Рішення

від 11.06.2015 по справі 908/2862/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

61022, м.Харків, пр.Леніна, 5

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

11.06.2015 Справа №908/2862/15

Суддя господарського суду Донецької області Кротінова О.В.

при секретарі судового засідання Говор О.С.,

розглянув у відкритому судовому засіданні матеріали справи

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім Агрінол», м.Бердянськ Запорізької області, ЄДРПОУ 32365436,

до відповідача, Товариства з обмеженою відповідальністю «Надророзробка», м.Донецьк, ЄДРПОУ 35560057,

про стягнення 163 028,90 грн.,

за участю уповноважених представників:

від позивача: Глубоких І.В. - за довіреністю;

від відповідача: не з'явився, -

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Торговий дім Агрінол», м.Бердянськ Запорізької області, звернулось до господарського суду Запорізької області з позовною заявою №1014/07 від 21.04.2015р. до Товариства з обмеженою відповідальністю «Надророзробка», м.Донецьк, про стягнення 163 028,90грн., у тому числі 108 029,00грн. суми основного боргу за поставлений товар за договором поставки №104 від 01.02.2012р., 3 631,28грн. 3% річних у відповідності зі ст.625 Цивільного кодексу України та 51 368,62грн. інфляційних витрат.

Господарським судом Запорізької області ухвалою від 28.04.2015р. означений позов направлено для розгляду за територіальною підсудністю до господарського суду Донецької області на підставі 15, 17 Господарського процесуального кодексу України.

З дотриманням приписів ст.2-1 Господарського процесуального кодексу України, відповідно до п.3.1.11 та п.3.1.12 Положення про автоматизовану систему документообігу суду, для розгляду справи №908/2862/15 визначено суддю Кротінову О.В.

Ухвалою суду від 13.05.2015р. даний позов прийнято до розгляду та порушено провадження у справі №908/2862/15.

В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на укладання договору поставки №3 від 02.01.2014р. із відповідачем, неналежне виконання останнім за ним своїх грошових зобов'язань в частині оплати вартості поставленого товару, внаслідок чого утворилась заборгованість та підстави для нарахування 3% річних, інфляційних витрат.

На підтвердження викладених обставин позивачем надано у копіях: договір поставки №3 від 02.01.2014р., видаткові накладні №АТ-1501051 від 15.01.2014р., №АТ-2301058 від 23.01.2014р., №АТ-2401078 від 24.01.2014р., №АТ-1302048 від 13.02.2014р., №АТ-1507111 від 15.07.2014р., довіреності на отримання товарно-матеріальних цінностей №37 від 15.01.2014р., а також акт звірки за станом на 22.04.2015р.

Нормативно свої вимоги позивач обґрунтовує ст.193 Господарського кодексу України, ст.ст.258, 526, 530, 610, 611, 625 Цивільного кодексу України та ст.ст.2, 49, 54, 57, 82 Господарського процесуального кодексу України.

02.06.2015р. представником позивача через канцелярію суду надано супровідний лист №1230/07 від 27.05.2015р., яким до матеріалів справи долучено: довідку УДППЗ «Укрпошта» №04/02-192 від 26.05.2015р., витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців №20576813 від 18.05.2015р., копію листа №1198/07 від 25.05.2015р. із накладною кур'єрської служби №001971 від 25.05.2015р., довідку-підтвердження №1232/07 від 27.05.2015р. про відсутність на розгляді іншого суду даних позовних вимог та рішення з такого спору, копії специфікацій №б/н від 02.01.2014р., від 01.02.2014р. та від 15.07.2014р. до договору поставки №3 від 02.01.2014р.

Документи долучено до матеріалів справи.

Одночасно, в означеному супровідному листі вказано про допущення помилки у п.1 прохальної частини позову, а саме вказано договір поставки за №104 від 01.02.2012р., коли правовою підставою заявлених позовних вимог є договір поставки №3 від 02.01.2014р. З огляду на таке, визначено позовні вимоги в частині стягнення основного боргу в сумі 108 029,00 грн. безпосередньо за договором поставки №3 від 02.01.2014р.

