Рішення

від 10.06.2015 по справі 910/7919/15-г

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10.06.2015Справа №910/7919/15-г

Господарський суд міста Києва у складі головуючого судді Чинчин О.В., при секретарі судового засідання Бігмі Я.В., розглянув у відкритому судовому засіданні справу

за позовом Публічного акціонерного товариства Акціонерний банк «Порто - Франко»

до

За участю

про

Дочірнього підприємства «Дирекція єдиного замовника»

Третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні Відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «Блекс сі Партнерс»

стягнення заборгованості за кредитним договором в розмірі 17 422 540 грн. 01 коп.           

Представники:

від Позивача: не з'явились;

від Відповідача: не з'явились;

від Третьої особи: не з'явились;

ОБСТАВИНИ СПРАВИ

Публічне акціонерне товариство Акціонерний банк «Порто - Франко» (надалі також - «Позивач») звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Дочірнього підприємства «Дирекція єдиного замовника» (надалі також – «Відповідач») про стягнення заборгованості за кредитним договором в розмірі 17 422 540 грн. 01 коп.

Позовні вимоги вмотивовано тим, що 05.08.2008 року між Публічним акціонерним товариством Акціонерний банк «Порто - Франко» (Банк) та Дочірнім підприємством «Дирекція єдиного замовника» (Позичальник) укладено Кредитний договір (відзивна реверсивна кредитна лінія) № 1365/1-08, відповідно до умов якого Банк відкриває Позичальнику відзивну реверсивну кредитну лінію на поповнення оборотних коштів в сумі 7 000 000 грн. 00 коп. в межах наявних вільних кредитних ресурсів з 05.08.2008 р. по 10.08.2009 р. зі сплатою 17% річних. Як зазначає Позивач, він належним чином виконав умови Кредитного договору, надавши грошові кошти, проте Відповідач в порушення умов вказаного Договору допустив прострочення виконання договірних зобов'язань. Станом на 20.03.2015 року у Відповідача наявна заборгованість за Кредитним договором в розмірі 17 422 540 грн. 01 коп., з яких: 13 401 851 грн. 87 коп. – сума заборгованості за простроченим кредитом; 468 199 грн. 74 коп. – сума заборгованості за простроченими відсотками; 1 444 095 грн. 44 коп. – сума заборгованості за донарахованими відсотками; 2 002 567 грн. 13 коп. – розмір неустойки за несвоєчасне повернення кредиту; 70 776 грн. 76 коп. – розмір неустойки за несвоєчасне повернення відсотків; 35 049 грн. 07 коп. – розмір неустойки на донараховані відсотки. Таким чином, Позивач просить Суд стягнути з Дочірнього підприємства «Дирекція єдиного замовника» заборгованість у розмірі 17 422 540 грн. 01 коп.

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 02.04.2015 р. порушено провадження у справі № 910/7919/15-г, судове засідання призначено на 22.04.2015 р.

16.04.2015 року через загальний відділ діловодства суду (канцелярію) від Товариства з обмеженою відповідальністю “Блек сі Партнерс” надійшло клопотання про залучення Товариства в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні Відповідача та заява про відмову Позивачу в позові на підставі п.п. 1-1 ст. 80 ГПК України, у зв'язку із відсутністю предмета спору.

21.04.2015 року через загальний відділ діловодства суду (канцелярію) від Позивача надійшло клопотання про розгляд справи за відсутності уповноваженого представника.

22.04.2015 року в судове засідання представники сторін не з'явились, про час і місце судового засідання були повідомлені належним чином, вимоги ухвали суду про порушення провадження по справі від 02.04.2015 року не виконали.

Щодо клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю “Блек сі Партнерс” про залучення Товариства в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні Відповідача, Суд зазначає наступне.

Відповідно до ст. 27 ГПКУ якщо господарський суд при прийнятті позовної заяви, вчиненні дій по підготовці справи до розгляду або під час розгляду справи встановить, що рішення господарського суду може вплинути на права і обов'язки осіб, що не є стороною у справі, господарський суд залучає таких осіб до участі у справі як третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору.

