Постанова

від 07.02.2009 по справі 05/185-08

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Україна

Україна

Харківський апеляційний

господарський суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"02" лютого 2009

р.                                                          

Справа № 05/185-08 

Колегія суддів у складі:

головуючий суддя Могилєвкін Ю.О.,

судді Пушай В.І., Плужник О.В.

при секретарі Байбак О.І.

за

участю:

2-го позивача та представника 3-го позивача - ОСОБА_2

представника відповідача - 

Мєльнік Д.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні

Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу 3-го позивача вх.

№ 2741Х/3-7 на рішення господарського суду Харківської області від

03.11.08 по справі № 05/185-08

за позовом 1) ОСОБА_1, м.

Харків;

                    2) ОСОБА_2, м. Харків;

                    3)

ОСОБА_3, м. Харків

до  ТОВ фірми "Послуга", м. Харків

про визнання рішення частково

недійсним -

встановила:

В липні 2008 р. 1-й позивач -ОСОБА_1, 2-й позивач -ОСОБА_2 та 3-й

позивач -ОСОБА_3звернулися до господарського суду з позовною заявою в якій

просили суд визнати недійсним рішення загальних зборів учасників підприємства

відповідача -ВАТ „Послуга” від 13.10.03 р. засвідчених протоколом № 1 від

13.10.03 р., в зазначених частинах:

- питання 1 пункт 2.2 "Поповнити виділені зі статутного фонду

частки ОСОБА_2 і ОСОБА_1в формі основних засобів майстерні № 73, які в

сукупності складають 775,00 грн. (4,54% статутного фонду) за рахунок коштів

товариства.";

- питання 1 пункт 2.3 "Передати внесені частки іншим

учасникам товариства в строк до 12 місяців від дня виходу учасників товариства.";

- питання 1 пункт 2.5 "Зобов'язати законного представника

ОСОБА_3 - ОСОБА_1надати товариству засвідчену в нотаріальній конторі заяву

ОСОБА_3. про вихід зі складу учасників товариства, оскільки частка в статутному

капіталі товариства, що їй належить, виділена авансом в формі основних засобів

майстерні № 73 від 01.11.1996 р.".

Свої позовні вимоги позивачі обґрунтовували тим, що вони не були

попереджені про скликання загальних зборів учасників товариства 13.10.03 р. у

встановлений строк, не просили та не ставили питання про вихід із складу

учасників товариства ОСОБА_3., а також передачі її частки іншим учасникам.

Рішенням господарського суду Харківської області від 03.11.08 р.

(суддя Ольшанченко В.І.) по справі № 05/185-08 в задоволенні позову відмовлено.

Рішення мотивоване з тих підстав, що відповідно до протоколу загальних зборів

учасників ТОВ фірми „Послуга” від 13.10.03 р. б/н ОСОБА_2 та ОСОБА_1 виведені

зі складу учасників товариства, згідно з їх заявою про вихід, в якій вони крім

іншого вказали, що не мають матеріальних та фінансових претензій до товариства;

що рішенням Ленінського районного суду м. Харкова від 14.12.07 р. по справі №

2-632/07, та постановою Харківського апеляційного господарського суду від

21.07.08 р. по справі № 22-ц-804/2008 (2-632/07), які мають преюдиційне

значення для даної справи, було встановлено що при виході  ОСОБА_1та ОСОБА_2 зі складу учасників

товариства та передачі їм відповідного майна частка неповнолітньої ОСОБА_3.

