Рішення

від 12.06.2015 по справі 344/10009/14-ц

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251 Справа № 344/10009/14-ц

Провадження № 2/344/420/15

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 червня 2015 року м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області

в складі: головуючої - судді Польської М.В.

при секретарі c/з ОСОБА_1.

з участю позивача позивача-відповідача 1 ОСОБА_2, представника позивача-відповідача-1 ОСОБА_3, відповідача 2 за зустрічним позовом ОСОБА_4, відповідача-позивача 1 ОСОБА_5, представника відповідача-позивача 1 ОСОБА_6, позивача 2 за зустрічним позовом ОСОБА_7, представники третьої особи ОСОБА_8К, ОСОБА_9,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Івано-Франківську цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_5, третя особа - ДП «Лізингбуд» ТДВ «Івано-Франківськбуд» про усунення перешкод у користування майном та зустрічним позовом ОСОБА_5, ОСОБА_7, ОСОБА_10 до ОСОБА_2, ОСОБА_4 та Дочірнього підприємства «Лізингбуд» ТДВ БМФ «Івано-Франківськбуд» про визнання наказу та ордера недійсним, -

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_2, інтереси якої представляє ТзОВ «Західно-Українська правнича фундація» звернулася до Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області з позовом до ОСОБА_5, третя особа без самостійних вимог ДП «Лізингобуд» ТзОВ «Івано-Франківськбуд» про усунення перешкод в користуванні майном шляхом виселення з кімнати №528 в гуртожитку по вул.Тичини, 8-а в м.Івано-Франківську.

У позовній заяві зазначено, що позивачу надано згідно наказу ТзДВ «Будівельно-монтажна фірма «Івано-Франківськбуд» від 03.01.2014р. надано для проживання кімнату №528-529 в гуртожитку по вул.Тичини 8-а, а відповідачу кімнату №562 цього ж гуртожитка. 13.01.2014р. позивач отримала ордер, але відповідач відмовилась звільняти кімнату №528.

ОСОБА_5, ОСОБА_7, ОСОБА_11 звернулися із зустрічним позовом до ОСОБА_2, ОСОБА_4, ДП «Лізингобуд» ТДВ «Будівельно-монтажна фірма «Івано-Франківськбуд» про визнання наказу ДП «Лізингобуд» ТДВ «Будівельно-монтажна фірма «Івано-Франківськміськбуд» від 03.01.2014р. №2 в частині закріплення за сімєю ОСОБА_2 житловий блок №528, визнати ордер №104 від 03.01.2014р. виданий ОСОБА_2 на право зайняття кімнати №528 недійсним.

У зустрічній заяві зазначено, що позивач з сім'єю проживає і зареєстрована в кімнаті 528 (колишня №82) з 1999 року. Виданий наказ і ордер на кімнату №528 є незаконними та суперечить вимогам ст..58 ЖК України, згідно якої ордер видається тільки на вільне приміщення, а кімната №528 такою не є.

Представник позивача-відповідача та ОСОБА_2 просили первісний позов задовольнити, щодо зустрічного позову вважають його безпідставним та необґрунтованим.

Відповідач-позивач ОСОБА_5 та її представник позов заперечили, зустрічний позов просили задовольнити.

Позивачі 2,3 за зустрічним позовом, вимоги зустрічного позову підтримали.

Відповідач 2 за зустрічним позовом вимоги зустрічного позову заперечив.

Представники третьої особи-відповідача вважають що первісний позов підлягає до задоволення, а в зустрічному позові слід відмовити.

Суд заслухавши пояснення сторін, дослідивши та перевіривши всі докази в їх сукупності, приходить до висновку що позов ОСОБА_2, інтереси якої представляє ТзОВ «Західно-Українська правнича фундація» до ОСОБА_5, третя особа без самостійних вимог ДП «Лізингобуд» ТзОВ «Івано-Франківськбуд» не підлягає до задоволення, а зустрічний позов ОСОБА_5, ОСОБА_7, ОСОБА_11 до ОСОБА_2, ОСОБА_4, ДП «Лізингобуд» ТДВ «Будівельно-монтажна фірма «Івано-Франківськбуд» підлягає до задоволення, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що ОСОБА_2 надано згідно наказу ТзДВ «Будівельно-монтажна фірма «Івано-Франківськбуд» №2 від 03.01.2014р. для проживання кімнату №528-529 (як житловий блок) площею 27.7 м.кв. в гуртожитку по вул.Тичини 8-а, кількість сім'ї 3 чоловік (а.с.10, 85), а кімнату №562 цього ж гуртожитку площею 34.9 м.кв. надано ОСОБА_5 кількість членів сім'ї 6 чоловік, одночасно дозволено виробити проектну документацію на реконструкцію цієї кімнати відповідно до технічних і санітарних вимог (а.с.84).

В гуртожитку ОСОБА_2 зареєстрована з 1994р., до 2004 року проживала в кімнаті №6, з квітня 2004 року вона, її чоловік ОСОБА_4, син ОСОБА_12 ІНФОРМАЦІЯ_1, проживають в кімнаті №83 в гуртожитку по вул.Тичини 8-а, що підтверджено доказами та поясненнями (а.с.52, 55-56, 58).