16 серпня 2014 року Публічне акціонерне товариство Акціонерний банк “Порто - Франко” уклав з Товариством з обмеженою відповідальністю “Блек сі Партнерс” договір факторингу та передав Кредитний договір № 539/5-12 від 14.08.2012 року. 26 серпня 2014 року між Товариством з обмеженою відповідальністю “Фінансова компанія “ТОП ФІНАНС” та Товариством з обмеженою відповідальністю “Блек сі Партнерс” був укладений договір про відступлення права вимоги та нотаріальній договір про відступлення права вимоги за іпотечним договором від 02.09.2014 року, де був переданий Кредитний договір № 539/5-12 від 14.08.2012 року.

Враховуючи вищевикладене, Суд на місці ухвалив – задовольнити клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю “Блек сі Партнерс” та залучити його до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні Відповідача.

Крім того, Суд на місці ухвалив – задовольнити клопотання представника позивача про розгляд справи за відсутності уповноваженого представника.

Суд, ознайомившись з матеріалами та обставинами справи, керуючись ст. 38 ГПКУ, з метою повного та всебічного розгляду спору, прийшов до висновку – зобов'язати Позивача направити копію позовної заяви Товариству з обмеженою відповідальністю “Блек сі Партнерс” та надати Суду докази на підтвердження направлення.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 22.04.2015 року відкладено розгляд справи на 06.05.2015 року, у зв'язку з неявкою представника відповідача в судове засідання, невиконанням вимог ухвали суду, залученням до участі у справі третьої особи без самостійних вимог на предмет спору, витребуванням додаткових доказів по справі.

06.05.2015 року в судове засідання представники сторін не з'явились, про поважні причини неявки Суд не повідомили, про час і місце судового засідання були повідомлені належним чином, вимоги ухвали суду про порушення провадження по справі від 02.04.2015 року не виконали.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 06.05.2015 року відкладено розгляд справи на 27.05.2015 року, у зв'язку з неявкою представників сторін в судове засідання, невиконанням вимог ухвали суду.

13.05.2015 року через загальний відділ діловодства суду (канцелярію) від Позивача надійшло клопотання про участь у справі в режимі відеоконференції, яке вмотивоване тим, що Позивач знаходиться в м. Одесі, у теперішній час перебуває у скрутному матеріальному становищі, у зв»язку з перебуванням в стадії ліквідації, а тому просив Суд забезпечити проведення судових засідань в режимі відеоконференції.

19.05.2015 року через загальний відділ діловодства суду (канцелярію) від Позивача надійшли документи для долучення до матеріалів справи.

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 25.05.2015 року в задоволенні Клопотання Публічного акціонерного товариства Акціонерний банк «Порто - Франко» про участь у справі в режимі відео конференції відмовлено.

26.05.2015 року через загальний відділ діловодства суду (канцелярію) від Позивача надійшло письмове підтвердження про відсутність аналогічного спору на виконання вимог ухвали суду про порушення провадження по справі від 02.04.2015 року.

27.05.2015 року в судове засідання з'явився представник третьої особи. Представник позивача та представник відповідача в судове засідання не з'явились, про час і місце судового засідання були повідомлені належним чином.

В судовому засіданні представник третьої особи зазначив, що договір про відступлення права вимоги за Кредитним договором №1365/1-08 від 05.08.2008 року не укладався.

Суд зазначає, що відповідно до ч.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку.

Як зазначає Верховний Суд України в листі №1-5/45 від 25.01.2006 критерії оцінювання розумності строку розгляду справи є спільними для всіх категорій справ. Це - складність справи, поведінка заявника та поведінка органів державної влади.

Відтак, оскільки з встановленням нових обставин справи, виходячи з усних пояснень представника третьої особи в судовому засіданні, з метою створення сторонам необхідних умов для встановлення фактичних обставин справи і правильного застосування законодавства, забезпечення рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом, суд вважає за доцільне продовжити строк розгляду спору на 15 днів.

