Рішення

від 15.06.2015 по справі 918/541/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

33013 , м. Рівне, вул. Набережна, 26А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

15 червня 2015 р. Справа № 918/541/15

за позовом Приватного підприємства "Альфа - ЩТ"

до відповідача Національного університету водного господарства та природокористування

про стягнення заборгованості, пені, процентів річних та інфляційних втрат за договором охорони №01-14/1 від 01.01.2014 року

Суддя Андрійчук О.В.

Представники сторін:

від позивача: Величко О.М., дов. від 29.05.2015 року

від відповідача: не з'явився

Статті 20, 22, 91, 93 ГПК України сторонам роз'яснені.

Відводи з підстав, передбачених ст. 20 ГПК України, відсутні.

Протокол судового засідання складено відповідно до ст. 81 1 ГПК України.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

У травні 2015 року Приватне підприємство "Альфа-ЩТ" (надалі-позивач) звернулося до господарського суду із позовом до національного університету водного господарства та природокористування (надалі-відповідач) про стягнення в сумі 542 206,19 грн..

Позовні вимоги мотивовані тим, що:

01.01.2014 року між позивачем (охоронна фірма) та відповідачем (замовник) укладено договір охорони № 01-14/1 (з урахуванням змін, внесених до нього), за умовами якого замовник доручає, а охоронна фірма зобов'язується надати за плату послуги у сфері охорони громадського порядку та громадської безпеки.

Позивач послуги з охорони надав, однак відповідачі свій обов'язок щодо їх оплати у повному обсязі не виконав, внаслідок чого за ним обліковується заборгованість в розмірі 396 294,00 грн.

Крім того, позивач за неналежне виконання відповідачем обов'язку щодо своєчасної оплати наданих послуг здійснив нарахування пені в розмірі 25 740,11 грн., 3% річних в розмірі 2 670,91 грн., а також інфляційних в розмірі 117 501,17 грн.

У матеріально-правове обґрунтування заявлених вимог позивач посилається на ст.ст. 526, 625 ЦК України, ст.ст. 193, 197 ГК України.

Ухвалою суду від 22.05.2015 року порушено провадження, справу призначено до судового розгляду на 02.06.2015 року.

Ухвалою суду від 02.06.2015 року розгляд справи відкладено на 08.06.2015 року.

Ухвалою суду від 08.06.2015 року розгляд справи відкладено на 15.06.2015 року.

15.06.2015 року через службу діловодства господарського суду від відповідача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи у зв'язку з відпусткою його представників (строком на 1 календарний день). Господарський суд з урахуванням обставин цієї справи відхиляє вказане клопотання. При цьому господарський суд виходить з того, що у відповідних випадках такий учасник судового процесу не позбавлений права і можливості забезпечити за необхідності участь у судовому засіданні іншого представника згідно з ч.ч. 1-5 ст. 28 ГПК, з числа як своїх працівників, так і осіб, не пов'язаних з ним трудовими відносинами. Неможливість такої заміни представника і неможливість розгляду справи без участі представника підлягає доведенню учасником судового процесу на загальних підставах (ст.ст. 32 - 34 ГПК). У той же час до клопотання позивача про відкладення розгляду справи не надано жодного доказу, який би стверджував неможливість заміни представників та неможливість розгляду справи без участі представника відповідача. Крім того, розгляд справи двічі відкладався, відтак у відповідача було достатньо часу для надання доказів з метою заперечення обставин, викладених у позовній заяві.

За таких обставин, справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, перевіривши копій документів на їх відповідність оригіналам, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

01.01.2014 року між позивачем (охоронна фірма) та відповідачем (замовник) укладено договір охорони № 01-14/1, за умовами якого замовник доручає, а охоронна фірма зобов'язується надати за плату послуги у сфері охорони громадського порядку та громадської безпеки (п. 2.1. договору).

Відповідно до п. 3.1. договору загальна вартість цього договору за послуги охоронної фірми становить 2 377 764,00 грн. Розмір оплати за місяць становить 198 147,00 грн.

Згідно з п. 10.1. договору цей договір вважається укладеним і набирає чинності з моменту його підписання сторонами та його скріплення печатками сторін та діє до 31.12.2014 року.

У силу вимог ч. 1 ст. 901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Приписами ч. 1 ст. 8 Закону України "Про охоронну діяльність" передбачено, що суб'єкт охоронної діяльності надає послуги з охорони на підставі договору, укладеного із замовником у письмовій формі відповідно до законодавства.

