Постанова

від 15.06.2015 по справі 806/1810/15

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

cpg1251

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

15 червня 2015 року м. Житомир справа № 806/1810/15

категорія 8.3.3

Житомирський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Гуріна Д.М.,

секретар судового засідання Галайба І.Б.,

за участю: представника позивача ОСОБА_1,

представника відповідача ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Житомирський картонний комбінат" до Житомирської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Житомирській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень

встановив:

15 травня 2015 року до Житомирського окружного адміністративного суду звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю "Житомирський картонний комбінат" (далі - ТОВ "Житомирський картонний комбінат") із позовом до Житомирської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Житомирській області (далі - Житомирська ОДПІ) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 20 січня 2015 року №0000102201 і №0000112201.

У позовній заяві ТОВ "Житомирський картонний комбінат" вказало, що Житомирською ОДПІ проведено позапланову виїзну документальну перевірку ТОВ "Житомирський картонний комбінат" з питань фінансово-господарських відносин з ТОВ «В.І.К.-Україна», підприємством «Тецм-Альянс» ХООВОІ «СОІУ», ТОВ «ТПП «Веста», ТОВ «Центр матеріального забезпечення» за період з 1 серпня 2014 року до 31 серпня 2014 року. За результатами перевірки відповідачем було складено акт перевірки від 25 грудня 2014 року №8891/06-25-22-01/33644098/0100. На підставі вказаного акта перевірки Житомирською ОДПІ прийнято податкове повідомлення-рішення №0000102201 від 20 січня 2015 року, яким збільшено податок на додану вартість у сумі 3965585 грн 00 коп., з яких основний платіж 2643723 грн 00 коп. та штрафні санкції 1321862 грн 00 коп. та податкове повідомлення-рішення №0000112201 від 20 січня 2015 року, яким зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 1634350 грн 00 коп. Просить визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Житомирської ОДПІ від 20 січня 2015 року за №0000102201 та №0000112201.

Ухвалами судді Житомирського окружного адміністративного суду від 18 травня 2015 року відкрито провадження у даній справі та призначено справу до судового розгляду.

Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримала повністю та просила адміністративний позов задовольнити.

Представник відповідача у судовому засіданні проти позову заперечувала та просила у задоволенні позову відмовити з підстав, що викладені у письмових запереченнях на адміністративний позов (Том №5 а.с.117-118).

Суд, заслухавши пояснення осіб, які беруть участь у справі, з'ясувавши обставини у справі та перевіривши їх доказами, приходить до висновку про задоволення позову з наступних підстав.

З 24 листопада 2014 року до 18 грудня 2014 року посадовими особами Житомирської ОДПІ на підставі наказів в.о. начальника Житомирської ОДПІ від 24 листопада 2014 року №2647 та від 9 грудня 2014 року №2770 та направлень від 24 листопада 2014 року №2003-2004 та від 9 грудня 2014 року №2061-2062, виданих Житомирською ОДПІ, проведено позапланову виїзну документальну перевірку ТОВ "Житомирський картонний комбінат" з питань фінансово-господарських відносин з ТОВ «В.І.К.-Україна», підприємством «Тецм-Альянс» ХООВОІ «СОІУ», ТОВ «ТПП «Веста», ТОВ «Центр матеріального забезпечення» за період з 1 серпня 2014 року до 31 серпня 2014 року (Том №1 а.с.11).

За результатами перевірки відповідачем було складено акт перевірки від 25 грудня 2014 року №8891/06-25-22-01/33644098/0100 у якому зроблено висновок про порушення позивачем:

- пункту 198.1, пункту 198.2, пункту 198.3, пункту 198.6 статті 198 Податкового кодексу України, що призвело до заниження податку на додану вартість на загальну суму 2643723 грн 00 коп. за серпень 2014 року та до завищення рядку 24 «Залишок від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду» (Декларації з податку на додану вартість за серпень 2014 року) на суму 1634350 грн 00 коп. за серпень 2014 року;

- перевіркою не можливо підтвердити чи спростувати реальність здійснення господарських операцій між ТОВ «Житомирський картонний комбінат» та підприємствами «Тецм-Альянс» ХООВОІ «СОІУ», ТОВ «ТПП Веста», ТОВ «Центр матеріального забезпечення» за період з 1 серпня 2014 року до 31 серпня 2014 року (Том №1 а.с.52).