ОСОБА_5 з чоловіком ОСОБА_7, дочкою ОСОБА_13, ІНФОРМАЦІЯ_1 проживають і зареєстровані в кімнаті №528 (колишня №82) з 2004 року, попередньо з 1999 року були зареєстровані в кімнаті №83 (а.с.28-33, 36), а дочка ОСОБА_11 з 2005 року з дітьми: сином ОСОБА_14, 2011р.н., дочками ОСОБА_15, ІНФОРМАЦІЯ_2, ОСОБА_16, ІНФОРМАЦІЯ_2 (а.с.34, 39, 77, 78, 86).

13.01.2014р. позивач-відповідач отримала ордер на трьох чоловік для зайняття житлового приміщення - кімнату №528-529 (а.с.9), але відповідач-позивач відмовилась звільняти кімнату №528, про що зазначено в позові та в судових засіданнях, а також підтверджено листами на ім'я ОСОБА_5 (а.с.7-8, 12-14).

Виданий наказ і ордер на кімнату №528, як стверджує позивач за зустрічним позовом, є незаконними та суперечить вимогам ст..58 ЖК України, згідно якої ордер видається тільки на вільне приміщення, яким кімната №528 не є.

Як слідує з ст..58 ЖК ордер, який є єдиною підставою для вселення в надане жиле приміщення. Ордер може бути видано лише на вільне жиле приміщення.

Дійсно судом встановлено те, що на час видачі ордеру сім'ї ОСОБА_12 на кімнату №528, вона не була вільною, в ній проживає та зареєстровані сім'я ОСОБА_5.

Кімнати №82 та №83 є кімнатами сімейного гуртожитку (а.с.40). Гуртожиток прийнято в комунальну власність міста згідно рішення від 18.10.2013р., 13.03.2014р. (а.с.142-147), однак станом на 08.06.2015р. Акт прийому-передачі гуртожитку не підписано (а.с.148).

Між мешканцями ОСОБА_12 та ОСОБА_5 існують конфліктні відносини, що підтверджено зверненнями (а.с.53-54, 117).

Кімната №562 в гуртожитку заг.пл.34.9 м.кв. на 5 поверсі (колишня дитяча кімната гуртожитку) є нежитловим приміщенням, яку самостійно (до прийняття наказу від 03.01.2014р.) зайняла ОСОБА_11 (дочка ОСОБА_5П.) з дітьми: сином ОСОБА_14,2011р.н. та дочкою ОСОБА_15, ІНФОРМАЦІЯ_2, ОСОБА_16, 2014р.н., та згідно долученого до матеріалів справи ОСОБА_15 комісії з обстеженням цієї кімнати від 13.02.2015р., затвердженого рішенням виконкому Івано-Франківської міської ради від 07.05.2015р. №266, може бути придатною для проживання після проведення ремонту (а.с.124,138). Однак судом з'ясовано, що на час видачі спірного ордеру, статус кімнати №562, наданої оспорюваним Наказом ТзДВ «Будівельно-монтажна фірма «Івано-Франківськбуд» від 03.01.2014р., було - нежитлова кімната. На час розгляду справи судом дана кімната ще не є переобладнаною під житлову.

Відповідно до постанови РМ УРСР від 3 червня 1986 р. N 208 «Про затвердження Примірного положення про гуртожитки» (п. 10) на підставі рішення про надання жилої площі в гуртожитку адміністрація підприємства, установи, організації видає громадянинові спеціальний ордер (додаток), який є єдиною підставою для вселення на надану жилу площу. Ордер може бути виданий лише на вільну жилу площу. При одержанні ордера пред'являються паспорти всіх членів сім'ї, включених до ордера, з відміткою про виписку з попереднього місця проживання. Адміністрація підприємства, установи, організації веде облік ордерів, що видаються громадянам на зайняття жилої площі. 44. Громадян, які самоправно зайняли жилу площу в гуртожитку,

виселяють без надання їм іншого жилого приміщення. А як слідує з п.44 цієї ж постанови, громадяни можуть бути виселені з гуртожитку без надання іншого жилого приміщення також на підставах, передбачених частиною першою статті 116 Житлового кодексу Української РСР.

Однак, спір щодо кімнати №562 відсутній, та самовільне зайняття кімнати, в подальшому оформлено належним доказом. Щодо кімнати №528, то сімя ОСОБА_16 зареєстрована в ній та проживають за ордером на законних підставах.

При цьому, за вимогами ст..59 ЖК ордер на жиле приміщення може бути визнано недійсним у судовому порядку у випадках подання громадянами не відповідаючих дійсності відомостей про потребу в поліпшенні житлових умов, порушення прав інших громадян або організацій на зазначене в ордері жиле приміщення, неправомірних дій службових осіб при вирішенні питання про надання жилого приміщення, а також в інших випадках порушення порядку і умов надання жилих приміщень. Вимогу про визнання ордера недійсним може бути заявлено протягом трьох років з дня його видачі.