У ч. 1 ст. 1 Закону України "Про охоронну діяльність" встановлено, зокрема, що охоронна діяльність - надання послуг з охорони власності та громадян; об'єкт охорони - фізична особа та/або майно; суб'єкт охоронної діяльності - суб'єкт господарювання будь-якої форми власності, створений та зареєстрований на території України, що здійснює охоронну діяльність на підставі отриманої у встановленому порядку ліцензії; охорона майна - діяльність з організації та практичного здійснення заходів охорони, спрямованих на забезпечення недоторканності, цілісності визначених власником і належних йому будівель, споруд, територій, акваторій, транспортних засобів, валютних цінностей, цінних паперів та іншого рухомого і нерухомого майна, з метою запобігання та/або недопущення чи припинення протиправних дій щодо нього, для збереження його фізичного стану, припинення несанкціонованого власником доступу до нього та забезпечення здійснення власником цього майна всіх належних йому повноважень стосовно нього.

Додатковою угодою від 31.12.2014 року сторони погодили, що у випадку якщо на дату спливу строку дії договору залишаються невиконаними окремі із зобов'язань, чинність договору продовжується на наступний бюджетний рік в частині невиконаних зобов'язань.

Додатковою угодою № 3 від 02.01.2015 року сторони обумовили, що відповідно до ч. 6 ст. 40 Закону України "Про здійснення державних закупівель" дія договору продовжується на строк до проведення процедури закупівлі або діє до 13.03.2015 року, на суму 475 552,80 грн. (198 147,00 грн. на місяць), що не перевищує 20% суми, визначеної в договорі.

За п. 2.2. договору організація охорони, а саме: вид охорони, визначення умов та розроблення заходів, необхідних для забезпечення схоронності майна та його цілісності, визначається за згодою сторін, виходячи з принципів надійності і економічності.

Пунктами 2.5., 2.6. договору передбачено, що охоронна фірма підтверджує і несе відповідальність за наявність у неї відповідних дозволів і ліцензій на право виконання вказаних послуг. Охоронна фірма забезпечує цілісність об'єктів охорони та недоторканність майна, що на них зберігається, шляхом здійснення заходів реагування на правопорушення проти власності, порушення режиму роботи об'єктів охорони відповідно до чинного законодавства.

Частиною 1 ст. 7 Закону України "Про охоронну діяльність" унормовано, що ліцензування охоронних послуг здійснюється у порядку, визначеному Законом України "Про ліцензування певних видів господарської діяльності", з урахуванням особливостей, визначених цим Законом.

Згідно з ч. 1 ст. 5 Закону України "Про охоронну діяльність" суб'єкт охоронної діяльності на підставі отриманої у встановленому порядку ліцензії надає такі охоронні послуги: 1) охорона майна громадян; 2) охорона майна юридичних осіб; 3) охорона фізичних осіб.

Позивач має ліцензію серії АД № 032096, видану Міністерством внутрішніх справ України 30.04.2012 року, на надання послуг з охорони власності та громадян.

Передача і прийом під охорону майна та об'єктів здійснюється на підставі акта прийому-передачі, який підписується сторонами (п. 7.1. договору).

01.01.2014 року між сторонами підписано акт приймання-передачі об'єктів під охорону.

Відповідно до п.п. 3.3., 3.4. договору на підтвердження факту надання охоронною фірмою замовнику послуг до 5 числа місяця, наступного за розрахунковим, складається відповідний акт та надається замовнику. Замовник повинен підписати наданий охоронною фірмою акт в тижневий строк. У випадку якщо замовник не повертає підписаний акт в тижневий строк або не надає обґрунтовану відповідь про підстави його не підписання, факт надання охоронною фірмою належних послуг замовнику є підтвердженим.

Як встановлено судом, у січні-лютому 2015 року між позивачем та відповідачем підписано акти № ОУ-0000003 та № ОУ-0000005 здачі-приймання робіт на загальну суму 396 294,00 грн. (по 198 147,00 грн. кожний).

Пунктом 3.2. договору передбачено, що розрахунки за цим договором здійснюються до 15 числа наступного місяця на поточний рахунок охоронної фірми.

Усупереч наведеному відповідач свій обов'язок щодо оплати наданих послуг за січень-лютий 2015 року не виконав, внаслідок чого за ним утворилася заборгованість в розмірі 396 294,00 грн.

Якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором (ч. 1 ст. 903 ЦК України).

Частиною 1, 2 ст. 193 ГК України встановлено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Статтею 536 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 525 ЦК України, ч. 6 ст. 193 ГК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно з ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

У силу вимог ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Отже, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню сума основного боргу в розмірі 396 294,00 грн., що виникла у січні-лютому 2015 року.