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 27.05.2015 р. продовжено строк розгляду справи на 15 днів, відкладено розгляд справи на 10.06.2015 р., у зв'язку з неявкою представників позивача, відповідача в судове засідання, невиконанням вимог ухвали суду, продовженням строків розгляду справи.

08.06.2015 року через загальний відділ діловодства суду (канцелярію) від Позивача надійшло клопотання про долучення до матеріалів справи меморіальних ордерів за період з 11.09.2008 р. по 27.05.2014 р. на підтвердження факту видачі кредитних коштів Відповідачу, яке Судом розглянуто та задоволено.

В судове засідання 10 червня 2015 року представники Позивача, Відповідача та Третьої особи не з'явилися, про час та місце судового засідання були повідомлені належним чином, що підтверджується відміткою про відправлення на Ухвалі Господарського суду міста Києва від 27.05.2015 року у справі № 910/7919/15-г, представник Відповідача вимоги ухвали суду про порушення провадження у справі не виконав.

За змістом пункту 32 інформаційного листа №01-08/530 від 29.09.2009р. Вищого господарського суду України «Про деякі питання, порушені у доповідних записках господарських судів України у першому півріччі 2009 року щодо застосування норм Господарського процесуального кодексу України», якщо відмітка про відправку, зроблена у встановленому порядку на першому примірникові процесуального документа, оформлена відповідним чином, вона, як правило, є підтвердженням розсилання процесуального документа сторонам та іншим особам, які брали участь у справі, а коли йдеться про ухвалу, де зазначається про час і місце судового засідання, - підтвердженням повідомлення про час і місце такого засідання.

Відповідно до інформації розміщеної на веб-сайті Міністерства юстиції України, місцезнаходженням Дочірнього підприємства «Дирекція єдиного замовника» є 04050, м.Київ, ВУЛИЦЯ ТУРГЕНЄВСЬКА, будинок 82-А, офіс 18, місцезнаходженням Публічного акціонерного товариства Акціонерний банк «Порто - Франко» є 65026, Одеська обл., місто Одеса, ВУЛИЦЯ ПУШКІНСЬКА, будинок 10, та місцезнаходженням Товариства з обмеженою відповідальністю «Блекс сі Партнерс» є 65007, Одеська обл., місто Одеса, ВУЛИЦЯ НОВОЩЕПНИЙ РЯД, будинок 2.

Суд зазначає, що Ухвали Господарського суду міста Києва у справі № 910/7919/15-г направлялись на адреси Сторін та Третьої особи, зазначені на веб-сайті Міністерства юстиції України.

Згідно з абзацем 3 пункту 3.9.1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 р. №18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації -адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Таким чином, Суд приходить до висновку, Сторони та Третя особа про час та місце судового засідання були повідомлені належним чином.

Відповідно до статті 75 Господарського процесуального кодексу України, якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами.

Приймаючи до уваги, що Сторони та Третя особа були належним чином повідомлені про дату та час судового засідання, враховуючи, що матеріали справи містять достатньо документів для розгляду справи по суті, Суд вважає, що неявка в судове засідання представників Сторін та Третьої особи не є перешкодою для прийняття Рішення у даній справі.

Відповідно до статті 82 Господарського процесуального кодексу України рішення у даній справі прийнято у нарадчій кімнаті за результатами оцінки доказів, поданих сторонами.

В судовому засіданні 10 червня 2015 року, на підставі статті 85 Господарського процесуального кодексу України, оголошено вступну та резолютивну частини Рішення.

Відповідно до статті 81-1 Господарського процесуального кодексу України, в судовому засіданні складено протокол.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ

05.08.2008 року між Публічним акціонерним товариством Акціонерний банк «Порто - Франко» (Банк) та Дочірнім підприємством «Дирекція єдиного замовника» (Позичальник) укладено Кредитний договір (відзивна реверсивна кредитна лінія) № 1365/1-08, відповідно до умов якого Банк відкриває Позичальнику відзивну реверсивну кредитну лінію на поповнення оборотних коштів в сумі 7 000 000 грн. 00 коп. в межах наявних вільних кредитних ресурсів з 05.08.2008 р. по 10.08.2009 р. зі сплатою 17% річних.

