cpg1251
ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"11" червня 2015 р.Справа № 916/5238/14 Одеський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
Головуючого судді: Будішевської Л.О.,
Суддів : Мишкіної М.А., Таран С.В.,
при секретарі судового засідання Шитря О.М.
за участю представників:
від прокуратури - Риженко М.Ю. - сл.. посвідчення №025403,
від Міністерства оборони України - Дідух С.П. - за довіреністю,
від КЕВ м. Одеси - не з'явився,
від Молодіжненської сільської ради - Левченко А.Г. - за довіреністю,
від Кабінету Міністрів України - Полтавчук О.М. - за довіреністю,
від СП «ЖБК «Бугово» - Кузнєцова Л.О. - за довіреністю,
від ДП «Укрспецконверсія» - Гудков С.О. - за довіреністю,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Молодіжненської сільської ради Овідіопольського району Одеської області
на рішення господарського суду Одеської області від 25 лютого 2015 року
у справі №916/5238/14
за позовом Заступника військового прокурора Одеського гарнізону в інтересах держави в особі Міністерства оборони України та Квартирно-експлуатаційного відділу м. Одеси
до відповідача Молодіжненської сільської ради Овідіопольського району Одеської області
за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача - Кабінету Міністрів України
за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача:
1. Споживчого кооперативу «Житлово-будівельний кооператив «Бугово»;
2. Державного підприємства «Укрспецконверсія»
про визнання незаконним та скасування рішень
В судовому засіданні 09 червня 2015 року оголошувалась перерва до 11 червня 2015 року.
встановив:
У грудні 2014 року заступник військового прокурора Одеського гарнізону в інтересах держави в особі Міністерства оборони України та квартирно-експлуатаційного відділу м. Одеси звернувся до господарського суду Одеської області з позовом до Молодіжненської сільської ради Овідіопольського району Одеської області про визнання незаконними та скасування повністю:
- рішення Молодіжненської сільської ради від 6 квітня 2005 року №996-IV «Про вилучення із земель Міністерства оборони України КЕЧ Одеського району земельної ділянки, загальною площею 28,861 га, та зарахування цієї земельної ділянки до земель запасу Молодіжненської сільської ради (в межах с. Молодіжного жил масив «Південний»)»;
- рішення Молодіжненської сільської ради від 6 квітня 2005 року №997-IV «Про затвердження проекту землеустрою та надання земельної ділянки в постійне користування Державному підприємству «Укрспецконверсія» для експлуатації та обслуговування військово-складського господарства, за адресою: с. Молодіжне, вул. Дукова, 5 Овідіопольського району, Одеської області»;
- рішення Молодіжненської сільської ради від 20 січня 2006 року №1433-IV «Про розгляд клопотання Споживчого кооперативу «Житлово-будівельний кооператив «Бугово» про погодження місця розташування об'єктів кооперативу»;
- рішення Молодіжненської сільської ради від 22 лютого 2007 року №536-V «Про передачу у довгострокову оренду строком на 49 років Споживчого кооперативу «Житлово-будівельний кооператив «Бугово» земельної ділянки загальною площею 28,0619 га для індивідуального житлового будівництва громадян, будівництва мереж і споруд інженерного забезпечення жилих будинків та інших об'єктів загального користування членів кооперативу, розташованої в с. Молодіжне Овідіопольського району Одеської області, вул. Дукова, 5.
Ухвалою господарського суду Одеської області від 27 січня 2015 року залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача Кабінет Міністрів України та в якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача: державне підприємство «Укрспецконверсія» та споживчий кооператив «Житлово-будівельний кооператив «Бугово».
Свою позовну заяву прокурор обґрунтував положеннями ст.121 Конституції України, ст.ст.16, 21, 386, 393 Цивільного кодексу України, ст.ст.20, 21, 116, 140-142, 152, 155 Земельного кодексу України та зазначив, що рішеннями відповідача без погодження з Міністерством оборони України виведено названу земельну ділянку з державної власності, передано її до приватної власності та змінено цільове призначення земель оборони на землі житлової та громадської забудови. Тобто, на думку прокурора, рішення рішень від 6 квітня 2005 року №996-IV, від 6 квітня 2005 року №997-IV, від 20 січня 2006 року №1433-IV та від 22 лютого 2007 року №536-V, прийняті з перевищенням належних їй повноважень, у зв'язку з чим порушено право власності держави та право користування Міністерством оборони України вказаною вище земельною ділянкою площею 28,0619 га.