також була врахована і виділена в натурі в сукупності з іншими частками як

авансову виплату на користь її законного представника - ОСОБА_1, в зв'язку з

чим, з моменту передачі вказаного майна право ОСОБА_3. на вимогу частки в

статутному фонді припинилося; що відповідно до спірного протоколу були внесені

зміни до статуту ТОВ фірми „Послуга” і 11.10.04 р. Виконкомом Харківської

міської ради зареєстрована нова редакція статуту вказаного товариства,

відповідно до якої учасниками товариства є 19 осіб, серед яких відсутні

ОСОБА_3, ОСОБА_1, ОСОБА_2 і вказані зміни до статуту позивачами оспорені не

були; що доводи позивачів щодо їх неповідомлення про збори учасників товариства

спростовуються заявою ОСОБА_1 таОСОБА_2 про вихід, яка датована тим же днем, в

який проходили збори учасників, а докази повідомлення відповідачем позивачів

про відповідні збори були у встановленому порядку знищені, про що зокрема

свідчить відповідний акт; що в протоколі загальних зборів учасників ТОВ фірми

„Послуга” від 13.10.03 р. зазначається, що на зборах були присутні 16 осіб, які

володіють 88,2% голосів і голосування по питанню виключення позивачів з числа

учасників було одностайне, що відповідає вимогам статей 59, 60 в редакції

Закону України „Про господарські товариства”, що діяла на той час; що

позивачами був пропущений строк позовної давності, встановлений статтею 257 ЦК

України, на застосуванні якого наполягає відповідач, та не надано доказів

наявності поважних причин його пропущення, і вказана обставина сама по собі з

урахуванням вимог ст. 267 ЦК України є 

підставою для відмови в позові та ін.

3-й позивач з рішенням господарського суду не погоджується, вважає

його незаконним та необґрунтованим, подав апеляційну скаргу в якій просить

рішення скасувати, та прийняти нове рішення, яким задовольнити поданий

позивачами позов. В обґрунтування своїх вимог 3-й позивач посилається на те, що

суд першої інстанції порушив принцип рівності сторін в судовому процесі,

неправильно застосував до спірних правовідносин ст. 35 ГПК України та

безпідставно посилався на рішення Ленінського районного суду м. Харкова від

14.12.07 р. по справі № 2-632/07, та постанову Харківського апеляційного

господарського суду від 21.07.08 р. по справі № 22-ц-804/2008 (2-632/07),

предметом розгляду яких не були законність чи незаконність рішення загальних

зборів учасників ТОВ „Послуга” від 30.08.04 р. та які, на думку 3-го

відповідача, є також незаконними. Крім того, 3-й позивач також посилається на

те, що відповідач не виконав відповідних вимог суду та не надав на його вимогу

відповідних доказів повідомлення позивачів про скликання загальних зборів

учасників товариства від 13.10.03 р. та доказів виплати виключеним учасникам їх

часток, і суд при цьому не вжив передбачених законом заходів з метою

притягнення відповідача до відповідальності; що рішення загальних зборів ТОВ

„Послуга” є, на думку 3-го відповідача, частково недійсним оскільки воно

проведено з порушенням норм чинного законодавства, без відповідного

повідомлення позивачів; що майстерню № 73 ОСОБА_1 придбала у ТОВ фірми

„Послуга” відповідно до договору №Н31-7237 від 14.06.97 р., в зв'язку з чим,

загальні збори учасників ТОВ фірми 

„Послуга” з моменту передачі не мали права приймати рішення відносно

вказаного майна, тобто, вартість належних позивачам часток у статутному фонді

ТОВ фірми „Послуга” не може вважатися такою, що була виплачена позивачам при

виході та ін.

Крім того, в додаткових письмових, та в судовому засіданні 2-й

позивач та представник 3-го позивача вказує на порушення відповідачем порядку

скликання зборів учасників товариства, неповідомленість відповідачів про час та

місце проведення зборів, які проходили 13.10.03 р., та на яких було прийнято

рішення про виключення відповідачів зі складу учасників товариства. Разом з

тим, 2-й позивач та представник 3-го позивача також зазначив, що директор

підприємства відповідача при написання заяви про вихід фактично ввів

відповідачів в оману, внаслідок чого, останні при їх виключенні не отримали

належні їм частки у статутному фонді товариства, а спірну майстерню, на

отриманні відповідачами якої в якості частки наполягає відповідач, 1-й

відповідач раніше придбав у товариства відповідно до договору купівлі-продажу

від 04.06.97 р. та ін.