Враховуючи те, що права сімї ОСОБА_16 на кімнату №528 мала законні права на проживання, тому видача ордеру на зайняту (не вільну) кімнату порушує права позивачів за зустрічним позовом, то суд приходить до переконання про під ставність позовних вимог ОСОБА_5, ОСОБА_7, ОСОБА_11 до ОСОБА_2, ОСОБА_4, ДП «Лізингобуд» ТДВ «Будівельно-монтажна фірма «Івано-Франківськбуд» про визнання наказу ДП «Лізингобуд» ТДВ «Будівельно-монтажна фірма «Івано-Франківськміськбуд» від 03.01.2014р. №2 в частині закріплення за сімєю ОСОБА_2 житловий блок №528, визнати ордер №104 від 03.01.2014р. виданий ОСОБА_2 на право зайняття кімнати №528 недійсним.

Дійсно, за вимогами чинного законодавства власник, який має підстави передбачати можливість порушення свого права власності іншою особою, може звернутися до суду з вимогою про усунення перешкод у здійсненні власником прав, заборону вчинення нею дій, які можуть порушити його право, або з вимогою про вчинення певних дій для запобігання такому порушенню (статті 386, 391 ЦК).

Однак, первісний позов щодо захисту позивача у здійснення права користування суміжною кімнатою №528, на яку в порушення законодавства виданий ордер, не є обґрунтований про що зазначено вище.

Ч.3 ст.10, ч.1 ст.60 ЦПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом та ст.61 цього Кодексу.

Відповідно до ст..212 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жоден доказ не має для суду наперед встановленого значення. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів в їх сукупності.

Виходячи з принципу процесуальної рівності сторін і враховуючи обов'язок кожної сторони довести ті обставини, на які вона посилається, необхідно в судовому зсіданні дослідити кожен доказ, наданий сторонами на підтвердження своїх вимог або заперечень, який відповідає вимогам належності та допустимості доказів (п.27 постанови Пленуму Верховного Суду України від 12.06.2009 р. №2 «Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції»).

Пленум Верховного Суду України у п.11 постанови від 18.12.2009 р. №11 «Про судове рішення у цивільній справі» роз'яснив, що у мотивувальній частині рішення слід наводити дані про встановлені судом обставини, що мають значення для справи, їх юридичну оцінку та визначені відповідно до них правовідносини, а також оцінку всіх доказів.

На підставі наведеного, відповідно до ст. 58, 59, 128, 129, 130 ЖК, постановою РМ УРСР від 3 червня 1986 р. N 208 «Про затвердження Примірного положення про гуртожитки», керуючись ст.ст.10, 60, 88, 209, 212-215, 224-229 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В :

В задоволенні первісного позову ОСОБА_2 до ОСОБА_5, третя особа ДП «Лізингбуд» ТДВ «Івано-Франківськбуд» про усунення перешкод у користування майном шляхом виселення з житлового приміщення - відмовити.

Зустрічний позов ОСОБА_5, ОСОБА_7, ОСОБА_10 до ОСОБА_2, ОСОБА_4 та Дочірнього підприємства «Лізингбуд» ТДВ БМФ «Івано-Франківськбуд» про визнання наказу та ордера недійсним - задовольнити.

Визнати наказ ДП «Лізингбуд» ТДВ «Будівельно-монтажна фірма» «Івано-Франківськбуд» від 03.01.2014 року №2 в частині закріплення за сім'єю ОСОБА_2 в кількості трьох чоловік житловий блок №528 (колишня 82), житловою площею 14,8 кв.м. та видачі відповідних документів на проживання та реєстрацію у вказаному приміщенні в будинку № 8-А, по вул. Тичини в м.Івано-Франківську, неправомірним.

Визнати ордер №104 серія ЛБ від 03.01.2014 року, який виданий ОСОБА_2 в частині на право зайняття житлового приміщення - кімнати №528 (колишня 82) житловою площею 14,8 кв.м. в будинку №8 А, по вул. Тичини в м.Івано-Франківську, недійсним.

Стягнути солідарно з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_3, жительки м.Івано-Франківськ, вул. Тичини 8 А, кім. 529, ідентифікаційний номер - НОМЕР_1, та ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_4, жителя ІНФОРМАЦІЯ_5 А, кім. 529, ідентифікаційни номер - невідомий, ДП "Лізингбуд" Товариства з додатковою відповідальністю "Будівельно-монтажна фірма" "Івано-Франківськбуд", м.Івано-Франківськ, вул. Тичини, 8 А, код ЄДРПОУ 31524167, на користь ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_6, жительки м.Івано-Франківськ, вул.Тичини, 8 А, кім. 528, ідентифікаційний номер - НОМЕР_2, ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_7, жителя ІНФОРМАЦІЯ_8 А, кім. 528, ідентифікаційний номер - невідомий, та ОСОБА_10, ІНФОРМАЦІЯ_9, жительки м.Івано-Франківськ, вул.Тичини, 8 А, кім. 528, ідентифікаційний номер - невідомий, судові витрати по сплаті судового збору в сумі 243,60 грн.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Довідка: повний текст рішення виготовлено 12 червня 2015 року.

Суддя: Польська М.В.