Не погодившись із викладеними в акті перевірки висновками податкового органу, ТОВ «Житомирський картонний комбінат» 6 січня 2015 року подало до Житомирської ОДПІ заперечення за вихідним №780.

Житомирською ОДПІ на заперечення до акту перевірки ТОВ «Житомирський картонний комбінат» надіслано відповідь від 16 січня 2015 року за №1230/10/06-25-22-01, відповідно до якої висновки акта перевірки від 25 грудня 2014 року №8891/06-25-22-01/33644098 залишаються без змін (Том №1 а.с.58-62).

На підставі акта позапланової виїзної документальної перевірки від 25 грудня 2014 року №8891/06-25-22-01/33644098/0100, за порушення викладені у розділі 4 висновку, а саме: пунктів 198.1, пункту 198.2, пункту 198.3, пункту 198.6 статті 198 Податкового кодексу України Житомирською ОДПІ прийнято податкове повідомлення-рішення форми В«РВ» від 20 січня 2015 року №0000102201, яким збільшено податок на додану вартість у сумі 3965585 грн 00 коп., з яких основний платіж 2643723 грн 00 коп. та штрафні санкції 1321862 грн 00 коп. (Том №1 а.с.65) та податкове повідомлення-рішення №0000112201 від 20 січня 2015 року, яким зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 1634350 грн 00 коп. (Том №1 а.с.63).

Не погоджуючись з вищевказаними рішенням, 30 січня 2015 року за №44 ТОВ «Житомирський картонний комбінат» подало до Головного управління ДФС у Житомирській області скаргу на податкові повідомлення-рішення Житомирської ОДПІ.

За результатами розгляду первинної скарги Головне управління ДФС у Житомирській області рішенням від 20 лютого 2015 року №105/6/06-30-10-07-07 залишено без змін податкове повідомлення-рішення форми В«РВ» від 20 січня 2015 року №0000102201 та податкове повідомлення-рішення №0000112201 від 20 січня 2015 року (Том №1 а.с.67-71).

Не погоджуючись з вищевказаним рішенням, 11 березня 2015 року вх.№5800/6 ТОВ «Житомирський картонний комбінат» подало до Державної фіскальної служби України повторну скаргу на податкові повідомлення-рішення Житомирської ОДПІ.

Державна фіскальна служба України рішенням про результати розгляду повторної скарги від 29 квітня 2015 року №9230/6/99-99-10-01-04-25 вимоги повторної скарги залишила без задоволення (Том №1 а.с.72-76).

Представник позивача у судовому засіданні в обґрунтування позовних вимог пояснила, що не погоджується з висновками податкового органу виходячи з підстав викладених у позовній заяві. В обґрунтування позовних вимог пояснила, що висновки Житомирської ОДПІ, зафіксовані у акті позапланової виїзної документальної перевірки є хибними та необґрунтованими. На думку позивача, факт здійснення фінансово-господарських операцій із контрагентом підтверджується належно оформленими первинними документами, зокрема, податковими та видатковими накладними. Господарські операції з контрагентом відповідали вимогам закону, податкові накладні містять повну деталізацію товарів, що відповідає порядку їх заповнення. Стосовно безтоварності операцій за договорами поставки та відсутності товарно-транспортних накладних пояснила, що перевіряючими не взято до уваги той факт, що приймання-передача макулатури та готової продукції здійснюється в одному і тому ж самому місці за адресою: м.Житомир, майдан Станишівський, 7, а тому транспортування продукції не здійснювалось, крім того законодавством не передбачено необхідність оформлення товарно-транспортних накладних. Стосовно відсутності сертифікатів якості пояснила, що податковим кодексом не передбачено здійснення перевірок суб'єктів господарювання на предмет наявності чи відсутності документів, що характеризують якість продукції, сировини, матеріалів, комплектувальних виробів, що використовуються для виробництва продукції, окрім того вказала, що вони наявні у підприємства.

Представник відповідача у судовому засіданні проти позовних вимог заперечувала та просила відмовити у їх задоволенні оскільки прийняті податковим органом податкові повідомлення-рішення відповідають вимогам чинного законодавства та є правомірними з підстав, викладених у письмових запереченнях (Том №5 а.с.117-118).

