Постанова

від 05.06.2015 по справі 805/819/15-а

ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

cpg1251

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

05 червня 2015 р. Справа №805/819/15-а

приміщення суду за адресою: 84112, м.Слов'янськ, вул. Добровольського, 2

час прийняття постанови: 15 год. 00 хв.

Донецький окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Зінченка О.В.,

при секретарі судового засідання Ковиліної А.А.,

з участю представників:

позивача - ОСОБА_1,

відповідача - не з'явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Дружківський вогнетривкий завод» до Державної податкової інспекції у м. Дружківці Головного управління Міндоходів у Донецькій області про скасування податкового повідомлення-рішення від 05 лютого 2015 року № НОМЕР_1, -

в с т а н о в и в :

У березні 2015 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Дружківський вогнетривкий завод» (далі - позивач, ТОВ «ДВЗ») звернулось до Донецького окружного адміністративного суду із адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у м. Дружківці Головного управління Міндоходів у Донецькій області (далі - відповідач, ДПІ у м. Дружківці ГУ Міндоходів у Донецькій області) про скасування податкового повідомлення-рішення від 05 лютого 2015 року № НОМЕР_1.

В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач посилався на те, що у період з 13 січня 2015 року по 17 січня 2015 року посадовими особами відповідача проведено документальну позапланову невиїзну перевірку ТОВ «Дружківський вогнетривкий завод» (код ЄДРПОУ 34283984), щодо документального підтвердження реальності здійснення господарських взаємовідносин із платниками податків: ТОВ «Тех сфера» (код ЄДРПОУ 39232316), ТОВ «Станко-технології» (код ЄДРПОУ 37850376), ТОВ «ОСОБА_2 Трейд» (код ЄДРПОУ 383620) за період з 01 липня 2014 року по 31 липня 2014 року, за результатами якої відповідачем складено акт № 20/05-10-15/34283984 від 23 січня 2015 року, з висновками про порушення позивачем пункту 185.1 статті 185 Податкового кодексу України, а саме: абзацу б пункту 185.1 статті 185, пункту 198.6 статті 198 Податкового кодексу України, яке полягає у відсутності об'єктів оподаткування податком на додану вартість при придбанні та продажі товарів з 01 липня 2014 року по 31 липня 2014 року, в результаті чого позивачем занижено податок на додану вартість на загальну суму 161 198.00 грн., у тому числі за липень 2014 року у сумі 136 469,00 грн., за серпень 2014 року у сумі 24 729,00 грн.

Позивач зазначив, що підставою для висновків про наведені вище порушення стали висновки про формування позивачем податкового кредиту на підставі податкових накладних, виписаних наведеними вище суб'єктами господарювання, діяльність яких не має на меті фактичного здійснення господарської діяльності, а створене для покриття незаконної діяльності, та є фіктивними, оскільки у наведених суб'єктів господарювання відсутній рух активів, зобов'язань чи власного капіталу у процесі здійснення господарської діяльності, підприємством не надавалась фінансова звітність та не у повному обсязі - податкова звітність, неможливо встановити наявність у підприємств трудових ресурсів, основних фондів, залишків товарно-матеріальних цінностей, суми дебіторської, кредиторської заборгованості та інші економічні показники, ТОВ «Тех сфера», ТОВ «ОСОБА_2 Трейд», ТОВ «Станко-технології» не знаходяться за місцезнаходженням, в результаті чого не підтверджені господарські взаємовідносини із наведеними платниками податків.

Позивач вказав, що не погоджуючись із наведеними висновками акту перевірки, 29 січня 2015 року ТОВ «ДВЗ» направило до ДПІ у м. Дружківці ГУ Міндоходів у Донецькій області свої заперечення до наведеного акту перевірки, але 04 лютого 2015 року ТОВ «ДВЗ» отримано відповідь від відповідача про відповідність вищенаведених порушень, викладених в акті перевірки вимогам діючого законодавства та відсутність підстав для їх перегляду.

Таким чином, з урахуванням викладеного відповідачем 05 лютого 2015 року прийняте податкове повідомлення-рішення № НОМЕР_1, яким позивачеві збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість на загальну суму 241 797,00 грн., у тому числі за основним зобов'язанням - у сумі 161 198.00 грн., та за штрафними санкціями - у сумі 80 599,00 грн.

На підтвердження своєї правової позиції позивач вказав, що у 2014 року між ТОВ «ДВЗ» і ТОВ «Тех сфера», ТОВ «Станко-Технології», ТОВ «ОСОБА_2 Трейд» укладені договори поставки, за умовами яких наведені вище контрагенти зобов'язались передати у власність позивача товарно-матеріальні цінності, факт постачання продукції за якими, підтверджується наданими для перевірки видатковими накладними, які мають всі обов'язкові реквізити, передбачені для первинних документів та Положенням про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24 травня 1995 року № 88.

Позивач вважає, що видаткові накладні є документами, які відповідно до чинного законодавства України підтверджують юридичний факт здійснення господарської операції з поставки продукції від ТОВ «Тех сфера», ТОВ «Станко-Технології», ТОВ «ОСОБА_2 Трейд» на користь ТОВ «ДВЗ» для відображення таких господарських операцій в бухгалтерському та податковому обліку, і, разом із податковими накладними - для формування податкового кредиту. Тому твердження відповідача про те, що вказані видаткові накладні не мають статусу первинних документів та мають місце ознаки нереальності здійснення фінансово-господарських операцій ТОВ «ДВЗ» є необґрунтованими.