Дане клопотання враховано судом та справа розглядається з урахуванням викладеного.

09.06.2015р. через канцелярію господарського суду Донецької області від представника позивача надійшла уточнююча заява №1329/07 від 05.06.2015р. про збільшення позовних вимог, відповідно до якої останній вказує на часткову оплату суми боргу та встановлення періоду нарахування інфляційних витрат по травень 2015р. включно, 3% річних - по 11.06.2015р., у зв'язку з чим остаточно визначає позовні вимоги у наступному: стягнути з відповідача на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім Агрінол», м.Бердянськ Запорізької області, 168 035,61грн., у тому числі 88 029,00грн. суми основного боргу за поставлений товар за договором поставки №3 від 02.01.2014р., 3 876,16грн. 3% річних у відповідності зі ст.625 Цивільного кодексу України та 76 130,45грн. інфляційних витрат.

11.06.2015р. представником позивача через канцелярію суду представлено лист №1332/07 від 05.06.2015р. із накладною експрес доставки №001224 у підтвердження направлення відповідачу акту звірки взаєморозрахунків, а також надано пояснення №1327/07 від 05.06.2015р., згідно яких стверджує про укладення між сторонами договору поставки №3 від 02.01.2014р., наводить перелік накладних, якими підтверджується поставка, свідчить про не сплату відповідачем станом на 08.06.2015р. суми заборгованості у розмірі 88 029,00 грн., пояснює втратою відсутність довіреності на отримання товарно-матеріальних цінностей за видатковими накладними №АТ-1302048 від 13.02.2014р., №АТ-1507111 від 15.07.2014р., крім того зазначено про повідомлення відповідача про дату та час судового засідання через службу кур'єрської доставки.

Разом із наведеними поясненнями суду подано вдруге уточнюючу заяву №1329/07 від 05.06.2015р., а також банківські виписки за 19.05.2015р. та 03.06.2015р., довідку №1331/07 від 04.06.2015р., акт звірки розрахунків за станом на 08.06.2015р.

Дослідив надану вищеозначену уточнюючу заяву, судом встановлено дотримання порядку її подання та відповідність приписам процесуального законодавства.

Керуючись ст.22 Господарського процесуального кодексу України дану заяву прийнято судом та справа розглядається з урахуванням її змісту.

Документи долучено до матеріалів справи.

Представник позивача в судовому засіданні підтримав позовні вимоги з урахуванням заяви про їх збільшення у повному обсязі.

Представник відповідача у судові засідання не з'явився, причин неявки не повідомив, витребувані судом документи не представив. Про час та місце судового засідання повідомлений належним чином.

Як зазначено в п.3.12 постанови Пленуму Вищого господарського суду України №18 від 26.12.11 р. «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» неявка у судове засідання однієї із сторін, належним чином повідомленої про час та місце цього засідання, не перешкоджає такому переходові до розгляду позовних вимог, якщо у господарського суду відсутні підстави для відкладення розгляду справи, передбачені ч.1 ст.77 ГПК України. При цьому, відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні.

Так, враховуючи об'єктивні обставини складної ситуації у державі, суть спору, загальну тривалість розгляду справи, а також належне забезпечення з боку суду можливості позивача та відповідача для реалізації своїх процесуальних прав, в тому числі шляхом направлення поштою (іншим належним засобом зв'язку) відповідних доказів до суду, за цих підстав суд дійшов висновку про відсутність підстав для відкладення розгляду справи та існуючою можливість розглянути спір за наявними в справі матеріалами, у цьому судовому засіданні, відповідно до ст.75 Господарського процесуального кодексу України.

Дослідивши матеріали справи та оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, суд дійшов висновку щодо наступного.

Відповідно до статей 4-2, 4-3 Господарського процесуального кодексу України, правосуддя у господарських судах здійснюється на засадах рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом та на засадах змагальності.

За приписами статті 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень. Судовими доказами за визначенням статей 32-36 Господарського процесуального кодексу України слід вважати документи, які можуть підтвердити або спростувати обставини, що мають значення для правильного вирішення спору.