Згідно поданих письмових заперечень підставою для висновків податкового органу про донарахування вищезазначених зобов'язань ТОВ «Житомирський картонний комбінат» стало, те що ТОВ «Житомирський картонний комбінат» безпідставно включено до складу податкового кредиту за серпень 2014 року податок на додану вартість у розмірі 4278073 грн 00 коп. за придбаними товарами у ТОВ «В.І.К.-Україна». Наявність у підприємства податкових накладних за умови встановлення факту нездійснення господарських операцій, не є безумовною підставою для віднесення зазначених у цих накладних сум податкового кредиту. Окрім того, під час перевірки враховано висновок отриманого від ДПІ у Дніпровському районі ГУ ДФС у м.Києві акта від 27 листопада 2014 року №3131/26-53-22-01-21/32770912 «Про результати документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ «В.І.К.-Україна» з питань дотримання вимог податкового законодавства при взаємовідносинах з ТОВ "Житомирський картонний комбінат" за період з 1 серпня 2014 року до 31 серпня 2014 року», щодо відсутності реального здійснення господарських операцій між ТОВ "Житомирський картонний комбінат" та ТОВ «В.І.К.-Україна».

Правовідносини у даній справі регулюються Податковим кодексом України у редакції, що була чинною на час виникнення спірних правовідносин.

Працівники Житомирської ОДПІ проаналізувавши надані до перевірки документи дійшли висновку, що ТОВ «Житомирський картонний комбінат» безпідставно включило до податкового кредиту податок на додану вартість за серпень 2014 року у розмірі 4278073 грн, оскільки господарські відносини з контрагентом ТОВ «В.І.К.-Україна» мають певні ознаки фіктивності, що підтверджується висновками акта перевірки ДПІ у Дніпровському районі ГУ ДФС у м.Києві від 27 листопада 2014 року №3131/26-53-22-01-21/32770912, де зазначено про те, що ТОВ «Житомирський картонний комбінат» не мало можливості отримувати від ТОВ «В.І.К.-Україна» продукцію і як наслідок відображати у складі податкового кредиту суми податку на додану вартість за серпень 2014 року. (Том №1 а.с. 35-46, 48-51).

Суд не погоджується з такими висновками контролюючого органу з огляду на наступне.

Підпунктом 14.1.36 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України встановлено, що господарська діяльність - діяльність особи, що пов'язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

Відповідно до частини 2 статті 3 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" від 16 липня 1999 року №996-XIV (далі - ОСОБА_1 України №996-XIV) бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Частина 1 статті 9 Закону України №996-XIV визначає, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Частиною 2 статті 9 Закону України №996-XIV встановлено, що первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Відповідно до абзацу 1 пункту 44.1. статті 44 Податкового кодексу України для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Встановлено, що 5 червня 2014 року та 22 липня 2014 року між ТОВ «В.І.К.-Україна» (Постачальник) та ТОВ «Житомирський картонний комбінат» (Покупець) укладено договори поставки №69/П та №91/П відповідно (Том №1 а.с. 36, а.с.85-88), додаткові угоди №1 від 22 липня 2014 року та №2 від 21 серпня 2014 року, протоколи узгодження ціни від 1 серпня 2014 року, 10 вересня 2014 року, 1 жовтня 2014 року, 19 листопада 2014 року (Том №1 а.с.89-94). Відповідно до пункту 1.1 договору Постачальник зобов'язується в порядку та на умовах, визначених у цьому договорі передати партіями у власність Покупцеві папір для гофрування, картон макулатурний для плоских шарів гофрокартону, прокладку горбкувату та коробки для пакування яєць, картон гофрований, а також ящики власного виробництва з гофрокартону. Покупець зобов'язується в порядку та на умовах, визначених у цьому договорі, прийняти та оплатити продукцію. Згідно з пунктом 2.1 Договору кількість продукції, зазначається в видаткових накладних, які супроводжують товар. Загальна кількість продукції визначається підсумком фактично поставленої кількості продукції згідно всіх видаткових накладних протягом терміну чинності цього Договору. Пунктом 3.1 Договору встановлено, що ціна на продукцію визначається та узгоджується сторонами шляхом зазначення її у рахунку/видатковій накладній та вважається погодженою з моменту оплати рахунку, а в разі отримання продукції без попередньої оплати з моменту підписання видаткової накладної. Ціна на продукцію може бути переглянута Постачальником в разі зміни цін сировини, енергоносіїв, нафтопродуктів, про що Постачальник попередньо повідомляє Покупця за 10 календарних днів. Відповідно до пункту 4.1 продукція поставляється за рахунок/автомобільним транспортом Постачальника (Том №1 а.с.85-86).

На підтвердження виконання умов вказаного договору у матеріалах справи містяться: видаткові накладні (Том №1 а.с.126-250, Том №2 а.с.1-250, Том №3 а.с.1-112), реєстр отриманих та виданих податкових накладних (Том №3 а.с.113-129), податкові накладні (Том №3 а.с.130-250, Том №4 а.с.1-250, Том №5 а.с.1-116), які відповідають вимогам частини 2 статті 9 Закону України №996-XIV та пункту 201.1 статті 201 Податкового кодексу України, в ході проведення перевірки та у судовому засіданні даний факт відповідач не спростував.

Факт оплати товару не заперечувався сторонами під час розгляду справи та відображений в акті перевірки (Том №1 а.с. 37).

Операції купівлі-продажу відображені в бухгалтерському обліку (Том №1 а.с. 37), надходження макулатури також зафіксовано в накладних та відображено в бухгалтерському обліку (Том №1 а.с. 45).

1 липня 2014 року та 22 липня 2014 року між ТОВ «В.І.К.-Україна» (Замовник) та ТОВ «Житомирський картонний комбінат» (Виконавець) укладені договори на переробку давальницької сировини №80/П та №92/П відповідно (Том №1 а.с. 44, а.с.98-101), додаткові угоди №1 від 21 серпня 2014 року та №2 від 1 жовтня 2014 року, протоколи узгодження ціни від 19 листопада 2014 року, від 1 жовтня 2014 року, калькуляції вартості послуг з виготовлення продукції з давальницької сировини (Том №1 а.с.102-125). Відповідно до пункту 1.1 договору Замовник доручає, а Виконавець зобов'язується виконати відповідно до умов цього договору роботи з переробки давальницької сировини - макулатури у готову продукцію - папір для гофрування, картон макулатурний для плоских шарів гофрованого картону, прокладку горбкувату, а Замовник зобов'язується прийняти готову продукцію і оплатити Виконавцю вартість виконаних ним робіт. Пунктом 2.1 Договору встановлено, що виготовлення готової продукції здійснюється з давальницької сировини Замовника найменування (асортимент) і кількість якої, вказані, в накладних що є невід'ємною частиною цього договору.

Судом встановлено, що слідчим СУ Міндоходів у Житомирській області Яновичем К.В. були вилучені деякі первинні документи у ТОВ «Житомирський картонний комбінат» щодо взаємовідносин з ТОВ «В.І.К.-Україна» за серпень 2014 року, на підставі постанови слідчого судді Богунського районного суду м. Житомира від 14 жовтня 2014 року №295/15716/14-к, існування яких та їх зміст не заперечується сторонами та відображений в акті перевірки (Том №1 а.с.95-97).

На час здійснення господарських операцій контрагент позивача ТОВ «В.І.К.-Україна» було зареєстроване як платник податку на додану вартість та внесений у Єдиний державний реєстр юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців (код ЄДРПОУ 32770912), взяте на облік як платник податків та зареєстроване як платник податку на додану вартість.

Щодо посилання контролюючого органу на акт Державної податкової інспекції у Дніпровському районі ГУ ДФС у м.Києві від 27 листопада 2014 року №3131/26-53-22-01-21/32770912 про результати документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ «В.І.К.-Україна» з питань дотримання вимог податкового законодавства при взаємовідносинах з ТОВ «Житомирський картонний комбінат» за період з 1 серпня 2014 року до 31 серпня 2014 року (Том №5 а.с.119-132), то вони є безпідставними, оскільки ТОВ «В.І.К.-Україна», не погодившись із викладеними в акті перевірки висновками податкового органу 18 грудня 2014 року подало до Державної податкової інспекції у Дніпровському районі ГУ ДФС у м.Києві заперечення на акт за №11.

Рішенням Державної податкової інспекції у Дніпровському районі ГУ ДФС у м.Києві від 25 грудня 2014 року №26497/10/26-53-22-01-11 заперечення до акту перевірки ТОВ «В.І.К.-Україна» були прийняті, та висновки акта перевірки Державної податкової інспекції у Дніпровському районі ГУ ДФС у м.Києві від 27 листопада 2014 року №3131/26-53-22-01-21/32770912 були викладені у наступній редакції: Перевіркою порушень не встановлено та документально підтверджено реальність здійснення господарських відносин з ТОВ «Житомирський картонний комбінат», їх вид, обсяг, якість та розрахунки. Встановлено відображення в податковому обліку господарських операцій та розрахунків з ТОВ «Житомирський картонний комбінат» (Том №1 а.с.54-57).

Таким чином невизнання відповідачем первинних документів у зв'язку з висновками про нереальність здійснення господарських операцій з ТОВ «В.І.К.-Україна» (Том №1 а.с.44, 48) на підставі акта перевірки ДПІ у Дніпровському районі ГУ ДФС у м.Києві спростовуються самою ДПІ у Дніпровському районі ГУ ДФС у м.Києві.

Стосовно твердження представника відповідача про те, що ТОВ «Житомирський картонний комбінат» не надано при проведенні перевірки сертифікату якості (відповідності) товару суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Податковий кодекс України не встановлює вимог до форми чи виду документів, які були б належні для цілей податкового обліку, тобто були б обов'язковими для підтвердження віднесення певних витрат до складу витрат у податковому обліку. Окрім того статтями 19-1, 20 Податкового кодексу України, не передбачено прав контролюючих органів щодо здійснення перевірок суб'єктів господарювання на предмет наявності (відсутності) документів, що характеризують якість продукції, сировини, матеріалів, комплектувальних виробів, що використовуються для виробництва такої продукції. Такими повноваженнями згідно з пунктом 1.5 Порядку проведення перевірок у суб'єктів господарювання сфери торгівлі і послуг, у тому числі ресторанного господарства, якості продукції, додержання обов'язкових вимог щодо безпеки продукції, а також додержання правил торгівлі та надання послуг, затвердженого наказом Міністерства економічного розвитку і торгівлі України від 7 березня 2012 року №310, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 11 травня 2012 року за №743/21056, наділені лише посадові особи Державної інспекції України з питань захисту прав споживачів та її територіальних органів. Отже висновки контролюючого органу стосовно не надання під час перевірки сертифікатів якості (відповідності) товару є такими, що виходять за межі повноважень контролюючого органу, та з врахуванням статті 19 Конституції України є протиправними.

Окрім того, підприємством до перевірки надані сертифікати відповідності та посвідчення якості (Том №1 а.с. 37-38).

Стосовно відсутності товарно-транспортних накладних та відсутність у ТОВ «В.І.К.-Україна» необхідних умов для ведення господарської діяльності, основних фондів, технічного персоналу, виробничих активів, складських приміщень, транспортних засобів у підприємств постачальників суд вважає за необхідне зазначити наступне.

У матеріалах справи наявний договір оренди приміщення з якого вбачається, що ТОВ «В.І.К.-Україна» орендує у ТОВ «Житомирський картонний комбінат» майданчик під макулатуру та майно для здійснення господарської діяльності із збирання, заготівлі сировини.

Так судом встановлено, що 1 серпня 2014 року між ТОВ «Житомирський картонний комбінат» (Орендодавець) та ТОВ «В.І.К.-Україна» (Орендар) укладено договір оренди №81/П (Том №5 а.с.138-139). Відповідно до пункту 1.1 договору Орендодавець передає Орендарю за плату майно, що розташоване за адресою: м.Житомир, майдан Станишівський, 7 для здійснення Орендарем його господарської діяльності із збирання, заготівлі сировини, а саме: майданчик під макулатуру площею 200м2, ваги електронні ВН-5000-4; сушильна шафа «Лютцен»; прес гідравлічний ДА-4436; автонавантажувач ДВ 1621/2811 (1,2 т).

Таким чином приймання-передача макулатури та готової продукції за договорами №91/П та 92/П від 22 липня 2014 року здійснювалась в одному і тому самому місці за адресою: м.Житомир, майдан Станишівський, 7, тому у даному випадку відсутня необхідність оформлення товарно-транспортних накладних.

Отже, наданими до перевірки первинними документами та Рішенням ДПІ у Дніпровському районі ГУ ДФС у м.Києві від 25 грудня 2014 року №26497/10/26-53-22-01-11 підтверджено реальне виконання ТОВ «Житомирський картонний комбінат» та ТОВ «В.І.К.-Україна» умов договорів поставки та переробки давальницької сипровини, що спростовує висновки відповідача про відсутність фактичного здійснення господарських операцій.

Щодо зазначеного в акті перевірки податковим органом, що надані до перевірки документи мають «дефектність» (Том №1 а.с.43), то жоден нормативний документ не містить визначення такого порушення як дефектність документів. Можливі помилки при оформленні документів не свідчать про те, що господарські операції не відбулися, про що також наголошено в листах Вищого адміністративного суду України від 02 червня 2011 року №742/11/13-11 та від 01 листопада 2011 року №1936/11/13-11.

Згідно з підпунктом "а" пункту 198.1 статті 198 Податкового кодексу України, право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Абзацами 1-3 пункту 198.2 статті 198 Податкового кодексу України, передбачено, що датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Відповідно до пункту 198.3 статті 198 ПК України, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: - придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; - придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку. Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Згідно з абзацом 1 пункту 198.6 статті 198 ПК України, не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Відповідно до пункту 201.1 статті 201 Податкового кодексу України Платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою (за наявності) податкову накладну, складену за вибором покупця (отримувача) в один з таких способів: а) у паперовому вигляді; б) в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та умови реєстрації податкової накладної у Єдиному реєстрі податкових накладних. У такому разі складання податкової накладної у паперовому вигляді не є обов'язковим. У податковій накладній зазначаються в окремих рядках такі обов'язкові реквізити: а) порядковий номер податкової накладної; б) дата виписування податкової накладної; в) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - продавця товарів/послуг; г) податковий номер платника податку (продавця та покупця); ґ) місцезнаходження юридичної особи - продавця або податкова адреса фізичної особи - продавця, зареєстрованої як платник податку; д) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - покупця (отримувача) товарів/послуг; е) опис (номенклатура) товарів/послуг та їх кількість, обсяг; є) ціна постачання без урахування податку; ж) ставка податку та відповідна сума податку в цифровому значенні; з) загальна сума коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку; и) вид цивільно-правового договору; і) код товару згідно з УКТ ЗЕД (для підакцизних товарів та товарів, ввезених на митну територію України).

Згідно з абзацом 1 пункту 201.7 статті 201 Податкового кодексу України, податкова накладна виписується на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс).

Наявність у платника податку - покупця належно оформленої податкової накладної є єдиною підставою для формування податкового кредиту, про що неодноразово наголошувалося у рішеннях Верховного Суду України, зокрема у постанові Верховного Суду України від 14 жовтня 2014 року у справі №21-318а14, у якій висловлено правову позицію стосовно того, що якщо контрагент не виконав свого зобов'язання щодо сплати податку до бюджету, то це тягне відповідальність та негативні наслідки саме щодо цієї особи. Зазначені обставини не є підставою для позбавлення платника податку права на відшкодування ПДВ у разі, якщо останній виконав усі передбачені законом умови стосовно отримання такого відшкодування та має необхідні документальні підтвердження розміру свого податкового кредиту.

Судом встановлено та не спростовано відповідачем, що позивач на підставі належним чином оформлених податкових накладних та інших первинних документів сформував податковий кредит та визначив податкові зобов'язання щодо сплати податку на додану вартість.

Згідно з частиною 2 статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частини 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідач не довів правомірності прийнятих податкових повідомлень-рішень від 20 січня 2015 року №0000102201 та від 20 січня 2015 року №0000112201, а тому суд задовольняє адміністративний позов.

Керуючись статтями 71, 86, 94, 159-163 Кодексу адміністративного судочинства України,

постановив:

Адміністративний позов задовольнити.

Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Житомирської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Житомирській області №0000102201, №0000112201 від 20 січня 2015 року.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Житомирський картонний комбінат" 487 грн 20 коп. на відшкодування витрат зі сплати судового збору.

Постанова набирає законної сили у порядку встановленому статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена до Житомирського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції за правилами встановленими статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Д.М. Гурін

Повний текст постанови виготовлено: 17 червня 2015 р.