Рішенням господарського суду Одеської області від 25 лютого 2015 року (суддя Демешин О.А.) позов прокурора задоволено в повному обсязі.
Рішення суду мотивовано наступним.
На момент прийняття Молодіжненською сільською радою рішень щодо вилучення у Міністерства оборони України вказаної земельної ділянки, остання належала до земель оборони та перебувала у державній власності, а тому згідно ст.170 ЦК України, ч.2 ст.84 Земельного кодексу України (якими передбачений перелік державних органів, через які діє держава у земельних правовідносинах), відповідна заява про добровільну відмову землекористувача - Міністерства оборони України - мала бути адресована саме до уповноваженого органу державної влади, чого відповідачем зроблено не було.
Як наслідок, рішенням Молодіжненської сільської ради від 6 квітня 2005 року №996-IV земельна ділянка необґрунтовано за актом прийому-передачі від 6 квітня 2005 року передана Молодіжненській сільській раді та зарахована до земель її запасу.
При цьому, як зазначає суд в своєму рішенні, ні розпорядженням Кабінету Міністрів України, ні рішенням Національного координаційного центру земельна ділянка військового містечка Іллічівськ-1 до ДП «Укрспецконверсія» не передавалась, оскільки існує особливий, передбачений законодавством порядок надання земель оборони у користування із земель, що перебувають у користуванні відповідних військових формувань, обумовлений відповідним статусом цих земель та їх призначенням.
Міністерство оборони України згоду на вилучення вказаної земельної ділянки не надавало.
Таким чином, всупереч норм земельного законодавства, безпідставно керуючись незаконними рішеннями про надання згоди на вилучення вказаної земельної ділянки у Міністерства оборони України, прийнятими відповідними службовими особами поза межами наданих їм повноважень, Молодіжненською сільською радою було протиправно прийнято низку рішень, наслідком яких стало припинення Міністерству оборони України права користування земельною ділянкою площею 28,0619 га.
Крім того, як вказав господарський суд, ні КЕЧ Одеського району, за яким закріплювалась вищезазначена ділянка на праві оперативного управління, ні ДП «Укрспецконверсія», яке внаслідок прийняття незаконного рішення радою про вилучення вказаної земельної ділянки у КЕЧ Одеського району та передання її підприємству фактично використовувало відповідну землю на праві повного господарського відання, не мали право надавати згоду на вилучення у них наведеної земельної ділянки, оскільки це входило до компетенції уповноваженого центрального органу виконавчої влади, до сфери управління якого входили відповідні юридичні особи - Міністерства оборони України.
Отже, приймаючи усі рішення, Молодіжненська сільська рада перевищила межі наданих їй повноважень, що виявилося у незаконному розпорядженні земельною ділянкою площею 28,861 га, розташованою за адресою: Одеська область, Овідіопольський район, с. Молодіжне, вул. Дукова, 5, - відведеною для потреб оборони, чим порушила право власності держави та право постійного користування Міністерства оборони України на вказані землі, а тому позовні вимоги прокурора підлягають задоволенню.
Не погоджуючись з прийнятим рішенням суду, представник Молодіжненської сільської ради Овідіопольського району Одеської області звернувся до Одеського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить його скасувати та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити.
Апеляційна скарга мотивована наступним.
Господарський суд при прийнятті оскарженого рішення не в повній мірі дослідженні докази та не враховано той факт, що відповідно до акту приймання-передачі казармово-житлового фонду, комунальних споруд, обладнання, інженерних мереж та земельної ділянки військового містечка Іллічівськ-1 від 10.03.2004р., Національний координаційний центр здав, а ДП «Укрспецконверсія» прийняло військове містечко: 1) казармово-житловий фонд, згідно додатку №1 до акту; 2) комунальні споруди, інженерні мережі, обладнання та об'єкти благоустрою військового містечка згідно додатку №2 до акту; 3) технічну документацію на казармово-житловий фонд, комунальні споруди, інженерні мережі, обладнання, документи на землекористування, згідно додатку №3 до акту.
