Ухвала

від 02.06.2015 по справі 815/2073/15

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

cpg1251

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

02 червня 2015 р.м. ОдесаСправа № 815/2073/15

Категорія: 8.2.2 Головуючий в 1 інстанції: Вовченко О. А. Одеський апеляційний адміністративний суд в складі колегії:

суддя-доповідач - ОСОБА_1

суддів - Стас Л.В.

- ОСОБА_2

за участю: секретаря - Разінкіної Л.В.

представника апелянта - ОСОБА_3 (довіреність від 03.04.2015 року)

представника заявника - ОСОБА_4 (довіреність від 03.02.2015 року)

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Одесі апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Алькабір-строй» на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 8 квітня 2015 року по справі за поданням Державної податкової інспекції у Приморському районі м. Одеси Головного управління ДФС в Одеській області до Товариства з обмеженою відповідальністю «Алькабір-строй» про підтвердження обґрунтованості адміністративного арешту майна платника податків,-

В С Т А Н О В И В:

Державна податкова інспекція у Приморському районі м. Одеси Головного управління ДФС в Одеській області звернулась до суду першої інстанції з поданням про підтвердження обґрунтованості адміністративного арешту майна платника податків - Товариства з обмеженою відповідальністю «Алькабір-Строй».

В обґрунтування подання зазначено, що відповідач не допустив посадових осіб податкового органу до перевірки, у зв'язку з чим податковим органом 07.04.2015 року прийнято рішення про застосування адміністративного арешту майна платника податків, який, в силу положень п. 94.2.3 ст. 94 Податкового кодексу України має бути підтверджений судом.

Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 08 квітня 2015 року подання Державної податкової інспекції у Приморському районі м. Одеси Головного управління ДФС в Одеській області задоволено. Суд підтвердив обґрунтованість адміністративного арешту майна платника податків - товариства з обмеженою відповідальністю «Алькабір-Строй».

В апеляційній скарзі Товариство, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи по суті, просить скасувати судове рішення та прийняти нову постанову про відмову у задоволенні подання ДПІ.

Судом першої інстанції у справі з'ясовано, що 02.03.2015 року, на підставі п.п. 20.1.2. п. 20.1 ст. 20, пп. 73.3 (1,3,5), п. 73.5 ст. 73, п. п. 78.1.1 п. 78.1 ст. 78 Податкового кодексу України, ДПІ у Приморському районі м. Одеси на адресу ТОВ «Алькабір-строй» направило запит за № 3258/15-53-22-03, згідно якого, з метою отримання податкової інформації, податковий орган просив надати у 10 - ти денний термін пояснення та їх документальне підтвердження щодо господарських операцій з придбання товарів у TOB «Метінвест - СМЦ», TOB «Бетон Юг» та продажу товарів TOB «Аланур білдінг», TOB «Міра» за період липень-серпень 2014 року.

Зазначений запит податкового органу отримано уповноваженою особою ТОВ «Алькабір-строй» 06.03.2015 року.

Листом від 20.03.2015 року № 22 Товариство, у зв'язку з не зазначенням у запиті підстав, передбачених ст. 73 ПКУ та Постановою КМУ від 27.12.2010 р. № 1245, які б свідчили про порушення ТОВ «Алькабір-Строй» податкового, валютного законодавства, законодавства у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, відмовило в наданні запитуваної інформації та відповідних пояснень.

Оскільки платником податків на письмовий запит податкового органу не надано пояснень та їх документального підтвердження, 01.04.2015 року ДПІ у Приморському районі м. Одеси прийнято наказ № 469 «Про проведення позапланової виїзної документальної перевірки ТОВ «Алькабір-Строй» щодо підтвердження придбання товарів у TOB «Метінвест - СМЦ», TOB «Бетон Юг» та продажу товарів TOB «Аланур білдінг», TOB «Міра» за період липень-серпень 2014 року, реальності фінансово-господарських операцій та повноти відображення в обліку», та оформлено направлення на перевірку № 000282/478.

06.04.2015 року до початку проведення перевірки податковим органом уповноваженій особі ТОВ «Алькабір-Строй» вручено копію наказу, пред'явлено службову довідку та направлення на перевірку, однак остання відмовилась допустити посадових осіб контролюючого органу до проведення позапланової виїзної документальної перевірки з підстав складання письмового запиту про надання пояснень з порушенням чинного податкового законодавства, про що свідчить запис на направленні.

Про відмову у допуску посадових осіб контролюючого органу до проведення перевірки складено акт від 06.04.2015 року за № 2346/15-53-22-05/39108669, а 07.04.2015 року податковим органом прийнято рішення про застосування адміністративного арешту майна платника податків - Товариства з обмеженою відповідальністю «Алькабір-строй».

Вирішуючи спір та задовольняючи подання, суд першої інстанції виходив з того, що запит податкового органу повною мірою відповідав вимогам чинного податкового законодавства, а у Товариства не було законних підстав для не допуску посадовців контролюючого органу до проведення перевірки.

Проте колегія суддів висновки суду першої інстанції вважає передчасними, з огляду на наступне.

Відповідно п. 78.5. ст. 78 ПК України допуск посадових осіб контролюючих органів до проведення документальної позапланової виїзної перевірки здійснюється згідно із статтею 81 цього Кодексу.