Відповідач просить суд рішення господарського суду залишити без

змін, а апеляційну скаргу без задоволення, посилаючись на його законність та

обґрунтованість, а також на те, що рішення Ленінського районного суду м.

Харкова від 14.12.07 р. по справі № 2-632/07, та постанову Харківського

апеляційного господарського суду від 21.07.08 р. по справі № 22-ц-804/2008

(2-632/07), на які посилався суд першої інстанції при винесенні оскаржуваного

рішення, були залишені в силі відповідною постановою Вищого Господарського Суду

України та ін. Разом з тим, відповідач також вказує про виконання ним вимог

статуту щодо повідомлення учасників товариства про проведення зборів, однак

зазначає про відсутність в нього відповідних письмових доказів, які, як він

зазначає, були знищені, про що свідчить відповідний акт знищення.

Окрім того, відповідач наполягає на тому що спірна майстерня була

ним передана позивачам як належна їм частка в статутному фонді під час виходу

останніх зі складу учасників товариства, а договір купівлі-продажу вказаної

майстерні, на думку відповідача, не може вважатися доказом купівлі-продажу

вказаного майна 1-м позивачем, оскільки його умови є суперечливими, а платіж за

вказану майстерню відповідно до квитанції № 16 здійснили не будь-хто з

позивачів, а невідома особа ОСОБА_2

1-й позивач в судове засідання не з'явився, хоча належним чином

повідомлений про час та місце розгляду апеляційної скарги.

Перевіривши матеріали справи, оцінивши надані суду докази та

доводи, судова колегія встановила наступне:

Як свідчать матеріали справи, та встановлено Ленінським районним

судом м. Харкова у рішенні від 14.12.07 р. по справі № 2-632/07, Харківським

апеляційним господарським судом у постанові від 21.07.08 р. по справі №

22-ц-804/2008 (2-632/07), залишеними в силі постановою Вищого господарського

суду від 17.12.08 р., станом на 30.07.02 р. учасниками (засновниками) ТОВ фірми

„Послуга” були 50 осіб з різними частками у статутному фонді, в тому числі

ОСОБА_3, її мати -ОСОБА_1 та дідусь -ОСОБА_2 При цьому частки останніх були

рівними і становили по 2,27% статутного фонду, що в грошовому еквіваленті

становило 387,50 грн. Вказаний факт підтверджується змінами до Статуту ТОВ фірми

„Послуга”, зареєстрованими виконкомом Харківської міської ради від 01.08.02 р.

на підставі протоколу зборів учасників товариства від 30.07.02 р. та

нотаріально посвідченими цього ж дня приватним нотаріусом Харківського міського

нотаріального округу Шевченко В.Г.

Відповідно до протоколу № 1 загальних зборів трудового колективу

ТОВ „Послуга” від 21.10.1996 р. за письмовою заявою членів трудового колективу

структурного підрозділу цього товариства - майстерні № 73 по вул. Адигейська, №

16 ОСОБА_1, ОСОБА_2 та ОСОБА_3., вказаним особам загальні збори надали згоду

вийти з членів ТОВ фірми „Послуга” з виділенням їх часток у статутному фонді у

вигляді структурного підрозділу товариства майстерні № 73 по вул. Адигейській,

16 з метою створення ними окремої юридичної особи.

Як свідчить протокол загальних зборів ТОВ фірма „Послуга” від

02.12.96 р., на ньому ще до укладання вищевказаного договору було ухвалено

рішення про задоволення прохання членів трудового колективу структурного

підрозділу -майстерні № 73, розташованій по вул. Адигейській, 16, про вихід зі

складу учасників товариства з подальшим створенням самостійної юридичної особи.

Відповідно до умов договору № Н31-7237 від 04.06.97 р., ОСОБА_1

придбала у ТОВ фірми „Послуга” спірну майстерню по вул. Адигейській, буд. 16.

При цьому, відповідно до п. 2.2 договору, вказаний договір

укладається з метою виконання рішення загальних зборів учасників товариства від

02.12.1996 р. про виділення майстерні № 73 в самостійний структурний підрозділ.

Відповідно до п. 2.3 договору, (порядок та форма розрахунків)

грошові кошти, вказані в п. 1.6. договору, продавець виплатив 17.05.95 р.

При цьому, ще раніше, відповідно до квитанції до прихідного

касового ордеру № 16 від 17.05.95 р. ОСОБА_2було сплачено на користь ТОВ фірми

„Послуга” 116249000 карбованців з вказівкою про те, що вказані кошти були

сплачені в рахунок приватизації.

2-й позивач ОСОБА_2 вказує на те, що згадані кошти сплачував саме

він, що сплата відбувалася саме за майстерню, придбання якої в подальшому було

зафіксовано договором № Н31-7237 від 04.06.97 р., а вказівка про те, що кошти

сплачував ОСОБА_2, а не ОСОБА_2 є опискою.

Відповідно до залученої до матеріалів справи сплавки б/н б/д (а.с.

24) ОСОБА_2 сплатив за приміщення по вул. Адигейській, 16 повністю.

Як свідчать рішення Ленінського районного суду м. Харкова від

14.12.07 р. по справі № 2-632/07, постанова Харківського апеляційного

господарського суду від 21.07.08 р. по справі № 22-ц-804/2008 (2-632/07), та

постанова Вищого господарського суду від 17.12.08 р. по вказаній справі,

обставини щодо укладання та дійсності договору № Н31-7237 від 04.06.97 р.

предметом дослідження судів не були.

Разом з тим, вказаним рішенням та постановою було встановлено, що

13.10.03 р. приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу

Вороніною О.П. посвідчено заяву ОСОБА_2 та ОСОБА_1на ім'я загальних зборів

учасників ТОВ „Послуга” про їх вихід зі складу учасників ТОВ „Послуга” (запис у

реєстрі за № 5217, № 5218), в якій вони крім іншого вказали, що не мають

матеріальних та фінансових претензій до товариства.

Відповідно до протоколу загальних зборів учасників ТОВ фірми

„Послуга” від 13.10.03 р. б/н ОСОБА_2 та ОСОБА_1 виведені зі складу учасників

товариства, згідно з їх заявою про вихід.

При цьому, позивачами не надано доказів відкликання (анулювання)

ОСОБА_2 та ОСОБА_1 нотаріально посвідченої заяви про вихід зі складу учасників

ТОВ фірми „Послуга” від 13.10.03 р.

Крім того, з рішення Ленінського районного суду м. Харкова від

14.12.07 р. по справі № 2-632/07 постанови Харківського апеляційного

господарського суду від 21.07.08 р. по справі № 22-ц-804/2008 (2-632/07), та

постанови Вищого господарського суду від 17.12.08 р. по вказаній справі також

вбачається що ОСОБА_1, як законний представник неповнолітньої ОСОБА_3.,

виступила також і від імені та в її інтересах. Вказаний висновок судами був

зроблений на підставі досліджених: протоколу загальних зборів учасників

товариства від 13.10.03 р., акту прийому-передачі основних засобів майстерні №

73 від 01.11.1996 р., протоколу № 1 загальних зборів членів трудового колективу

від 21.10.1996 р. При цьому суди також зазначили, що частка неповнолітньої

ОСОБА_3. при виведенні була врахована і виділена в натурі в сукупності з

частками ОСОБА_1та ОСОБА_2 як авансову виплату на користь її законного представника

- ОСОБА_1

На підставі 148 ЦК України цими судами встановлено, що з моменту

передачі вказаного майна право ОСОБА_3. на вимогу частки в статутному фонді

припинилося, оскільки при виділенні учасникам товариства майстерні № 73 її

частка була також врахована.

В подальшому, відповідно до протоколу протоколу загальних зборів

учасників ТОВ фірми „Послуга” від 13.10.03 р. б/н були внесені зміни до статуту

ТОВ фірми „Послуга” і 11.10.04 р. Виконкомом Харківської міської ради

зареєстрована нова редакція статуту ТОВ фірми „Послуга”, відповідно до якої

учасниками товариства є 19 осіб, серед яких відсутні ОСОБА_3, ОСОБА_1, ОСОБА_2

Разом з тим, як зазначають позивачі, вони не були повідомлені у

встановлені статутом строки про проведення загальних збори учасників ТОВ

фірми  13.10.03 р., внаслідок чого не

були присутні на вказаних зборах. Крім того, ОСОБА_1 та ОСОБА_2 (1-й та 2-й

позивачі) також зазначають, що вони не прохали товариство вивести зі складу

його учасників ОСОБА_3 (3-го позивача). Зазначені обставини, на думку

позивачів, зумовлюють визнання п.п. 2.2, 2.3, 2.5 рішень загальних зборів ТОВ

фірма „Послуга” недійсними.

Відповідач в обґрунтування своїх заперечень вказує на те, що

учасники товариства у встановлений строк були повідомлені про збори 13.10.03

р., однак відповідні письмові докази зазначених обставин були знищені

відповідно до акту знищення № 1 від 27.01.07 р.

З матеріалів справи також вбачається, що господарський суд

приймаючи оскаржуване рішення крім іншого виходив з того, що відповідно до

протоколу загальних зборів учасників ТОВ фірми „Послуга” від 13.10.03 р. б/н

ОСОБА_2 та ОСОБА_1 виведені зі складу учасників товариства, згідно з їх заявою

про вихід, в якій вони крім іншого вказали, що не мають матеріальних та

фінансових претензій до товариства; що рішенням Ленінського районного суду м.

Харкова від 14.12.07 р. по справі № 2-632/07, та постановою Харківського

апеляційного господарського суду від 21.07.08 р. по справі № 22-ц-804/2008

(2-632/07), які мають преюдиційне значення для даної справи, було встановлено

що при виході  ОСОБА_1та ОСОБА_2 зі

складу учасників товариства та передачі їм відповідного майна частка

неповнолітньої ОСОБА_3. також була врахована і виділена в натурі в сукупності з

іншими частками як авансову виплату на користь її законного представника -

ОСОБА_1, в зв'язку з чим, з моменту передачі вказаного майна право ОСОБА_3. на

вимогу частки в статутному фонді припинилося; що відповідно до спірного

протоколу були внесені зміни до статуту ТОВ фірми „Послуга” і 11.10.04 р.

Виконкомом Харківської міської ради зареєстрована нова редакція статуту

вказаного товариства, відповідно до якої учасниками товариства є 19 осіб, серед

яких відсутні ОСОБА_3, ОСОБА_1, ОСОБА_2 і вказані зміни до статуту позивачами

оспорені не були; що доводи позивачів щодо їх неповідомлення про збори

учасників товариства спростовуються заявами ОСОБА_1та ОСОБА_2 про вихід, яка

датована тим же днем, в який проходили збори учасників, а докази повідомлення

відповідачем позивачів про відповідні збори були у встановленому порядку

знищені, про що зокрема свідчить відповідний акт; що в протоколі загальних

зборів учасників ТОВ фірми „Послуга” від 13.10.03 р. зазначається, що на зборах

були присутні 16 осіб, які володіють 88,2% голосів і голосування по питанню

виключення позивачів з числа учасників було одностайне, що відповідає вимогам

статей 59, 60 в редакції Закону України „Про господарські товариства”, що діяла

на той час; що позивачами був пропущений строк позовної давності, встановлений

статтею 257 ЦК України, на застосуванні якого наполягає відповідач, та не

надано доказів наявності поважних причин його пропущення, і вказана обставина

сама по собі з урахуванням вимог ст. 267 ЦК України є  підставою для відмови в позові та ін.

Однак, викладені вище висновки господарського суду, на думку

колегії суддів,  не повністю відповідають

фактичним обставинам спору та матеріалам справи, їм не надана правильна та

належна правова оцінка, тому є підстави для задоволення апеляційної скарги і

скасування прийнятого по справі рішення.

Відповідно до статті 33 ГПК України кожна сторона повинна довести

ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Згідно зі статтею 43 цього ж кодексу  господарський суд  оцінює 

докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному,

повному і об'єктивному розгляді  в  судовому 

процесі  всіх обставин справи  в їх сукупності, керуючись законом.

Відповідно до ч. 2 ст. 35 ГПК України, факти, встановлені рішенням

господарського суду (іншого органу, який вирішує господарські спори) під час

розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких

беруть участь ті самі сторони.

Господарський суд при винесенні оскаржуваного рішення правомірно

посилався на факти, встановлені рішенням Ленінського районного суду м. Харкова

від 14.12.07 р. по справі № 2-632/07, та постановою Харківського апеляційного

господарського суду від 21.07.08 р. по справі № 22-ц-804/2008 (2-632/07).

Однак, як свідчать вказані рішення та постанова, предметом

розгляду судів було визнання права власності на частку в статутному фонді за

ОСОБА_3., та не була предметом розгляду судів правомірність проведення

загальних зборів учасників ТОВ фірми „Послуга” 13.10.03 р., які зафіксовані

протоколом загальних зборів № 1, та на яких було вирішено питання про виведення

ОСОБА_2 та ОСОБА_1зі складу учасників товариства.

Відповідно до ч. 1  ст. 143

ЦК України, Установчим документом товариства з обмеженою відповідальністю є

статут. Статут товариства з обмеженою відповідальністю крім відомостей,

передбачених статтею 88 цього Кодексу, має містити відомості про: розмір

статутного капіталу, з визначенням частки кожного учасника; склад та

компетенцію органів управління і порядок прийняття ними рішень; розмір і

порядок формування резервного фонду; порядок передання (переходу) часток у

статутному фонді.

Відповідно до ч. 1 ст. 88 ЦК України, у статуті товариства

вказуються найменування юридичної особи, органи управління товариством, їх

компетенція, порядок прийняття ними рішень, порядок вступу до товариства та

виходу з нього, якщо додаткові вимоги щодо змісту статуту не встановлені цим

Кодексом або іншим законом.

Ст. 4 вказаного закону також встановлено, що Акціонерне

товариство, товариство з обмеженою і товариство з додатковою

відповідальністю  створюються  і 

діють  на  підставі статуту.

Установчі  документи  повинні 

містити відомості про вид товариства, предмет і цілі його діяльності,

склад засновників та учасників, найменування та 

місцезнаходження, розмір та порядок утворення статутного

(складеного)  капіталу,  порядок 

розподілу прибутків  та  збитків, склад та компетенцію органів

товариства та порядок  прийняття  ними рішень, включаючи перелік питань, по

яких необхідна  кваліфікована більшість

голосів, порядок внесення змін до 

установчих  документів  та 

порядок ліквідації і реорганізації товариства.

Установчі документи повинні також містити відомості, передбачені

статтями 37, 51, 65, 67 і 76 цього Закону.

До установчих документів можуть бути включені інші умови, що не

суперечать законодавству України.

Ст. 10 вказаного закону встановлено зокрема право учасників

товариства брати участь в управління справами товариства в порядку, визначеному

в установчих документах, за винятком випадків, передбачених цим законом. При

цьому учасники можуть мати також інші права, передбачені законодавством і

установчими документами.

Відповідно до ст. 58 Закону України „Про господарські товариства”,

вищим органом товариства з обмеженою відповідальністю є загальні збори

учасників. Вони складаються з учасників товариства або призначених ними

представників. Учасники мають 

кількість  голосів,  пропорційну 

розміру  їх часток у статутному

(складеному) капіталі.

Ст. 59 цього ж закону встановлено, що до компетенції зборів

учасників товариства зокрема належить питання щодо виключення учасника з

товариства.

Відповідно до вимог ст. 60 згаданого закону, Загальні збори

учасників вважаються повноважними, якщо на них присутні учасники

(представники  учасників),  що 

володіють у сукупності  більш як

60 відсотками голосів.

Будь-хто з учасників товариства з обмеженою відповідальністю

вправі  вимагати розгляду питання на

загальних зборах учасників за умови, 

що  воно  було 

ним  поставлено не пізніш як за 25

днів до початку зборів.

Положення ст.ст. 59-60 Закону кореспондуються з п. 33 статуту ТОВ

фірма „Послуга” в редакції, яка діяла на момент проведення загальних зборів

13.10.03 р.

П. 11 статуту встановлено, що дотримання умов установчого договору

та статуту для всіх учасників є обов'язковим.

Разом з тим, ч. 4 п. 34 цього статуту також встановлено, що про

проведення зборів учасники товариства повідомляються листом, телеграмою або за

допомогою телефаксу. Повідомлення повинно бути зроблене не менш ніж за 30 днів

до проведення зборів.

Вказане положення статуту не суперечить вимогам закону.

Як свідчать матеріали справи, відповідач в обґрунтування своїх

заперечень не надав суду доказів повідомлення всіх учасників товариства про

проведення зборів у встановлений статутом строк, тобто не менш ніж за 30 днів

до дня проведення зборів.

При цьому, не можуть бути прийняті судом до уваги доводи

відповідача про те, що вказані докази були знищені відповідно до акту № 1 від

27.01.07 р. через втрату значення та цінності, оскільки по-перше зазначений акт

жодним чином не засвідчує знищення саме документів, які є доказами належного

повідомлення учасників товариства про проведення зборів 13.10.03 р., та

по-друге відповідач, знищуючи вказані документи міг знати про їх цінність,

оскільки на той момент був обізнаний про існування спору щодо права власності

на частину майна товариства, який виник на підставі подання в грудні 2006 р.

ОСОБА_3 до товариства позову до Ленінського районного суду м. Харкова, і який

мав безпосереднє відношення до проведених 13.10.03 р. зборів.

Крім того, позивачі наполягають, що жодного повідомлення про проведення

зборів вони не отримували, а факт подання до товариства нотаріально засвідченої

заяви від 13.10.03 р. сам по собі жодним чином не засвідчує обізнаність

позивачів про проведення в цей же день зборів. До того ж, статут товариства в

будь-якому випадку передбачає порядок повідомлення учасників про збори,

додержання якого в даному випадку було обов'язковим, і повідомлення позивачів

про збори шляхом подання ними відповідної заяви порушує встановлений статутом

порядок повідомлення.

Разом з тим, повідомлення товариством всіх його учасників з питань

щодо виключення ОСОБА_2 та ОСОБА_1зі складу учасників не могло бути надіслане у

встановлений статутом строк, оскільки відповідну заяву вказані особи подали

саме в день проведення зборів. При цьому, доводів щодо того, яким саме чином

керівництво товариства дізналося про подання в подальшому в день проведення

зборів ОСОБА_2 та ОСОБА_1 відповідної заяви, відповідач суду не навів, та

доказів в їх обґрунтування не надав.

Крім того, п. 33 Статуту ТОВ фірма „Послуга” в редакції, яка діяла

на момент проведення загальних зборів 13.10.03 р. також передбачено, що збори

учасників товариства вважаються правомочними, якщо на них присутні учасники

(представники учасників), які володіють в сукупності більш ніж 60 % голосів, а

з питань, які потребують одноголосного вирішення питання -всі учасники.

При цьому, п. 32 Статуту встановлено, що з питань щодо виключення

учасника з товариства рішення приймається при одноголосному голосуванні всіх

учасників товариства за умови, що коли вирішується спір про виключення із

товариства, учасник, який виключається, в голосуванні участі не приймає.

Тобто, аналіз вказаних положень статуту дозволяє зробити висновок

що питання про виключення учасника з товариства повинне прийматися всіма без

виключення членами товариства. Крім того, рішення про виключення повинне бути

одноголосним.

Як свідчить протокол загальних зборів учасників ТОВ фірма

„Послуга”, рішення, в загальних зборах 13.10.03 р. приймали участь 16 осіб, які

володіють в сукупності 88,2% акцій, саме вказані особи приймали рішення щодо

виключення ОСОБА_2 та ОСОБА_1зі складу учасників товариства, тоді як відповідно

до Статуту товариства, учасниками товариства є 50 осіб.

Вказані обставини, а також факт відсутності доказів повідомлення

учасників про проведення зборів 13.10.03 р. зумовлюють протиправність прийнятих

на зборах рішень щодо виключення ОСОБА_2 та ОСОБА_1зі складу учасників ТОВ

фірма „Послуга”, та рішень, які прийняті в зв'язку з виключенням вказаних

учасників з товариства (п.п. 2.2, 2.3, 2.5), на визнанні яких недійсним

наполягають позивачі.

Таким чином, прийняте по справі рішення господарського суду про

відмову в задоволенні позову підлягає скасуванню, поданий позивачами позов про

визнання недійсними п.п. 2.2, 2.3. та 2.5 рішень загальних зборів ТОВ фірма

„Послуга” від 13.10.03 р. зафіксованих протоколом загальних зборів товариства

за № 1 від 13.10.03 р. підлягає задоволенню.

Разом з тим, судова колегія вважає за необхідне зазначити, що

загальні збори ТОВ фірми „Послуга” 13.10.03 р. не мали права приймати рішення

стосовно майнових прав ОСОБА_3., оскільки остання на той момент була

неповнолітньою, при цьому, доказів отримання відповідачем дозволу відповідного

органу опіки та піклування на розпорядження її майновими правами останній суду

не надав.

Вказане також зумовлює відсутність підстав для застосування до

спірних правовідносин строку позовної давності, оскільки в даному випадку

неможливо зробити висновок про те, що позивачам до моменту звернення ОСОБА_3.

до Ленінського районного суду м. Харкова дійсно було відомо про проведення

загальних зборів учасників ТОВ фірми „Послуга” 13.10.03 р.

Крім того, відповідно до п. 5 ст. 267 ЦК України, якщо суд визнає

поважними причини пропущення позовної давності, порушене право підлягає

захисту.

Таким чином, висновки, викладені в рішенні господарського суду не

відповідають вимогам чинного законодавства та фактичним обставинам справи, а

мотиви заявника скарги, з яких вони оспорюються можуть бути підставою для його

скасування.

Керуючись ст. ст. 101, 102, п. 2 ст. 103, п. 1, 3 ст. 104,  ст. 105 ГПК України, судова колегія -

постановила:

Апеляційну скаргу задовольнити.

Рішення господарського суду Харківської області від 03.11.08 р. по

справі № 05/185-08 скасувати та прийняти нове, яким позов задовольнити.

Визнати частково недійсними рішення загальних зборів ТОВ фірма

„Послуга” (61012, м. Харків, юридична адреса: вул. Другий Вологодський в'їзд,

6. Фактична адреса: м. Харків, вул. Енгельса, 33 код ЄДРПОУ 21257950) від

13.10.03 р. (протокол Загальних зборів учасників товариства № 1 від 13.10.03

р.), а саме п.п. 2.2, 2.3 та 2.5 зазначеного рішення.

Стягнути з ТОВ фірма „Послуга” (61012, м. Харків, юридична адреса:

вул. Другий Вологодський в'їзд, 6. Фактична адреса: м. Харків, вул. Енгельса,

33 код ЄДРПОУ 21257950) на користь ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, ідентифікаційний код

НОМЕР_1), ОСОБА_2(АДРЕСА_1, ідентифікаційний код НОМЕР_2) та ОСОБА_3 (АДРЕСА_1,

ідентифікаційний код НОМЕР_3) 85 грн. держмита, 42,50 грн. держмита по скарзі

та 118 грн. судових витрат.

Наказ доручити видати господарському суду Харківської області.

Повний текст постанови підписано 06.02.09 р.

         Головуючий суддя                                                                   

Могилєвкін Ю.О. 

                                 Судді                                                                   

Пушай В.І. 

Плужник О.В.