Військове містечко Іллічівськ-1 фактично займає земельну ділянку площею 29,063 га, на території якої знаходилась військова частина А 1780.
Саме в додатку №3 вказано, що передано документи обліку казармово-житлового фонду та земельної ділянки: схема генплану та індивідуальна картка обліку земельної ділянки, Ф-403.
Як зазначає скаржник, судом першої інстанції не було враховано, що ДП «Укрспецконверсія» замовило, а КП «РБТІ» розробило 26.03.2004р. технічні паспорти на військово-складське господарство, гаражне господарство та склади, в яких також є план земельної ділянки, де розташоване нерухоме майно, приблизною площею 29,063 га. Свідоцтва про право власності на нерухоме майно видано Молодіжненською сільською радою 20.05.2004р. на підставі розпорядження Овідіопольської районної державної адміністрації від 17.05.2004р. за №290. Цей факт позивачами при розгляді справи в суді першої інстанції не оспорювався.
ДП «Укрспецконверсія» - засноване на державній власності і підпорядковувалось Національному координаційному центру адаптації військовослужбовців, звільнених у запас або відставку, та конверсії колишніх військових об'єктів, а, отже, засновником цього Підприємства є Міністерство оборони України.
Посилання суду на ст.120 ЗК України (у редакції, що діяла на той час) стосовно того, що навіть у разі досягнення згоди між відчужувачем нерухомого майна та його набувачем щодо переходу прав на земельну ділянку одночасно із переходом речових прав на розташовані на ній будівлі або споруди, до набувача об'єктів нерухомості переходить відповідне право лише на ту частину земельної ділянки, яка розташована безпосередньо під об'єктами нерухомості.
Начальник КЕУ Південного ОК Реус В.М. звертався листом до Молодіжненської сільської ради, в якому зазначив, що у зв'язку з переходом на підставі розпорядження Кабінету Міністрів України від 20.11.2003р. №688-р та наказу НКЦ від 14.12.2003р. №106 речового права на об'єкти нерухомості військового містечка №1 з військової частини А 1780 до ДП «Укрспецконверсія», керуючись ст. 120 ЗК України, переоформити право постійного користування вищезазначеною земельною ділянкою за ДП «Укрспецконверсія».
Міністерство оборони України в особі начальника КЕУ Південного ОК Реуса В.М., діючи в межах своїх повноважень, добровільно відмовилось від прав на земельну ділянку, що в подальшому була відведена ДП «Укрспецконверсія», тобто Міністерство делегувало право приймати рішення по розпорядженню земельною ділянкою начальнику КЕУ, що повною мірою відповідає приписам Земельного кодексу України.
З урахуванням викладеного, скаржник зазначив, що рада керувалася ст.141 ЗК України, згідно якої підставою для припинення права користування земельною ділянкою є, зокрема, добровільна відмова від права користування земельною ділянкою.
Суд також не звернув уваги на те, що з метою реалізації рішення відповідача від 27.10.2004р. №558-ІV, надано дозвіл на розробку проекту відведення земельної ділянки, площею 29 га із земель оборони в постійне користування ДП «Укрспецконверсія» без зміни цільового призначення, на виконання якого ДП «Укрспецконверсія» замовило та розробило відповідний проект землеустрою, який пройшов погодження.
Більш того, 02.02.2005р. надано висновок державної землевпорядної експертизи №107, з якого вбачається, що після врахування зауважень проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки в постійне користування ДП «Укрспецконверсія», оцінка позитивна.
Тобто, проведеною експертизою землевпорядної документації не встановлено фактів порушення прав держави при відведенні спірної земельної ділянки в постійне користування ДП «Укрспецконверсія».
Враховуючи все вищевикладене, скаржник вважає, що відведення земельної ділянки ДП «Укрспецконверсія» відбулось за повного та неухильного дотримання Молодіжненською сільської радою усіх вимог Земельного кодексу України, інших норм чинного законодавства, а тому рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню як таке, що прийняте при неповному з'ясуванні всіх обставин справи та дослідження доказів.
