Постанова

від 18.05.2015 по справі 826/5722/15

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

cpg1251

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

18 травня 2015 року 10:50 № 826/5722/15

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі:

головуючого судді - Шулежка В.П.,

за участю секретаря судового засідання Пасічнюк С.В.,

за участю сторін:

представник позивача - Балицький І.В.,

представник відповідача - Сакало Я.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Стрімко» до Державної податкової інспекції у Дніпровському районі Головного управління ДФС у м. Києві про визнання протиправними дій та бездіяльності, зобов'язання вчинити дії,

В С Т А Н О В И В:

З позовом до Окружного адміністративного суду міста Києва звернулось товариство з обмеженою відповідальністю «Стрімко» (надалі - ТОВ «Стрімко», позивач) до Державної податкової інспекції у Дніпровському районі Головного управління ДФС у м. Києві (надалі - ДПІ у Дніпровському районі м. Києва, відповідач) про:

визнання протиправною бездіяльності щодо неперенесення термінів проведення документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ «Стрімко» з питань правильності нарахування, повноти сплати та своєчасності внесення до бюджету податку на додану вартість по взаємовідносинах з ТОВ «РЕЛТОН», ТОВ «І.К.С. КОЛТД» за період з 01.07.2014 р. по 31.07.2014p., TOB «ЛІГА КОНСАЛТ ЛТД» за період з 01.07.2014 р. по 30.09.2014 р., ТОВ «КОМПАНІЯ «ДІОНІС-ГРУП», ТОВ «КАСТОРС» за період з 01.08.2015р. по 30.09.2014р. до дати відновлення та надання документів до перевірки в межах визначених законодавством строків;

визнання протиправними дій щодо подальшого проведення документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ «Стрімко»;

зобов'язання вилучити з відповідних електронних інформаційних баз, включаючи АІС «Податковий блок» і з інтегрованих карток платника податків, інформацію та коригування, внесені на підставі акту перевірки від 23.01.2015 р. №77/26-53-22-05-21/36690660, складеного за результатами проведення документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ «Стрімко».

Свої позовні вимоги ТОВ «Стрімко» обґрунтовує тим, що незважаючи на заяву позивача про пошкодження документів, надання строку для їх відновлення та перенесення термінів проведення перевірки, податковий орган провів позапланову виїзну перевірку господарської діяльності позивача та, у зв'язку з фактом неподання платником податків первинних документів, зробив висновки про порушення позивачем норм податкового законодавства.

Щодо внесення відповідачем змін до відповідних електронних інформаційних баз позивач зазначає, що висновок щодо правильності (або недостовірності) задекларованих платником даних податкового обліку як підстави для внесення змін до вказаної бази даних може бути зроблений податковим органом після визначення платникові податкових зобов'язань та їх узгодження у встановленому законом порядку.

Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав повністю, просив суд позов задовольнити.

Представник відповідача у судовому засіданні проти задоволення позовних вимог заперечував у повному обсязі з підстав, викладених у письмових запереченнях, пояснив суду, що податковий орган під час проведення перевірки діяв у межах наданих йому повноважень.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін судом встановлено наступне.

ТОВ «Стрімко» взято на податковий облік в органах державної податкової служби 28.09.2009р. за № 37204 та перебуває на обліку в ДПІ у Дніпровському районі м. Києва.

Відповідно до наказу від 13.01.2015р. №27 управлінню податкового аудиту доручено провести документальну виїзну перевірку ТОВ «Стрімко» тривалістю 5 робочих днів з 13.01.2015р. по взаємовідносинах з ТОВ «РЕЛТОН», ТОВ «І.К.С. КОЛТД» за період з 01.07.2014 р. по 31.07.2014p., TOB «ЛІГА КОНСАЛТ ЛТД» за період з 01.07.2014 р. по 30.09.2014 р., ТОВ «КОМПАНІЯ «ДІОНІС-ГРУП», ТОВ «КАСТОРС» за період з 01.08.2015р. по 30.09.2014р.

Позивач, 13.01.2015р. разом із наказом щодо проведення перевірки отримав від відповідача лист №/10/26-53-22-05-11 від 12.01.2015 р. про надання первинних документів по взаємовідносинам із зазначеними вище контрагентами.