Таким чином, на думку позивача, формування податкового кредиту за операціями по поставці продукції ТОВ «ДВЗ» за договорами поставки здійснювалось на підставі належним чином оформлених податкових накладних, виписаних наведеними вище контрагентами, що не заперечується податковим органом в акті перевірки.

Позивач звернув увагу суду, що є добросовісним платником податку на додану вартість та не зобов'язаний нести відповідальність за невиконання чи неналежне виконання обов'язку щодо його сплати іншими платниками податків, а також у нього відсутній обов'язок перевіряти джерела отримання постачальником продукції та не може нести відповідальність за його фінансово-господарську діяльність.

З огляду на вищенаведене, позивач звернувся до Донецького окружного адміністративного суду із даною позовною заявою про скасування податкового повідомлення-рішення ДПІ у м. Дружківці ГУ Міндоходів у Донецькій області від 05 лютого 2015 року № НОМЕР_1 про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість на суму 241 797,00 грн., у тому числі за основним платежем у розмірі 161 198,00 грн., за штрафними санкціями у розмірі 80 599, 00 грн. (том 1 арк. справи 4-9).

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 04 березня 2015 року відкрите провадження у даній справі та призначено до розгляду у відкритому судовому засіданні (том 1 арк. справи 1).

Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав, надав пояснення аналогічні змісту адміністративного позову. Просив задовольнити адміністративний позов повністю.

Представники відповідача до судового засідання не з'явились. Надали заяву про розгляд справи за їх відсутності.

За таких обставин, суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності представника відповідача на підставі наявних у справі доказів.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши обставини справи та перевіривши їх доказами в межах заявлених позовних вимог, суд приходить до висновку про те, що даний адміністративний позов не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю «Дружківський вогнетривкий завод» (ЄДРПОУ 34283984, адреса: 84201, Донецька область, м. Дружківка, вул. Привокзальна, будинок 8) було зареєстроване у виконкомі Костянтинівської міської ради Донецької області від 08 червня 2006 року за № 12691020000000586, перереєстроване на підставі зміни місцезнаходження юридичної особи від 09 січня 2008 року за № 12691070008000586, перереєстроване у виконкомі Дружківської міської ради Донецької області на підставі зміни найменування юридичної особи від 01 грудня 2010 року за № 12671050018000644, перереєстроване в зв'язку зi зміною найменування юридичної особи (Товариство з обмеженою відповідальністю «Дружківський завод будівельних матеріалів» на Товариство з обмеженою відповідальністю «Дружківський вогнетривкий завод»), що підтверджується Витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, копія якого наявна в матеріалах адміністративної справи (том 1 арк. справи 146-151). Відповідач є платником податків на додану вартість з 13 жовтня 2006 року, що підтверджується свідоцтвом від 15 жовтня 2013 року № 200144597 Серії НБ № 427100 про реєстрацію платника податку на додану вартість (арк. справи 153).

Відповідач - Державна податкова інспекція у м. Дружківці Головного управління Міндоходів у Донецькій області у розумінні Кодексу адміністративного судочинства України у даних правовідносинах є суб'єктом владних повноважень.

Підпунктом 20.1.4 пункту 20.1 статті 20 та пунктом 75.1 статті 75 Податкового кодексу України визначено, що контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки платників податків в порядку, встановленому цим Кодексом. Камеральні та документальні перевірки проводяться контролюючими органами в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом.

Керуючись підпунктом 20.1.4 пункту 20.1 статті 20 та пунктом 75.1 статті 75 Податкового кодексу України контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки платників податків в порядку, встановленому цим Кодексом. Камеральні та документальні перевірки проводяться органами державної податкової служби в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до пункту 78.4 статті 78 Податкового кодексу України про проведення документальної позапланової перевірки керівник контролюючого органу приймає рішення, яке оформлюється наказом. Право на проведення документальної позапланової перевірки

платника податків надається лише у випадку, коли йому до початку проведення зазначеної перевірки вручено під розписку копію наказу про проведення документальної позапланової перевірки.

Згідно пункту 86.1 статті 86 Податкового кодексу України результати перевірок (крім камеральних) оформлюються у формі акта або довідки, які підписуються посадовими особами органу державної податкової служби та платниками податків або їх законними представниками (у разі наявності). У разі встановлення під час перевірки порушень складається акт.

Як встановлено судом і підтверджується матеріалами адміністративної справи, у період з 13 січня 2015 року по 17 січня 2015 року на підставі службового посвідчення серії ДО № 115281, виданого 01 жовтня 2013 року ДПІ у м. Дружківці ГУ Міндоходів у Донецькій області, ОСОБА_3 - завідувачем сектору контролю за валютними операціями та операціями в сфері ЗЕД відділу податкового аудиту, згідно із підпунктом 20.1.4 пункту 20.1 статті 20, підпункту 75.1.2 пункту 75.1 статті 75, підпункту 78.1.1 пункту 78.1 статті 78 Податкового кодексу України, відповідно до наказу ДПІ у м. Дружківці ГУ Міндоходів у Донецькій області від 13 січня 2015 року за № 5 проведена документальна позапланова невиїзна перевірка Товариства з обмеженою відповідальністю «Дружківський вогнетривкий завод» щодо підтвердження реальності здійснення господарських взаємовідносин із платниками податків: ТОВ «Станко-Технології» (код ЄДРПОУ 37850376), ТОВ «ОСОБА_2 Трейд» (код ЄДРПОУ 38783620), ТОВ «Тех сфера» (код ЄДРПОУ 39232316), з урахуванням виявлення фактів, що свідчать про порушення платником податків податкового законодавства, в результаті отримання податкової інформації та за наслідками неможливості проведення зустрічних звірок постачальників ТОВ «Станко-Технології» (код ЄДРПОУ 37850376), ТОВ «ОСОБА_2 Трейд» (код ЄДРПОУ 38783620), ТОВ «Тех сфера» (код ЄДРПОУ 39232316) за період з 01 липня 2014 року по 31 липня 2014 року, за результатами якої складений акт документальної позапланової перевірки від 23 січня 2015 року № 20/05-10-15/34283984 (том 1 арк. справи 10-34).