У письмових поясненнях представник СК «Житлово-будівельний кооператив «Бугово» підтримав доводи, викладені відповідачем в апеляційній скарзі, просив скасувати рішення господарського суду Одеської області від 25.02.2015р. та прийняти нове, яким в задоволенні позовних вимог прокурора відмовити в повному обсязі.
Представник Кабінету Міністрів України заперечував проти задоволення апеляційної скарги, надавши письмові пояснення, вважаючи оскаржене рішення суду законним та таким, що не підлягає скасуванню.
09.06.2015р. до Одеського апеляційного господарського суду від представника Квартирно-експлуатаційного відділу м. Одеси надійшло клопотання, в якому остання просила розглянути справу за відсутності представника КЕВ у зв'язку з її зайнятістю в судовому засіданні в Київському районному суді м. Одеси. В цьому ж клопотанні представник вказала, що КЕВ м. Одеси заперечує проти апеляційної скарги, вважає рішення господарського суду законним та обґрунтованим.
Представник скаржника в судовому засіданні підтримав доводи, викладені в апеляційній скарзі та наполягав на її задоволенні з підстав, викладених в скарзі та у письмових поясненнях.
Прокурор в засіданні суду апеляційної інстанції заперечував проти апеляційної скарги, вважаючи рішення місцевого суду прийнятим з дотриманням вимог чинного законодавства.
Розглянувши матеріали справи, оцінивши доводи апеляційної скарги, заслухавши представників позивача, відповідача, третіх осіб та прокурора, перевіривши юридичну оцінку встановлених судом першої інстанції фактичних обставин справи і їх повноту, застосування норм матеріального та процесуального права, судова колегія вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Як вбачається із матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, згідно Державного акту на право користування землею від 1990 року квартирно-експлуатаційній частині Одеського району, правонаступником якої наразі є КЕВ м. Одеси, в постійне користування були відведені землі військового містечка №1, дислокованого на той час у м. Іллічівську Одеської області, а, отже, згідно зі ст.ст.77, 84 ЗК України, ст.14 Закону України «Про Збройні Сили України», ст.ст.1, 2 Закону України «Про використання земель оборони», вищевказані землі відносилися за формою власності-до державної власності, за цільовим призначенням-до земель оборони.
Зазначена земельна ділянка військового містечка №1 площею 28,861 га відповідно до приписів Положення про порядок надання в користування земель (земельних ділянок) для потреб Збройних Сил України та основні правила користування наданими землями і Керівництва з обліку земель (земельних ділянок) в органах квартирно-експлуатаційної служби Збройних Сил України, затвердженого наказом Міністра оборони України №483 від 22 грудня 1997 року постійно перебувала на обліку в органах квартирно-експлуатаційної служби м. Одеси.
Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 20.11.2003р. №688-р «Про передачу майнових комплексів військових містечок» до сфери управління Національного координаційного центру адаптації військовослужбовців, звільнених у запас або відставку, та конверсії колишніх військових об'єктів передано військове містечко №1, м. Іллічівськ Одеської області (17 будівель).
Далі, прийнятим на підставі вказаного розпорядження КМУ рішенням НКЦ вказане військове містечко, окрім земельної ділянки, за актом прийому-передачі від 10.03.2004р. було закріплено за ДП «Укрспецконверсія», яке на той час входило до сфери управління зазначеного органу виконавчої влади.