02.01.2014р. між Товариством з обмеженою відповідальністю «Торговий дім Агрінол» (Постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Надророзробка» (Покупець) укладено договір №3, строком дії у відповідності до його п.8.1 до 31.12.2015р..

Оцінивши зміст зазначеного договору, з якого виникли цивільні права та обов'язки сторін, суд дійшов висновку, що укладена угода за своїм змістом та правовою природою є договором поставки, який підпадає під правове регулювання норм статті 712 Цивільного кодексу України та статей 264-271 Господарського кодексу України. В частині, що не суперечить договору, до вказаного правочину також застосовуються норми Цивільного кодексу України, які регулюють правила купівлі-продажу (статті 655-697 Цивільного кодексу України).

Таким чином в силу статті 265 Господарського кодексу України, статті 712 і 655 Цивільного кодексу України, пункту 1.1 договору, Постачальник зобов'язався у порядку та на умовах цього договору передати у власність Покупцю, а Покупець зобов'язався прийняти та оплатити масла, мастила, паливо.

Кількість, найменування, вартість товару та строки поставки обумовлюються у Специфікаціях, що є невід'ємною частиною даного договору (п.1.2 договору).

Згідно п.2.4 договору товар постачається на умовах EXW Інкотермс-2000, склад Постачальника м.Донецьк, вул.60-річчя СРСР, 43.

Право власності на товар переходить до Покупця в момент передачі товару (п.2.5 договору).

Моментом передачі товару є момент підписання Покупцем супровідних документів, до яких віднесено, зокрема, видаткову накладну, з визначенням дати фактичного отримання товару в таких документах. Якщо дата Покупцем не вказана, моментом отримання є дата, означена Постачальником при складанні супровідної документації (п.п.2.1, 2.6 договору).

Специфікацією №б/н від 02.01.2014р. до договору №3 від 02.01.2014р. сторони обумовили поставку певного виду масла (олії), мастила та палива на загальну суму 68 370,60 грн. з урахування податку на додану вартість, строк поставки: з 02.01.2014р. по 31.01.2014р..

Специфікацією №б/н від 01.02.2014р. до договору №3 від 02.01.2014р. сторони обумовили поставку виду масла (олії) та мастила на загальну суму 26 842,40 грн. з урахування податку на додану вартість, строк поставки: з 01.02.2014р. по 28.02.2014р..

Специфікацією №б/н від 15.07.2014р. до договору №3 від 02.01.2014р. сторони обумовили поставку виду масла (олії) на загальну суму 12 816,00 грн. з урахування податку на додану вартість, строк поставки: з 15.07.2014р. по 31.07.2014р..

Відповідно до статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в Україні», накладні являються первісними звітними документами, на підставі яких проводиться звіт господарської діяльності.

Системний аналіз Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженому наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 року №88 та інших підзаконних нормативних актів, які регулюють порядок ведення бухгалтерського обліку на підприємствах свідчить про те, що у бухгалтерському обліку повинні відображатися господарські операції, що впливають на стан майна, капіталу, зобов'язань і фінансових результатів на підставі первинних документів. Останні для надання їм юридичної сили доказовості в розумінні статті 34 Господарського процесуального кодексу України повинні мати крім обов'язкових реквізитів додаткові в залежності від характеру операції, зокрема підставу для здійснення господарських операцій. Тобто, в якості доказу первинні документи мають містити повні дані про конкретні господарські операції та підставу їх здійснення.

Як свідчать матеріали справи, позивач здійснив поставку обумовленого вище товару відповідачу за видатковими накладними №АТ-1501051 від 15.01.2014р., №АТ-2301058 від 23.01.2014р., №АТ-2401078 від 24.01.2014р., №АТ-1302048 від 13.02.2014р., №АТ-1507111 від 15.07.2014р. у повному обсязі на загальну суму 108 029,00 грн. Останнім її прийнято, що підтверджується підписами сторін на даних документах. Повноваження особи, здійснила приймання зазначеної продукції підтверджуються, зокрема, довіреністю на отримання товарно-матеріальних цінностей №37 від 15.01.2014р.