Відповідно до п.3.2 Договору за користування кредитом сплачуються відсотки з 1-го по 10-е число місяця, наступного за звітним і в кінці строку 10.08.2009 р. від фактичної заборгованості за кредитом №20689939201. Відсотки нараховуються до повного погашення всієї суми кредиту. У випадку, якщо число оплати відсотків випаде на вихідний день, відсотки сплачуються у перший, наступний за ним робочий день.

Пунктом 5.5 Договору передбачено, що при несплаті Позичальником у встановлені строки заборгованості по кредиту та (або) відсоткам за користування кредитом, й при відсутності коштів на поточному рахунку, Банк має право вимагати оплати від Позичальника штрафу в розмірі 0,5% відсотків від суми неоплаченої в строк заборгованості за кредитом та (або) відсоткам за кожен день прострочки виконання зобов»язань.

Згідно з п.7.1 Договору він вступає в силу з моменту надання кредиту/незалежно в повній сумі або в його частині/ і діє до повного погашення всієї суми кредиту, відсотків, пені та штрафних санкцій, передбачених даним Договором.

Сторони неодноразово укладали Додаткові угоди до Кредитного договору (відзивна реверсивна кредитна лінія) № 1365/1-08 від 05.08.2008 року.

Додатковою угодою №53 від 29.08.2014 року до Кредитного договору (відзивна реверсивна кредитна лінія) № 1365/1-08 від 05.08.2008 року Сторони виклали п.1.1 в наступній редакції: «Банк відкриває Позичальнику відзивну реверсивну кредитну лінію на поповнення оборотних коштів в сумі 14 125 000 грн. 00 коп. в межах наявних вільних кредитних ресурсів з 05.08.2008 р по 26.09.2014 р. зі сплатою відсотків: з 05.08.2008 р. по 31.12.2013 р. в розмірі 17% річних; з 01.01.2014 р. по 26.09.2014 р. в розмірі 23% річних.»

Обґрунтовуючи заявлені позовні вимоги, Позивач зазначає, що він належним чином виконав умови Кредитного договору, надавши грошові кошти, проте Відповідач в порушення умов вказаного Договору допустив прострочення виконання договірних зобов'язань. Станом на 20.03.2015 року у Відповідача наявна заборгованість за Кредитним договором в розмірі 17 422 540 грн. 01 коп., з яких: 13 401 851 грн. 87 коп. – сума заборгованості за простроченим кредитом; 468 199 грн. 74 коп. – сума заборгованості за простроченими відсотками; 1 444 095 грн. 44 коп. – сума заборгованості за донарахованими відсотками; 2 002 567 грн. 13 коп. – розмір неустойки за несвоєчасне повернення кредиту; 70 776 грн. 76 коп. – розмір неустойки за несвоєчасне повернення відсотків; 35 049 грн. 07 коп. – розмір неустойки на донараховані відсотки. Таким чином, Позивач просить Суд стягнути з Дочірнього підприємства «Дирекція єдиного замовника» заборгованість у розмірі 17 422 540 грн. 01 коп.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та, враховуючи те, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, Суд вважає, що позовні вимоги Публічного акціонерного товариства Акціонерний банк «Порто - Франко» підлягають задоволенню з наступних підстав.

Внаслідок укладення Кредитного договору (відзивна реверсивна кредитна лінія) № 1365/1-08 від 05.08.2008 року та додаткових угод до нього між сторонами згідно з пунктом 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України, виникли цивільні права та обов'язки.

Оскільки між сторонами по справі склалися господарські правовідносини, то до них слід застосовувати положення Господарського кодексу України як спеціального акту законодавства, що регулює правовідносини у господарській сфері.

Відповідно до абзацу 2 пункту 1 статті 193 Господарського кодексу України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.

Згідно зі статтею 173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (частина 1 статті 627 Цивільного кодексу України).

Частиною 1 статті 628 Цивільного кодексу України визначено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до статті 629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (стаття 525 Цивільного кодексу України).

Згідно зі статтею 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Частиною першою статті 193 Господарського кодексу України встановлено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання – відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином (частина 7 статті 193 Господарського кодексу України).