Надалі, Молодіжненською сільською радою були прийняті наступні рішення:
1) 27 жовтня 2004 року №558-ІV, п. 1 якого надано дозвіл на розробку проекту відведення земельної ділянки, площею 29 га із земель оборони в постійне користування ДП «Укрспецконверсія» без зміни цільового призначення. Підставою для прийняття вказаного рішення на думку ради став перехід до підприємства права власності на будівлі та споруди колишнього військового містечка №1, які розташовані на зазначеній земельній ділянці, що знаходиться на території Молодіжненської сільської ради, в межах с. Молодіжного, вул. Дукова, 5;
2) 06 квітня 2005 року №996-ІV, п.1 якого вилучено із земель Міністерства оборони України вказану земельну ділянку площею 28,861 га та зараховано її до земель запасу Молодіжненської сільської ради для передачі ДП «Укрспецконверсія» та п.2 якого зобов'язано КЕЧ Одеського району оформити акт прийому-передачі вказаної земельної ділянки до земель запасу відповідної ради;
3) 06 квітня 2005 року №997-ІV, п.1 якого затверджено проект землеустрою щодо відведення зазначеної вище земельної ділянки ДП МОУ «Укрспецконверсія» для експлуатації та обслуговування військово-складського господарства, п.2 якого надано її в постійне користування підприємству та п. 3 якого вирішено видати вказаному підприємству державний акт на право постійного користування земельною ділянкою площею 28,861 га;
4) 20 січня 2006 року №1433-ІV, яким попередньо погоджено СК «Житлово-будівельний кооператив «Бугово» місце розташування індивідуальних жилих будинків, належних до них господарських будівель та споруд тощо на земельній ділянці загальною площею 28,0619 га, розташованій за адресою: Одеська область, Овідіопольський район, с. Молодіжне, вул. Дукова, 5. Підставою для прийняття даного рішення, на думку ради, став перехід за цивільно-правовими угодами до СК «ЖБК «Бугово» права власності на об'єкти нерухомості, що належали ДП МОУ «Укрспецконверсія» та розташовувались на вказаній земельній ділянці, а також згода генерального директора підприємства на вилучення у нього зазначених земель.
5) 08 вересня 2006 року №251-V, п.1 якого припинено право постійного користування ДП МОУ «Укрспецконверсія» на земельну ділянку площею 28,0619 га та переведено її до земель запасу відповідної ради;
6) 19 жовтня 2006 року №262- V, яким скасовано рішення від 8 вересня 2006 року №251-V. Підставою для прийняття зазначеного рішення став адресований Голові відповідної ради лист Генерального директора ДП МОУ «Укрспецконверсія» про скасування вищезазначеного рішення у зв'язку його невідповідністю умовам надання згоди підприємством на вилучення у нього вказаних земель, а саме: із наступною передачею до СК «ЖБК «Бугово»;
7) 22 лютого 2007 року №536-V, п. 1 якого затверджено проект землеустрою щодо відведення СК «ЖБК «Бугово» у довгострокову оренду строком на 49 років земельної ділянки загальною площею 28,0619 га для житлової та громадської забудови за рахунок земель оборони, що перебувають у постійному користуванні ДП МОУ «Укрспецконверсія», п.2 якого вилучено у ДП МОУ «Укрспецконверсія» за його письмовою згодою земельну ділянку площею 28,0619 га, п.3 якого передано її СК «ЖБК «Бугово» у довгострокову оренду строком на 49 років, п.5 якого вирішено укласти із СК «ЖБК «Бугово» договір оренди вищезазначеної землі.
Як вже було зазначено, прокурор звертаючись з позовом, вказав про те, що рішеннями відповідача без погодження з Міністерством оборони України виведено названу вище земельну ділянку з державної власності, передано її до приватної власності та змінено цільове призначення землі оборони на землю житлової та громадської забудови. Тобто, на думку прокурора, рішення Молодіжненської сільської ради Овідіопольського району Одеської області від 6 квітня 2005 року №996-IV та від 6 квітня 2005 року №997-IV, прийняті з перевищенням належних їй повноважень, у зв'язку з чим порушено право власності держави та право користування Міністерством оборони України вказаною вище земельною ділянкою площею 28,0619 га.
Приймаючи рішення про задоволення позову, суд першої інстанції прийшов до висновку, що Молодіжненська сільська рада незаконно розпорядилась земельною ділянкою, яка являється державною власністю та за цільовим призначенням відноситься до земель оборони.
Разом з тим, задовольняючи позовні вимоги про визнання незаконним та скасування рішень від 6 квітня 2005 року №996-IV, від 6 квітня 2005 року №997-IV, від 20 січня 2006 року №1433-IV та від 22 лютого 2007 року №536-V, місцевим господарським судом не було враховано, що зазначені рішення органу місцевого самоврядування є актами ненормативного характеру, які вичерпали свою дію внаслідок їх виконання.