Доказів наявності заперечень щодо кількості поставленої продукції, а також порядку поставки та інших зауважень суду не надано.

Найменування продукції, вказаної у представлених суду специфікаціях до договору, а також предмет поставки означений правочином, ідентичні найменуванню товару, поставка якого здійснена за наведеними видатковими накладними.

Крім того, ці первинні документи містять посилання на вищезазначений визначений в якості правової підстави заявлених позовних вимог договір.

Виходячи з системного аналізу наведених вище норм та дослідивши обставини справи, суд дійшов висновку, що надані позивачем видаткові накладні є належним доказом здійснення поставки відповідачу продукції та прийняття її останнім в межах договору поставки №3 від 02.01.2014р.

Зазначені обставини у порядку статей 32-36 Господарського процесуального кодексу України не спростовані.

Отже, за викладених обставин, позивачем належним чином доведено факт виконання обов'язку щодо передачі продукції у відповідності до норм статті 664 Цивільного кодексу України та умов, визначених означеним договором поставки.

Відповідно до ст.509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу. Зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Відповідно до ст.11 Цивільного кодексу України, цивільні права і обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також з дій осіб, що не передбачені актами цивільного законодавства , але за аналогією породжують цивільні права і обов'язки.

Згідно із ч.2 ст.11 Цивільного кодексу України, підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

З огляду на приписи ст.629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Статтею 610 Цивільного кодексу України передбачено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Згідно з частиною першою статті 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ст.525, 615 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 526 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Із зазначеною нормою кореспондується й частина 1 статті 193 Господарського кодексу України, відповідно до якої суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Разом з тим, ч.1 ст.530 Цивільного кодексу України встановлює, що якщо в зобов'язанні встановлений строк (дата) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (дату).

Зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (ст.599 Цивільного кодексу України).

Пунктом 3.4 договору встановлено, що розрахунки за даним правочином здійснюються по факту отримання товару у безготівковій формі шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок Постачальника протягом 30-ти банківських днів з моменту передачі товару Покупцю, якщо інше не узгоджено у специфікаціях, які є невід'ємною частиною договору.

Доказів зміни строку оплати суду не представлено, з матеріалів справи не вбачається.

Приймаючи до уваги дати поставок товару за первинними документами та викладені умови оплати, остаточний розрахунок за поставлений товар повинен бути здійснений:

за накладною №АТ-1501051 від 15.01.2014р. не пізніше 25.02.2014р.;

за накладною №АТ-2301058 від 23.01.2014р. не пізніше 05.03.2014р.;

за накладною №АТ-2401078 від 24.01.2014р. не пізніше 06.03.2014р.;

за накладною №АТ-1302048 від 13.02.2014р. не пізніше 27.03.2014р.;

за накладною №АТ-1507111 від 15.07.2014р. не пізніше 26.08.2014р.

Проте, відповідачем в результаті проведених ним операцій (банківські виписки за 19.05.2015р. та 03.06.2015р.) здійснена часткова оплата вартості отриманої продукції за вищенаведеними накладними у загальній сумі 20 000,00грн., внаслідок чого загальна сума заборгованості становить 88 029,00 грн.

Таким чином, як вбачається з фактичних обставин справи, в порушення статей 525 та 526 Цивільного кодексу України, які передбачають, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться, причому одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається, грошове зобов'язання Покупця перед Постачальником у сумі 88 029,00 грн. у встановлені договором строки не виконано.

Доказів, що свідчать про сплату цієї суми заборгованості в повному обсязі чи частково у період розгляду або до початку розгляду справи суду не представлено.

З огляду на наведене, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог в частині стягнення основного боргу у повному обсязі.

Прострочення Відповідачем грошового зобов'язання на підставі статті 625 Цивільного кодексу України тягне за собою обов'язок сплати суми боргу з урахуванням індексу інфляції та 3% річних з простроченої суми за весь час несвоєчасного виконання обов'язку щодо сплати відповідних сум.