Листом вих. №16/03 від 16.01.2015 р. позивач повідомив відповідача про пошкодження первинних документів по взаємовідносинам з ТОВ «РЕЛТОН», ТОВ «І.К.С. КО ЛТД» за період з 01.07.2014 р. по 31.07.2014 p., ТОВ «ЛІГА КОНСАЛТ ЛТД» за період з 01.07.2014 р. по 30.09.2014 p., ТОВ «КОМПАНІЯ «ДЮНІС-ГРУП», ТОВ «КАСТОРС» за період з 01.08.2015. по 30.09.2014 p., та просив надати строк для відновлення документів і перенести терміни проведення перевірки.

В той же час, ДПІ у Дніпровському районі м. Києва у період з 13.01.2015 р. по 17.01.2015 р., на підставі направлення на перевірку від 13.01.2015р. №5, наказу від 13.01.2015р. №27, згідно пп. 78.1.1. п. 78.1. ст. 78 Податкового кодексу України проведена документальна позапланова виїзна перевірка ТОВ «Стрімко» з питань правильності нарахування, повноти сплати та своєчасності внесення до бюджету податку на додану вартість по взаємовідносинах з ТОВ «РЕЛТОН» (код ЄДРПОУ 39157246), ТОВ «І.К.С. КО ЛТД» (код ЄДРПОУ 38902739) за період з 01.07.2014 р. по 31.07.2014 p., ТОВ «ЛІГА КОНСАЛТ ЛТД» (код ЄДРПОУ 39209561) за період з 01.07.2014 р. по 30.09.2014 р., ТОВ «КОМПАНІЯ «ДЮНІС-ГРУП» (код ЄДРПОУ 39152105), ТОВ «КАСТОРС» (код ЄДРПОУ 39286974) за період з 01.08.2015. по 30.09.2014 р.

За результатами перевірки складено акт від 23.01.2015 р. №77/26-53-22-05-21/36690660.

Як вбачається з матеріалів справи, інформація, отримана в результаті проведення перевірки була внесена в АІС «Податковий блок», в той же час податкові повідомлення-рішення на підставі акту перевірки від 23.01.2015 р. №77/26-53-22-05-21/36690660 не виносились.

Позивач вважає такі дії відповідача протиправними, що стало підставою для його звернення до суду з відповідним адміністративним позовом.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов висновку про необґрунтованість позовних вимог та відсутність підстав для їх задоволення виходячи з наступного.

Статтею 62 Податкового кодексу України передбачено, що податковий контроль здійснюється, зокрема, шляхом перевірок та звірок відповідно до вимог цього Кодексу.

Відповідно до пп.75.1.2 п.75.1 ст.75 Податкового кодексу України документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов'язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, а також отриманих в установленому законодавством порядку органом державної податкової служби документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.

Документальна позапланова перевірка не передбачається у плані роботи органу державної податкової служби і проводиться за наявності хоча б однієї з обставин, визначених цим Кодексом.

Документальною виїзною перевіркою вважається перевірка, яка проводиться за місцезнаходженням платника податків чи місцем розташування об'єкта права власності, стосовно якого проводиться така перевірка.

Відповідно до пп. 78.1.1, пп. 78.1.4 п. 78.1 ст. 78 Податкового кодексу України, документальна позапланова виїзна перевірка здійснюється за наявності хоча б однієї з таких обставин, зокрема, за наслідками перевірок інших платників податків або отримання податкової інформації виявлено факти, що свідчать про можливі порушення платником податків податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на обов'язковий письмовий запит органу державної податкової служби протягом 10 робочих днів з дня отримання запиту та виявлено недостовірність даних, що містяться у податкових деклараціях, поданих платником податків, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на письмовий запит органу державної податкової служби протягом десяти робочих днів з дня отримання запиту.

Відповідно до положень п. 44.1., 44.2 ст. 44 Податкового кодексу України для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Для обрахунку об'єкта оподаткування платник податку на прибуток використовує дані бухгалтерського обліку та фінансової звітності щодо доходів, витрат та фінансового результату до оподаткування.

Платники податку, які відповідно до Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" застосовують міжнародні стандарти фінансової звітності, ведуть облік доходів і витрат та визначають об'єкт оподаткування з податку на прибуток за такими стандартами з урахуванням положень цього Кодексу. Такі платники податку при застосуванні положень цього Кодексу, в яких міститься посилання на положення (стандарти) бухгалтерського обліку, застосовують відповідні міжнародні стандарти фінансової звітності.

