Ухвала

від 11.06.2015 по справі 804/13501/14

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

cpg1251

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

і м е н е м У к р а ї н и

11 червня 2015 рокусправа № 804/13501/14

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Прокопчук Т.С.

суддів: Лукманової О.М. Божко Л.А.

за участю секретаря судового засідання: Губар Т.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Кіровському районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області

на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 20 жовтня 2014 року по справі

за позовом ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю «Інтер - Мол» до Державної податкової інспекції у Кіровському районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю «Інтер - Мол» (далі - ТОВ «Інтер - Мол») звернувся до суду з позовом до відповідача Державної податкової інспекції у Кіровському районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області (далі - ДПІ у Кіровському районі м. Дніпропетровська), в якому просить визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення №0003092203 від 18.08.2014 року, щодо визначення суми грошового зобов'язання з ПДВ за основним платежем в розмірі 180588 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями в розмірі 90294 грн.

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 20.10.2014 року позов задоволено, визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення - рішення №0003092203 від 18.08.2014 року, стягнуто з Державного бюджету України на користь позивача судовий збір в розмірі 487,20 грн.

Не погодившись з постановою суду першої інстанції, ДПІ у Кіровському районі м. Дніпропетровська подано апеляційну скаргу, в якій апелянт просить постанову скасувати та прийняти нову постанову, якою в задоволенні позову відмовити.

В судове засідання апеляційного суду сторони не з'явилися, про день розгляду справи повідомлені належним чином, у зв'язку з чим фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу відповідно ст.41 КАС України не здійснювалось.

Перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість постанови суду в межах доводів апеляційної скарги і заявлених позовних вимог, а також правильність застосування судом норм матеріального права та правової оцінки обставин у справі, суд приходить до висновку що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1 ст.11 КАС України встановлено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Судом першої інстанції встановлено та матеріалами справи підтверджено, що ДПІ у Кіровському районі м. Дніпропетровська в період з 28.07.2014 року по 31.07.2014 року проведено документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ «Інтер-Мол» щодо дотримання вимог податкового законодавства з ПДВ по взаємовідносинам з платниками податків ТОВ «Днепротехноком» та ТОВ Транслем» за період січень 2014 року, за результатами якої складено акт № 1674/04-65-22-03/32831474 від 31.07.2014 року.

Відповідно до викладених в акті перевірки висновків позивачем порушено приписи п. 198.1, п.198.2, п.198.6 ст. 198 ПК України, в результаті чого встановлено заниження ТОВ «Інтер-Мол» податку на додану вартість за період січень 2014 року на суму 180 588 грн.

Висновки податкового органу про недійсність даних у податковій звітності позивача ґрунтуються на отриманих від інших податкових органів актів про неможливість проведення зустрічних звірок контрагентів позивача ТОВ «ДНЕПРТЕХНОКОМ»,ТОВ «ТРАНСЛЕМ», що свідчить за висновком податкового органу, про нереальність здійснення господарських операцій.

На підставі акту перевірки відповідачем винесене податкове повідомлення-рішення №0003092203 від 18.08.2014 року, яким ТОВ «Інтер-Мол» збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість за основним платежем в розмірі 180588 грн., штрафними (фінансовими) санкціями в розмірі 90294 грн.

Позивач оскаржив зазначене податкове повідомлення - рішення в судовому порядку.

Згідно пп.14.1.181 п.14.1 ст.14 ПК України податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Відповідно до приписів п. 198.1 ст. 198 ПК України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Пунктом 198.2. ст. 198 ПК України передбачено, що датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Згідно п. 198.6 ст. 198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими п. 201.11 ст. 201 цього Кодексу.

Податкова накладна є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов'язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця. Податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів (послуг), на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту (п. 201.6, 201.10 ст. 201 ПК України).

Згідно вищевказаних норм, ПК України встановлено вичерпний перелік документів (податкова накладна, митна декларація, товарний чек, інший платіжний чи розрахунковий документ), на підставі яких у платника податків виникає право на включення відповідних сум до податкового кредиту.

Пунктами 201.8. та 201.9. ст. 201 ПК України встановлено, що право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку в порядку, передбаченому ст. 183 цього Кодексу. Не дає права на віднесення сум податку до податкового кредиту податкова накладна, виписана платником, звільненим від сплати податку за рішенням суду, після набрання чинності таким рішенням суду.

Таким чином, витрати для цілей визначення податкового кредиту мають бути фактично здійснені і підтверджені належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків.

Із матеріалів справи вбачається, що позивачем з контрагентами укладено договори постачання молока, а саме: з ТОВ «Днепротехноком» договір №7 від 01.06.2013 року, з ТОВ Транслем» договір №12 від 29.11.2013 року.

Виконання вищевказаних договорів підтверджується первинними бухгалтерськими документами, оформленими згідно вимог Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» № 996-XIV, а саме: податковими накладними, видатковими накладними, товарно - транспортними накладними, спеціалізованими товарними накладними, платіжними дорученнями тощо.

Матеріалами справи підтверджено, що позивачем до складу податкового кредиту за січень 2014 року віднесено суми ПДВ по виписаним контрагентом податковим накладним на загальну суму 180588 грн., які позивачем відображені у реєстрі отриманих податкових накладних, оскільки чинне податкове законодавство України не ставить в залежність право сторони в договорі на податковий кредит від проведення перевірок податкового обліку (стану) інших осіб і фактичної сплати контрагентами податку до бюджету. Питання податкового кредиту поширюється тільки на окремо взятого платника податків і не ставить цей факт у залежність від розрахунку з бюджетом третіх осіб, а також наявності та змісту правових взаємовідносин цих осіб між собою.

Матеріалами справи доведений факт дійсного виконання позивачем та його контрагентами ТОВ «Днепротехноком» та ТОВ Транслем» господарських угод, позивач не мав підстав вважати діяльність зазначених контрагентів протиправною, так як на час дії угод контрагенти позивача були зареєстровані в установленому порядку як платники ПДВ, мали право виписувати та надавати податкові накладні, не були виключені з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців.

Приймаючи до уваги викладене, враховуючи, що відповідачем відповідно до ч.2 ст.71 КАС України не доведено правомірність своїх дій та їх відповідність нормам діючого законодавства України, суд апеляційної інстанції погоджується з висновками суду першої інстанції, що визнання неправомірним та скасування винесеного ДПІ у Кіровському районі м. Дніпропетровська податкового повідомлення - рішення №0003092203 від 18.08.2014 року є обґрунтованим та вірним.

Суд першої інстанції відповідно до вимог ст. 94 КАС України правомірно стягнув з Державного бюджету України на користь позивача понесені ним та документально підтверджені судові витрати в розмірі 487,20 грн.

Доводами апеляційної скарги висновки суду першої інстанції не спростовуються.

За таких обставин суд апеляційної інстанції вважає, що судом першої інстанції в достатньому обсязі з'ясовано обставини справи та ухвалене рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права і підстави для його скасування відсутні.

Керуючись п.1 ч.1 ст.198, ст.ст.200, 205, 206 КАС України, суд,-

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Кіровському районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області - залишити без задоволення.

Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 20 жовтня 2014 року - залишити без змін.

Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту постановлення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня набрання чинності.

Головуючий: Т.С. Прокопчук

Суддя: О.М. Лукманова

Суддя: Л.А. Божко