Частиною 1 статті 1054 Цивільного кодексу України визначено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно зі статтями 33, 34 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень; докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу; обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Обов'язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб'єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з'ясувати обставини, які мають значення для справи.

Як вбачається з матеріалі справи, на виконання умов Кредитного договору (відзивна реверсивна кредитна лінія) № 1365/1-08 від 05.08.2008 року Позивачем видано Дочірньому підприємству «Дирекція єдиного замовника» грошові кошти, що підтверджується копіями меморіальних ордерів за період з 11.09.2008 р. по 27.05.2014 р., наявними в матеріалах справи.

Суд звертає увагу на те, що до матеріалів справи не було додано належних та допустимих доказів на підтвердження повернення Дочірнім підприємством «Дирекція єдиного замовника» Публічному акціонерному товариству «Порто - Франко» грошових коштів за Кредитним договором (відзивна реверсивна кредитна лінія) № 1365/1-08 від 05.08.2008 року в розмірі 13 401 851 грн. 87 коп. у строк до 26.09.2014 року та не надано доказів сплати процентів за користування таким кредитними коштами.

В той же час, Судом розглянуті та відхилені доводи Третьої особи щодо передачі Публічним акціонерним товариством «Порто – Франко» за Договором факторингу №1 від 16.08.2014 року Товариству з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Топ Фінанс» прав вимоги за кредитним договором до Дочірнього підприємства «Дирекція єдиного замовника» та в подальшому за Договором про відступлення права вимоги від 26.08.2014 року - Товариству з обмеженою відповідальністю «Блекс сі Партнерс» з огляду на наступне.

16.08.2014 року між Публічним акціонерним товариством Акціонерний банк «Порто – Франко» (Клієнт) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Топ Фінанс» (Фактор) було укладено Договір факторингу №1, відповідно до умов якого Клієнт зобов»язався передати у власність Фактору, а Фактор – прийняти Права Вимоги та в їх оплату надати грошові кошти в розпорядження Клієнта на умовах, визначених цим Договором.

Відповідно до п.1.2 Договору факторингу обсяг (сума) Прав Вимоги визначена Клієнтом на дату укладання цього Договору.

Згідно з п.1.4 Договору факторингу одночасно з відступленням Прав Вимоги до Фактора переходять усі права Клієнта за усіма Договорами Забезпечення.

Пунктом 1.6 Договору факторингу для уникнення сумнівів, відступлення Прав Вимоги за цим Договором здійснюється виключно на умовах «Як є» і без права вимоги до Клієнта. Таким чином, після здійснення відступлення відповідно до умов цього Договору Клієнт не має права вимагати сплати Боржниками і Гарантами будь – яких сум за Первинними Договорами і Договорами Забезпечення і Фактор бере на себе усі ризики і вигоди від Прав Вимоги, якщо інше не передбачено законодавством України у кожному з зазначених випадків.

У п.10.1 Договору факторингу передбачено, що він набуває чинності з дня його укладання і діє до повного виконання Сторонами всіх зобов»язань за цим Договором.

Додатком №1 до Договору факторингу №1 від 16.08.2014 року Сторони визначили перелік Первинних Договорів, зокрема, до Позичальника – Дочірнього підприємства «Дирекція єдиного замовника» передано право вимоги за Кредитними договорами №118/4 (відзивної реверсивної кредитної лінії) від 21.03.2011 року та за №539/5-12 (відзивної реверсивної кредитної лінії) від 14.08.2012 року.

За договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника). (ч.1 ст. 1077 Цивільного кодексу України)

26.08.2014 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Топ Фінанс» (Сторона 1) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Блек сі Партнерс» (Сторона 2) було укладено Договір про відступлення права вимоги, відповідно до умов якого Сторона 1 передає, а Сторона 2 приймає на себе Права Вимоги та здійснює оплату грошових коштів Стороні 1 на умовах, визначених цим Договором.

