Ухвала

від 11.06.2015 по справі 825/434/15-а

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

cpg1251

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 825/434/15-а Головуючий у 1-й інстанції: Смірнова О.Є. Суддя-доповідач: Шурко О.І.

У Х В А Л А

Іменем України

11 червня 2015 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого Шурка О.І.,

суддів Василенка Я.М., Кузьменка В.В.,

при секретарі Дешко В.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Чернігові Головного управління Державної фіскальної служби у Чернігівській області на постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 08 квітня 2015 року у справі за адміністративним позовом Приватного підприємства «Любеч-Ліс 2010» до Державної податкової інспекції у м. Чернігові Головного управління Державної фіскальної служби у Чернігівській області про скасування податкового повідомлення-рішення, -

В С Т А Н О В И В :

Постановою Чернігівського окружного адміністративного суду від 08 квітня 2015 року адміністративний позов задоволено.

Не погоджуючись з таким судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить апеляційну інстанцію скасувати незаконну, на його думку, постанову суду першої інстанції та постановити нову про відмову в задоволенні позовних вимог.

Апелянт посилається на незаконність, необ'єктивність та необґрунтованість оскаржуваного рішення, невідповідність висновків суду дійсним обставинам справи, порушення судом норм матеріального та процесуального права, що є на його переконання підставою для скасування судового рішення.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Як вірно встановлено судом першої інстанції, податковим органом проведена документальна позапланова виїзна перевірка ПП «ЛЮБЕЧ-ЛІС 2010» з питань достовірності, повноти декларування в податковій звітності з ПДВ за березень 2013 року у складі податкового кредиту операцій з ПП «Оптовичок» та в декларації з податку на прибуток за відповідний період, за результатами якої складено акт від 30.09.2014 № 2217/22/37022150.

В вищезазначеному акті перевірки встановлено порушення позивачем вимог п. 198.2, п. 198.6 ст. 198, п. 200.1, п. 200.2 ст. 200 Податкового кодексу України, в результаті чого завищено суму податкового кредиту за березень 2013 року на загальну суму 8868,00 грн.

За висновками акта перевірки ДПІ у м. Чернігові винесено податкове повідомлення-рішення від 15.10.2014 № 0003572200, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на додану вартість в розмірі 8868,00 грн. за основним платежем та 2217,00 грн. за штрафними санкціями.

Не погоджуючись із вказаним рішенням податкового органу, позивач звернувся із адміністративним позовом до суду, в якому просив визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення.

В основу обґрунтування свого рішення про задоволення позову, Чернігівський окружний адміністративний суд посилався на те, що відповідачем не надано суду належних та допустимих доказів того, що фінансово-господарські операції між позивачем та його контрагентом не були спрямовані на настання реальних наслідків фінансово-господарської діяльності; на переконання суду, первинні документи, складені позивачем та його контрагентами у ході господарських операцій, відповідають вимогами чинного законодавства.

Колегія суддів вважає доводи апелянта безпідставними та погоджується із таким висновком суду першої інстанції, з огляду на наступне.

Так, згідно зі ст. 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» господарською операцією є дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.

Таким чином, визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

Відповідно до п.п. 14.1.181 п. 14.1 ст. 14 ПК України податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Так, згідно з п. 138.2 ст. 138 ПК України витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

При цьому відповідно до п.п. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 ПК України не включаються до складу витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Згідно з п. 198.1 ст. 198 ПК України, право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Водночас відповідно до п. 198.3 ст. 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до ст. 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою п. 193.1 ст. 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Тобто, необхідною умовою для віднесення сплачених у ціні товарів (послуг) сум податку на додану вартість є факт придбання товарів та послуг із метою їх використання в господарській діяльності.

Таким чином, витрати для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток, а також податковий кредит для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на додану вартість мають бути фактично здійснені і підтверджені належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків.

Доказом того, що в структурі активів та власному капіталі позивача та його контрагента виникли зміни є наступне.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, між ПП «ЛЮБЕЧ-ЛІС 2010» та ПП «Оптовичок» укладено договір поставки від 05.02.2013 № 10. За умовами даного договору ПП «Оптовичок» (Постачальник) зобов'язується за дорученням ПП «ЛЮБЕЧ-ЛІС 2010» (Покупець) поставити, а Покупець прийняти та оплатити піддони дерев'яні 1200х800мм, пиломатеріали обрізні. Даний договір набуває чинності після підписання обома сторонами і діє до 31.12.2013 (а.с. 20).

Отримання позивачем товару (піддонів дерев'яних) від ПП «Оптовичок» у березні 2013 року за договором поставки від 05.02.2013 № 10 підтверджується: податковими та видатковими накладними, рахунками-фактури, товарно-транспортними накладними, оборотно-сальдовими відомостями.

Наявність у позивача нежитлових приміщень та обладнання за адресою Чернігівська область, Ріпкинський район смт. Любеч, вул. Чернігівська, 100а підтверджується: договором оренди нежитлових приміщень та обладнання від 01.04.2011 № 1; актами приймання передачі нежитлових приміщень та обладнання від 01.04.2011, від 02.04.2012, від 01.04.2013; видатковими касовими ордерами від 29.12.2011, від 20.02.2013.

ПП «ЛЮБЕЧ-ЛІС 2010» здійснило оплату за отримання піддонів дерев'яних у березні 2013 року на користь ПП «Оптовичок» згідно банківських виписок. ПП «Оптовичок» за вказаними поставками дерев'яних піддонів виписані та передані податкові накладні від 04.03.2013 № 3.

Придбана у ПП «Оптовичок» продукція за договором поставки від 05.02.2013 № 10 (дерев'яні піддони) реалізована ПП «ЛЮБЕЧ-ЛІС 2010» в рамках здійснення господарської діяльності іншому підприємству - ТОВ «Крайзель-Будівельні матеріали», що підтверджується: договором поставки від 30.01.2013 № 1; видатковими накладними; податковими накладними; товарно-транспортними накладними.

Отже, колегія суддів приходить до висновку, що якщо платник податку на додану вартість, придбав товари (роботи, послуги) для їх подальшого використання у власній господарській діяльності, при цьому сплатив у складі вартості цих товарів (робіт, послуг) податок на додану вартість і це підтверджується належним чином оформленими первинними документами, він має право віднести сплачені ним суми податку до складу податкового кредиту.

Таким чином, доводи апеляційної скарги спростовуються встановленими судом першої інстанції обставинами, наявними в матеріалах справи доказами та нормами права, зазначеними в мотивувальній частині оскаржуваного рішення суду.

Отже, колегія суддів вирішила згідно ст. 200 КАС України залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, з урахуванням того, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Керуючись ст.ст. 160, 195, 196, 198, 200, 205, 206 КАС України, суд

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Чернігові Головного управління Державної фіскальної служби у Чернігівській області - залишити без задоволення , а постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 08 квітня 2015 року - без змін .

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядок і строки, визначені ст. 212 КАС України.

Головуючий:

Судді:

Головуючий суддя Шурко О.І.

Судді: Кузьменко В. В.

Василенко Я.М.