Як вбачається з наведеного акту перевірки від 23 січня 2015 року № 20/05-10-15/34283984, відповідачем викладені висновки про відсутність у позивача об'єктів оподаткування податком на додану вартість при придбанні та продажу товарів у контрагентів - ТОВ «Станко-Технології» (код ЄДРПОУ 37850376), ТОВ «ОСОБА_2 Трейд» (код ЄДРПОУ 38783620), ТОВ «Тех сфера» (код ЄДРПОУ 39232316) з 01 липня 2014 року по 31 липня 2014 року, які підпадають під визначення пункту 185.1 статті 185 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI (зі змінами та доповненнями), а саме: абзацу «а)» пункту 185.1 статті 185, пункту 198.6 статті 198 Податкового кодексу України, в результаті чого позивачем занижено податок на додану вартість на загальну суму 161 198,00 грн., у тому числі за липень 2014 у сумі 136 096,00 грн., за серпень 2014 у сумі 25 102,00 грн.

Не погодившись із даними висновками, позивачем на вищенаведений акт перевірки 19 січня 2015 року за № 15 до податкового органу надіслані заперечення (том 1 арк. справи 35-38). Відповідач у відповіді на заперечення до акту документальної позапланової невиїзної перевірки від 04 лютого 2015 року № 898/10/05-10-22-01 висновки акту перевірки залишив незмінними, зокрема, вказав, що порушення, які викладені в акті перевірки, відповідають вимогам діючого законодавства, з урахуванням чого у контролюючого органу немає підстав для перегляду результатів акту перевірки (том 1 арк. справи 39-50).

З урахуванням чого, податковим органом на підставі наведеного акту перевірки винесене податкове повідомлення-рішення від 05 лютого 2015 року № НОМЕР_1, яким позивачеві за порушення позивачем абзацу б пункту 185.1 статті 185, пункту 198.6 статті 198 Податкового кодексу України збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість у загальному розмірі 241 797,00 грн., з яких за основним платежем - 161 198,00 грн., за штрафними санкціями - 80 599,00 грн. (том 1 арк. справи 51).

Прийняте відповідачем рішення є правовим актом індивідуальної дії, правомірність винесення яких визначається за правилами Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).

Згідно з пунктом 1 частини 3 статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Обов'язок суду вирішувати спори на підставі Конституції України закріплений положеннями принципу законності викладеного у пункті 1 частини першої статті 9 КАС України.

Спірною обставиною у даній справі є обґрунтованість висновків відповідача в акті перевірки, за якими прийнято податкове повідомлення-рішення від 05 лютого 2015 року № НОМЕР_1. Стосовно наведеного суд виходить з наступного.

Як зазначалось судом вище, на підставі акту документальної позапланової перевірки від 23 січня 2015 року № 20/05-10-15/34283984, за висновками якого відповідачем винесено спірне податкове повідомлення-рішення, контролюючим органом встановлені порушення позивачем абзацу а) пункту 185.1 статті 185, пункту 198.6 статті 198 Податкового кодексу України, які полягають у відсутності у позивача об'єктів оподаткування податком на додану вартість при придбанні та продажу товарів з 01 липня 2014 року по 31 липня 2014 року, з урахуванням чого позивачеві збільшено суму грошового зобов'язання я з податку на додану вартість у загальному розмірі 241 797,00 грн. Також додатково підтверджено, що первинні, бухгалтерські та інші документи, використані при проведенні перевірки, достовірні, надані в повному обсязі, а додаткові (інші) документи, що свідчать про діяльність суб'єкта господарювання (спростовують викладені в акті перевірки факти) за період, що перевіряється, відсутні.

З описової частини наведеного акту перевірки вбачається, що податковим органом зроблені наведені вище висновки про порушення виходячи з того, що супроводжуючими документами оформленого придбання товарно-матеріальних цінностей між ТОВ «ТОВ Тех сфера» (ЄДРПОУ 39232316), ТОВ «ОСОБА_2 Трейд» (ЄДРПОУ 38783620), ТОВ «Станко-технології» (ЄДРПОУ 37850376) (Продавець) та ТОВ «ДВЗ» (Покупець) є первинні документи, які обумовлюють придбання товарно-матеріальних цінностей від суб'єктів підприємницької діяльності, діяльність яких не має на меті фактичного здійснення господарської діяльності, а створені для прикриття незаконної діяльності та є фіктивними.

Зокрема, податковим органом в акті перевірки вказано, що податкові накладні, оформлені «ТОВ Тех сфера» (ЄДРПОУ 39232316), ТОВ «ОСОБА_2 Трейд» (ЄДРПОУ 38783620), ТОВ «Станко-технології» (ЄДРПОУ 37850376) на адресу ТОВ «ДВЗ», не підтверджують право ТОВ «ДВЗ» на податковий кредит, так як виписані суб'єктами господарювання, діяльність яких не має на меті фактичного здійснення господарської діяльності.