Відповідно до п.3 Договору про відступлення права вимоги Сторона 2 одержує право вимагати від Боржників належного виконання зобов»язань за Первинними договорами (в частині стягнення заборгованості, яка виникла станом на 16.08.2014 року) та Договорами забезпечення, набуває усі права та обов»язки за Основним договором ( в частині стягнення заборгованості, яка виникла станом на 16.08.2014 р.) та Договорами забезпечення.

Відповідно до статті 512 Цивільного кодексу України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом. (стаття 514 Цивільного кодексу України)

Судом встановлено, що за Договором факторингу №1 від 16.08.2014 року та за Договором про відступлення права вимоги від 26.08.2014 року право вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Блек сі Партнерс» до Дочірнього підприємства «Дирекція єдиного замовника» перейшло лише за Кредитним договором №118/4 (відзивної реверсивної кредитної лінії) від 21.03.2011 року та за Кредитним договором №539/5-12 (відзивної реверсивної кредитної лінії) від 14.08.2012 року.

Проте, підставою позовних вимог у справі №910/7919/15-г Публічного акціонерного товариства Акціонерний банк «Порто – Франко» до Дочірнього підприємства «Дирекція єдиного замовника» є Кредитний договір (відзивна реверсивна кредитна лінія) № 1365/1-08 від 05.08.2008 року, а тому в даному випадку заперечення Третьої особи Судом до уваги не приймаються, як необґрунтовані.

Отже, Суд зазначає, що Відповідач, в порушення вищезазначених норм Цивільного кодексу України та умов Кредитного договору (відзивна реверсивна кредитна лінія) № 1365/1-08 від 05.08.2008 року, не здійснив повернення грошових коштів в розмірі 13 401 851 грн. 87 коп. та не сплатив проценти за користування такими кредитними коштами, тобто не виконав свої зобов'язання належним чином.

Таким чином, позовні вимоги щодо стягнення з Дочірнього підприємства «Дирекція єдиного замовника» 13 401 851 грн. 87 коп. – суми заборгованості за простроченим кредитом; 468 199 грн. 74 коп. – суми заборгованості за простроченими відсотками; 1 444 095 грн. 44 коп. – суми заборгованості за донарахованими відсотками є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

При зверненні до суду Позивач також просив стягнути з Відповідача на його користь пеню, а саме 2 002 567 грн. 13 коп. – розмір неустойки за несвоєчасне повернення кредиту; 70 776 грн. 76 коп. – розмір неустойки за несвоєчасне повернення відсотків; 35 049 грн. 07 коп. – розмір неустойки на донараховані відсотки.

Згідно з приписами ст. ст. 216 – 218 Господарського кодексу України, учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за порушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій. Господарськими санкціями визнаються заходи впливу на правопорушника у сфері господарювання, в результаті застосування яких для нього настають несприятливі економічні та/або правові наслідки. Господарські санкції застосовуються в установленому законом порядку за ініціативою учасників господарських відносин. Підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання.

Відповідно до ч.6 статті 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Відповідно до ч.ч. 1, 3 ст. 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Статтями 1, 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» від 22.11.96 р. № 543-96-ВР (з змінами), платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочення платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Відповідно до частини 6 статті 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Пунктом 2.1. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17 грудня 2013 року № 14 «Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань» визначено, що пеня, за визначенням частини третьої статті 549 ЦК України, - це вид неустойки, що забезпечує виконання грошового зобов'язання і обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожний день прострочення виконання.

Застосування іншого виду неустойки - штрафу до грошового зобов'язання законом не передбачено, що, втім, не виключає можливості його встановлення в укладеному сторонами договорі (наприклад, за необґрунтовану відмову від переказу коштів за розрахунковими документами отримувача коштів), притому і як самостійний захід відповідальності, і як такий, що застосовується поряд з пенею. В останньому випадку не йдеться про притягнення до відповідальності одного виду за одне й те саме правопорушення двічі, тому що відповідальність настає лише один раз - у вигляді сплати неустойки, яка включає у себе і пеню, і штраф як лише форми її сплати.

