спеціалізоване підприємство "Ліфтмаркетсервіс" до Новомосковської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень - залишити без змін.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом 20 днів відповідно до ст. 212 та ч. 5 ст. 254 КАС України.

Головуючий: Ю.В. Дурасова

Суддя: О.А. Проценко

Суддя: Л.П. Туркіна