Стосовно викладеного суд зазначає, що платники податку на додану вартість, об'єкти, база та ставки оподаткування, перелік неоподатковуваних та звільнених від оподаткування операцій, особливості оподаткування експортних та імпортних операцій, поняття податкової накладної, порядок обліку, звітування та внесення податку до бюджету з 01 січня 2011 року визначені розділом V Податкового кодексу України.

Так, згідно пункту 185.1 статті 185 Податкового кодексу України, об'єктом оподаткування податком на додану вартість є операції платників податку з постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу, у тому числі операції з передачі права власності на об'єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об'єкта фінансового лізингу в користування лізингоотримувачу/орендарю.

Відповідно до положень підпункту «а» пункту 198.1 статті 198 Податкового кодексу України, право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Пунктом 198.2 статті 198 Податкового кодексу України визначено, що датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Згідно з пунктом 198.3 статті 198 Податкового кодексу України, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Відповідно до пункту 198.6 статті 198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

За приписами пунктів 200.1, 200.2 статті 200 Податкового кодексу України, сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду. При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені цим розділом.

Відповідно до положень пункту 200.3 статті 200 Податкового кодексу України, при від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу), а в разі відсутності податкового боргу - зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.

Отже, законодавством визначено дві підстави для виникнення права на податковий кредит, а саме: фактична сплата коштів постачальнику в оплату придбаних товарів, в тому числі і податку на додану вартість та факт отримання податкової накладної, що засвідчує придбання платником податку товарів, в якій зазначено суми податку на додану вартість.

Водночас, при вирішенні питання про правомірність відображення позивачем в податковому обліку наслідків здійснення певних господарських операцій, суд виходить з наступного.

Правові засади регулювання, організації, ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності в Україні визначені Законом України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16 липня 1999 року № 996-ХІV (надалі - Закон № 996).

Відповідно до частини 1 статті 9 Закону № 996 підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.

Згідно статті 1 цього Закону, господарською операцією є дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства; первинним документом є документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення; фінансова звітність являє собою бухгалтерську звітність, що містить інформацію про фінансове становище, результати діяльності та рух грошових коштів підприємства за звітний період.

Отже, підставою відображення в бухгалтерському та податковому обліку наслідків здійснення певної господарської операції є реальне відбуття такої господарської операції, а тому питання щодо правомірності відображення наслідків певних господарських операцій в бухгалтерському та податковому обліку має вирішуватися за умови встановлення реального відбуття постачання товарно-матеріальних цінностей чи надання послуг. При вирішенні питання правомірності формування податкового кредиту позивачем, суд також виходить з того, що сам по собі факт наявності у платника податку (позивача у справі) виданих йому постачальниками товару/послуг податкових накладних, оформлених з дотриманням вимог чинного законодавства є безумовною, проте, недостатньою умовою для формування податкового кредиту певного податкового періоду. Наслідки в податковому обліку платника створюють лише реально вчинені господарські операції, тобто такі, що пов'язані з рухом активів, зміною зобов'язань чи власного капіталу платника, та відповідають змісту, відображеному в укладених платником податку в первинних документах. Тобто у разі встановлення безтоварності (відсутності реального виконання) операцій визначення податкового кредиту та, відповідно, включення витрат на здійснення таких операцій до складу валових витрат підприємства є безпідставним, незважаючи на наявність у платника податку (позивача у справі) доказів сплати продавцеві вартості товару.

Доказами реального виконання спірних операцій, окрім податкових накладних, з постачання товарно-матеріальних цінностей є, наприклад, товарно-транспортні накладні, що підтверджують фактичне перевезення товарно-матеріальних цінностей, документи щодо виконання вантажно-розвантажувальних робіт, приймання товарів за якістю та кількістю, інші документи, що підтверджують зберігання та подальший продаж товарів.

Відповідно до статті 86 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

З дослідження документів на підтвердження реальності здійснення означених вище господарських операцій, судом встановлено наступне.

Стосовно взаємовідносин Товариства з обмеженою відповідальністю «Дружківський вогнетривкий завод» з Товариством з обмеженою відповідальністю «Тех Сфера» (код ЄДРПОУ 39232316) по формуванню податкового кредиту з податку на додану вартість за липень 2014 року, суд виходить із наступного.

Як встановлено судом, 01 липня 2014 року між ТОВ «ДВЗ» (далі - постачальник) та ТОВ «Тех сфера» (далі - покупець) укладений договір поставки № 01/07, згідно з яким постачальник зобов'язався передати у власність покупця товарно-матеріальні цінності, а покупець зобов'язався прийняти у власність та оплатити прийнятий товар на умовах, викладених у даному договорі (том 1 арк. справи 56-58). Підпунктами 2.1, 2.2 Договору встановлено, що поставка товару покупцеві здійснюється партіями (товар, оформлений одним товарно-транспортним документом) та на умовах, передбачених у специфікаціях, з урахуванням чого постачальник повинен видати покупцеві наступні документи: видаткову накладну, рахунок-фактуру та податкову накладну.

Як вбачається з висновків відповідача, викладених в акті перевірки стосовно взаємовідносин позивача з ТОВ «Тех сфера» за липень 2014 року, діяльність зазначеного контрагента позивача має наступні ознаки нереальності здійснення:

- відсутній рух активів, зобов'язань чи власного капіталу у процесі здійснення господарської операції;

- платник не знаходиться за місцезнаходженням (фактичне місце ведення діяльності чи розташування офісу, з якого проводиться щоденне керування діяльністю юридичної особи (переважно знаходиться керівництво) та здійснення управління і обліку) при відсутності укладених договорів оренди інших приміщень.