Згідно п. 81.1. ст. 81 ПК України посадові особи контролюючого органу мають право приступити до проведення документальної виїзної перевірки, фактичної перевірки за наявності підстав для їх проведення, визначених цим Кодексом, та за умови пред'явлення або надіслання у випадках, визначених цим Кодексом, таких документів: направлення на проведення такої перевірки, копії наказу про проведення перевірки; службового посвідчення осіб, які зазначені в направленні на проведення перевірки.

Відповідно до абзацу 5 п. 81.1. ст. 81 ПК України непред'явлення або ненадіслання у випадках, визначених цим Кодексом, платнику податків (його посадовим (службовим) особам або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції) цих документів або пред'явлення зазначених документів, що оформлені з порушенням вимог, встановлених цим пунктом, є підставою для недопущення посадових (службових) осіб контролюючого органу до проведення документальної виїзної або фактичної перевірки.

Відмова платника податків та/або посадових (службових) осіб платника податків (його представників або осіб, які фактично проводять розрахункові операції) від допуску до перевірки на інших підставах, ніж визначені в абзаці п'ятому цього пункту, не дозволяється.

В свою чергу, відповідно до ст. 94 ПК України адміністративний арешт майна платника податків (далі - арешт майна) є винятковим способом забезпечення виконання платником податків його обов'язків, визначених законом.

Арешт майна може бути застосовано, якщо з'ясовується, що платник податків відмовляється від проведення документальної перевірки за наявності законних підстав для її проведення або від допуску посадових осіб контролюючого органу.

Арешт на майно може бути накладено рішенням керівника органу державної податкової служби (його заступника), обгрунтованість якого протягом 96 годин має бути первірена судом.

Таким чином, ДПІ у Приморському районі м. Одеси, в разі її недопуску суб'єктом господарювання до проведення перевірки, може звернутися до суду з вимогою про арешт майна платника податків лише за наявності законних підстав для проведення такої перевірки.

Водночас, за змістом п.2 ч.1 ст.183-3 КАС України підтвердження обгрунтованості адміністративного арешту майна платника податків здійснюється на підставі подання органів державної податкової служби.

Відповідно до ч.5 ст.183-3 КАС України суд ухвалою відмовляє у прийнятті подання у разі, якщо з поданих до суду матеріалів вбачається спір про право.

Спір про право в контексті розглядуваної норми має місце в разі, якщо предметом спору є правовідносини, існування яких є передумовою виникнення підстав для застосування спеціальних заходів, перелічених в статті 183 -3 КАС України.

Зокрема, спір про право наявний у разі, коли платник податків висловлює незгоду з рішенням податкового органгу, що було підставою для виникнення обставин для винесення відповідного подання.

Кодекс адміністративного судочинства України не містить переліку будь-яких крітеріїв такої незгоди, як підстави для висновку про існування спору про право. Таким чином, у кожному конкретному випадку в залежності від змісту правовідносин суд повинен оцінити форму вираження відповідної незгоди учасника провадження на предмет існування спору. Адже така незгода має втілюватися у вчиненні учасником процессу обєктивно необхідних дій для відновлення порушенного права.

Наприклад, платником податків оскаржено до суду наказ на проведення перевірки, рішення про застосування адміністративного арешту, оскаржено податкове повідомлення-рішення, яке покладено в основу податкового боргу, що стягується шляхом внесення подання тощо.

При цьому незгода платника податків із рішенням податкових органів щодо застосування спеціальних заходів, згаданих у статті 183 -3 КАС України, може підтверджуватися не лише зверненнням із відповідним адміністративним позовом. Суд може встановити наявність спору також із змісту заперечень платника податків, стосовно якого винесено подання. Зокрема, платник податків може заперечувати законність проведення перевірки, недопущення до якої призвело до застосування адміністративного арешту, тощо.

Оскільки, як на момент складання акту про недопущення посадових осіб податкового органу до перевірки, так і в ході розгляду судом першої інстанції подання ДПІ, Товариство заперечувало правомірність проведення перевірки та проти наявності підстав для проведення перевірки, колегія суддів приходить до висновку, що між сторонами наявний спір про право, що, в силу положень ч. 4 ст. 183-3 КАС України, є підставою для закриття провадження у даній справі.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що висновки суду першої інстанції ґрунтуються на помилковому застосуванні норм процесуального права та неповному з'ясуванні обставин справи, у зв'язку з чим рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню, провадження у справі - закриттю.

Керуючись ст.ст. 157, 196, п. 4 ч. 1 ст. 198, 203, 205, 206, 254 КАС України, суд, -

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Алькабір-строй» - задовольнити частково.

Постанову Одеського окружного адміністративного суду від 8 квітня 2015 року - скасувати, провадження у справі за поданням Державної податкової інспекції у Приморському районі м. Одеси Головного управління ДФС в Одеській області до Товариства з обмеженою відповідальністю «Алькабір-строй» про підтвердження обґрунтованості адміністративного арешту майна платника податків - закрити.

Роз'яснити Державній податковій інспекції у Приморському районі м. Одеси Головного управління ДФС в Одеській області, що повторне звернення до суду із таким самим поданням не допускається.

Роз'яснити Державній податковій інспекції у Приморському районі м. Одеси Головного управління ДФС в Одеській області, що закриття провадження у справі за цим поданням не перешкоджає зверненню з такими самими вимогами до суду в загальному порядку.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення, однак може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня виготовлення повного тексту.

Суддя-доповідач: ОСОБА_1

Судді: Л.В. Стас

ОСОБА_2