Відповідно до положень ст.1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

У відповідності до ч.1 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факт здійснення господарської операції. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Згідно ч.2 ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Отже, законодавцем визначено підставу виникнення права у платника податку на отримання податкового кредиту, пов'язану з отриманням таким платником податку податкової накладної, оформленої належним чином із зазначенням усіх обов'язкових реквізитів, визначених Податковим кодексом України та видану суб'єктом підприємницької діяльності, зареєстрованим платником податку на додану вартість.

В той же час, згідно п. 44.3. та п. 44.5 ст. 44 Податкового кодексу України платники податків зобов'язані забезпечити зберігання документів, визначених у пункті 44.1 цієї статті, а також документів, пов'язаних із виконанням вимог законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, не менш як 1095 днів з дня подання податкової звітності, для складення якої використовуються зазначені документи, а у разі її неподання - з передбаченого цим Кодексом граничного терміну подання такої звітності.

У разі втрати, пошкодження або дострокового знищення документів, зазначених в пунктах 44.1 і 44.3 цієї статті, платник податків зобов'язаний у п'ятиденний строк з дня такої події письмово повідомити контролюючий орган за місцем обліку в порядку, встановленому цим Кодексом для подання податкової звітності, та контролюючий орган, яким було здійснено митне оформлення відповідної митної декларації.

Платник податків зобов'язаний відновити втрачені документи протягом 90 календарних днів з дня, що настає за днем надходження повідомлення до контролюючого органу.

У разі неможливості проведення перевірки платника податків у випадках, передбачених цим підпунктом, терміни проведення таких перевірок переносяться до дати відновлення та надання документів до перевірки в межах визначених цим підпунктом строків.

Як вбачається з матеріалів справи, правовідносини між позивачем та зазначеними контрагентами виникли у період липень-вересень 2014 року, таким чином, в силу положень зазначених норм закону, позивач зобов'язаний забезпечити зберігання документів не менш як 1095 днів з дня подання податкової звітності.

Позивач у позовній заяві зазначає, що 14.01.2015 р. при підготовці документів до перевірки, ним виявлено пошкодження первинних документів, серед яких були документи по взаємовідносинам позивача з ТОВ «РЕЛТОН», ТОВ «І.К.С. КО ЛТД» ТОВ «ЛІГА КОНСАЛТ ЛТД» ТОВ «КОМПАНІЯ «ДЮНІС-ГРУП», ТОВ «КАСТОРС».

Проте, позивач не надав ні податковому органу при зверненні із заявою про перенесення термінів проведення перевірки, ні безпосередньо до суду будь-якої інформації де саме зберігалась первинна документація, яким чином вона була пошкоджена та з яких причин.

Окрім того, ТОВ «Стрімко» зазначив суду, що податковий орган позбавив позивача можливості надати первинні бухгалтерські документи на підтвердження реальності здійснення господарських операцій із зазначеними контрагентами, проте, первинні бухгалтерські документи, зокрема, договори, податкові та видаткові накладні, акти виконаних робіт, розрахункові банківські документи, товарно-транспортні накладні, реєстри виданих та отриманих податкових накладних та будь-які інші документи, що засвідчують здійснення господарської діяльності із зазначеними суб'єктами господарювання позивачем суду не надано, хоча на час розгляду справи по суті вже сплив термін, наданий Податковим кодексом України на відновлення втрачених документів.

Враховуючи зазначене, суд приходить до висновку, що податковий орган під час проведення перевірки позивача діяв на підставі та у межах повноважень, наданих чинним законодавством України, а отже, позовні вимоги про визнання протиправною бездіяльності щодо не перенесення термінів проведення документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ «Стрімко» та визнання протиправними дій щодо подальшого проведення документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ «Стрімко» є необґрунтованими і задоволенню не підлягають.

Крім того, внесення чи видалення з АРМ «Аудит» та з АІС «Система автоматичного співставлення податкового кредиту та податкового зобов'язання на рівні ДПА України», АІС «Податковий блок» підсистем «Податковий аудит» та «Аналітична система» відомостей щодо результатів здійснених заходів в даному випадку не порушують права, свободи чи законні інтереси позивача, виходячи з наступних міркувань.