Згідно договору поставки від 01 липня 2014 року № 01/07, а також наданих позивачем видаткових та податкових накладних, ТОВ «Тех сфера» здійснювало позивачеві реалізацію виробів вогнетривких, шамотних виробів, лому шамотного, лому ХП, ПК, що не відповідає видам діяльності, які мало право здійснювати відповідно статистичним даним та даним держреєстратора, а саме: 46.19 - «Дiяльнiсть посередникiв у торгiвлi товарами широкого асортименту».

Також у висновках перевірки податковим органом вказано, що до перевірки не надані позивачем наступні документи:

- специфікації до вищенаведеного договору, в яких обумовлені умови та порядок оплати, ціни, поставки, якість або технічні умови, стандарти по кожній партії товарно-матеріальних цінностей;

- документи, які підтверджують якість товару, наявність яких передбачено пунктом 1.2 договору поставки від 01 липня 2014 року № 01/07 та абзацом 2 пункту 11.1 Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, затверджених наказом Мінтрансу України від 14 жовтня 1997 року № 363 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 20 лютого 1998 року за № 128/2568).

З урахуванням чого, відповідачем зроблений висновок про те, що в разі відсутності фактичного здійснення господарської операції, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку, навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством, тому ТОВ «Тех. сфера» не мало змоги здійснювати реалізацію та поставку товару позивачеві.

Як вбачається з матеріалів адміністративної справи, позивачем до вищенаведеного договору поставки від 01 липня 2014 року № 01/07 надані суду копії наступних документів, які підтверджують реалізацію ТОВ «Тех сфера» позивачеві виробів вогнетривких, шамотних виробів, лому шамотного, лому ХП, ПК, а саме:

- специфікація № 1 від 01 липня 2014 року (том 1 арк. справи 59);

- видаткові накладні, податкові накладні, а також товарно-транспортні накладні на поставку вищенаведеного товару позивачеві (арк. справи 60-74, 79-108, 113-125).

- виписка з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців ТОВ «Тех сфера».

З відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців ТОВ «Тех сфера» (код ЄДРПОУ 39232316) є юридичною особою, зареєстрованою за адресою: 02232, м. Київ, пр.-т Маяковського, буд. 68, офіс 233, з основним видом діяльності за КВЕД-2010 (46.19) - діяльністю посередникiв у торгiвлi товарами широкого асортименту.

Як вказувалось судом вище, позивачем надані суду документи, які підтверджують реалізацію ТОВ «Тех сфера» позивачеві відповідно до договору поставки від 01 липня 2014 року № 01/07 виробів вогнетривких, шамотних виробів, лому шамотного, лому ХП, ПК, що не відповідає видам діяльності, які відповідно до відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців за КВЕД-2010 належать до діяльності ТОВ «Тех. сфера», та не підтверджують фактичного здійснення господарських операцій з позивачем, оскільки відповідно до КВЕД-2010 основним видом діяльності ТОВ «Тех сфера» є «Дiяльнiсть посередникiв у торгiвлi товарами широкого асортименту».

Судом з метою вирішення питання щодо можливості реалізації ТОВ «Тех сфера» відповідно до своїх видів діяльності позивачеві відповідно до договору поставки від 01 липня 2014 року № 01/07 виробів вогнетривких, шамотних виробів, лому шамотного, лому ХП, ПК було проаналізовано відомості з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців щодо видів діяльності ТОВ «Тех сфера» за КВЕД-2010, з яких вбачається, що до видів діяльності ТОВ «Тех сфера» за КВЕД відносяться:

- Код КВЕД 18.14 Брошурувально-палітурна діяльність і надання пов'язаних із нею послуг;

- Код КВЕД 46.12 Діяльність посередників у торгівлі паливом, рудами, металами та промисловими хімічними речовинами;

- Код КВЕД 46.18 Діяльність посередників, що спеціалізуються в торгівлі іншими товарами;

- Код КВЕД 46.19 Діяльність посередників у торгівлі товарами широкого асортименту (основний);

- Код КВЕД 46.21 Оптова торгівля зерном, необробленим тютюном, насінням і кормами для тварин;

- Код КВЕД 46.38 Оптова торгівля іншими продуктами харчування, у тому числі рибою, ракоподібними та молюсками;

- Код КВЕД 46.39 Неспеціалізована оптова торгівля продуктами харчування, напоями та тютюновими виробами;

- Код КВЕД 46.69 Оптова торгівля іншими машинами й устаткованням;

- Код КВЕД 46.71 Оптова торгівля твердим, рідким, газоподібним паливом і подібними продуктами;

- Код КВЕД 46.73 Оптова торгівля деревиною, будівельними матеріалами та санітарно-технічним обладнанням;

- Код КВЕД 46.75 Оптова торгівля хімічними продуктами;

- Код КВЕД 46.76 Оптова торгівля іншими проміжними продуктами;

- Код КВЕД 47.22 Роздрібна торгівля м'ясом і м'ясними продуктами в спеціалізованих магазинах;

- Код КВЕД 47.30 Роздрібна торгівля пальним;

-Код КВЕД 47.42 Роздрібна торгівля телекомунікаційним устаткованням у спеціалізованих магазинах;

- Код КВЕД 49.41 Вантажний автомобільний транспорт;

- Код КВЕД 63.12 Веб-портали;

- Код КВЕД 63.99 Надання інших інформаційних послуг, н. в. і. у.;

- Код КВЕД 68.20 Надання в оренду й експлуатацію власного чи орендованого нерухомого майна;

- Код КВЕД 69.10 Діяльність у сфері права;

- Код КВЕД 71.11 Діяльність у сфері архітектури;

- Код КВЕД 73.12 Посередництво в розміщенні реклами в засобах масової інформації;

- Код КВЕД 73.20 Дослідження кон'юнктури ринку та виявлення громадської думки;

- Код КВЕД 41.20 Будівництво житлових і нежитлових будівель.

Тобто, з наведеного вище переліку видів діяльності ТОВ «Тех сфера», вказаних у витязі з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців відповідно до КВЕД не вбачається такого виду діяльності ТОВ «Тех сфера», як реалізація виробів вогнетривких, шамотних виробів, лому шамотного, лому ХП, ПК, з урахуванням чого суд погоджується з висновками відповідача, викладеними акті перевірки стосовно того, що ТОВ «Тех сфера» здійснювало позивачеві реалізацію виробів вогнетривких, шамотних виробів, лому шамотного, лому ХП, ПК, що не відповідає видам діяльності, які мало право здійснювати ТОВ «Тех сфера» відповідно до своїх видів діяльності.

З дослідження судом копій товарно-транспортних накладних, наданих позивачем вбачається, що останні виписані без зазначення адреси пункту навантаження товару, тільки вказано: «м. Київ», що на думку суду не дає змогу документально підтвердити саме звідки поставлявся товар.

Водночас, з дослідження товарно-транспортних накладних №Р655 від 14 липня 2014 року та №Р702 від 15 липня 2014 року, судом встановлено, що водій ОСОБА_4 автомобілем Рено АН 8006 СО, здійснював перевезення вантажу з м. Києва до вул. Привокзальній, 8, у м. Дружківці Донецької області, що придбавався позивачем у ТОВ «Тех сфера», однак з огляду на відстань між містом Києвом та містом Дружківка Донецької області, яка щонайменше становить 643 км. та потребує витрат часу на дорогу принаймні 10 годин 49 хвилин в одну сторону, що фізично унеможливлює у вказаний проміжок часу здійснити означене перевезення, оскільки вантаж повинен був бути завантажений та розвантажений, а людський організм потребує відпочинку.

Разом із цим, позивачем документи, які підтверджують якість придбаного товару, наявність яких передбачено пунктом 1.2 договору поставки від 01 липня 2014 року № 01/07, на вимогу суду також не надані.

Таким чином, з дослідження достовірності кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, суд погоджується з висновками відповідача в акті перевірки про безтоварність вищенаведених господарських операцій позивача із ТОВ «Тех сфера».

Стосовно взаємовідносин Товариства з обмеженою відповідальністю «Дружківський вогнетривкий завод» з ТОВ «ОСОБА_2 колор трейд», суд зазначає наступне.

10 жовтня 2013 року між позивачем та ТОВ «ОСОБА_2 колор трейд» укладений договір поставки № 1/13-2013 (том 1 арк. справи 53-54), згідно з яким ТОВ «ОСОБА_2 колор трейд» здійснювало позивачеві реалізацію порошку магнезіального спеченого (MgO min 94%), лому переклазових виробів (MgO не нижче 88%).

Згідно з пунктом 2.1. зазначеного Договору, номенклатура, кількість, стандарти (ГОСТ, ТУ), строки поставки та ціна на окремі марки «Товару» вказані у специфікаціях є невід'ємною частиною вказаного договору.

Як вказано відповідачем у висновках акту перевірки, позивачем до акту перевірки наданий додаток № 1 від 10 жовтня 2013 року до договору № 1/13-2013 від 10 жовтня 2013 року, в якому найменування товарно-матеріальних цінностей не відповідає тим, що вказано у видаткових накладних: від 07 липня 2014 року, від 22 липня 2014 року, а саме: на поставку бою мулітокорундового, мулітового, високо глиноземистих виробів марок МКВ, МКС, ВГЛ (Аl203 не менш 70%) у кількості 50 т по ціні 2 083,33 грн. на загальну суму 124 999,80 грн., у тому числі ПДВ 20 833,30 грн. Отже, дана специфікація (додаток № 1 від 10 жовтня 2013 року) не обумовлює умови та порядок оплати, ціни, поставку, якість або технічні умови, стандарти по поставці порошку магнезіального спеченого (MgO min 94%), лому переклазових виробів (MgO не нижче 88%).

Також до перевірки не надано документи, які підтверджують якість товару, наявність яких передбачено пунктом 2 договору поставки № 1/13-2013 від 10 жовтня 2013 року та абз. 2 пункту 11.1 Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, затверджених наказом Мінтрансу України від 14 жовтня 1997 року № 363 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 20 лютого 1998 року за № 128/2568).

Отже, відповідач в акті перевірки дійшов висновку про те, що фактичного здійснення господарської операції ТОВ «ОСОБА_2 колор трейд» та ТОВ «ДВЗ» не було, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку, навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством, таким чином, ТОВ «ОСОБА_2 колор трейд» не здійснювало реалізацію поставки товару на адресу ТОВ «ДВЗ».

З дослідження наданих позивачем суду документів, а саме: договору поставки від 10 жовтня 2013 року № 1/13-2013, додатку № 1 до Договору № 1/13-2013 від 10 жовтня 2013 року (том 1 арк. справи 53-54); податкових, видаткових та товарно-транспортних накладних (том 1 арк. справи 55, 75-76, 109-112, 126-127), означені вище висновки податкового органу знайшли своє підтвердження, що не дає змогу суду підтвердити реальність здійснення наведених вище господарський операцій по поставці товару даним контрагентом позивачеві.

Разом із цим, з дослідження судом копій товарно-транспортних накладних, наданих позивачем вбачається, що останні виписані без зазначення адреси пункту навантаження товару, а тільки вказано: «м. Запоріжжя», що на думку суду також не дає змогу документально підтвердити саме звідки позивачеві поставлявся товар.

Також суд зазначає, що з відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців встановлено, що ТОВ «ОСОБА_2 Терйд» (код ЄДРПОУ 38783620) є юридичною особою, зареєстрованою за адресою: 03164, м. Київ, вул. Академіка Булаховського, будинок 5-Б, з основним видом діяльності за КВЕД-2010 (46.73) - оптова торгiвля деревиною, будiвельними матерiалами та санiтарно-технiчним обладнанням.

Як вказувалось судом вище, позивачем надані суду документи, які підтверджують реалізацію ТОВ «ОСОБА_2 колор трейд» позивачеві відповідно до договору поставки № 1/13-2013 від 10 жовтня 2013 року порошку магнезіального спеченого (MgO min 94%), лому переклазових виробів (MgO не нижче 88%), що не відповідає видам діяльності, які відповідно до відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців за КВЕД-2010 належать до діяльності ТОВ «ОСОБА_2 колор трейд» та не підтверджують фактичного здійснення господарських операцій з позивачем, оскільки відповідно до КВЕД-2010 основним видом діяльності ТОВ «ОСОБА_2 колор трейд» є оптова торгiвля деревиною, будiвельними матерiалами та санiтарно-технiчним обладнанням.

З урахуванням викладеного суд погоджується з висновками відповідача в акті перевірки з приводу того, що у додатку № 1 від 10 жовтня 2013 року до договору № 1/13-2013 від 10 жовтня 2013 року найменування товарно-матеріальних цінностей, а саме: поставка бою мулітокорундового, мулітового, високо глиноземистих виробів марок МКВ, МКС, ВГЛ (Аl203 не менш 70%) у кількості 50 т по ціні 2 083,33 грн. на загальну суму 124 999,80 грн., у тому числі ПДВ 20 833,30 грн., не відповідає поставці товару, вказаному у видаткових та податкових накладних. Отже, дана специфікація (додаток № 1 від 10 жовтня 2013 року) не обумовлює умови та порядок оплати, ціни, поставку, якість або технічні умови, стандарти по поставці позивачеві порошку магнезіального спеченого (MgO min 94%), лому переклазових виробів (MgO не нижче 88%).

Стосовно взаємовідносин Товариства з обмеженою відповідальністю «Дружківський вогнетривкий завод» з ТОВ «Станко - Технології», суд виходить із наступного.

Позивачем на підтвердження реальності здійснення господарських операцій з Товариством з обмеженою відповідальністю «Станко - Технології» за липень 2014 року надані суду копії податкових та видаткових накладних з найменуванням товару, який поставлявся позивачеві (том 1 арк. справи 77-78, 128-134).

Як вбачається з висновків акту перевірки, відповідачем встановлено, що згідно податкових та видаткових накладних ТОВ «Станко - Технології» здійснювало реалізацію позивачеві інструменту, ТВ сплаву, що не відповідає видам діяльності, які мало право здійснювати ТОВ «Станко - Технології» відповідно статистичним даним, даним держреєстратора, оскільки по КВЕД, а саме: (46.62) - підприємство займається оптовою торгівлею верстатами.

Окрім викладеного, з описової частини акту перевірки вбачається, що позивачем до перевірки не надані наступні документи:

- договір, укладений між постачальником ТОВ «Станко-Технології» та покупцем ТОВ «Дружківський вогнетривкий завод», також у видаткових та податкових накладних вказуються номери та дати рахунків-фактур, по яким здійснювалось замовлення ТМЦ з формою проведених розрахунків: оплата з поточного рахунку;

- документи, які підтверджують якість товару, наявність яких передбачено абзацем 2 пункту 11.1 Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, затверджених наказом Мінтрансу України від 14 жовтня 1997 року № 363.

З урахуванням викладеного, як вбачається з акту перевірки податковий орган дійшов висновку, що зазначені вище документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку, з урахуванням чого ТОВ «Станко-Технології» не здійснювало реалізацію товару ТОВ «Дружківський вогнетривкий завод».

Суд зазначає, що позивачем, окрім податкових та видаткових накладних, виданих ТОВ «Станко - Технології» не надано суду документи, які підтверджують господарські взаємовідносини по поставці та реалізації товару ТОВ «Станко-Технології» позивачеві, а саме: договір, укладений між постачальником ТОВ «Станко-Технології» та покупцем ТОВ «Дружківський вогнетривкий завод» на поставку товару, відповідні специфікації до даного договору, документи, які підтверджують якість поставленого товару, товарно-транспортні накладні, які підтверджують перевезення, або доставку товару позивачеві.

З копій податкових та видаткових накладних, наданих суду, вбачається, що в останніх вказуються номери та дати рахунків-фактур, по яким здійснювалось замовлення товарно-матеріальних цінностей з формою проведених розрахунків: оплата з поточного рахунку, що не дає змогу суду визначити з якого саме рахунку і якому адресату перераховані кошти, оскільки платіжних доручень на перерахування вказаних у податкових та видаткових накладних коштів позивачем також не надано.