Скасування таких актів не породжує наслідків для власника чи орендаря земельної ділянки, оскільки захист порушеного права у разі набуття права користування на земельну ділянку або укладання договору оренди має вирішуватися за нормами цивільного законодавства шляхом оскарження правовстановлюючих документів щодо права користування земельною ділянкою.
Відповідна правова позиція викладена Верховним Судом України у постанові від 11.11.2014р. у справі №21-405а14.
З урахуванням викладеного, позов, предметом якого є рішення органу місцевого самоврядування щодо передачі у користування та в оренду земельної ділянки (ненормативний акт), що застосовується одноразово і з прийняттям якого виникли правовідносини, пов'язані з реалізацією певних суб'єктивних прав та охоронюваних законом інтересів, не може бути задоволений, так як оскаржені рішення Молодіжненської сільської ради Овідіопольського району Одеської області рішень від 6 квітня 2005 року №996-IV, від 6 квітня 2005 року №997-IV, від 20 січня 2006 року №1433-IV та від 22 лютого 2007 року №536-V вичерпали свою дію шляхом їх виконання.
Скасування вказаних рішень не породжує наслідків для позивачів у справі, оскільки у ДП «Укрспецконверсія» виникло право постійного користування земельною ділянкою на підставі державного акту на право постійного користування земельною ділянкою Серія ЯЯ №205602 від 12.05.2005р.
В подальшому на підставі рішення Молодіжненської сільської ради від 22 лютого 2007 року №536-V між Молодіжненською сільською радою Овідіопольського району Одеської області та СК «ЖБК «Бугово» було укладено договір оренди земельної ділянки від 25.07.2007р. терміном на 49 років та відповідно до акту приймання-передачі земельну ділянку площею 28.0619 га передано СК «ЖБК «Бугово».
Отже, обраний заступником військового прокурора Одеського гарнізону спосіб захисту порушених прав шляхом визнання незаконним та скасування рішень Молодіжненської сільської ради Овідіопольського району Одеської області рішень від 6 квітня 2005 року №996-IV, від 6 квітня 2005 року №997-IV, від 20 січня 2006 року №1433-IV та від 22 лютого 2007 року №536-V не забезпечує його реального захисту, а тому підстави для задоволення позовних вимог в цій частині відсутні.
Приймаючи до уваги те, що розгляд даного позову не впливає на законність правовстановлюючих документів щодо права користування спірною земельною ділянкою, відсутні підстави для задоволення позову.
З урахуванням викладеного, колегія суддів скасовує оскаржене рішення з прийняттям нового рішення про відмову у задоволенні позовних вимог прокурора в повному обсязі.
Судові витрати покласти на Квартирно-експлуатаційний відділ м. Одеси відповідно до ст.49 ГПК України.
Враховуючи викладене, керуючись ст.ст.99, 101-105
Господарського процесуального кодексу України,
апеляційний господарський суд
постановив:
Апеляційну скаргу Молодіжненської сільської ради Овідіопольського району Одеської області задовольнити.
Рішення господарського суду Одеської області від 25 лютого 2015 року у справі №916/5238/14 скасувати.
У задоволенні позову відмовити.
Стягнути з Квартирно-експлуатаційного відділу м. Одеси на користь Державного бюджету України 4872 грн. судового збору за розгляд справи в суді першої інстанції.
Стягнути з Квартирно-експлуатаційного відділу м. Одеси на користь Молодіжненської сільської ради Овідіопольського району Одеської області 2436 грн. витрат по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги.
Доручити господарському суду Одеської області видати відповідні накази із зазначенням необхідних реквізитів.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку.
Повний текст постанови складено та підписано 16.06.2015р.
Головуючий суддя: Будішевська Л.О.
Судді: Мишкіна М.А.
Таран С.В.
Суд | Одеський апеляційний господарський суд |
Дата ухвалення рішення | 11.06.2015 |
Оприлюднено | 22.06.2015 |
Номер документу | 45113525 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Одеський апеляційний господарський суд
Будішевська Л.О.
Господарське
Одеський апеляційний господарський суд
Будішевська Л.О.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні