Ухвала

від 08.06.2015 по справі 2а-8526/11/2070

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

cpg1251

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"08" червня 2015 р. м. Київ К/9991/62917/12

Вищий адміністративний суд України в складі колегії суддів:

головуючого судді Пилипчук Н.Г.

суддів Ланченко Л.В.

Цвіркуна Ю.І.

за участю секретаря Міщенко Ю.М.

представника позивача Колмакова В.В.

представника відповідача Української Т.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні

касаційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м.Дніпропетровську Міжрегіонального головного управління Міндоходів

на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 12.01.2012

та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 20.09.2012

у справі № 2а-8526/11/2070

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Східноукраїнська компанія «Малтюроп»

до Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м.Дніпропетровську Міжрегіонального головного управління Міндоходів

про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення, -

ВСТАНОВИВ:

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 12.01.2012, залишеною без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 20.09.2012, адміністративний позов задоволено повністю. Скасовано податкове повідомлення-рішення СДПІ по роботі з ВПП у м.Харкові від 20.04.2011 № 0000070842 про зменшення від'ємного значення податку на додану вартість за грудень 2010 року в сумі 15090146,39 грн. Стягнуто з Державного бюджету України на користь позивача судовий збір в сумі 3,40 грн.

Спеціалізована державна податкова інспекція по роботі з великими платниками податків у м. Харкові Державної податкової служби подала касаційну скаргу, в якій просить скасувати вказані судові рішення та прийняти нове рішення про відмову в задоволенні позову повністю.

Відповідно до статті 55 КАС України судом касаційної інстанції здійснено заміну відповідача у справі - Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Харкові Державної податкової служби правонаступником - Спеціалізованою державною податковою інспекцією з обслуговування великих платників у м.Дніпропетровську Міжрегіонального головного управління Міндоходів.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представників сторін, дослідивши доводи касаційної скарги, матеріали справи, перевіривши правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі, суд касаційної інстанції дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню.

Судами попередніх інстанцій встановлено такі обставини.

Підставою для зменшення позивачу за податковим повідомленням-рішенням СДПІ по роботі з ВПП у м.Харкові від 20.04.2011 № 0000070842 від'ємного значення податку на додану вартість за грудень 2010 року в сумі 15090146,39 грн. слугували висновки документальної позапланової виїзної перевірки, викладені в акті від 29.03.2011 № 864/42-013/32031362, про порушення вимог п.п. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» від 03.04.1997 № 168/97-ВР.

Згідно з висновками перевірки порушення цієї норми закону полягало у неправомірному віднесенні до складу податкового кредиту податку на додану вартість в загальній сумі 15093146,39 грн., нарахованого за операціями з придбання зерна (ячмінь, пшениця), в т.ч. в сумі 14454391,14 грн. у ТОВ «Деснагрейн» за генеральною угодою від 15.12.2010 № 15-12/2010, в сумі 505264,50 грн. у ТОВ «ІСТ Грейнс» за договором від 23.12.2010 № 22/13-01 та в сумі 130490,75 грн. у ТОВ «ЛОГІСТІК-ЦЕНТР» за договором від 27.10.2010 № ЛЦ1227-1Н.

Податковий орган виходив з того, що вказані господарські операції не мали реального характеру.

Реальність господарських операцій податковим органом поставлено під сумнів з огляду на те, що позивач не надав до перевірки на певні обсяги поставок складських квитанцій на зерно, карток аналізу зерна, актів прийому-передачі зерна та товарно-транспортних накладних на перевезення зерна. Також податковий орган вказував на те, що позивачем на зерно вагою 3889,755 грн., придбане у ТОВ «Деснагрейн», а також на зерно вагою 1497 тон, придбане у ТОВ «ІСТ Грейнс», не надано договорів зберігання.

Суд касаційної інстанції вважає за правильне скасувати постанову суду апеляційної інстанції та направити справу на новий розгляд, з огляду на таке.

Відповідно до ст. 159 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Відповідно до ч. 1 ст. 196 Кодексу адміністративного судочинства України апеляційний розгляд здійснюється за правилами розгляду справи судом першої інстанції з урахуванням особливостей, встановлених цією главою (главою 1 «Апеляційне провадження»).

Відповідно до ч. 1 ст. 195 вказаного Кодексу суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.

Суд апеляційної інстанції може вийти за межі доводів апеляційної скарги в разі встановлення під час апеляційного провадження порушень, допущених судом першої інстанції, які призвели до неправильного вирішення справи.

Відповідно до ч. 2 ст. 195 вказаного Кодексу суд апеляційної інстанції може дослідити нові докази, які не досліджувалися у суді першої інстанції, з власної ініціативи або за клопотанням осіб, які беруть участь у справі, якщо визнає обґрунтованим ненадання їх до суду першої інстанції або необґрунтованим відхилення їх судом першої інстанції. Суд апеляційної інстанції може дослідити також докази, які досліджувалися судом першої інстанції з порушенням вимог цього Кодексу.

Наявність законодавчо визначених обставин для формування податкового кредиту з податку на додану вартість не може розцінюватися як безумовна підстава для визнання правомірності такого формування за умови, якщо податковий орган доведе, що відомості в первинних документах не відповідають дійсності, в тому числі, коли господарські операції не мали реального характеру.

Право на податковий кредит з податку на додану вартість виникає в результаті придбання товарів і послуг з метою використання в господарській діяльності. При цьому операція з придбання повинна бути реальною, тобто призводити до фактичного руху активів або зміни у власному капіталі чи зобов'язаннях платника податків у зв'язку з його господарською діяльністю.

Крім того, в основі будь-якої реальної господарської операції має лежати економічна мета, тобто бажання платника податків приростити активи за допомогою досягнення господарського ефекту.

Враховуючи наведене, у справі слід належним чином дослідити господарські операції, надати належну оцінку первинним документам, з'ясувати, чи розкривають первинні документи зміст операцій поставки зерна та їх вартість.

Суд апеляційної інстанції у підтвердження факту вчинення господарських операції посилається на наявність первинних документів, на які вказував суд першої інстанції, а також на первинні документи (сертифікати на придбання зерна, копії товарно-транспортних накладних та прибуткових ордерів, платіжних доручень та видаткових накладних), які надані цьому суду, при цьому не вказуючи їх реквізитів, не конкретизуючи їх суті та господарських операцій, яких вони стосуються.

Враховуючи наведене, суд касаційної інстанції не може визнати обґрунтованою ухвалу суду апеляційної інстанції, оскільки вважає, що ця ухвала постановлена в результаті неповно з'ясованих обставин в справі, що мали бути підтвердженими відповідними дослідженими в судовому засіданні доказами.

Порушення судом апеляційної інстанції норм процесуального права, які унеможливили встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення спору, згідно з ч. 2 ст. 227 Кодексу адміністративного судочинства України є підставою для скасування судового рішення і направлення справи на новий розгляд до цього суду.

При новому апеляційному розгляді справи суду слід врахувати викладене, всебічно і повно перевірити доводи, на яких ґрунтуються вимоги та заперечення сторін, вирішити, чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються, надати правову оцінку встановленим обставинам на підставі норм законів, що підлягають застосуванню до даних правовідносин.

Керуючись ст. ст. 220, 221, 223, 227, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд касаційної інстанції, -

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м.Дніпропетровську Міжрегіонального головного управління Міндоходів задовольнити частково.

Ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 20.09.2012 скасувати, а справу направити на новий розгляд до Харківського апеляційного адміністративного суду.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя Н.Г. Пилипчук

Судді Л.В.Ланченко

Ю.І. Цвіркун