Постанова

від 24.01.2007 по справі 10/64-06

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

10/64-06

ВИЩИЙ  ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  УКРАЇНИ  

 ПОСТАНОВА          

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ          

24 січня 2007 р.                                                                                   № 10/64-06  

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

                                               Божок В.С. - головуючого,

                                               Костенко Т. Ф.,

                                               Коробенко Г.П.

розглянувши

касаційну скаргуТОВ “Енергосервісне підприємство” “Екоенерго”

на  постановувід 17.10.2006р. Київського міжобласного апеляційного господарського суду  

у справігосподарського суду Полтавської області

за позовомТОВ “Енергосервісне підприємство” “Екоенерго”

доДП ДАК “Хліб України” “Хлібна база № 81”

простягнення 20500 грн. вартості виконаних робіт,

в судовому засіданні взяли участь представники:

позивача: Булітко Г.Р. (дов. від 20.03.06), Волошина І.О. (дов. від 16.06.06),

відповідача: Гуревич Л.М. (дов. від 26.09.06), Пасько Г.А. (дов. від 26.09.06),

                                            ВСТАНОВИВ :

Рішенням від 27.07.06 господарського суду Полтавської області позов задоволено. З ДП ДАК “Хліб України” “Хлібна база № 81” на користь позивача стягнуто 20500 грн. вартості виконаних робіт, 205 грн. витрат по сплаті державного мита та 118 грн. витрат на ІТЗ судового процесу.

Постановою від 17.10.06 Київського міжобласного апеляційного господарського суду вказане вище рішення скасовано. В задоволенні позову відмовлено.

          Не погоджуючись з постановою Київського міжобласного апеляційного господарського суду,  ТОВ “Енергосервісне підприємство” “Екоенерго” звернулося до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою і просить її скасувати з огляду на порушення судом норм матеріального та процесуального права, а також невірною оцінкою обставин справи, рішення місцевого господарського суду залишити без змін.

          Колегія суддів, приймаючи до уваги межі перегляду  справи в касаційній інстанції, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування норм матеріального та процесуального права при винесенні оспорюваного судового акту знаходить необхідним касаційну скаргу задовольнити частково.

Як встановлено судовими інстанціями, які приймали рішення у даній справі, відповідно до умов договору від 09.08.2005 року №132/08, укладеного між сторонами спору на виконання припису № Кр 389-07/05 Кременчуцького відділення Державної інспекції з енергетичного нагляду за режимами споживання електричної та теплової енергії у Полтавській області, відповідач взяв на себе зобов'язання виконати роботи по налагоджуванню, по електричним вимірюванням та іспитам електрообладнання відповідно до норм ПТЕ, ПБЕЕП та надати допомогу у розробці технічної документації, а позивач (замовник) –надати для виконання робіт об'єкти, взаємодіяти у виконанні робіт, прийняти належним чином виконані роботи та провести їх оплату.

Відповідно до підписаних сторонами документів - калькуляції №111/08 від 09.08.2005р., кошторису №84/08 від 09.08.2005р., акту прийому-передачі технічної документації № 140 від 11.10.2005р. та протоколу узгодження про договірну ціну до договору №132/08 від 09.08.2005р. підрядником були виконані роботи на загальну суму 20500 грн.

Згідно з п.4.1 вказаного договору оплата за виконану роботу проводиться шляхом перерахування на розрахунковий рахунок підрядника грошових коштів у розмірі, що відповідає фактичним обсягам робіт по взаємно узгоджених кошторисах та калькуляціях, після підписання актів виконаних робіт.

При прийнятті судового рішення господарський суд Полтавської області виходив з того, що 11.10.2005 року сторонами підписано акт приймання-передачі технічного звіту № 140, відповідно до якого роботи виконані у повному обсязі, претензій за договором не має.

При цьому місцевий господарський суд врахував факт дійсного прийняття та використання технічної документації роботі підприємства відповідача, що підтверджується документами, наданими ним самим, а саме: приписом №03/08-177 територіального управління Держнаглядохоронпраці України в Полтавській області від 02.12.2005р., з якого слідує, що  інспекції надані для огляду в якості доказу виконання попереднього припису паспорти на заземлюючі пристрої технічний звіт з протоколами вимірювань перехідних опорів, де у п.п.16,17 міститься посилання на цю документацію. Кожен з 39-ти паспортів, які були виготовлені на замовлення відповідача, у відповідності до П.Е2.13.10 “Правил технічної експлуатації електроустановок споживачів” містить у собі схему заземлення, основні технічні дані, дані про результати перевірки стану заземлюючого пристрою, які були відображені позивачем у технічному звіті, що складається з протоколів та дефектної відомості, а переносити виявлені результати перевірки у виготовлені паспорти та зазначати у них відомості про проведені ремонти і зміни повинна була відповідальна особа відповідача (згідно п.п.і) та л) п. Е.1.2.7. та п. Е.1.2.6  Правил).  Крім  того,  для  складання  паспортів  заземлюючих пристроїв відповідно до їх реального розташування проектні рішення не потрібні, для цього необхідно вибірково вскривати грунт для огляду елементів заземлюючих пристроїв, що знаходяться в землі, а в місцях, де заземлюючі пристрої знаходяться під асфальтним покриттям, роботи проводять за допомогою приладу Ф-4103, відповідно до п.2.І.-п.2.9. Галузевого нормативного документу 34.20.303-2003, як це і було зроблено позивачем.

          В той же час, Київський міжобласний апеляційний господарський суд послався на те, що вказаний          вище технічний звіт та паспорти заземлюючих пристроїв було складено без розкриття грунту для огляду елементів ЗП в районах закладення ЗП, що підтверджується відсутністю актів приймання схованих робіт, які повинні бути підписані представниками замовника та підрядника, а відтак дійшов висновку про недоведеність позивачем належними та допустимими доказами виконання робіт, передбачених договором № 132/08 від 09.08.05, не взявши до уваги, що цим договором передбачалось виконання також інших робіт та не дослідивши і не надавши належної оцінки висновкам, викладеним в акті перевірки № Кр-535-10/05 від 27.10.05 Кременчуцького відділення Держенергонагляду щодо часткового виконання приписів останнього від 27.07.05 № Кр 398-07/05.

Таким чином, за наявності у справі суперечливих доказів судами попередніх інстанцій не було вжито наданих ГПК України процесуальних заходів для встановлення усіх обставин справи, зокрема, щодо з'ясування фактичних об'ємів виконаних позивачем робіт та їх вартості із залученням, при необхідності, відповідних фахівців.

          За огляду на викладене судові рішення підлягають скасуванню, а справа –направленню на новий розгляд до господарського суду Полтавської області.  

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1119, 11111 ГПК України, Вищий  господарський  суд   України

                                         ПОСТАНОВИВ  :

Касаційну  скаргу задовольнити частково.

Рішення від 27.07.06 господарського суду Полтавської області та постанову від 17.10.2006 р. Київського міжобласного апеляційного господарського суду  у справі №  10/64-06 скасувати.

Справу направити на новий розгляд до господарського суду Полтавської області.

Головуючий                                                                                        Божок В.С.

Судді                                                                                                     Костенко Т.Ф.

                                                                                                    Коробенко Г.П.