Згідно ст.72, 74 Податкового кодексу України для інформаційно-аналітичного забезпечення діяльності державної податкової служби використовується інформація, що надійшла, зокрема, від платників податків, податкових агентів, органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, Національного банку України, банків, інших фінансових установ - інформація про наявність та рух коштів на рахунках платника податків; органів влади інших держав, міжнародних організацій або нерезидентів, підрозділів податкової служби та митних органів - за результатами податкового контролю, податкова інформація, може зберігатися та опрацьовуватися в інформаційних базах органів державної податкової служби або безпосередньо посадовими (службовими) особами органів державної податкової служби. Перелік інформаційних баз, а також форми і методи опрацювання інформації визначаються центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику. Зібрана податкова інформація та результати її опрацювання використовуються для виконання покладених на органи державної податкової служби функцій та завдань.

Відповідно ст. 16 Закону України "Про інформацію" податкова інформація - сукупність відомостей і даних, що створені або отримані суб'єктами інформаційних відносин у процесі поточної діяльності і необхідні для реалізації покладених на контролюючі органи завдань і функцій у порядку встановленому ПК України.

Згідно ч. 1 ст. 9 Закону України "Про доступ до публічної інформації" інформація, що міститься в документах суб'єктів владних повноважень, які становлять внутрівідомчу службову кореспонденцію, доповідні записки, рекомендації, якщо вони пов'язані з розробкою напряму діяльності установи або здійсненням контрольних, наглядових функцій органами державної влади, процесом прийняття рішень і передують публічному обговоренню та/або прийняттю рішень, належить до службової, тому в силу ст. 6 вищезазначеного Закону, є інформацією з обмеженим доступом.

З метою удосконалення адміністрування податку на додану вартість, руйнування схем мінімізації податкових зобов'язань, ліквідації віртуального податкового кредиту з податку на додану вартість, повноти декларування податкових зобов'язань та забезпечення своєчасності відшкодування податку на додану вартість наказом Державної податкової адміністрації України №266 від 18.04.2008р. "Про організацію взаємодії органів державної податкової служби при проведенні перевірок податкових декларацій з податку на додану вартість з урахуванням інформації розшифровок податкових зобов'язань та податкового кредиту з податку на додану вартість у розрізі контрагентів" затверджено Методичні рекомендації щодо взаємодії органів державної податкової служби при проведенні перевірок податкових декларацій з податку на додану вартість з урахуванням інформації розшифровок податкових зобов'язань та податкового кредиту з податку на додану вартість у розрізі контрагентів.

Згідно з пунктом 1.1. Методичних рекомендацій вони запроваджуються в органах державної служби з метою удосконалення адміністрування податку на додану вартість, руйнування схем мінімізації податкових зобов'язань, ліквідації віртуального податкового кредиту з податку на додану вартість, повноти декларування податкових зобов'язань та забезпечення своєчасності відшкодування податку на додану вартість в умовах запровадження системи подвійного контролю перевірки податкової звітності з податку на додану вартість та подання платником податку на додану вартість розшифровок податкового кредиту та податкових зобов'язань у розрізі контрагентів.

Відповідно до п 1.3 Методичних рекомендацій, для їх реалізації створені такі програмні продукти: система формування та подання до органу ДПС засобами телекомунікаційного зв'язку податкової звітності в електронному вигляді щодо ведення обліку розшифрування податкового кредиту та податкових зобов'язань у розрізі контрагентів; система приймання та комп'ютерної обробки податкової звітності щодо проведення автоматизованого контролю податкової декларації з податку на додану вартість на районному рівні та система автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України.

Як передбачено пунктами 2.14, 2.15, 2.16-2.18, 2.21, 2.24 Методичних рекомендацій, інформація податкової звітності з ПДВ, надіслана до центральної бази даних податкової звітності, підлягає розподілу відповідно до вимог Методичних рекомендацій щодо порядку розподілу платників податків за категоріями уваги та співставленню засобами системи автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту у розрізі контрагентів на рівні ДПА України.

Результат автоматизованого співставлення даних податкової звітності з податку на додану вартість та проведений за ними розподіл платників ПДВ за категоріями враховуються при визначені категорії уваги суб'єкта господарювання.

Обробка системою автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України проводиться щоденно у міру надходження незвірених даних. Отримані результати автоматизованого співставлення на центральному рівні податкової звітності з ПДВ підлягають перевірці органами ДПС на місцях.

Працівники підрозділів оподаткування юридичних, фізичних осіб, податкового контролю та податкової міліції після проведення автоматизованого співставлення на центральному рівні даних податкової звітності з податку на додану вартість контрагентів (розшифровок податкових зобов'язань та податкового кредиту контрагентів, розрахунків коригування сум ПДВ контрагентів) у той час же день отримують доступ (екранні форми) до інформації (у розрізі звітних періодів) про результати такого співставлення платників ПДВ, що перебувають на обліку в органів ДПС, у вигляді: переліків платників ПДВ у розрізі категорій; детальної інформації щодо обраного платника ПДВ про результати співставлення кожної операції з контрагентом (записів, що пройшли співставлення); статистичної інформації про результати такого співставлення у розрізі орану ДПС.

Отримані результати автоматизованого співставлення на центральному рівні податкової звітності з ПДВ підлягають перевірці органами ДПС на місцях.

Підсумки перевірок за результатами автоматизованого співставлення податкової звітності з ПДВ на центральному рівні відображаються в додатку до акта перевірки (камеральної, документальної невиїзної, планової, позапланової перевірки) або довідки у розрізі періодів та операцій з одним контрагентом та фіксується в АС «Аудит».

По мірі підписання актів перевірки та узгодження податкових зобов'язань, визначених податковим повідомленням-рішенням, прийнятим за результатами таких перевірок, уточнюються результати автоматизованого співставлення на центральному рівні податкової звітності з ПДВ за поданням підрозділу, яким завершено процедуру такого узгодження та яким прийнято таке повідомлення-рішення.

Автоматизована система співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України є програмним продуктом, створеним для внутрішнього використання органами державної податкової служби для обробки зібраної інформації в автоматичному режимі.

Провівши системний аналіз зазначених норм права, суд приходить до висновку, що дані усіх актів перевірок без виключень, що здійснювались посадовими особами Державної податкової служби, підлягають фіксації в єдиній системі «Податковий блок» незалежно від їх змісту. Інформація, внесена до інформаційних систем державної податкової служби, не визначає змісту прав та обов'язків платників податків, є службовою інформацією, яка використовується в інформаційно-аналітичних цілях з метою здійснення податкового контролю.

Внесення до інформаційно-аналітичних систем податкової інформації, незалежно від її позитивного чи негативного змісту, перевірка цієї інформації, є обов'язком податкового органу.

Окрім того, обов'язком податкового органу є перевірка цієї інформації, тому, в разі непідтвердження факту порушення податкових зобов'язань позивачем, податковий орган здійснює коригування даних у відповідних інформаційних системах, зокрема, в системі «Податковий блок».

В той же час, жодних нарахувань або збільшення податкових зобов'язань, рівно як і зменшення суми податкового кредиту, за результатами перевірок, які призводять до змін у структурі податкових зобов'язань платника податків, в картці особового рахунку позивача податковим органом здійснено не було.

Суд вважає, що саме по собі внесення інформації не створює для позивача негативних наслідків, оскільки така інформація носить службовий характер, а отже дані позовні вимоги є передчасними, оскільки після внесення до інформаційно-аналітичних систем податкової інформації, відповідач здійснює її перевірку, і у разі не підтвердження, вносить відповідні коригування до АІС «Податковий блок».

Враховуючи зазначене, суд приходить до висновку, що вимоги позивача про зобов'язання вилучити з відповідних електронних інформаційних баз, включаючи АІС «Податковий блок» і з інтегрованих карток платника податків, інформацію та коригування, внесені на підставі акту перевірки від 23.01.2015 р. №77/26-53-22-05-21/36690660, складеного за результатами проведення документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ «Стрімко» є необґрунтованими та задоволенню не підлягають.

Відповідно до частин 1, 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

В даному випадку відповідачем доведено правомірність своїх дій.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, про необґрунтованість позовних вимог і відсутність підстав для їх задоволення.

Беручи до уваги положення ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України відшкодування судового збору позивачу не здійснюється.

Керуючись ст.ст. 94, 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України суд,

П О С Т А Н О В И В:

В задоволенні позовних вимог товариства з обмеженою відповідальністю «Стрімко» відмовити повністю.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подачі до Окружного адміністративного суду міста Києва апеляційної скарги на постанову протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає до Київського апеляційного адміністративного суду.

Якщо апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений ст. 186 КАС України, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку.

Повний текст постанови складений та підписаний 25.05.2015 р.

Суддя В.П. Шулежко