Крім того, позивачем за неналежне виконання відповідачем своїх зобов'язань з оплати наданих послуг нараховано 25 740,11 грн. пені, 2 670,91 грн. 3% річних та 117 501,17 грн. інфляційних.

Згідно з ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, зокрема сплата неустойки.

Відповідно до ч. 1 ст. 218 ГК України підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання.

Учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором (ч. 1 ст. 216 ГК України).

У силу вимог ч.ч. 1, 2 ст. 217 ГК України господарськими санкціями визнаються заходи впливу на правопорушника у сфері господарювання, в результаті застосування яких для нього настають несприятливі економічні та/або правові наслідки. У сфері господарювання застосовуються такі види господарських санкцій: відшкодування збитків; штрафні санкції; оперативно-господарські санкції.

За ч. 1. ст. 230 ГК України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Такий вид забезпечення виконання зобов'язання як пеня та її розмір встановлено ч. 3 ст. 549 ЦК України, ч. 6 ст. 231 ГК України, ст.ст. 1, 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" та ч. 6 ст. 232 ГК України.

Пунктом 6.12. договору передбачено, що у разі прострочення розрахунків за надані охоронною фірмою послуги, замовник зобов'язується сплатити охоронній фірмі штраф у розмірі 1 % від суми заборгованості за кожен день прострочення платежу, але сума пені не може перевищувати облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який сплачується пеня.

За ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Здійснивши перерахунок пені, 3% річних та інфляційних, суд встановив, що розмір першої становить 26 065,83 грн. (при заявленому - 25 740,11 грн.), других - 2 703,49 грн. (при заявленому - 2 670,91 грн.), третіх - 117 501,17 грн. (при заявленому - 117 501,17 грн.) (розрахунок додається). Отже, заявлені позовні вимоги про стягнення пені, 3% річних та інфляційних підлягають задоволенню у заявленому розмірі.

Судом також встановлено, що позивачем сплачено судовий збір у більшому розмірі, ніж це передбачено чинним законодавством.

Так, за подання позовної заяви позивач повинен був сплатити 10 844,12 грн. судового збору (542 206,19 грн. х 2%).

Згідно з платіжними дорученнями № 34 від 22.05.2015 року та № 38 від 09.06.2015 року позивачем сплачено 10 844,33 грн. судового збору, що на 0,21 грн. більше від встановленого Законом України «Про судовий збір» розміру.

Відповідно до п. 1.ч. 1 ст. 7 Закону України «Про судовий збір» сплачена сума судового збору повертається за ухвалою суду в разі зменшення розміру позовних вимог або внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом.

У даному випадку судовий збір повертається в розмірі зайво сплаченої суми. Повернення сплаченої суми судового збору здійснюється в порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади із забезпечення реалізації державної фінансової політики (ч.ч. 2, 3 ст. 7 Закону України «Про судовий збір»).

Щодо судового збору в розмірі 10 844,12 грн., то згідно зі ст. 49 ГПК України останній покладається на відповідача.

Стаття 33 ГПК України зобов'язує сторін довести ті обставини, на які вони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень. Відповідно до вимог ст. 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Ніякі докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили і оцінюються судом в розумінні вимог ст. 43 ГПК України за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляду в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Зважаючи на викладене, позивач належними та достатніми доказами, як того вимагають приписи ст.ст. 33, 34 ГПК України, довів заявлені позовні вимоги, а відповідач, в свою чергу, не надав доказів в їх спростування, відтак останні підлягають задоволенню у повному обсязі.

Керуючись ст.ст. 33, 34, 43, 49, 82-85 ГПК України, суд

ВИРІШИВ :

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Національного університету водного господарства та природокористування (вул. Соборна,11, м. Рівне, 33028, код ЄДРПОУ 02071116) на користь Приватного підприємства "Альфа-ЩТ" (вул. Г. Мазепи,4а/6а, оф. 305, м. Рівне, 33028, код ЄДРПОУ 36222043) 396 294,00 грн. основного боргу, 25 740,11 грн. пені, 2 670,91 грн. 3% річних, 117 501,17 грн. інфляційних та 10 844,12 грн. судового збору

3. Ухвалою суду повернути Приватному підприємству "Альфа-ЩТ" (вул. Г. Мазепи,4а/6а, оф. 305, м. Рівне, 33028, код ЄДРПОУ 36222043) з Державного бюджету України судовий збір в розмірі 0,21 грн.

Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Рішення набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 85 ГПК України . Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку та в строки, встановлені ст. 93 ГПК України .

Повне рішення складено 15.06.2015 року.

Суддя Андрійчук О.В.