Окрім викладеного, з відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців встановлено, що ТОВ «Станко-Технології» (код ЄДРПОУ 37850376) є юридичною особою, зареєстрованою за адресою: 04053, м. Київ, вул. Нікрасівська, будинок 6, з основним видом діяльності за КВЕД-2010 (46.62) - оптовою торгівлею верстатами, але з дослідження наданих позивачем податкових та видаткових накладних вбачається, що ТОВ «Станко-Технології» поставлявся (реалізовувався) позивачеві інший товар.

Таким чином, з наявних у суду документів, які надані позивачем як доказ по взаємовідносинам Товариства з обмеженою відповідальністю «Дружківський вогнетривкий завод» з ТОВ «Станко - Технології» не можливо підтвердити реальність здійснення господарських операцій позивача з наведеним контрагентом та, як наслідок, формування податкового кредиту за липень 2014 року, з урахуванням чого суд погоджується з висновками відповідача, викладеними в акті перевірки щодо того, що дані документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку.

Отже, дослідивши та оцінивши докази, що надані позивачем, суд приходить до висновку, що означені документи не підтверджують реальність відбуття спірних господарських операцій з придбання позивачем у контрагентів - «ТОВ Тех сфера» (ЄДРПОУ 39232316), ТОВ «ОСОБА_2 Трейд» (ЄДРПОУ 38783620), ТОВ «Станко-технології» (ЄДРПОУ 37850376), товарно-матеріальних цінностей.

Зважаючи на встановлені обставини у справі, суд приходить до висновку, що відповідачем зроблені обґрунтовані висновки стосовно неправомірного формування податкового кредиту та, відповідно, податкового зобов'язання з податку на додану вартість, тому відповідачем правомірно у відношенні позивача винесене податкове повідомлення-рішення від 05 лютого 2015 року № НОМЕР_1, яким позивачеві за порушення позивачем абзацу б пункту 185.1 статті 185, пункту 198.6 статті 198 Податкового кодексу України збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість у загальному розмірі 241 797,00 грн., з яких за основним платежем у розмірі 161 198,00 грн., за штрафними санкціями у розмірі 80 599,00 грн.

Стаття 71 КАС України передбачає, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Перевіривши матеріали справи, вирішивши питання чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються, чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження, яку правову норму належить застосувати до цих правовідносин, суд приходить до висновку про те, що Державна податкова інспекція у м. Дружківці Головного управління Міндоходів у Донецькій області довела правомірність прийнятого спірного податкового повідомлення-рішення, таким чином позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Дружківський вогнетривкий завод» до Державної податкової інспекції у м. Дружківці Головного управління Міндоходів у Донецькій області про скасування податкового повідомлення-рішення від 05 лютого 2015 року № НОМЕР_1 є необґрунтованими та такими, що задоволенню не підлягають.

Також суд вважає за необхідне зазначити, що 01 листопада 2011 року набрав чинність Закон України «Про судовий збір» від 08 липня 2011 року за № 3674-VI та встановлено новий порядок оплати судового збору при зверненні до адміністративного суду із позовною заявою.

Підпунктом 1 пункту 3 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» встановлено, що за подання до адміністративного суду адміністративного позову майнового характеру встановлюється ставка судового збору в розмірі 2 відсотки розміру майнових вимог, але не менше 1,5 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 4 розмірів мінімальної заробітної плати.

При цьому, відповідно до частини 3 статті 4 Закону України «Про судовий збір» передбачено, що під час подання адміністративного позову майнового характеру сплачується 10 відсотків розміру ставки судового збору. Решта суми судового збору стягується з позивача або відповідача пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимоги.

Як вбачається з матеріалів адміністративної справи позивачем при подачі позовної заяви сплачений судовий збір за подання до адміністративного суду адміністративного позову майнового характеру у розмірі 483,60 грн.

Суд зазначає, що позивачем при подачі адміністративного позову сплачений судовий збір у розмірі 10 відсотків розміру ставки судового збору, тому з позивача підлягає стягненню на користь Державного бюджету судовий збір у розмірі 4 352,40 грн. (4 836,00 - 483,60).

Згідно із вимогами статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України витрати, що понесла сторона, не на користь якої ухвалено судове рішення, їй не компенсуються.

На підставі викладеного, керуючись статтями 2-15, 17-18, 41-42, 47-51, 56-59, 69-71, 79, 86, 87, 94, 99, 104-107, 122-143, 151-154, 158, 159, 160, 161, 162, 163, 167, 254 КАС України, суд, -

п о с т а н о в и в :

У задоволенні адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Дружківський вогнетривкий завод» до Державної податкової інспекції у м. Дружківці Головного управління Міндоходів у Донецькій області про скасування податкового повідомлення-рішення від 05 лютого 2015 року № НОМЕР_1 - відмовити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Дружківський вогнетривкий завод» на користь Державного бюджету України суму недоплаченого судового збору за подання до адміністративного суду адміністративного позову майнового характеру у розмірі 4 352,40 грн. (чотири тисячі триста п'ятдесят дві грн. 40 коп.).

Вступна та резолютивна частини постанови прийняті у нарадчій кімнаті та проголошені у судовому засіданні 05 червня 2015 року в присутності представника позивача.

Постанова у повному обсязі складена 10 червня 2015 року.

Постанова набирає законної сили після закінчення строків подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Суддя Зінченко О.В.