За розрахунком Позивача сума інфляційних витрат за прострочення основного зобов'язання у загальній сумі становить 76 130,45 грн. з урахуванням визначеного останнім періоду прострочення з березня 2014р. по травень 2015р. в частині нарахування на суму боргу за видатковими накладними №АТ-1501051 від 15.01.2014р. (37 391,40 грн.), №АТ-2301058 від 23.01.2014р. (24 779,20 грн.), №АТ-2401078 від 24.01.2014р. (6 200,00грн.), з квітня 2014р. по травень 2015р. в частині нарахування на суму боргу за видатковою накладною №АТ-1302048 від 13.02.2014р. (26 842,40 грн.) та з вересня 2014р. по травень 2015р. в частині нарахування на суму боргу за видатковою накладною №АТ-1507111 від 15.07.2014р. (12 816,00 грн.).

3% річних з простроченої суми - 3 876,16 грн. за наступним розрахунком: на суму 37 391,40 грн. у період з 26.02.2014р. по 18.05.2015р., з відрахуванням суми першого платежу в розмірі 10 000,00 грн. на суму боргу 27 391,40 грн. за період з 19.05.2015р. по 02.06.2015р. та з відрахуванням суми другого платежу в розмірі 10 000,00 грн. на суму залишку боргу 17 391,40 грн. за період з 03.06.2015р. по 11.06.2015р.; на суму 24 779,20грн. за період з 06.03.2014р. по 11.06.2015р.; на суму 6 200,00 грн. за період з 07.03.2014р. по 11.06.2015р.; на суму 26 842,40 грн. за період з 28.03.2014р. по 11.06.2015р. та на суму 12 816,00 грн. за період з 27.08.2014р. по 11.06.2015р.

Перевіривши арифметичний розрахунок даних позовних вимог суд дійшов висновку про їх часткове задоволення, а саме: інфляційні витрати у загальному розмірі 76 130,42грн., 3% річних в сумі 3 876,15 грн.

Судові витрати підлягають розподілу з урахуванням норм статті 49 Господарського процесуального кодексу України, пропорційно сумі задоволених позовних вимог.

З огляду на таке, вимога позивача щодо покладення на відповідача судового збору у сумі 3 681,97 грн., яка міститься в уточнюючій заяві №1329/07 від 05.06.2015р., підлягає задоволенню частково.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.1, 2, 4-2, 4-3, 22, 32-38, 43, 49, 75, ст.ст.82-85Господарського процесуального кодексу України, суд ,-

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім Агрінол», м.Бердянськ Запорізької області, до Товариства з обмеженою відповідальністю «Надророзробка», м.Донецьк, про стягнення 168 035,61грн., у тому числі 88 029,00грн. суми основного боргу за поставлений товар за договором поставки №3 від 02.01.2014р., 3 876,16грн. 3% річних у відповідності зі ст.625 Цивільного кодексу України та 76 130,45грн. інфляційних витрат, задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Надророзробка» (83059, м.Донецьк, Калінінський район, пр.-т Ілліча, б.111, ЄДРПОУ 35560057, р/р26000060361734 в Донецькому РУ «Приватбанк», МФО 335496) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім Агрінол» (71101, Запорізька область, м.Бердянськ, Мелітопольське шосе, б.84/1, ЄДРПОУ 32365436, р/р26004418599 у філії ПАТ «Райффайзен Банк Аваль», МФО 380805) 168 035,57грн., у тому числі 88 029,00грн. суми основного боргу за поставлений товар за договором поставки №3 від 02.01.2014р., 3 876,15грн. 3% річних у відповідності зі ст.625 Цивільного кодексу України та 76 130,42грн. інфляційних витрат, а також відшкодування сплаченого судового збору в розмірі 3 360,71 грн.

3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

4. У судовому засіданні 11.06.2015р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

5. Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку протягом десяти днів з дня його оголошення. Зазначений строк обчислюється з дня підписання рішення, оформленого відповідно до ст.ст.84, 85 Господарського процесуального кодексу України.

6. Повний текст рішення складено та підписано 16.06.2015р.

Суддя О.В. Кротінова