Пунктом 5.5 Договору передбачено, що при несплаті Позичальником у встановлені строки заборгованості по кредиту та (або) відсоткам за користування кредитом, й при відсутності коштів на поточному рахунку, Банк має право вимагати оплати від Позичальника штрафу в розмірі 0,5% відсотків від суми неоплаченої в строк заборгованості за кредитом та (або) відсоткам за кожен день прострочки виконання зобов»язань.

Суд, перевіривши розрахунок пені, вважає, що ця частина позовних вимог підлягає задоволенню та до стягнення з Відповідача на користь Позивача підлягає пеня за несвоєчасне повернення кредиту в розмірі 2 002 567 грн. 13 коп., пеня за несвоєчасне повернення відсотків в розмірі 70 776 грн. 76 коп., пеня на донараховані відсотки в розмірі 35 049 грн. 07 коп.

Таким чином, до стягнення з Дочірнього підприємства «Дирекція єдиного замовника» на користь Публічного акціонерного товариства Акціонерний банк «Порто – Франко» підлягає 13 401 851 грн. 87 коп. – сума заборгованості за простроченим кредитом; 468 199 грн. 74 коп. – сума заборгованості за простроченими відсотками; 1 444 095 грн. 44 коп. – сума заборгованості за донарахованими відсотками; 2 002 567 грн. 13 коп. - пеня за несвоєчасне повернення кредиту; 70 776 грн. 76 коп. - пеня за несвоєчасне повернення відсотків; 35 049 грн. 07 коп. - пеня на донараховані відсотки.

Судовий збір за позовом у відповідності до п. 2.11 постанови Пленуму Вищого господарського суду України №7 від 21.02.2013 "Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України", підлягає стягненню в доход Державного бюджету України, оскільки Позивач звільнений від його сплати на підставі ст. 5 Закону України "Про судовий збір".

На підставі викладеного, керуючись статтями 32, 33, 43, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

ВИРІШИВ

1.          Позов Публічного акціонерного товариства Акціонерний банк «Порто - Франко» - задовольнити повністю.

2.          Стягнути з Дочірнього підприємства «Дирекція єдиного замовника» (04050, м.Київ, ВУЛИЦЯ ТУРГЕНЄВСЬКА, будинок 82-А, офіс 18, Ідентифікаційний код юридичної особи 33695645) на користь Публічного акціонерного товариства Акціонерний банк «Порто - Франко» (65026, Одеська обл., місто Одеса, ВУЛИЦЯ ПУШКІНСЬКА, будинок 10, Ідентифікаційний код юридичної особи 13881479) заборгованість за простроченим кредитом в розмірі 13 401 851 (тринадцять мільйонів чотириста одна тисяча вісімсот п'ятдесят одна) грн. 87 (вісімдесят сім) коп., заборгованість за простроченими відсотками у розмірі 468 199 (чотириста шістдесят вісім тисяч сто дев'яносто дев'ять) грн. 74 (сімдесят чотири) коп., заборгованість за донарахованими відсотками у розмірі 1 444 095 (один мільйон чотириста сорок чотири тисячі дев'яносто п'ять) грн. 44 (сорок чотири) коп., пеню за несвоєчасне повернення кредиту в розмірі 2 002 567 (два мільйони дві тисячі п'ятсот шістдесят сім) грн. 13 (тринадцять) коп., пеню за несвоєчасне повернення відсотків у розмірі 70 776 (сімдесят тисяч сімсот сімдесят шість) грн. 76 (сімдесят шість) коп., пеню на донараховані відсотки в розмірі 35 049 (тридцять п'ять тисяч сорок дев'ять) грн. 07 (сім) коп.

3.          Стягнути з Дочірнього підприємства «Дирекція єдиного замовника» (04050, м.Київ, ВУЛИЦЯ ТУРГЕНЄВСЬКА, будинок 82-А, офіс 18, Ідентифікаційний код юридичної особи 33695645) в доход Державного бюджету України судовий збір у розмірі 73 080 (сімдесят три тисячі вісімдесят) грн. 00 коп.

4. Видати наказ після набрання судовим рішенням законної сили.

5. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Дата складання та підписання повного тексту рішення: 12 червня 2015 року.

Суддя                               О.В. Чинчин